WAS. Популярна Історія

Фідель Кастро думав, що говорить з Уго Чавесом. Але насправді — з двома пранкерами з радіо в Маямі.У 2001 році мексиканські урядові структури записали телефонну розмову кубінського лідера Фіделя Кастро з президентом Мексики Вісенте Фоксом. Після цього невідомо хто передав цей аудіозапис у медіа. І він потрапив в руки ведучим іспаномовного ранкового шоу El Vacilón de la Mañana на радіостанції El Zol 95.7 у Маямі — Енріке Сантосу і Джо Ферреро .І ось січень 2003 року. Ніякого ШІ, тільки магнітофон і умілі руки. Енріке і Джо зателефонували до адміністрації президента Венесуели Уго Чавеса і представилися людьми з оточення Фіделя Кастро. В Каракасі повірили і з’єднали з Чавесом. І от тут в хід пішли попередньо нарізані фрагменти голосу Кастро. Чавес мило поговорив із штучним кубинським президентом, а розмова була записана.І за п’ять місяців, 17 червня 2003 року ті самі ведучі набрали вже президентський офіс у Гавані, представилися помічниками Уго Чавеса і попросили з’єднати з Фіделем. І знову відтворювали підготовлені аудіофрагменти.От люди заморочувалися поки не було ElevenLabs! Зараз це б зайняло 10 хвилин, а тоді – тижні підготовки.Радіоведучі провели розмову так, ніби Чавес просить допомоги розшукати валізу з секретними документами, які він загубив під час поїздки до Аргентини.Кастро сприймав переговори за справжні і на прохання відповів згодою. І тут діджей не витримав і запитав Фіделя: «Ти згоден усім тим лайном на острові, вбивце?». І додав: «Ти попався на це! Весь Маямі слухає тебе, Фіделе Кастро».Кастро вилаявся, згадавши маму пранкера.Розмову поставили в ефір. А у квітні 2004 року Федеральна комісія зв’язку США оштрафувала радіостанцію El Zol 95.7 на 4 тисячі доларів за трансляцію телефонної розмови без попереднього повідомлення іншої сторони.Коротше, якщо відтворюєш голос співрозмовника, все має бути законно.#ElevenLabs

25 червня 1896 року французька експедиція під проводом капітана Жана-Батиста Маршана вирушила до Центральної Африки з метою дійти до Фашоди на Білому Нілі і зірвати британський план з’єднання Судану з Угандою.Похід був частиною французької стратегії з’єднання володінь через Центральну Африку до Нілу. 10 липня 1898 р. Маршан дістався Фашоди і зайняв покинутий єгипетський форт.Але 18 вересня 1898 р. до Фашоди прибувло британсько-єгипетське військо. Втім, прямого бою не сталося: над фортом одночасно підняли єгипетський, британський і французький прапори, а суперечка перейшла в дипломатичну кризу. 4 листопада 1898 р. новий міністр закордонних справ Франції Теофіль Делькассе наказав Маршану відступити. У 1899 р. Франція і Велика Британія погодили кордон по вододілу Нілу і Конго. Під час переходу місії через Африку французи з’єднали в один великий масив свої головні африканські території: Алжир і Туніс, Сенегал і Нігер, Чад і Конго.Більше про поді Африки і про те, чому її тисячоліттями не могли завоювати

26 березня 1945 року американське командування після 36 днів боїв оголосило захопленим острів Іодзіма. Американці розраховували використати його аеродроми для супроводу бомбардувальників B-29 і як аварійний майданчик для пошкоджених літаків. Перед висадкою острів місяцями піддавали авіаційним і морським ударам. 19 лютого 1945 року на Іводзімі висадилися американські морські піхотинці. У битві взяли участь близько 70 тис. американських вояків під командуванням генерал-лейтенанта Гаррі Шмідта, а оборону тримали приблизно 18–21 тис. японських військових на чолі з генерал-лейтенантом Тадаміті Курібаясі.Це була одна з найзапекліших битв Другої світової. Японці оборонялися з печер, тунелів та укріплених вогневих точок. Американці просувалися повільно. У ніч на 25 березня японські військові провели останню велику атаку, яка виявилася неуспішною. Втрати США становили майже 6,9 тис. загиблих і понад 20 тис. поранених. Японські втрати становили близько 18–20 тис. убитих, у полон потрапили 216 осіб.

70 років тому, 23 березня 1956 року вийшов перший студійний альбом Елвіса Преслі під назвою "Elvis Presley". До 1955 року Елвіс вже став знаменитістю, але співав чужі пісні. На початку 1956 року він вперше записав написану спеціально для нього пісню «Heartbreak Hotel». Саме на тлі успіху цього синглу студія RCA швидко зібрала дебютний LP Елвіса (але сам «Heartbreak Hotel» до першого видання не увійшов). На платівці розмістилися записи з сесії в Нешвіллі, нью-йоркських сесій і п’ять раніше не виданих записів часів Sun. Головна пісня альбому - «Blue Suede Shoes», також варто згадати про «Tutti Frutti», «I Got A Woman», «Trying To Get To You», «Blue Moon» і «Money Honey»Альбом був майже повністю проігнорований культурним мейнстримом, і серйозних рецензій на нього практично не було. Водночас платівка піднялася на перше місце американського альбомного чарту Billboard і провела там 10 тижнів. Пізніше платівка увійшла до списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією Rolling Stone.Ось весь альбом

Як повідомив митрополит ПЦУ Епіфаній, помер митрополит Філарет (у миру Михайло Антонович Денисенко). Він народився 23 січня 1929 року в Донецькій області. Навчався в Одеській духовній семінарії та Московській духовній академії. У 1950 ці прийняв чернечий постриг з іменем Філарет. 14 травня 1966 року його призначили архієпископом Київським і Галицьким та Екзархом України, а 1968 року він був зведений у сан митрополита. У липні 1990 року його обрали Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української православної церкви в складі РПЦ.1992 року на Об’єднавчому соборі в Києві підтримав рішення про об’єднання частини УПЦ та УАПЦ в Українську православну церкву Київського патріархату, а у 1995 році був інтронізований як Патріарх Київський і всієї Руси-України. 15 грудня 2018 року скликав Помісний собор УПЦ КП, який ухвалив входження УПЦ КП до Православної церкви України. Філарет став постійним членом її Священного синоду.Герой України, нагороджений орденами Свободи, Ярослава Мудрого.

19 березня 1534 року померла Айше Хафса Султан, мати султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, яка до того часу очолювала імператорський гарем і мала значний вплив при дворі. Після її смерті провідне становище в гаремі перейшло до улюбленої наложниці султана — Роксолани (Гюррем Султан). Вона стала першою жінкою в османській історії, яка отримала офіційний шлюб із правлячим султаном після сходження його на престол. Роксолана брала участь у придворному листуванні, підтримувала дипломатичні контакти, а також впливала на внутрішню політику, зокрема у питаннях престолонаслідування.Після Роксолани значний вплив у державі зосередили жінки султанського дому, зокрема Нурбану Султан, Сафіє Султан, Кьосем Султан і Турхан Султан. Вони виконували роль валіде-султан — матерів правлячих султанів — і брали участь у політичних рішеннях. Цей період, який в історіографії називають «Жіночим султанатом», тривав приблизно з середини XVI до середини XVII століття і завершився після смерті Турхан Султан у 1683 році.

Увечері 8 березня було проголошено, що Асамблея експертів обрала верховним лідером Ірану Моджтабу Хаменеї. Він - священнослужитель і другий син вбитого верховного лідера Алі Хаменеї. Моджтаба народився 1969 року в місті Мешхед, навчався у семінарії. У 1987 році приєднався до Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) і брав участь у війні між Іраном та Іраком. Пізніше він був одним з найближчих помічників свого батька, контролював доступ до офісу верховного лідера, займався, зокрема, безпековими питаннями. Говорили про його сильний тіньовий вплив на політику в країні.У різних розслідуваннях зазначалося, що Моджтаба Хаменеї має зв’язки із значними фінансовими активами та мережею інвестицій і нерухомості за межами Ірану, включно з дорогими об’єктами у Лондоні та Дубаї, а також із банківськими рахунками і бізнес-інтересами в різних країнах. Ці активи оформлювалися через посередників і корпоративні структури в різних юрисдикціях. Моджтаба безумовно є креатурою КВІР. Як взагалі влаштований Іран

13 лютого 1960 року Франція здійснила перше випробування ядерної зброї під кодовою назвою «Gerboise bleue» («Блакитний тушканчик») на полігоні поблизу Реггана в Сахарі (Алжир). Підготовка до створення власної ядерної зброї розпочалася у Франції після Другої світової, а у 1958 році президентом став Шарль де Голль, який підтримав програму ядерного стримування. Вибух, за офіційними даними, мав потужність близько 70 кілотонн у тротиловому еквіваленті, що зробило його на той момент найпотужнішим першим випробуванням серед ядерних держав. Таким чином Франція стала четвертою країною у світі після США, СРСР і Великої Британії, яка випробувала ядерну зброю.Випробування викликало офіційні протести з боку урядів Японії та низки африканських і азійських держав. Тимчасовий уряд Алжирської Республіки засудив проведення вибуху на алжирській території під час війни за незалежність. Питання ядерних випробувань у Сахарі обговорювалося в ООН, тривали вони до 1966 р., згодом Франція перенесла їх до Французької Полінезії.

Франсуаза-Атенаїс де Рошешуар де Мортемар, відома як маркіза де Монтеспан, народилася 1640 року в аристократичні родині. У 1663 році вона стала фрейліною Генрієтти Англійської, невістки короля Людовика XIV, познайомилася з монархом. Приблизно з 1667 року Франсуаза-Атенаїс стала його офіційною фавориткою. Їхні стосунки тривали понад десять років, вона народила королю сімох дітей, з яких чотирьох було офіційно визнано.Жінка мала значний вплив на Людовика XIV, просувала родичів на посади, намагалася контролювати інші призначення. За її участі розгорнулися масштабні проєкти у Версалі, оформлення палацових інтер’єрів і садів. У 1679 році розпочалося розслідування щодо таємного обігу отруйних речовин, абортивних засобів тощо. Ім’я Франсуази з’явилося у свідченнях підсудних як одне з найгучніших. Вона нібито намагалася придбати любовні зілля та брала участь у таємних ритуалах із метою зберегти прихильність короля. Прямих доказів проти Монтеспан зібрано не було, але її становище при дворі різко ослабло.

Франсуаза д’Обіньє, відома як мадам де Ментенон, народилася 27 листопада 1635 року в родині збіднілого французького дворянина Констана д’Обіньє. Дитинство провела у скрутних умовах, зокрема певний час у французькій колонії на Мартиніці. Після повернення до Франції вона вийшла заміж за поета Поля Скаррона, а після його смерті залишилася без значних статків. У 1669 році Франсуаза стала вихователькою позашлюбних дітей короля Людовика XIV і мадам де Монтеспан. Так вона опинилася при дворі монарха.Після охолодження стосунків між Людовиком XIV і мадам де Монтеспан Франсуаза д’Обіньє стала його найближчою співрозмовницею. Близько 1683 року, після смерті королеви Марії Терезії Іспанської, між Людовиком XIV і мадам де Ментенон було укладено таємний шлюб, який, втім не надавав їй королівського титулу. Вона мешкала поряд з королем та супроводжувала його у повсякденному житті. Вплив мадам де Ментенон на Людовика XIV був значним. Вона підтримувала ідею навернення французьких кальвіністів до католицизму, що стало одним із чинників ухвалення у 1685 році указу про скасування Нантського едикту. Це спричинило еміграцію значної частини протестантського населення — ремісників, підприємців і дворян — до Нідерландів, Англії та Прусії, що завдало удару по економіці Франції. Але і надалі за порадами дружини Людовик XIV призначав і усував міністрів, а державні наради всупереч традиції іноді навіть відбувалися в її покоях.