Статистика telegram channel - @vox_ukraine

📈 Більшість українців не стежать за рівнем інфляції. Поки вона не переходить межу в 10%.Щойно це стається, кількість пошуків у Google і навіть згадок у виступах у парламенті різко зростає. Але так само швидко спадає, хоча ціни продовжують зростати.Цікаво, що в США увага до інфляції активізується, коли річний рівень перевищує 3–4%, а в Європі — при 2–4%.Чому інтерес українців до інфляції такий короткочасний? І яке це має значення для економіки? Про це пише економіст НБУ Максим Гоменюк. Він пояснює: інтерес різко злітає і швидко згасає через поєднання психологічного ефекту від двозначного числа 10%, безперервного потоку інших важливих новин, бажання уникнути зайвого стресу та орієнтації на курс долара до гривні як індикатор стабільності.Ця увага, підсумовує він, формує очікування, відкриває вікна можливостей для політичних рішень і впливає на саму динаміку інфляції. Сплеск зацікавлення може підвищити інфляційні очікування — а ті, своєю чергою, підштовхують саму інфляцію ще вище.Для НБУ з цього випливає простий висновок: комунікувати потрібно вчасно — поки інтерес ще високий. А для економістів та урядовців — що людський вимір даних має значення. Те, коли й як люди звертають увагу на цифри, може бути не менш важливим, ніж самі цифри. Читайте більше в дослідженні. 👇☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

📈 70% українців довіряють малому бізнесу і лише 38% великому. Такий розрив пояснюється просто: тих, хто ближче, сприймаємо позитивніше. А великий бізнес часто асоціюється з політикою та олігархами.Gradus Research на замовлення Forbes Ukraine провів опитування про ставлення громадян до бізнесу та топ‐15 бізнесменів зі списку Forbes.📊 Ставлення суспільства до підприємців змінюється на краще: адже під час війни вони стали опорою війська та суспільства. Загалом позитивно до них ставляться 82% опитаних. Але чим більший бізнес — тим менше довіри: малому довіряють 70%, середньому — 58%, великому — лише 38%.Найвідоміші бізнесмени — Петро Порошенко, Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук та Сергій Тігіпко. Проте ставлення до них — критичніше, ніж до менш відомих підприємців, — через гучне політичне минуле.Втім, бізнес має шанс зміцнити репутацію: суспільство цінує реальну допомогу — у відбудові і підтримці постраждалих, а також прозору сплату податків і чесну комунікацію.✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

❌ Парламент скасовує антиреформу, яка обмежила повноваження НАБУ і САПВерховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533, який має відновити повноваження НАБУ і САП. «За» проголосували 331 депутат. Таким чином скасували дію частини норм законопроєкту №12414, який дозволяв Генпрокурору втручатися у справи антикорупційних органів.Водночас у законі залишилися положення, які дозволяють призначати й звільняти окремих прокурорів без конкурсів та дають право Генпрокурору впливати на роботу органів досудового розслідування, за винятком НАБУ.Нагадаємо, 22 липня парламент ухвалив законопроєкт 12414 (закон 4555-ІХ), який експерти Індексу реформ назвали найбільшою антиреформою останніх років. Він отримав оцінку -4,5 бала з діапазону від -5 до +5 і поставив під загрозу незалежність антикорупційної системи.📌 У спецвипуску Індексу ми пояснюємо, чим саме був небезпечний закон 4555-ІХ.📌 Як обґрунтували свою позицію депутати, які його підтримали, читайте у статті.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🔴 Законопроєкт 12414 (закон 4555-ІХ) — найбільша антиреформа останніх років, яка ставить під загрозу всі напрацювання у розбудові незалежної антикорупційної системи в Україні.❗ Це також одна з трьох найсуттєвіших антиреформ за 10 років існування Індексу реформ.📉 Експерти Індексу оцінили закон у -4,5 бала — майже найгірша можлива оцінка. Адже він фактично ліквідовує незалежність антикорупційних органів України — Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).Закон дозволяє Генпрокурору фактично керувати НАБУ, САП, БЕБ і втручатися у перебіг будь-якого розслідування. Зокрема:◾вимагати повний доступ до матеріалів кримінальних проваджень;◾доручити іншому прокурору перевірку дій слідчих;◾передавати справу іншому органу;◾одноосібно визначати, хто буде прокурором у конкретному провадженні;◾під час воєнного стану призначати нових прокурорів без конкурсу.Читайте спецвипуск Індексу реформ, де ми пояснюємо, чому цей закон може мати катастрофічні наслідки для боротьби з корупцією в Україні. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🩺 Ожиріння в Україні: хто в зоні ризику?За даними МОЗ, майже 60% дорослих українців мають надлишкову вагу. У кожного четвертого з них — ожиріння. Це один із найвищих показників у Східній Європі.Ожиріння шкодить фізичному та психічному стану і щороку коштує світові $1 трильйон витрат на охорону здоров’я.Іван Щербанюк на основі даних дослідження WHO STEPS 2019 року проаналізував взаємозв’язок між зайвою вагою українців та різноманітними чинниками — передусім проживанням у селі і в місті.Що впливає на ожиріння?🔸 Проживання в місті знижує ймовірність ожиріння на 4,3%.🔸 З віком ризики зростають: кожен рік додає 2,4% у загальній вибірці та 3,5% — у сільській, проте цей ефект зменшується в старшому віці.🔸 Наприклад, для 30-річного чоловіка додатковий рік підвищує ймовірність ожиріння на 1,2%, для 50-річного — лише на 0,4%.🔸 У жінок ризик вищий: для 30-річної жінки один додатковий рік підвищує ймовірність ожиріння на 1,6%, для 50-річної — на 0,8%.🔸 Люди, які живуть на самоті в селі, мають на 6,3% вищу ймовірність ожиріння.👉 Які ще закономірності виявили і як зарадити проблемі — читайте в статті.☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🔍 Про які соцопитування пишуть українські медіа?Дослідник Центру соціологічних досліджень KSE University Валентин Гацко за допомогою GPT-моделі проаналізував, як інтернет-ЗМІ, інформаційні агентства і друкована преса висвітлювали результати соцопитувань у лютому 2025 року.📊 Найчастіше згадуваним джерелом соціологічних даних став КМІС (15%), на другому місці — соціологічна група «Рейтинг» (4%).🎯 Понад половина згадок соціологічних досліджень у медіа стосувалася трьох тем: політики і довіри до влади (28%), міжнародних справ (16%) та соціальних питань і добробуту (11%). Освіта, охорона здоров’я й інші важливі теми представлені значно менше.📣 ЗМІ зазвичай повідомляють відсотки й назву компанії, яка проводила опитування. Однак параметри, що дозволяють оцінити надійність даних: хто був замовником, коли і як проводилось опитування, яка похибка, згадуються значно рідше.Через високу концентрацію на політичних темах та неповне розкриття методології результати опитувань стають вразливими до спекуляцій та використання у політичних дискусіях.Щоб визначити, це особливість досліджуваного періоду чи стійка тенденція, дослідник планує проводити регулярний моніторинг.Читайте повний аналіз у статті.👇☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine

16 липня Верховна Рада відправила у відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та його уряд — найтриваліший кабінет в історії незалежної України. Каденція тривала понад 1960 днів, з яких три роки — в умовах повномасштабної війни.🔹На рахунку уряду під керівництвом Дениса Шмигаля майже 330 реформ, які сумарно отримали від експертів Індексу реформ 365 балів. В середньому це близько 50 реформ щороку з піком у 2024 році, коли уряд ініціював рекордні 79 реформ. Це другий за інтенсивністю темп після уряду Яценюка. 🔹Кабмін активно працював над цифровізацією, дерегуляцією бізнесу, реформами у сфері медицини та соціального захисту. Наприклад, запровадив автоматичне надання статусу УБД, реформував МСЕК, розширив електронні сервіси на порталі Дія.🔹Водночас уряд працював без затвердженої парламентом програми, кадрові рішення часто ухвалювалися із запізненням, а частину реформ, зокрема перезапуск Бюро економічної безпеки та митниці, не вдалося реалізувати — попри ухвалені закони.👉 Підбиваємо підсумки п’яти років роботи Кабміну Шмигаля у великому аналітичному матеріалі Вікторії Виговської. ✔Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Бюджетний барометр: що відбувалося з держбюджетом у червні?📊 Доходи загального фонду державного бюджету склали 241,2 млрд грн — на 6,2% більше за план. Найбільше цьому посприяв грант Світового банку (43,9 млрд грн).Понад план також надійшли:– 5,2 млрд грн від податку на прибуток підприємств (+12,2%)– 30,1 млрд грн від ПДФО і військового збору (+10,6%)Водночас у червні за окремими податками — внутрішнім та імпортним ПДВ, рентою, митом – не вдалося досягти планових показників. 💸 Касові видатки загального фонду державного бюджету склали 330 млрд грн — на 11,1% менше від плану. Водночас уряд уже виніс на розгляд парламенту законопроект про зміни до державного бюджету, який передбачає виділення додаткових 397,5 млрд грн, більша частина з яких буде спрямована на підтримку сектору оборони й безпеки. Такі видатки планують покрити за рахунок додаткових 88,6 млрд грн податків та додаткових 58,9 млрд грн неподаткових надходжень.⚠️ Головні ризики: затримка внесення змін до державного бюджету, необхідних для збільшення видатків на сектор безпеки та оборони. Потенційна зміна складу Уряду може уповільнити ухвалення рішень, що створить ризик несвоєчасного фінансування критичних потреб вже на початку осені. 👉Деталі — в Бюджетному барометрі за червень від експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки.✔Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🔄 Гармонізація з законодавством Євросоюзу — це не просто позначка в чек-листі директиви ЄС. Це глибока трансформація фінансової системи. Про це говорили на панельній дискусії про реформи фінансового сектору на шляху до вступу до Союзу під час IX дослідницької конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації».Ще в 2015 році НБУ задекларував курс на інтеграцію з європейською системою центральних банків — і це стало поштовхом до інтенсивних змін. Сьогодні Україна досягла 75% еквівалентності регулювання банківського сектору з вимогами ЄС. Але попереду ще багато роботи.Зараз регулятору доводиться балансувати між темпом реформ та фінансовою стабільністю. А ринок вимагає передбачуваності — чіткої карти змін: куди рухаємось, які правила впроваджуються і на яких умовах.Банки довели свою стійкість під час війни і готові до євроінтеграції, але очікують врахування об’єктивних обмежень — адаптація потребує часу і ресурсів.Панельна дискусія показала: реформи на шляху до ЄС — це не технократична вправа, а складна трансформація. Її успіх залежить не тільки від законів, але й від здатності регуляторів, експертів і ринку діяти спільно, адаптивно та відповідально.👉 Про головне з дискусії — у статті.✔Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🇺🇦🇪🇺 Інтеграція України до ЄС буде взаємовигідною, оскільки може дати Союзу нову енергію та допомогти досягти стратегічної автономії, зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний на IX традиційній конференції НБУ. На заході представники Єврокомісії, центробанків, українських державних установ та міжнародних організацій обговорили майбутнє фінансового сектору України й Європи.Євроінтеграція — це «вулиця з двостороннім рухом», погодилися учасники першої дискусії «Наслідки розширення ЄС для фінансового сектору: взаємне навчання заради кращого майбутнього». Україна вже виконує своє «домашнє завдання»: приводить законодавство у відповідність до acquis communautaire, а також готується до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Євросоюз, у свою чергу, має посилити інтеграцію фінансових ринків та переглянути регуляції, які обмежують його конкурентоспроможність.Литовський та польський досвід показують: вступ до ЄС стимулює реформи, а країни-кандидати можуть впливати на розвиток самого Союзу. Україна вже довела свою стійкість і здатна запропонувати всебічне партнерство.У матеріалі ми підсумували три ключові дискусії з політики, що стосуються спільного ринку ЄС, інтеграції України до Європейського Союзу та майбутнього фінансового сектору Європи. 👇☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!