Статистика telegram channel - @ya_Nenka

ПРО БІЛІ ПАЛЬТА В КОМЕНТАРЯХ...Я проходжу повз подібні ситуації в соцмережах. Але раз уже прийшли і написали особисто мені, вирішила означити свою позицію — як я взагалі до таких випадів ставлюсь.Роблю я, значить, свою роботу і знаходжу час та сенс писати корисні пости для тих, кому це потрібно. В одному з дописів вживаю слово «творіг», яке в українській мові є (у кого немає, почитайте пост редакторки Ольги Васильєвої на цю тему).І от одна людина не стримується і чіпляється за це слово. Мовляв, в «її» мові такого немає. І настільки їй нестерпно, що вона на всіх парах мчить виховувати мене в коментарях. Отримавши доволі спокійну відповідь із чітким визначенням меж дозволеного, вона банить мене з вимогою, щоб я сприймала критику так, як їй треба. Підлаштуватися під потреби та обслуговувати внутрішню напругу незнайомої мені людини? Що ще маю зробити і з якого дива?Невже такі люди вірять, що здатні змінити чиїсь переконання, дії, роздаючи непрохані поради в коментарях? Якої відповіді вони очікують? Чи вміють вони прораховувати наслідки своїх вчинків? Чи здатні проаналізувати свою поведінку і побачити, що мова тут не про мову, а про власні тригери та неробочі стратегії взаємодії?Я пишу тексти в притаманному мені стилі, можу спілкуватися суржиком і вживати ті слова, які вважаю за потрібне. І помилятися, до речі, можу. І що? Мовні патрулі та білі пальта, вам сюди ходу немає. Лагідно попереджаю: не треба вибивати двері з ноги, повчати та іншими способами виявляти неповагу до мого простору. Свого ментора я оберу сама, якщо матиму потребу. І гроші за це платити буду. Просто не вам.#про_мене#порадники ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

СВЯТКУВАТИ ЗАВЕРШЕННЯ ГВ?Мені подобається ця ідея. Можливо, не завжди доречним буде саме святкування — інколи завершення буває болісним і вимушеним процесом. Тоді воно супроводжується горюванням та складними відчуттями, і це не можна знецінювати. Загалом це може бути символічний ритуал — лист собі, маленький подарунок, фото/відео-спогад, сімейна вечеря або просто тепла розмова з близькою людиною. Його задача — допомогти вам усвідомити, що один етап добігає кінця (або вже закінчився) і прийшов час для іншого.Чому, на мою думку, це важливо:1️⃣Ми так робимо з іншими процесами — відзначаємо радісні події (народження, заручини, весілля, отримання диплому...) і сумні теж. У важливих подіях є «до» і «після». Ритуал працює як психологічна крапка: «це сталося», «я це прожила», «можна рухатись далі». Без цього подія іноді тягнеться шлейфом — у вигляді незавершеності, сумнівів, повторного програвання в голові. При переході на новий етап часто немає чистої емоції. Ритуал передбачає можливість і порадіти, і посумувати — це буде доречно.2️⃣Коли ми прощаємось зі старим, з’являється більше простору, ресурсів і часу для чогось нового.3️⃣Навіть позитивні зміни мають компонент втрати: завершилось щось знайоме і, мабуть, важливе. Ритуали — це спосіб попрощатися без знецінення та порефлексувати, що вдалося, а що — ні. При цьому — помітити щось, про що досі не хотілося думати або лишалось поза увагою. І, можливо, відчути полегшення від цього.4️⃣Навіть якщо дитина ще не розуміє сенсу ритуалів, вона відчуває ваш стан. Це і є корегуляція: коли вам зрозуміло, що і навіщо ви робите, вам легше витримувати реакції дитини, а дитині легше спертися на вас.Це не відміняє бурхливих емоційних реакцій, змішаних почуттів та спротиву з обох боків — а чому має бути інакше? Ми люди, кожен проживає свої процеси і має свої чутливі точки; усі наші емоції мають сенс і виконують свою функцію.Навіть якщо буде непросто або дуже чутливо — це не означає, що ви робите щось не так. Але, звісно, завжди краще мати план і розуміти хоча б приблизно можливі сценарії заздалегідь.Запропоную питання для роздумів:📍що для вас означає завершення грудного вигодовування?📍навіщо ви його завершуєте чи вже завершили? В чому цінність такого рішення (навіть якщо це рішення було продиктоване обставинами)?📍що пішло разом із завершенням?📍що з'являється завдяки йому?📍чому ви навчились і за що вдячні цьому періоду? Собі, дитині?Ви можете доповнити цей список. Цікаво, якими були б ваші запитання до себе — якщо бажаєте, діліться в коментарях 😊#завершення_гв ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

КОЛИ ЗАДАЧА БІЛЬША ЗА ЛЮДИНУМожливо, ви чули, що для комфортної діяльності (роботи, навчання та опанування чогось нового) потрібно, щоб було не надто просто і не надто складно. Ну бо простота вбиває мотивацію. А складність... от про неї хочу сказати трохи більше. В контексті роботи з вами, мами.Інколи буває так, що задача, яку ви хочете вирішити зараз, є занадто важкою — ви просто можете бути не готові до такої кількості зірочок.Хочеться налагодити ГВ, але малятко неефективно смокче груди, і потрібно працювати з прикладанням до грудей, зціджуватись та догодовувати. Ще й про стан свій дбати, їсти, пити та спати вчасно і достатньо. А ви з дитиною сама.Чи є тут вихід? Так. Чи однаковий для всіх? Ні.Хочеться завершити ГВ, але сечі терпіти ці борошна у вигляді спротиву дитини — немає. М'яке завершення потребує сил, яких дефіцит. І часу... Але треба на вчора!Психіка обирає захист — тривогу, агресію, спротив. Це не тому, що ви лінива — просто прірва між бажаним і можливим народжує хронічний стрес.Щоб визнати це і зрушити з місця, необов'язково:🏷носити в собі почуття провини;🏷болісно реагувати на тих, у кого вийшло;🏷знецінювати ГВ як таке та засуджувати окремі його прояви.Одне з рішень — розширювати мислення до рівня, на якому тепер ваша роль. Тобто перестати міряти себе ідеальним сценарієм і почати думати тверезо — як реальна мама в реальних обставинах: що в моїх обов’язках зараз, а що я можу спростити, відкласти або делегувати. Це дозволить вам розставити пріоритети, зайнятись вирішенням першочергових завдань (інколи першою метою має бути просто збереження себе) та відпускати некорисні думки — самостійно або за допомогою фахівця. Потроху-потроху, і світло в кінці того клятого тунелю — з'явиться.#підтримка #психологія #як_отримати_результат***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

НА ЧОМУ ТРИМАЮТЬСЯ ЗМІНИ?В індивідуальній роботі може виникати ситуація, на яку часто не звертають увагу: замість роботи із задачею відбувається робота з очікуваннями.Найчастіше це відбувається через тиск невизначеності й тривогу, якою він супроводжується.Запит на ґрунтовну роботу з консультантом часто з’являється в точці напруги: щось пішло не так, ШІ не допоміг, експертів багато і всі кажуть різне, часу мало, ставки високі. У такому стані клієнт очікує ясності й руху. Пауза, уточнення контексту, обережність у висновках легко сприймаються як невпевненість фахівця. А швидке включення й готовність діяти при обмеженій інформації — як професійна сила.При цьому і на спеціаліста тисне дзеркальне очікування: бути надзвичайно корисним, обов'язково дати результат, який можна зафіксувати. І знижувати напругу — не тільки клієнта, а й власну.Так виникає ситуація, у якій обидві сторони залучені в обслуговування очікувань: клієнт бажає рішень і руху, а спеціаліст намагається це все швиденько забезпечити. Процес виглядає структурованим і логічним. Однак реальні зміни або не відбуваються, або залишаються поверхневими.Справа в тому, що складні життєві задачі потребують витримувати невизначеність. Будь-які значущі зміни зачіпають питання контролю, відповідальності, оточення, самооцінки, ідентичності. Це все неможливо пропрацювати тільки через раціональні моделі, шаблонні рекомендації або «правильні інструкції». І якщо ці аспекти залишаються поза увагою, робота легко перетворюється на обслуговування того, що вже існує, — замість роботи з тим, що реально обмежує.Наприклад, можна нескінченно коригувати режим сну дитини чи техніку прикладання, але якщо всередині мами живе паралізуючий страх помилки або сильний спротив, жодна «правильна» інструкція не спрацює. Я розумію, що в точці напруги хочеться швидкого полегшення — і, повірте, я роблю для цього все, що в моїх силах. Практичні інструменти дають опору, але щоб ця опора не розвалилася за тиждень, я пропоную дивитись трохи глибше. Наскільки глибше — залежить від клієнта, його запиту та готовності до такої роботи.У моменти тиску корисно ставити собі просте питання: у чому зараз полягає моя робота? У вирішенні задачі чи в обслуговуванні очікувань?Очікування майже завжди вимагають швидкої відповіді і створюють ілюзію руху. Робота із задачею, навпаки, часто починається із уповільнення, регулярності посильних дій та усвідомлення, що для змін потрібен час.Саме тому моя робота з клієнтами не зводиться до «порад» і списку кроків. Інструкції потрібні — але дуже часто проблема не вирішується лише на цьому рівні. Бо прогрес гальмується не стільки браком інформації, скільки тим, як людина переживає ситуацію: які має опори, переконання, страхи, внутрішні конфлікти, розуміння відповідальності та звичні способи справлятися.Я працюю не лише з питанням «що робити», а ще й з питаннями «чому не виходить зробити», «що саме блокує» і «що може допомогти отримати стабільний результат». Тому зі мною ваші зміни будуть не косметичними, а стійкими. І такий підхід для багатьох і є більш ефективним — і, так, більш трансформаційним.#про_мене#як_отримати_результат***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

УЛЮБЛЕНІ ІГРИ НАШОГО МІСТЕЧКАДавайте поговоримо про ігри, що маскуються під запит на допомогу. Текст не про гострі кризові стани, а про повторювані сценарії, які з’їдають ресурс і не ведуть до змін.Я пишу це для того, щоб дати ще більше простору для ефективної роботи з тими, хто дійсно готовий відчути полегшення. Бо зміни починаються там, де закінчуються ігри.1️⃣Хронічна скарга на одну темуКоли у коментарях, віконечках для запитань та повідомленнях в чатах підтримки людина транслює одну й ту саму скаргу і часто навіть без сформульованого запитання — на жаль, рішенню в такому форматі місця немає. Це класичне застрягання та спроба тримати контакт через страждання. Будь-яка відповідь буде недостатньою, рекомендації — відторгненими.На консультацію, в справжню роботу такі люди вкрай нечасто доходять.2️⃣«Так, але...»Згода з миттєвою незгодою. «Це все так, але не в моєму випадку», «В теорії все дуже добре, але на практиці воно не працює», «Так, але ви не враховуєте...»😐Це спосіб доєднатись та дистанціюватись одночасно, отримати увагу, співчуття, чітко зберегти свою позицію та довести, що така проблема просто не має рішення.3. «Та що ви мені розкажете, все є безкоштовно в інтернеті»Класичне знецінення. Щоби що? 😊4. «Я все одно не розумію...»Саме по собі нерозуміння не проблема — можу уточнювати і пояснювати стільки, скільки потрібно. Але часто я не бачу жодних спроб застосувати обговорене.Таке от бажання взяти підтримку і залишитись у звичній зоні очікування, без переходу до дій.За цим усім — страх взяти на себе відповідальність за зміни. Вони поки що не входять в плани, з різних причин. Все нормально, кожна людина має право на свій темп і на неготовність до дій.Просто я не граю в ігри. Що це означає на практиці:📍я повертаю відповідальність і не шукаю десятий спосіб переконати. Я запитую: «Що саме заважає вам спробувати цей варіант?» або «Який результат ви хочете отримати насправді?»;📍я не рятую та не намагаюся дати більше, ніж людина готова прийняти. Моя експертиза — це інструмент, а не чарівна паличка, яка працює без участі клієнта;📍я фокусуюсь на діях. На консультаціях ми не просто «говоримо про проблему» — ми будуємо покроковий план і щоденно обговорюємо його реалізацію.В інфопросторі панує цікава думка, що позиція фахівця допомагаючої професії — приймати усе від усіх. Ні 🍫Я зацікавлена в продуктивній співпраці, при цьому абсолютно готова до зміни запиту, переосмислення ситуації, визнання обмеження у силах, часі, можливостях — все це нормальна частина людського життя. Я обираю вкладати енергію туди, де вона працює — в клієнтів, які звернулись за допомогою і готові її прийняти, в контент, який підтримує та надає важливу інформацію для тих, хто її шукає. Моя задача — робити свою роботу якісно, а не відволікатись на шум. Дякую👋#про_мене#як_отримати_результат#непопулярне ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

СОННА ІГРАШКАДумаю, ви про таку чули. Її ще називають комфортером або сплюшкою. Періодично виникають питання щодо її використання, і я на них зараз відповім.Сонна іграшка — це дуже мило 😊 Але основне її завдання — не просто бути приємною на вигляд та дотик, а стати тією самою асоціацією на засинання та продовження сну. Якщо дитина полюбить поринати в сон із сплюшкою, то коли відчуватиме її в момент пробудження, швидко заспокоюватиметься і буде спати далі. І дорослому можна буде не брати в цьому процесі участь — ось така приємна (і довгоочікувана) автономія. Знаю, що часто рекомендують починати використовувати комфортери вже після 6 місяців — мовляв, у дітей в цьому віці вже формується емоційна прив'язаність до об'єктів; то чому б не звільнити батьківський ресурс якомога раніше?..Я все ж дотримуюсь рекомендацій ААП щодо відсутності в ліжку дитини до року м'яких предметів, які можуть становити потенційну небезпеку.Так, знаю, що є країни, де такі іграшки «живуть» в ліжечках дитини з народження. Що ж, якщо я побачу доказову інформацію про безпеку — прийму її до відома. Поки що таких даних немає, натомість є чіткі та недвозначні рекомендації щодо безпеки сну.Тим не менш, у проміжку 8-12 місяців цілком можна вводити сонну іграшку у ритуал перед засинанням — деякі діти дійсно звикають до неї, і вже після року ви, ймовірно, зможете залишати іграшку в ліжку після того, як малюк засне.Також час від часу чую, що справжній інтерес до сплюшки дитина починає виявляти вже після 2-3 років. Ну що ж, значить, настав зірковий час для сонних іграшок (так, їх може бути декілька) — вони можуть стати додатковою опорою для спокою та відчуття безпеки. За комфортних умов та режиму, який дитині підходить, іграшка може сприяти тому, що ви перестанете помічати можливі нічні пробудження вашої дитини. Це не точно (ніхто гарантій давати і не має), але у багатьох сонна іграшка працює саме так.А ще — якщо під час годування грудьми дитина крутить сосок іншої груді, накручує ваше волосся на палець, колупає родимку або робить щось інше небезпечне для вашого здоров'я та нервової системи — частини іграшки і сама її фактура допоможуть вам навчити малюка задовольняти свої сенсорні потреби цілком «легально», не за ваш рахунок. Але перевірте, щоб на іграшці не було небезпечних дрібних деталей, що відриваються, а також довгих стрічок/шнурків/петель. А от комфортерів із білим шумом я не розумію — зовсім нещодавно писала про те, що джерело білого шуму має бути на відстані від дитини. Тож або обійми з мовчазною іграшкою або іграшка із шумом — не поруч з дитиною. Але тоді який у ній сенс?Наче все про сонні іграшки розповіла. Чи маєте питання?Джерела:https://publications.aap.org/pediatrics/article/150/1/e2022057990/188304/Sleep-Related-Infant-Deaths-Updated-2022https://www.healthychildren.org/English/ages-stages/baby/Pages/Transitional-Objects.aspxhttps://publications.aap.org/pediatrics/article-abstract/133/4/677/32749/Infant-Sleep-Machines-and-Hazardous-Sound-Pressure#консультант_зі_сну #безпека_сну***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

«АЛЕ ШІ МЕНЕ ЗАПЕВНИВ...»Знову й знову до мене приходять після порад ШІ, які погіршили ситуацію або, як мінімум, нічого не змінили на краще.Люди, нейромережі галюцинують — про це часто є попередження в інтерфейсі. Але його легко пропустити або не надати значення. Найгірше те, що багато хто не розуміє, що відбувається, і повністю покладається на відповіді LLM (мовні моделі на кшталт чату ЖПТ). Це безкоштовно, доступно 24/7 і не треба чекати запису. Чудова рятівна паличка в момент тривоги (ні).Якщо матері потрібна фахова допомога (беру теми ГВ, харчування дитини та сну), ймовірно:🏷вона не може повною мірою коректно оцінити та проаналізувати свою ситуацію — дуже часто впевненість, що «годування нормальні», «прикладання — правильне» і т. д. не відповідають дійсності. Те, що мама може не вважати проблемою і навіть не написати про це в чат, я уточню додатково і, можливо, знайду в цій деталі ключ до розв'язання всієї проблеми. ШІ буде працювати лише з тими даними, які йому надали;🏷вона не має сформованих сценаріїв успішних та неуспішних стратегій вирішення задачі. Якщо є час, сили та відсутні ризики від перебирання десятків варіантів у надії вийти на щось таке, що працює — хіба хтось заборонить це робити?🏷у неї відсутня база для оцінки відповіді. Тому її легко ввести в оману і надати рішення, яке не підійде для її ситуації. І одразу це неочевидно!Ми не можемо знати все, бути спеціалістами в усіх сферах. Якщо вам потрібна допомога фахівця — обирайте свого за власними критеріями, до початку роботи дізнайтесь, як він працює і чого можна очікувати — наприклад, я завжди таку інформацію надаю. Ну а далі дотримуйтесь його рекомендацій, обговорюйте їх зміни у разі потреби — ви ж у команді з ним працюєте.ШІ — це машина, яка:🏷створює ілюзію персоналізації — підлаштовує тон і формулювання під ваш запит, але не зможе провести повноцінний аналіз. Правдоподібність тексту ніяк не гарантує його правдивості. У темі материнства кількість мамських форумів, груп та інших ресурсів, що транслюють застарілі міфи або заангажовані дані сильно перевищує кількість якісних джерел. Нейронка бере і впевнено робить з усього цього вінегрет. Інформації у відкритому доступі справді багато, але розуміння її якості, інтерпретація і підбір стратегії під ваші умови — це окрема робота;🏷може бути корисною для низькоризикових задач (сформувати питання до лікаря/консультанта, пояснити терміни, скласти список спостережень);🏷не є надійним інструментом для важливих рішень. Особливо, якщо ситуація комплексна. І тим більше — якщо ставки високі. Ну, може, пощастить — я не виключаю такі випадки. ШІ не замінить мене, мою надивленість в усіх темах, з якими я працюю, та мій досвід. Він не прийматиме вірні рішення в складних випадках, не знає, чому рішення саме такі. Не уявляє, як контролювати динаміку і які корективи потрібно внести, коли обрана стратегія не працює. І точно гадки не має, які нюанси я бачу після тисяч кейсів.І щодня я дедалі більше переконуюся в цьому.#як_отримати_результат#ШІ_не_зна***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД БІЛОГО ШУМУ?Прямих якісних даних саме про те, що білий шум викликає «залежність» у всіх, хто ним користується, немає. Sleep-onset association (асоціація засинання) — це поведінковий патерн; слово «залежність» тут не надто доречне.Білий шум часто стає частиною сценарію засинання — так само, як темрява, спальник, колискова або певний ритм рутини. Відповідно, якщо він звучить щоразу і завжди однаково, то може перетворитися на одну зі стабільних умов, що допомагають дитині повернутися до сну після пробудження. Це не погано і не добре — просто факт.Коли це може заважати:🏷якщо дитина прокидається, коли шум випадково вимкнувся;🏷якщо без шуму заснути майже нереально — і це обмежує вас у поїздках/у гостях/у садочку;🏷якщо шум використовується як «рішення на все», а не як інструмент під конкретну задачу (замаскувати непередбачувані побутові звуки).Тут важливий нюанс: проблема зазвичай не в самому шумі, а в жорсткості сценарію («працює тільки так і ніяк інакше») та/або в параметрах (занадто голосно, близько, надовго).Що робити в такому випадку:✅найм’якший варіант — залишити шум як допомогу при переході до сну, а потім вимикати;✅поступове згасання гучності. Зменшуйте її дуже повільно, крок за кроком, кожні кілька ночей — так, щоб дитина майже не помічала змін;✅збільшити відстань — відсувайте генератор шуму далі від ліжка, щоб звук ставав менш акцентованим. Усі інші складові звичної рутини — час засинання, ритуали, умови — бажано залишити. Якщо захочете змінити, ви можете зробити це потім.Чи можна взагалі не прибирати білий шум?Якщо він вам реально допомагає, використовується тихо, на відстані, і не створює незручностей — нехай буде. Якщо відчуєте обмеження, і використання білого шуму перестане вас влаштовувати — поступово приберете, і все.До речі, можна не обмежуватись використанням саме білого шуму, однаково інтенсивного на всіх частотах. Є інші кольорові шуми — варіанти одного й того ж явища: фоновий звук, у якому по-різному розподілена енергія між високими й низькими частотами. Вони можуть бути навіть більш до вподоби і дитині, і вам:📍рожевий шум — баланс зміщений до низьких частот, звук м'якший та глибший, ніж у білого шуму. Звучить як рівномірний шум дощу, шелест листя;📍коричневий шум — приємні глибокі баси, майже відсутні високі частоти. Це гул далекого водоспаду, гуркіт грому, гул океану, звук у салоні літака. Може краще перекривати низькочастотні звуки — тупіт сусідів або гул транспорту на вулиці;📍зелений шум у популярних джерелах зазвичай описують як шум із фокусом на середніх частотах; він не має чіткого наукового визначення — у дослідженнях все ж частіше йдеться про білий/рожевий/коричневий шум.Зелений шум — це потік річки, ліс, вітер у траві. Багатьом він здається заспокійливим за тембром, але може маскувати різкі побутові звуки (гавкіт собаки, дзеленчання посуду) трохи слабше, ніж білий. Варто перевіряти: усе залежить від конкретного звуку і вашого фону.Використовуєте шум для засинання? Як вам ця ідея взагалі?#консультант_зі_сну ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологіяThreads

ХІБА НОРМАЛЬНО ГОДУВАТИ ДО 5–6 РОКІВ?Підписниця написала коментар до посту про самовідлучення:«Знайомий грузин (60+ років) розповідав, що він до 6 років бігав до мами під роботу, щоб посмоктати груди.Як я розумію це з точки зору дружнього ГВ — це є нормою?Маму ж і дитину влаштовувало, оскільки самовідлучення не було і мама теж була згідна».Ми насправді не можемо цього знати.Такі історії передаються фрагментарно і не дають розуміння, яку саме функцію грудне вигодовування виконувало для дитини в цьому віці і як це проживала мама. Крім того, усні історії, особливо переказані через десятки років, неминуче містять спотворення — не зі злого наміру, а через особливості людської пам’яті. Навіть письмові джерела фіксують не події як такі, а їхню інтерпретацію в конкретному культурному і особистому контексті.У нашому культурному полі тривале грудне вигодовування радше стигматизується, ніж ідеалізується. Жінка, яка годує довше певних соціально схвалюваних термінів, часто опиняється під тиском і критикою.Тому тут важливо розрізняти:📍можливе — те, що трапляється;📍нормальне — те, що є добровільним, не шкодить, відповідає можливостям обох і не вимагає від когось із них іти проти себе та порушувати власні кордони;📍доцільне — те, що в конкретний момент справді підтримує благополуччя конкретних мами та дитини.Сам по собі факт грудного вигодовування до 5–6 років без розуміння контексту і потреб обох сторін не має змісту і не дає підстав для висновків. Особисті упередження, узагальнення та фантазії про те, як має бути влаштований цей світ, говорять тільки про уявлення конкретної людини, а не про ситуацію, яка стала предметом дискусії. У такій рамці я і пропоную розглядати подібні питання. І на цю ж тему маю два дописи: «В якому віці ГВ перестає бути нормою?» та «Біологічні норми завершення ГВ» — запрошую ознайомитися з ними, якщо ця тема для вас важлива.#консультант_з_гв #завершення_гв ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологіяThreads

«...ТИСК В ГОЛОВІ, ЩО ПЛЯШКА ПОГАНО, СУМІШ ПОГАНО... УЖЕ ДОБИВАЄ»Поділюсь з вами неновими думками — вони доволі часто звучать в просторі. Можливо, тому і дослухатись до них важко?Якщо у стані сильного стресу та виснаження ви приймаєте рішення, які не збігаються з вашими ідеальними уявленнями чи планами, але іншого реального варіанту на цей момент немає — скажіть собі відверто:«Я роблю це, щоб зберегти себе. Зараз я не можу інакше, і я в цьому не винна».Дайте собі час на відновлення і повертайтесь до руху в напрямку бажаного тоді, коли (і якщо) будете готові. Немає нічого абсолютно хорошого чи поганого в нашому нечорно-небілому світі: контекст, стан, особисте ставлення, досвід — все це додає безлічі відтінків. Те, що навіть у власній голові може виглядати «неправильним», іноді виявляється єдино можливим. І все.А щодо шуму чужих голосів і правил... Починайте цілеспрямовано їх відстежувати й запитувати себе:«Що це чуже робить у моїй голові? Чи справді воно мені корисне і доречне?» Звісно, ці думки не зникнуть одразу! Але з часом такої уважної практики ви поступово навчитеся відпускати їх — і вони втратять над вами владу. Перевірено тими, хто це робить регулярно, і мною в тому числі. І ви можете перевірити, як воно працюватиме для вас.#підтримка#як_отримати_результат***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологіяThreads