Статистика telegram channel - @ya_Nenka

Джерела до допису про межі ↖️↖️↖️CDC: Tips for Building Structure; Tips for Creating Rules — про те, що правила працюють найкраще, коли є послідовність, передбачуваність і виконання.American Academy of Pediatrics / HealthyChildren: What’s the Best Way to Discipline My Child?; Where We Stand: Spanking; 10 Tips to Prevent Aggressive Behavior in Young Children; Corporal Punishment in Schools — про чіткі межі, відповідні віку правила, переключення на прийнятну дію та відмову від фізичних покарань, приниження та залякування. HealthyChildren: Developmental Milestones: 12 Months; Language Development: 2 Year Olds; Language Delays in Toddlers: Information for Parents; CDC: Information About Teens (Ages 12–19); Essentials for Parenting Teens — про розуміння мовлення у ранньому віці та вікові межі підліткового періоду в батьківських матеріалах.ZERO TO THREE: How to Help Children Develop Self-Control; Limits for Little Ones: Setting Boundaries with Toddlers; Helping Toddlers Develop Self-Control From 24-36 Months; 24-36 Months: Social and Emotional Development — про те, що самоконтроль починає формуватися від народження і розвивається з допомогою дорослого; а ближче до 3 років багато дітей уже здатні розуміти прості пояснення причин правил.Center on the Developing Child at Harvard University: A Guide to Executive Function; Brain Architecture; Serve and Return —матеріали про взаємодію дитини й дорослого у форматі «сигнал — відгук» — про те, що саме такі повторювані чутливі взаємодії допомагають формуванню мозкових систем, важливих для подальшої регуляції поведінки.#психологія  ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологіяThreads

ЩО МЕНІ ВАРТО БУЛО БИ ПОЧУТИ В ДИТИНСТВІКажу собі це зараз і скажу вам.Не зраджуйте себе, аби вас любилиЛюбов, яка тримається на самозреченні, дорого коштує. Неможливо відчувати себе коханою там, де заради любові довелося відмовитися від себе. Ви не зобов’язані бути хорошою для всіхПогана новина: усім не сподобаєтесь. Хороша: і не повинні.Ваша цінність не потребує доказівЛюдина не стає цінною тоді, коли комусь підійшла, сподобалась чи відповідала очікуванням. Вона просто є, цього достатньо. Ваша цінність — не те, що треба заслужити. Те, що вас не розуміють, не означає, що з вами щось не такІноді людина роками намагається висловитися «краще», «спокійніше», «м’якше», аби нарешті бути почутою. Але проблема не завжди в тому, як ви говорите. Можливо, інша сторона не хоче чути?Не треба зменшувати свій біль, щоб іншим було комфортнішеТе, що комусь «буває й гірше», не скасовує вашого досвіду. Те, що хтось не витримує чужих почуттів, не робить ваші почуття недоречними. Біль не перестає бути реальним лише тому, що він незручний для оточення.Не кожну втрату треба негайно перетворювати на урокІноді боляче — це просто боляче. Не все одразу має ставати ресурсом, зростанням, мудрістю чи красивою історією подолання. Це дуже чесно — дати собі право побути в тому, що відбувається тут і зараз. А сенси шукати пізніше, якщо будуть потреба і бажання.Бережіть своє тіло і вчіться його чутиТіло часто помічає небезпеку раніше, ніж розум встигає все пояснити. Напруга, завмирання, тривога поруч із кимось — це не дрібниці і не примха. Тіло дуже чесно говорить нам те, у що психіка ще не готова повірити.А вам які слова були дуже потрібні колись — і, можливо, потрібні досі? ❤️***Підписатись на канал***Instagram коучинг | НЛП | психологія

ДЕНЬ СНУ (ХОТІЛОСЬ БИ Й НІЧ)Сьогодні — Всесвітній день сну! Свято, яке більшість батьків воліли б відзначати не символічно, а буквально: годин вісім поспіль, без пошуків зручної пози і двадцятого «дай водички»💢🌙 Головна ідея цього дня — нагадати, що сон — не розкіш, а базова потреба. World Sleep Day створили для того, щоб привернути увагу до наслідків недосипу та порушень сну, а також поширювати знання про їх профілактику й своєчасне виявлення.Кілька фактів:📍дата не є фіксованою — Всесвітній день сну щороку проводять у п’ятницю перед весняним рівноденням. Тож цього року він припадає саме на 13 березня;📍ініціативу започаткували у 2008 році в межах World Sleep Society.Сон — це не просто пауза для організму і не лише рідкісний шанс для мами випити гарячу каву. Саме під час сну мозок очищується від продуктів обміну (завдяки глімфатичній системі), відбувається консолідація пам'яті (перехід інформації з короткострокової в довгострокову), а імунна система формує захисні реакції. Для дітей це ще й час активного фізичного розвитку завдяки піковому викиду гормону росту.Хронічний дефіцит сну пов’язаний із погіршенням когнітивних функцій, метаболічними порушеннями та вищим ризиком емоційного виснаження і тривожності.Недосип справді часто стає супутником батьківства, але це не означає, що так має бути. Якщо зараз ваші ночі далекі від ідеалу — я вам щиро співчуваю. Багато труднощів зі сном мають пояснення і можливі шляхи корекції. Буду рада допомогти вам знайти свій шлях до спокійніших ночей 🫶 #консультант_зі_сну ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологіяThreads

Сьогодні черги за квітами — як символ одноденної масової поваги. А я вітаю вас зі святом і бажаю жити так, як вважаєте за потрібне. І нехай це буде нормою, а не розкошами. Як це дико, що потрібно століттями виборювати право на своє життя, на повагу, безпеку, кар'єру, науку, доходи, освіту, власність та юридичні права на дітей. Право на те, щоби біль, праця, втома та надії взагалі були поміченими...А останні десятиліття — інша пошесть. Жінкам нав'язується потреба вчитись бути жінками: «справжніми», «правильними», «пробудженими», «проявленими». Потрібна якась особлива енергія та нескінченні пакращення.Треба вчитись бути жінкою.І жінки вчаться. Що треба зробити, щоб мене любили? Яке плаття носити? Які слова казати? Як дякувати?Як надихати?..І я прошу вибачення у тих, кому ці слова відгукнулися боляче. Якщо тренінги жіночності стали для вас рятівним колом чи інструментом пізнання себе — це ваш вибір, і він має право на повагу. Мій протест не проти вашого пошуку, а проти ідеї, що жінка — це механізм, який обов’язково треба «докрутити», щоб він нарешті запрацював. Я вважаю, що жінка достатня за замовчуванням. Вчитись бути жінкою — це як вчитись дихати. Ви це вже вмієте. Ви вже зробили все, що потрібно, щоб бути жінкою — народилися нею. Все. Далі кожна може стати такою, якою хоче бути.Боротьба жінок за те, що має бути нормою для кожної людини, ніколи не була швидкою. Але ми маємо одну недооцінену якість — наполегливість.Просто будьте. Дякую, що ми є!***Підписатись на канал***Instagram коучинг | НЛП | психологія

ПРО ЩО Я ДУМАЮ В ДЕНЬ IBCLC?Сьогодні я вітаю себе і колег IBCLC з нашим святом!Хочу присвятити цей пост матерям, які дійсно дуже хотіли налагодити грудне вигодовування, але з якоїсь причини у них не вийшло це зробити.Я знаю, що хтось із вас повертається подумки до того важкого періоду спроб, зневіри, розчарування та їсть себе поїдом у впевненості, що можна було б «постаратися більше», «поборотися за ГВ», «не робити помилок», «знайти можливості».А я вважаю, що ні. Не можна було. Те, що було можна — ви зробили. Чому так? Я напишу декілька можливих причин:🏷хронічні хвороби, важкі пологи з великою крововтратою, гормональні стани, фізіологічні особливості;🏷виснаження, депресія, відсутність сил на зміни, які часто потребують неабиякого ресурсу;🏷відсутність підтримки та допомоги. Коли неможливо виділити час на зціджування, розслабитись, щоб молоко краще виходило з грудей, і одночасно зберегти зозуленьку від нескінченного крику дитини, яка потребує постійної уваги. Коли не виходить впоратись з неспокоєм малюка, навчити його прикладатись до грудей інакше і вольовими зусиллями перевернути всю ситуацію — самостійно. І, можливо, під несхвальні коментарі від найближчих.А якщо дитина високочутлива? А якщо у неї складний темперамент?..Як можна цим знехтувати? Це все просто існує. Людина не всемогутня, особливо там, де результат залежить не лише від неї. Мені важливо бути спеціалісткою, яка вміє підтримувати в таких ситуаціях.Сучасний світ висуває до нас стільки вимог, що здається, ніби ми маємо щодня складати іспит на ідеальність. Як це можливо? Усі ми різні. З різним об'ємом внутрішньої батарейки, різним станом здоров'я, цінностями і бекграундом. Я дуже хочу, щоб в нашому суспільстві зникла звичка засуджувати й «завдавати добро» непроханими порадами. Щоб грудного вигодовування було більше, щоб жінки мали максимум можливостей його налагодити, але щоб спосіб вигодовування дитини взагалі перестав бути темою для чужих недобрих коментарів. І щоб знецінення зникло як таке.Сьогодні я думаю про те, що мені пощастило обрати дуже хорошу професію.В цьому і є моє свято.#підтримка #психологія #мало_молока ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

ПАСТКА КОНТРОЛЮМи живемо в епоху додатків. У нас є трекери для сну, ваги, підгузків, настрою та кількості випитих малюком мілілітрів. Здається, що якщо все ретельно записати та проаналізувати — материнство стане зрозумілим, стабільним і керованим.Але давайте чесно: постійний контроль — це шалена витрата ресурсу. Щоденні зважування до і після годування, спроби запхати немовля в ідеальний режим, постійне відстеження, перевірки, бажання утримати дитину «в нормі»... Все це непомітно, але безжально з'їдає ваші сили та емоційну енергію.І цей ресурс не відновлюється або відновлюється складно. Бо ви витрачаєте його не на своє життя, не на відпочинок чи радість від спілкування з малюком, а на спроби відрегулювати те, що природно має бути гнучким.Але ж як без цифр? Хіба динаміка набору ваги не важлива?Важлива. Але є величезна різниця між збором даних для аналізу та тривожним контролем заради ілюзії керування:🏷об'єктивний моніторинг за показаннями — ви зважуєте малюка раз на тиждень (інколи — частіше, якщо працюєте з фахівцем, і він пояснює, навіщо це потрібно). Ви фіксуєте дані і маєте чітке розуміння, що з цією інформацією робити далі — наприклад, скоригувати організацію годувань, обговорити подальшу тактику з консультантом. Дані слугують точкою опори для дій;🏷тривожний контроль — ви зважуєте дитину після кожного прикладання, панікуєте і знов зважуєте... Якщо не панікуєте, то все одно зважуєте — просто «для себе». Але ви робите це не для того, щоб діяти. Просто дуже хочеться нарешті побачити «правильну» цифру, яка дозволить вам видихнути. Цей видих, як правило, недовгий, бо не набирає дитина вагу після кожного годування 😠У другому випадку цифри лише розганяють тривогу. Дитина — це не механізм, який можна раз і назавжди налаштувати на зручний режим за інструкцією. Вона має власні унікальні ритми, а її потреби та стан закономірно змінюються в процесі розвитку. Вона не знає, що за табличкою має набрати рівно 40 грамів за добу або спати рівно дві години. Вона може зростати стрибками (так і робить), мати дні активного смоктання і дні, коли хочеться більше спати. Їжа для малюка — це не тільки калорії, а й заспокоєння, безпека, контакт. Виміряти цю потребу в мілілітрах просто неможливо.Коли ми намагаємося силоміць утримати дитину в рамках своїх очікувань чи табличок з інтернету, ми починаємо боротися. І в цій боротьбі програють усі, а мама ще й вигорає.Що робити замість цього? Зрозуміти, що інструменти контролю мають працювати на вас, а не виснажувати.Так, інколи ваги вдома дійсно потрібні. Не для щоденного зважування, яке зводить з розуму, а для спокійного відстеження динаміки набору ваги та грамотного коригування догодовування, якщо воно є.Так само і з часом: фіксувати, наприклад, тривалість саме харчового смоктання (коли малюк дійсно ковтає молоко, а не просто дрімає з грудьми) інколи буває потрібно. Але ключове правило тут незмінне: треба чітко розуміти, що з цією інформацією робити.Якщо ви збираєте дані, але вони приносять лише тривогу і питання «а що тепер?», ці цифри втрачають сенс. Як перетворити хаотичні заміри на зрозумілий план дій і повернути собі спокій — це те, що ми обговорюємо індивідуально на консультаціях.Я думаю, що ваша енергія занадто дорогоцінна, щоб зливати її на нескінченні тривожні думки та зайвий контроль. Вона потрібна вам і вашому малюку. Чи як?#підтримка#норми#мало_молока***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

ТОКСИЧНА ПІДТРИМКАХіба таке можливо?Ну а як же ж 😊 Якщо вам впевнено кажуть, що і як треба робити, хоча ви не запитували — це вона. Єдиний виняток — коли відбувається щось, що загрожує безпеці, здоров'ю та життю.Часто токсична підтримка виглядає як турбота:«Я життя прожила, дітей виростила. Я знаю, як треба!»«Я хочу добра для тебе»«Я консультант в цій сфері. Я знаю краще, ніж ви» — дійсно, консультант може краще розбиратися в темі, ніж людина, яка не вивчає тему дуже глибоко і не присвячує цьому значну частину життя. Але на знання має бути запит. Тому коли я чую скарги, то запитую, чого ви хочете і що для вас буде корисно. Я не можу цього знати. Я можу сказати об'єктивну інформацію: «Якщо дитина отримує недостатньо харчування, ви почнете давати догодовування і не будете коригувати причини ситуації, суміш може відносно швидко витіснити грудне молоко»«Якщо при нагрубанні груди будуть розціджувати, це може стати травматичним досвідом. Є безпечний, безболісний алгоритм роботи з цим станом»«Завершення лактації шляхом перев'язування грудей може бути некорисним для вашого здоров'я»,але що з цим робити, вирішувати вам. Якщо ви отримуєте полярні рекомендації з різних джерел — запитайте себе, до яких ви будете дослухатись і чому. Тому що все одно ви будете щось робити. Навіть робити нічого — це теж вибір. Токсичну підтримку особливо важко витримувати після пологів, під час хвороби, виснаження, кризового стану...Я хочу, щоб ви отримали опору, а не ще одне джерело напруження та зовнішнього контролю. Я вважаю, що ви як доросла людина, здатні вирішити, яким шляхом краще рухатись. Якщо ми з вами працюємо, мені важливо, щоб ви були достатньо обізнані, коли робите вибір. Але навіть інформацію я не надаю насильно — ви маєте право відмовитись. Якщо після «допомоги» ви відчуваєте себе нікчемою та найгіршою матір'ю, вам хочеться виправдовуватись або щось доводити — це природна реакція на тиск. Обійміть себе. І ходіть туди, де вас не будуть оцінювати, засуджувати і нав'язувати вибір, який ви не хочете робити. Навіть якщо він вважається правильним, він не стане таким для вас без вашого бажання. Справжня підтримка надає людині силу, а токсична забирає її.Такі справи.#підтримка#про_мене ***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

ДИТИНА ПОГАНО ПОВОДИТЬСЯ, І Я ПОЧУВАЮСЯ БЕЗСИЛОЮ!«Він дуже погано поводиться! Істерить, б'ється та кусається! Я це витримувати не можу. Не слухає мене зовсім!»Найчастіше це звучить в запитах про завершення грудного вигодовування, зміну асоціацій на засинання або про неприйнятну поведінку малюка біля грудей.Перша думка, яку я пропоную подумати в такій ситуації: чим раніше ви повернете собі своє місце в ієрархії, тим краще. Дитина не здатна і не має бути лідером у вашій системі, бо доросла тут — ви.І друга думка: перш ніж чогось очікувати від дитини, треба її цьому навчити. Вчити й чекати, поки маленька людина буде готова це сприйняти на доступних їй рівнях. Префронтальна кора дозріває довго, тому «навчити» — це не пояснити один раз, а спокійно повторити хоч 1000 разів... Де взяти той спокій — інше дуже важливе питання. І ви, на відміну від дитини, можете його вирішити.Дорослий навчає малюка розпізнавати емоції та взаємодіяти з ними. Пояснює і демонструє власним прикладом, як і в якій формі їх доречно висловлювати — словами, а не фізичним чи психологічним насильством. Дитина вчиться заспокоюватися не сама по собі, а «об дорослого», з його участю та підтримкою. Цей процес називається корегуляцією.Дорослий вчить дитину контактувати зі злістю, пояснюючи різницю між прямою та пасивною агресією. Від дорослого дитина дізнається, що в деяких ситуаціях пряма агресія (самозахист та рішуче зупинення нападу), на відміну від мовчання, образ та ігнорування, є єдиним здоровим способом відстояти себе. Все залежить від контексту.Третя думка: щоб когось чомусь навчити — треба вміти самому.Як ви проживаєте свою злість?Як у вас справи з особистими кордонами? До речі, розмови про особисті кордони багатьом набридли; у моїй стрічці — суцільна до них нелюбов. Втім, чи є сенс відміняти те, з чим по-хорошому варто нарешті розібратися? Пишу це все з великою повагою до кожної мами, з м'яким поверненням відповідальності за свою дорослу позицію. І зазначу, що у нейровідмінних дітей причини й механізми поведінки можуть бути зумовлені перевантаженням, труднощами з комунікацією та регуляцією імпульсів... Тому підхід і стратегії доцільно підбирати індивідуально, з фахівцем.Залишатися в позиції турботливого дорослого завжди відверто важко. А у кого це взагалі виходить? Ніхто не робот, окрім робота. Просто час від часу вашому внутрішньому дорослому теж потрібна підтримка. Нехай її буде вдосталь!#психологія***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

«НУ НЕ ЗНАЮ, ЧИ У НАС ЦЕ СПРАЦЮЄ...»На консультації ви можете почути від мене не зовсім те (або зовсім не те), що хочете. І тоді, звісно, відчути спротив:«Ой, навряд чи у нас це спрацює»«Я думала, це буде відбуватися швидше»«Ви думаєте, це допоможе?»Ок, нехай так. А я завжди пропоную: спробуйте. Спробуйте те, про що ми говорили на консультації, більше 1-2 разів — дайте час собі та дитині на знайомство з новим та адаптацію до змін. Хіба не так відбувається в житті? Люди не опановують навички, не формують звички, не проходять певні процеси швидше, ніж це в принципі можливо. Так само у вашому запиті знадобляться час та конкретні дії. І, можливо, потрібно буде змінити уявлення про те, як все має бути. Як мінімум, проаналізувати — а чому, власне, має бути саме так?Я вам пропоную систему, а ви — втілюєте і дивитесь, як вона у вас працює.Коли ви, всупереч скепсису, пробуєте знов і знов — знайте, ви викликаєте величезну повагу і захоплення. Бо могли б усе кинути — і маєте на це право. Але робите інакше.Мені такі історії дуже цікаві. А тим часом я ретельно аналізую, що відбувається в нашій взаємодії, передивляюсь записи наших консультацій та спілкування в чаті. Відмічаю моменти, в яких я можу точніше висловлюватися та бути більш емпатичною. Колись це нагадувало самозвинувачення, бо моя професійна самооцінка не завжди була стійкою. Але зараз якісна рефлексивна робота — частина мого розвитку, який є можливим завдяки вам.Я не просто даю інструкції; я вчуся бачити та чути вас глибше, ніж ви самі себе бачите та чуєте крізь втому.Якщо вам потрібна опора в питаннях годування, харчування та сну вашої дитини — приходьте до мене разом із вашим скепсисом (можна його пристроїти, як маленького песика, під пахвою). 😄). І будьте готові спробувати 😊#кейс#підтримка#завершення_гв***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія

ДИТИНА НЕ ЇСТЬ КАШІНу, дивіться, дитина може не їсти каші або якісь інші продукти. І взагалі може харчуватись не за методичкою та зовсім не так, як це роблять ідеальні діти із соцмереж.Усі ми маємо і певні вподобання, і щось таке, на що навіть дивитися — не те що їсти — не станемо. Загальна різноманітність раціону є набагато важливішою, ніж факт відсутності в ньому певних продуктів або страв. Дитина не їсть кашу, і серденько ваше від того трохи не на місці... Що ви можете зробити:1️⃣Експериментувати із текстурами. Дитина може не хотіти розсипчасті каші, але погодитись на такі, що мають в'язку консистенцію. І навпаки! Якщо малюк не хоче їсти кашу, але залюбки торкається її, розмазує по тарілці або по собі — це дуже добре. Просто дайте цьому бути.2️⃣Їсти каші при дитині. Пропонуйте їх у різні прийоми їжі, без наполягань та вмовляння — просто ось є каша (гречана/рисова/булгур/амарант/кіноа/вівсяна/ячна/пшоняна), родина її їсть. І у дитини є вибір, скуштувати чи ні.3️⃣Спробуйте зробити каші з молоком і без молока. І додати ягоди, фрукти, горіхову пасту, сухофрукти, спеції або домашні соуси — рецептів безліч. 4️⃣Каші — це насамперед джерело складних вуглеводів для енергії, клітковини для травлення та вітамінів групи В. Але є альтернативи, і ви можете активно їх використовувати (подача має бути відповідною до віку/навичок дитини): 📍хліб з різних сортів борошна, лаваш;📍локшина (гречана, рисова), макарони (ц/з, гречані, нутові...);📍млинці (звичайні, сочевичні, зі шпинатом), вафлі, мафіни, оладки;📍гранола, цільнозернові хлібці;📍котлетки з гречки або кіноа;📍грінки та сендвічі з сиром, зеленню тощо;📍запіканки;📍салати та супи з крупами;📍пиріжки та пироги з різними начинками;📍пельмені, вареники, равіолі, хачапурі, піца.Все це не працює?.. Гм. Тоді мова йде не про те, що дитина не їсть каші, а про те, що в раціоні відсутня ціла група продуктів. Звертайтесь на консультацію, будемо розбиратись і вирішувати це питання.#прикорм***Підписатись на канал***Instagram ГВ | cон | батьківство Instagram коучинг | НЛП | психологія