Вокс Україна/VoxUkraine

Що відбулося з бюджетом у травні?У травні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 318,7 млрд грн — на 29,1% більше, ніж планувалося. Основна причина перевиконання — надходження другої половини прибутку НБУ в обсязі 73,1 млрд грн.Водночас податкові надходження не виконали план. До бюджету надійшло на 6,3 млрд грн менше податків, ніж очікувалося. Недовиконання зафіксували за внутрішнім та імпортним ПДВ, акцизним податком, митом і рентною платою.Фактичні видатки загального фонду становили 450 млрд грн, що на 4% більше від оновленого плану. За оцінками авторів, дефіцит бюджету у травні міг становити 130,4 млрд грн.Серед ключових ризиків на наступні місяці — воєнні загрози, атаки на енергетичну та виробничу інфраструктуру, нестабільність на світових ринках нафти й можливе зростання бюджетних видатків.📌 Докладніше читайте у «Бюджетному барометрі» від аналітиків Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Kyiv School of Economics.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Підтримка реформ у Верховній Раді залишається, але голосів для їхнього ухвалення дедалі частіше доводиться шукати за межами монобільшості.Після завершення 14-ї сесії парламенту кількість депутатів, яких можна віднести до реформаторів, зросла майже вдвічі. Водночас Верховна Рада ухвалила найменше реформаторських законів за весь час роботи ІХ скликання, а число депутатів, які не підтримали жодної реформи, продовжує збільшуватися.Серед реформаторів сьогодні є представники майже всіх парламентських фракцій і груп, а для ухвалення важливих рішень дедалі більшого значення набуває єднання поза межами монобільшості.📌 Що це означає для майбутніх реформ та як змінилася політична карта парламенту — у картках👇Більше – у статті. Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🏛️ 📊 Третина народних депутатів належать до реформаторів, а кількість парламентарів із нульовою підтримкою реформ продовжує зростати.Під час 14-ї сесії Верховна Рада ухвалила 14 реформаторських законів, а середній кумулятивний ККД депутатів — показник підтримки реформ — залишився на рівні 64%. Після завершення сесії 33,2% народних депутатів належать до реформаторів, 46,3% — до поміркованих реформаторів, а 20,4% — до антиреформаторів.До групи реформаторів увійшли представники майже всіх парламентських фракцій і груп, окрім «Батьківщини» та «Європейської солідарності». «Слуга народу» залишається політичною силою з найвищим рівнем підтримки реформ — середній ККД фракції становить 79%, а 51% її депутатів належать до реформаторів.Кількість депутатів із нульовою підтримкою реформ зросла з 16 до 24. 📌 Хто очолив рейтинг реформаторів, чому зростає кількість депутатів, які не підтримують реформи, та які фракції найчастіше голосують за зміни — читайте у статті.👇✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

🏥 📋 Чи змінила війна доступ українців до первинної медичної допомоги?Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у травні 2025 року, показало, що 80% респондентів не мали труднощів із доступом до лікаря первинної медичної допомоги на четвертому році повномасштабного вторгнення, а майже чотири з п’яти залишилися задоволеними останнім візитом.Близько половини пацієнтів, які користувалися державними медичними закладами протягом останнього року, повідомили щонайменше про одну проблему. Найчастіше йшлося про тривалий час очікування, неофіційні або неправомірні платежі, неповажне ставлення персоналу та відсутність лікарів.Дослідження також показало відмінності між різними групами населення. Внутрішньо переміщені особи, безробітні та мешканці сходу рідше користувалися державними медичними послугами, ніж інші респонденти.📌 Як українці оцінюють якість первинної медичної допомоги на четвертому році повномаштабного вторгнення та з якими труднощами найчастіше стикаються пацієнти державних медзакладів — читайте у статті.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🏘️ 💸 🏛️ Нова стратегія управління державними фінансами задає нові підходи для громад — від планування місцевих бюджетів до розподілу державної підтримки та публічних інвестицій.Уряд затвердив Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки. Вона передбачає перехід громад до трирічного бюджетного планування, нові підходи до горизонтального вирівнювання, інтеграцію громад у систему публічних інвестицій та державних і донорських програм, а також посилення цифровізації та фінансового контролю.У документі визнають і проблеми, з якими вже стикаються громади: кадровий дефіцит, слабку аналітичну спроможність, неефективне вирівнювання доходів та відсутність системного управління фіскальними ризиками на місцевому рівні. У Стратегії також зазначають, що ці зміни потребуватимуть від органів місцевого самоврядування нових навичок у прогнозуванні, роботі з боргом, цифровими системами та інвестиційними проєктами.Серед тем які також піднімають у Стратегії, — податкова автономія громад, фінансування прифронтових і деокупованих територій та участь мешканців у бюджетних рішеннях. Водночас частина цих напрямів поки залишається без конкретних механізмів реалізації.📌 Детальніше про те, як нова стратегія може вплинути на громади та місцеві бюджети, — у матеріалі Юлії Маркуц, керівниці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при КШЕ.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Ринок праці України у 2026 році перебуває під тиском одразу кількох криз. Рівень безробіття сягає 11,3%, 75% підприємств уже відчувають дефіцит кадрів, а понад 5,9 мільйона українців залишаються за кордоном. Водночас роботодавці дедалі частіше стикаються з браком кваліфікованих працівників — від зварників і водіїв до лікарів та працівників сфери послуг.15 травня відбувся круглий стіл, де представники державних інституцій, профспілок, аналітичних центрів, громадського сектору, закладів освіти та міжнародних організацій обговорювали, як війна, демографічна криза та євроінтеграція змінюють український ринок праці. Учасники говорили про новий Трудовий кодекс, трудову міграцію, кадровий дефіцит, перекваліфікацію працівників, інклюзивність та адаптацію ринку праці до нових економічних і технологічних реалій.Публікуємо ключові тези обговорення.Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

⚡ 🏭 📉 росія атакує українську енергетику не хаотично — ці удари мають чітку економічну логіку.Найбільш вразливими до енергетичних атак є галузі, які одночасно сильно залежать від стабільного електропостачання та мають тісні зв’язки з іншими секторами економіки. Їхні проблеми створюють каскадний ефект для виробництва, постачання та роботи суміжних галузей.Серед таких секторів — хімічна, паперова та гумова промисловість, а також металургія. Через ризики раптових відключень металургійні комбінати були змушені проводити «превентивні зупинки», а виробництво сталі скоротилося приблизно на 50%.Агросектор став одним із найбільш стійких під час війни — через децентралізований характер роботи та помірну частку витрат на електроенергію. Зростання цін на електроенергію також посилило вразливість промисловості: для промислових споживачів вони виросли з близько 50 доларів за мегават-годину у 2021 році до 230 доларів на початку 2026 року.Концентрація великих генеруючих потужностей робить енергосистему особливо вразливою до атак. Саме тому розвиток локальних джерел енергії, систем зберігання та розподіленої генерації автори називають одним із важливих напрямів для майбутньої відбудови України.📌 Докладніше читайте у матеріалі Тетяни Дерюгіної та Юрія Городніченка.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

📉 🏭 Українська промисловість вистояла чи просто навчилася виживати під час війни?Після початку повномаштабного вторгнення майже вся промисловість України пережила різке падіння виробництва. Деякі галузі фактично зупинилися: виробництво тютюнових виробів впало до 1,5% довоєнного рівня, хімічна промисловість — до 9,5%, а базова металургія — до 12,7%.У новому матеріалі — детальний галузевий емпіричний аналіз того, як насправді виглядає адаптація української промисловості в умовах війни. Дані показують, що частина секторів змогла майже повернутися до довоєнних показників завдяки релокації, зміні логістики та переорієнтації постачання. Наприклад, виробництво одягу у 2025 році досягло 96,7% рівня 2021 року, а комп’ютерів та електронної продукції — 98,1%.Водночас важка промисловість, нафтопереробка, видобуток руди та хімічний сектор залишаються у глибокій кризі — насамперед через руйнування великих капіталомістких виробництв, які складно релокувати чи швидко відновити.📌 Докладніше про те, як війна змінила структуру української промисловості та що це означає для майбутньої відбудови, — у матеріалі Тетяни Дерюгіної, асоційованої професорки фінансів у Іллінойському університеті, та Юрія Городніченка, голови Наглядової Ради «Вокс Україна» і професора Університету Каліфорнії, Берклі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🌐 📈 🏦 Фіксований курс, валютні обмеження та антикризове управління — так НБУ перебудував монетарну політику після початку повномасштабної війни.До 2022 року НБУ реалізовував монетарну політику в режимі інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом — моделі, у якій ключовим пріоритетом є цінова стабільність та контроль інфляції через облікову ставку й ринкові механізми. Після повномасштабного вторгнення регулятору довелося оперативно стабілізувати економіку через жорсткі антикризові інструменти, а згодом — поступово повертати ринкові механізми, відновлювати роль облікової ставки та переходити до керованої гнучкості обмінного курсу.У 2024 році НБУ перейшов до режиму гнучкого інфляційного таргетування — моделі, яка поєднує пріоритет цінової стабільності з більш адаптивною реакцією на воєнні ризики та структурні зміни економіки. Водночас важливу роль продовжують відігравати валютні інтервенції, міжнародна фінансова допомога та координація між НБУ і Міністерством фінансів.📌 Докладніше про трансформацію монетарної політики НБУ, перспективи повернення до класичного ІТ та майбутні виклики - у матеріалі Євгена Степанюка, головного експерта з питань монетарної політики Секретаріату Ради Національного банку України, та Олени Щербакової, членкині Ради НБУ. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

💼 🔄 🇪🇺 Як працюватиме вільний рух працівників між Україною та ЄС? Щоб після вступу до Євросоюзу українці могли працювати в інших країнах-членах без додаткових бар’єрів, Україна має змінити систему визнання професійних кваліфікацій і правила доступу до професій. У ЄС для більшості нерегульованих професій люди можуть вільно працювати в будь-якій країні Союзу, але для професій, пов’язаних із ризиками для здоров’я чи безпеки людей, діють окремі правила підтвердження кваліфікації.Для лікарів, медичних сестер, стоматологів, ветеринарів, акушерок, фармацевтів та архітекторів у ЄС діє автоматичне визнання професійних кваліфікацій, оскільки мінімальні вимоги до підготовки для цих професій гармонізовані на рівні Союзу. В Україні такі програми поки не відповідають стандартам ЄС, тому автоматичне визнання не запрацює без додаткових змін.Україна також має створити реєстр регульованих професій, запровадити режим тимчасових послуг для іноземних фахівців і підготувати цифрову інфраструктуру для визнання кваліфікацій відповідно до вимог ЄС.📌 Детальніше про те, як у Євросоюзі працює система визнання професійних кваліфікацій та які зміни для цього потрібні Україні — читайте у матеріалі.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida