Статистика telegram channel - @vox_ukraine

💼 У світі зростає інтерес до скорочення робочого тижня. Польща, Бельгія, Ісландія, ОАЕ вже тестують або впровадили чотириденку в окремих компаніях.Поки що статистика каже, що експеримент вдалий. Працівники встигають зробити ту ж саму роботу за менший час, рідше беруть лікарняні, менше вигорають та більш задоволені життям. Деякі компанії навіть економлять кошти, наприклад, на електроенергії чи прибиранні офісу, та легше залучають нових спеціалістів.Однак така модель підходить не всім. Зокрема 8% компаній у Великобританії, які тестували 4-денний тиждень, вирішили від нього відмовитись. Деякі організації стикаються з проблемою перевантаження працівників у робочі дні. А такі сфери, як медицина чи логістика, вимагають постійної присутності фахівців.А як щодо України? Попри окремі експерименти в ІТ-компаніях, запровадження такого підходу на національному рівні наразі виглядає нереалістичним. В умовах війни багато підприємств працюють у посиленому режимі, а законодавство дозволяє збільшення тривалості робочого тижня до 60 годин. На першому плані — вкладення зусиль у перемогу.Деталі — в статті аналітикині «Вокс Україна» Марії Балицької.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💸 Включити криптовалюти до резервів НБУ і посилити відповідальність ТЦК — у парламенті зареєстрували низку нових ініціатив. Серед них:🔹 Криптовалюти в резервах НБУЗаконопроєкт №13356 пропонує дозволити Нацбанку включати віртуальні активи (криптовалюти, токени тощо) до структури золотовалютних резервів. Також НБУ зможе купувати ці активи, отримувати дохід у криптовалюті та залучати її від міжнародних партнерів. Але чи безпечно зберігати резерви в ризикованих цифрових активах?🔹 Відповідальність працівників ТЦК за порушення під час мобілізації Законопроєкти №13365 і №13393 передбачають покарання за насильство, погрози та ігнорування виклику швидкої — штрафи, виправні роботи або ув’язнення. Також пропонують фіксувати медогляди на відео і карати недобросовісних лікарів.🔹 Штрафи за шум — вищі у 6 разівЗаконопроєкт №13391 підвищує штрафи за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях. Зараз за такі дії громадянам загрожує штраф 85-255 грн, а посадовим особам або підприємцям — 255-510 грн. Згідно з проєктом, штрафи зростуть відповідно до 510-1700 та 1700-5100 гривень.Детальніше про ці та інші законодавчі ініціативи — в огляді аналітика Олега Іванова.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.Детальніше — у дослідженні 👇👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🤝 «Ми не повинні сприймати Україну як загрозу — ми маємо бачити в ній можливість, стимул, а також щит і каталізатор», — зазначила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард під час виступу в Києві на конференції НБУ «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації». Вона наголосила: регіональна економічна інтеграція може стати міцною основою для відбудови України та її виходу з кризи ще сильнішою. Європейський досвід показує: глибші зв’язки з сусідами — запорука стійкого зростання.Але якщо інтеграція не супроводжується належними реформами, вона може створити нові вразливості, особливо у фінансовій сфері. Інтеграція має бути не лише глибокою, а й усвідомленою — з чіткими правилами, сильними інституціями та реальними змінами.Україна вже демонструє прогрес: реформи у фінансовому секторі, сильний ІТ-сектор, динамічна екосистема оборонних технологій. Проте реформаторський курс має бути безперервним упродовж тривалого часу — щоб люди бачили й відчували зміни. Лише тоді інтеграція дасть стійкий результат.Читайте промову Крістін Лагард 👇📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🔍 «Вокс Україна» на найбільшому в світі саміті фактчекерів GlobalFact 12 в Ріо-де-Жанейро25 червня Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», взяла участь в панельній дискусії «Об'єднані у відповіді: Яку роль відіграють організації громадянського суспільства та фактчекінгові мережі у протидії FIMI». Панель відбулась за підтримки та сприяння European External Action Service (EEAS).Разом із виконавчою директоркою Faktoje Клодіаною Капо та головним стратегом Code for Africa Джастіном Аренштейном говорили про те:🔸 як громадянське суспільство, фактчекери та державні інституції можуть ефективніше об’єднувати зусилля у протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню в інформаційний простір (FIMI),🔸 як підвищити суспільну обізнаність про ці загрози,🔸 як реагувати на них, особливо у вразливі моменти — під час виборів, криз, воєн.Клодіана Капо розповіла про їхній досвід протидії дезінформації в Албанії та специфіку FIMI в регіоні. Світлана Сліпченко розповіла про український контекст — зокрема, як працювати з аудиторією в умовах сильного емоційного впливу дезінформації та середовища, і як у таких умовах важливо не лише спростовувати фейки, а пояснювати суть того, що відбувається. У підсумку — цікава та важлива розмова про те, що, можливо, час переосмислити сам фактчекінг: відійти від моделі «дебанкінг заради дебанкінгу» до формату глибшого пояснення, діалогу та довіри. Все має працювати разом — і фактчекінг, і медіаграмотність, і амбасадори правди в суспільстві. Лише у взаємодії всіх учасників можна ефективно протидіяти FIMI. Дякуємо Poynter Institute та International Fact-Checking Network за цю важливу подію та можливість говорити про досвід України на глобальній платформі.

📊 Підтримка волонтерства серед молоді та єдина платформа про громадське здоров’я — дві ініціативи у фокусі нового випуску Індексу реформ.🤝 Закон 4186-IX зобов’язує керівників шкіл та вишів підтримувати волонтерську діяльність учнів і студентів. Студентам волонтерство зараховуватимуть як один із різновидів неформальної освіти або навчальної практики, якщо воно дотичне до спеціальності. А учні зможуть описати цей досвід у мотиваційному листі при вступі. Водночас закон не врегульовує участь у волонтерстві дітей молодшого віку. А чинне законодавство дозволяє залучати до цієї діяльності лише з 14 років за згодою батьків, що не відповідає міжнародним стандартам і суперечить національній молодіжній політиці.🩺 Також в Україні запрацює інформаційна онлайн-платформа про громадське здоров’я, де будуть зібрані дані про хвороби, профілактику, ліки та фактори ризику. Порядок її роботи ухвалив Кабмін. Це дозволить фахівцям швидше реагувати на проблеми й зробить систему більш зрозумілою та прозорою для пацієнтів.Що про нововведення кажуть експерти — читайте у 263 випуску Індексу реформ 👇✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💥 Як реформувати країну під час повномасштабної війни — не в теорії, а на практиці?Про це говорили учасники дискусії «Між наміром і результатом» на конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ».🔹 Руслан Приходько, заступник міністра у справах ветеранів, підкреслив: ветеранська політика в Україні формується просто під час бойових дій — і це унікальний виклик. Сьогодні понад 2 мільйони людей мають статус учасника бойових дій або пов’язаний статус. Вони потребують не просто стандартних пільг, а умов для відновлення, розвитку і лідерства.🔹 Голова НСЗУ Наталія Гусак наголосила, що медична реформа триває, попри пандемію, війну та тиск очікувань. Україна вже рухається в бік європейської моделі з людиноцентричним підходом і цифровими інструментами.🔹 Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко розповіла, як нові сервіси змінюють логіку державного управління — з бюрократії на зручність для військових. Цифрові рішення створюють прозорі процеси з відстежуваним результатом і формують нову культуру.🔹 Олександра Азархіна, ексзаступниця міністра розвитку громад, нагадала: реформи не можуть триматися лише на лідерах — важлива спадковість і сталість інституцій. Навіть найкращі стратегії не працюють, якщо немає команди, яка здатна втілювати зміни далі.Усі учасники зійшлися в головному: реформи потребують довіри, системності та фокусу на людині. 👉 Читайте тези з дискусії і дивіться запис.☑️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💸 Дохід до 18% без податків і з гарантією держави: що треба знати про військові облігаціїБанки пропонують депозити під 7–13% річних. Але 23% прибутку забирає податок. Є вигідніша альтернатива — державні облігації (ОВДП). Дохід за ними не оподатковується, а облігації у гривні приносять до 18,35% річних.І що важливіше: купуючи військові ОВДП, ви не просто інвестуєте, а допомагаєте фінансувати армію.Військові облігації з’явилися у 2022 році. Зараз вони — одне з головних внутрішніх джерел наповнення державного бюджету. За перші чотири місяці 2025 року від продажу військових ОВДП держава залучила майже 80 млрд грн. Для порівняння: від міжнародних партнерів за січень-березень до бюджету надійшло 98 млрд грн. Найбільше у військові облігації інвестують банки, а от частка громадян — лише 14%. Хоча купити можна навіть одну облігацію через застосунок Дія.У якій валюті українці інвестують найчастіше? Як змінюється ринок військових облігацій? Читайте в статті аналітикині Марії Балицької. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

⚠️ Пенсійна система в нинішньому вигляді не витримує навантаження, оскільки працівників мало порівняно з пенсіонерами. Реформа митниці та перезавантаження Бюро економічної безпеки — серед інших критично важливих завдань.Про це розповіла Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, під час відкритого інтерв’ю на конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ».✅ Також народна депутатка підкреслила й найуспішніші реформи України: створення антикорупційної інфраструктури (НАБУ, САП, ВАКС), цифрову трансформацію («Дія») та відкриття ринку землі.🌍 Цифрові рішення, як-от програма «єВідновлення», вже цікавлять європейських партнерів — її можуть використовувати в інших країнах, де, наприклад, треба подолати наслідки стихійних лих.Так, ми все ще активно переймаємо європейський досвід, зокрема у законодавчому полі. Але водночас Україна вже сьогодні формує власні стандарти — особливо в питаннях безпеки, енергоефективності та інклюзивності.Читайте тези з інтерв’ю або дивіться виступ за посиланням.📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🌍 Сьогодні – Всесвітній день охорони довкілляПопри війну, питання захисту природи та відновлення залишаються критично важливими. Пропонуємо добірку статей на сайті «Вокс Україна» про те, як змінюється екологічна політика на шляху до ЄС, що вдалося зробити і чому про довкілля варто дбати вже зараз.🌱 Майже впоралися: як Україна виконує екологічні зобов’язання з Угоди про асоціаціюЯк Україна впроваджує екологічні стандарти ЄС, зокрема в умовах війни та екологічних викликів.🌱 Смислові розбіжності між Україною та ЄС за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату»: пам’ятка для переговорівЯкі смислові відмінності у підходах до екології можуть ускладнити вступ до ЄС і як їх подолати.🌱 Наскрізні теми та пріоритети Екологічного договору щодо зеленого майбутнього УкраїниЯк розуміти Екологічний договір, який описує повоєнне відновлення довкілля в Україні, та що треба змінити, щоб втілити його в життя.🌱 Клімат vs війна: як боротьба із кліматичною кризою може допомогти УкраїніЯк війна впливає на клімат, чому тема довкілля завжди на часі, що Україна може робити (та вже робить) для розв’язання кліматичних проблем.🌱 Як правильно рахувати екологічні збитки України від війни?Методи оцінки шкоди довкіллю, що знадобляться для розрахунку репарацій і відновлення.Читайте, поширюйте та долучайтеся до розмови про зелене майбутнє України. 📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!