Статистика telegram channel - @vox_ukraine

🏘️ 💸 🏛️ Нова стратегія управління державними фінансами задає нові підходи для громад — від планування місцевих бюджетів до розподілу державної підтримки та публічних інвестицій.Уряд затвердив Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки. Вона передбачає перехід громад до трирічного бюджетного планування, нові підходи до горизонтального вирівнювання, інтеграцію громад у систему публічних інвестицій та державних і донорських програм, а також посилення цифровізації та фінансового контролю.У документі визнають і проблеми, з якими вже стикаються громади: кадровий дефіцит, слабку аналітичну спроможність, неефективне вирівнювання доходів та відсутність системного управління фіскальними ризиками на місцевому рівні. У Стратегії також зазначають, що ці зміни потребуватимуть від органів місцевого самоврядування нових навичок у прогнозуванні, роботі з боргом, цифровими системами та інвестиційними проєктами.Серед тем які також піднімають у Стратегії, — податкова автономія громад, фінансування прифронтових і деокупованих територій та участь мешканців у бюджетних рішеннях. Водночас частина цих напрямів поки залишається без конкретних механізмів реалізації.📌 Детальніше про те, як нова стратегія може вплинути на громади та місцеві бюджети, — у матеріалі Юлії Маркуц, керівниці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при КШЕ.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Ринок праці України у 2026 році перебуває під тиском одразу кількох криз. Рівень безробіття сягає 11,3%, 75% підприємств уже відчувають дефіцит кадрів, а понад 5,9 мільйона українців залишаються за кордоном. Водночас роботодавці дедалі частіше стикаються з браком кваліфікованих працівників — від зварників і водіїв до лікарів та працівників сфери послуг.15 травня відбувся круглий стіл, де представники державних інституцій, профспілок, аналітичних центрів, громадського сектору, закладів освіти та міжнародних організацій обговорювали, як війна, демографічна криза та євроінтеграція змінюють український ринок праці. Учасники говорили про новий Трудовий кодекс, трудову міграцію, кадровий дефіцит, перекваліфікацію працівників, інклюзивність та адаптацію ринку праці до нових економічних і технологічних реалій.Публікуємо ключові тези обговорення.Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

⚡ 🏭 📉 росія атакує українську енергетику не хаотично — ці удари мають чітку економічну логіку.Найбільш вразливими до енергетичних атак є галузі, які одночасно сильно залежать від стабільного електропостачання та мають тісні зв’язки з іншими секторами економіки. Їхні проблеми створюють каскадний ефект для виробництва, постачання та роботи суміжних галузей.Серед таких секторів — хімічна, паперова та гумова промисловість, а також металургія. Через ризики раптових відключень металургійні комбінати були змушені проводити «превентивні зупинки», а виробництво сталі скоротилося приблизно на 50%.Агросектор став одним із найбільш стійких під час війни — через децентралізований характер роботи та помірну частку витрат на електроенергію. Зростання цін на електроенергію також посилило вразливість промисловості: для промислових споживачів вони виросли з близько 50 доларів за мегават-годину у 2021 році до 230 доларів на початку 2026 року.Концентрація великих генеруючих потужностей робить енергосистему особливо вразливою до атак. Саме тому розвиток локальних джерел енергії, систем зберігання та розподіленої генерації автори називають одним із важливих напрямів для майбутньої відбудови України.📌 Докладніше читайте у матеріалі Тетяни Дерюгіної та Юрія Городніченка.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

📉 🏭 Українська промисловість вистояла чи просто навчилася виживати під час війни?Після початку повномаштабного вторгнення майже вся промисловість України пережила різке падіння виробництва. Деякі галузі фактично зупинилися: виробництво тютюнових виробів впало до 1,5% довоєнного рівня, хімічна промисловість — до 9,5%, а базова металургія — до 12,7%.У новому матеріалі — детальний галузевий емпіричний аналіз того, як насправді виглядає адаптація української промисловості в умовах війни. Дані показують, що частина секторів змогла майже повернутися до довоєнних показників завдяки релокації, зміні логістики та переорієнтації постачання. Наприклад, виробництво одягу у 2025 році досягло 96,7% рівня 2021 року, а комп’ютерів та електронної продукції — 98,1%.Водночас важка промисловість, нафтопереробка, видобуток руди та хімічний сектор залишаються у глибокій кризі — насамперед через руйнування великих капіталомістких виробництв, які складно релокувати чи швидко відновити.📌 Докладніше про те, як війна змінила структуру української промисловості та що це означає для майбутньої відбудови, — у матеріалі Тетяни Дерюгіної, асоційованої професорки фінансів у Іллінойському університеті, та Юрія Городніченка, голови Наглядової Ради «Вокс Україна» і професора Університету Каліфорнії, Берклі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🌐 📈 🏦 Фіксований курс, валютні обмеження та антикризове управління — так НБУ перебудував монетарну політику після початку повномасштабної війни.До 2022 року НБУ реалізовував монетарну політику в режимі інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом — моделі, у якій ключовим пріоритетом є цінова стабільність та контроль інфляції через облікову ставку й ринкові механізми. Після повномасштабного вторгнення регулятору довелося оперативно стабілізувати економіку через жорсткі антикризові інструменти, а згодом — поступово повертати ринкові механізми, відновлювати роль облікової ставки та переходити до керованої гнучкості обмінного курсу.У 2024 році НБУ перейшов до режиму гнучкого інфляційного таргетування — моделі, яка поєднує пріоритет цінової стабільності з більш адаптивною реакцією на воєнні ризики та структурні зміни економіки. Водночас важливу роль продовжують відігравати валютні інтервенції, міжнародна фінансова допомога та координація між НБУ і Міністерством фінансів.📌 Докладніше про трансформацію монетарної політики НБУ, перспективи повернення до класичного ІТ та майбутні виклики - у матеріалі Євгена Степанюка, головного експерта з питань монетарної політики Секретаріату Ради Національного банку України, та Олени Щербакової, членкині Ради НБУ. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

💼 🔄 🇪🇺 Як працюватиме вільний рух працівників між Україною та ЄС? Щоб після вступу до Євросоюзу українці могли працювати в інших країнах-членах без додаткових бар’єрів, Україна має змінити систему визнання професійних кваліфікацій і правила доступу до професій. У ЄС для більшості нерегульованих професій люди можуть вільно працювати в будь-якій країні Союзу, але для професій, пов’язаних із ризиками для здоров’я чи безпеки людей, діють окремі правила підтвердження кваліфікації.Для лікарів, медичних сестер, стоматологів, ветеринарів, акушерок, фармацевтів та архітекторів у ЄС діє автоматичне визнання професійних кваліфікацій, оскільки мінімальні вимоги до підготовки для цих професій гармонізовані на рівні Союзу. В Україні такі програми поки не відповідають стандартам ЄС, тому автоматичне визнання не запрацює без додаткових змін.Україна також має створити реєстр регульованих професій, запровадити режим тимчасових послуг для іноземних фахівців і підготувати цифрову інфраструктуру для визнання кваліфікацій відповідно до вимог ЄС.📌 Детальніше про те, як у Євросоюзі працює система визнання професійних кваліфікацій та які зміни для цього потрібні Україні — читайте у матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

Раніше управління Україною нагадувало піраміду, де всі рішення спускалися з самої вершини. Якщо у вашому місті протікав дах у школі, місцева влада часто не могла це виправити одразу — треба було чекати погоджень і фінансування з Києва. До 2014 року більшість рішень приймалися централізовано. Місцева влада ніби була, але часто не мала ні грошей, ні реальних повноважень. Тобто відповідальність була — а можливостей щось змінити майже не було.Реформа децентралізації змінила цю логіку: громади укрупнили, передали їм повноваження і частину податків, зокрема 60% ПДФО залишаються на місцях. Тепер розвиток громади напряму залежить від місцевих рішень.📌 Про те, як працює реформа децентралізації і що саме змінилося для громад — у відео.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання. #ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

⚡ 🏙️ Проблему відключень можна вирішувати не лише графіками.Через атаки росії на енергетичну інфраструктуру Україна змушена обмежувати споживання електроенергії. Найчастіше це відбувається через погодинні відключення, коли окремі райони залишаються без світла на 8–16 годин на добу.Такий підхід простий, але неефективний: разом із енергомісткими приладами люди втрачають доступ і до базових речей — освітлення, холодильника, зв’язку чи медичних пристроїв. До того ж відключення сильніше б’ють по тих, хто не має альтернативних джерел живлення.Як показано в аналітичному документі ініціативи Economists for Ukraine, кращим підходом може бути обмеження навантаження через «розумні» лічильники — коли електроенергія доступна постійно, але з лімітом потужності. За правильних налаштувань така система може забезпечити приблизно той самий рівень економії електроенергії, що й відключення.У цій моделі основне скорочення споживання відбувається за рахунок найбільш енергомістких приладів і користувачів, на яких припадає значна частка пікового навантаження. Навіть часткове впровадження може знижувати навантаження на систему й скорочувати тривалість відключень в інших районах.Для промисловості пропонують інший підхід — цінові механізми, які стимулюють зменшення споживання в пікові години або його перенесення. 📌 Докладніше читайте у статті. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🤖 💼 🌍Чи може штучний інтелект допомогти українським мігрантам інтегруватися на ринку праці?Після 2022 року мільйони українців отримали доступ до роботи, освіти та соціальної підтримки в країнах ЄС. Однак результати інтеграції суттєво різняться: у Польщі працюють близько 60–65% українських біженців, тоді як у Німеччині цей показник тривалий час залишався нижче 20%. Навіть коли роботу знаходять, вона часто не відповідає кваліфікації.Проблема часто полягає не лише в доступі до можливостей, а в складності орієнтації в нових системах — від пошуку роботи до розуміння адміністративних процедур і вимог. Надлишок інформації ускладнює вибір і може затримувати рішення.Поведінкові підштовхування на основі ШІ можуть структурувати цей процес: підбирати релевантні вакансії, допомагати орієнтуватися в процедурах і зменшувати перевантаження інформацією. Водночас такі інструменти створюють і ризики — від упереджених рекомендацій до втрати довіри, якщо їхня логіка незрозуміла користувачам.📌 Детальніше читайте у статті. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Орбан зробив ставку на антиукраїнську риторику — і програв.Під час парламентських виборів в Угорщині тема України стала однією з центральних у його комунікації. Акцент на «зовнішньому ворогу» використовувався як частина політичної стратегії та мобілізації виборців.Аналіз 761 допису Віктора Орбана в X за 15 місяців показує, що кожен третій із них стосується України. Причому 79.8% таких згадок мають негативну тональність, а позитивні — поодинокі й зводяться до загальних закликів до миру.Тематично ці дописи також не про Україну як окремий об’єкт політики. Вони вбудовані у ширші наративи, насамперед критику ЄС і політичну мобілізацію. У 47.5% випадків ідеться про критику Брюсселя, у 30.7% — про відмову фінансувати Україну, у 28.8% — про протидію її вступу до ЄС. Натомість тема прав угорської меншини, яку Орбан часто називає ключовою, з’являється лише у 2.3% постів.Піки інтенсивності згадок України припадають на періоди політичних кампаній, зокрема під час VOKS 2025, консультативного опитування щодо вступу України до ЄС, яке стало частиною політичної комунікації, а також парламентських виборів. Це свідчить, що «українське питання» використовувалося як елемент політичної мобілізації.Детальніше про динаміку і теми цих дописів — у статті.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine