🤡«От вдарили по москві, тепер чекайте на “отвєточку”»Після успішного українського удару по рф 18 червня у мережі розгорнулася ще одна атака — повноцінна інформаційна кампанія. Її ціль: переконати всіх, що жертва тут насправді росія. Ми проаналізували хвилю публікацій після обстрілу і виявили, що це ніяка не «думка незалежних експертів», а скоординована спроба проросійських посіпак донести потрібні наративи до своєї аудиторії, у своєму регіоні. Уже вранці того ж дня десятки проросійських закордонних блогерів прокинулися і запустили потік дописів, у яких заявляли про кілька речей: ▪️Україна здатна на такий обстріл лише з допомогою Заходу,▪️атака начебто була спрямована проти мирних людей,▪️«відповідь» кремля неминучаОднак усі вони ігнорують той факт, що росію неможливо спровокувати на відповідь, бо саме росіяни розпочали цю війну і продовжують притримуватися свого початкового плану — знищити Україну та українців. 👉Про те, як розгорталася інформаційна кампанія та чому російська «відповідь» — лише продовження її звичного терору — читайте у статті Катерини Іонової. @VoxCheck
💬 На конференції GlobalFact 2026 у Вільнюсі заступниця виконавчого директора «Вокс Україна» Світлана Сліпченко взяла участь у панельній дискусії з протидії FIMI.Разом із Теміладе Оніледе (DUBAWA), Тамар Кінцурашвілі (Myth Detector), та CEO BOSANOVA Вітаутасом Матулявічюсом говорили про те, як змінюються інформаційні операції та чому боротьба з ними потребує значно ширшого підходу, ніж спростування окремих фейків.Переказуємо ключові тези дискусії:🔹 росія роками будувала мережеву інфраструктуру впливу через медіа, політичних союзників, псевдоекспертів, культурні та релігійні організації та інші структури, які просувають потрібні наративи — як в Україні, так і в інших країнах світу. 🔹 Технології дали цій системі новий масштаб. Якщо у 2023 році дослідження VoxCheck Propaganda Diary виявило понад 90 онлайн-медіа у 6 країнах Європи, які за 1,5 роки згенерували щонайменше 13000 кейсів дезінформації про Україну, то сьогодні мережі на кшталт Pravda Network можуть продукувати понад 20 тисяч матеріалів на день різними мовами. Що дозволяє як заповнювати інфопростір і ускладнювати доступ до достовірних новин, так і «отруювати» відповіді ШІ-агентів. 🔹 Багато російських наративів і тактик спочатку з'являються в Україні, а вже потім — локалізуються в інших країнах. Саме тому український досвід може працювати як система раннього попередження для партнерів.🔹 Фактчекінг залишається критично важливим, але його недостатньо, якщо він починається лише після того, як фейк уже набрав охоплення. Потрібні швидкий обмін інформацією про нові кампанії, аналіз повторюваних наративів і попередження про маніпулятивні техніки.🔹Протидія FIMI не може бути завданням лише фактчекерів. Вона потребує співпраці медіа, державних інституцій, платформ, технологічних компаній, бізнесу та громадянського суспільства. Тож якщо FIMI поширюються через мережі — ефективна відповідь потребує швидкої, скоординованої та злагодженої взаємодії між усіма, хто працює та може працювати над захистом інформаційного простору.@VoxCheck
🫤Що могло об’єднати Дениса Прокопенка та антиукраїнські наративи в одному відео?Правильно, російський діпфейк.Пропагандисти активно використовують фейкові відео з відомими людьми для дискредитації України. Так сталось і з командувачем «Азову», діпфейк якого нещодавно поширювали у мережі. Бо знакова фігура, яка говорить провокативні речі, має одразу кілька ефектів на авдиторію: ▪️вона або сформує в людей довіру до цієї провокації;▪️або, навпаки, змушує їх розчаруватися в образі публічної особи.🎙Як каже головна редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна в ефірі Громадського радіо, важливими складовими дезінформації є масовість та повторюваність. По-перше, фейки працюють в потоці. Тобто якщо окремий діпфейк можна спростувати, то наратив, який він закріплює у свідомості, спростувати вже важче. По-друге, спрацьовує ефект псевдопідтвердження. Якщо людина постійно і в різних джерелах бачить один і той самий меседж, то складається враження, наче тему активно обговорюють, а думка загалу саме така.👉Про те, наскільки зросло використання ШІ у пропаганді, як еволюціонували діпфейки, та що може видати згенероване відео — у коментарі Аліни Тропиніної.@VoxCheck
🤯Подорож у вигадані 90-ті📺 Учора в етері токшоу «Новий відлік» колишній міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, ніби на початку 1990-х по всій Україні був безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Це неправда.Безкоштовного транспорту для всіх тоді не існувало. Навпаки, через гіперінфляцію ціни на квитки зростали космічно. Наприклад, у Києві проїзд за кілька років злетів від кількох купоно-карбованців до 20 тисяч за поїздку перед грошовою реформою 1996 року.🚊У регіонах траплялися локальні експерименти. У Дніпрі безплатний проїзд у трамваях і тролейбусах дійсно запроваджували, але він протримався недовго — з квітня 1993 по грудень 1994 року.Може, ексміністр переплутав загальний проїзд із пільгами. Адже у 1994 запровадили безкоштовний проїзд, але виключно для пенсіонерів за віком.🙃Тож безплатною була хіба що піша прогулянка.Нагадаємо, токшоу «Новий відлік» виходить на Суспільному щочетверга. Команда VoxCheck перевіряє заяви гостей у прямому етері, аби оперативно виявляти неправду та маніпуляції🔎@VoxCheck
Як кремль наносить «когнітивні удари» по Заходу🧠Минулоріч біля мечетей Парижа з’явилися свинячі голови. Подія непересічна, тож медіа рясніли заголовками про нову хвилю ісламофобії у Франції. Ось тільки тепер з'явилися докази, що за всім цим стояла росія.📃Delfi Estonia та OCCRP отримали документи, які розкривають деталі російських інформаційних операцій в Європі. Все по класиці: дискредитація України, втручання у вибори та розпалювання конфліктів у європейських країнах. І, звісно, усе це не обійшлося без «Агенції соціального дизайну» — підсанкційної в ЄС та США кремлівської фабрики фейків. Серед іншого в документах знайшлися і плани на 2026 рік, де були такі проєкти:▪️Інтернет-ресурс, що мімікрує під авторитетний аналітичний центр. І він уже працює з кінця березня. Поки англійською, але у планах запуск німецької, французької та іспанської версій. ▪️Бази даних про лідерів думок в європейських країнах, які поповнюються автоматично за допомогою ШІ.▪️Трекер громадської думки — для моніторингу сотні французьких опозиційних лідерів думок.▪️ШІ-новини — спрямовані на Францію три «проєкти» у шести соціальних мережах, що вироблятимуть сотні згенерованих фейкових відео.Також серед планів був проєкт «Mitteleuropa» — просування ідеї зближення Австрії, Угорщини та Словаччини. Навіщо — щоб створити зручного кремлю гравця, який замістив би Вишеградську групу. @VoxCheck
🚀Де воює «Сармат»?12 травня 2026 року путіну доповіли про черговий пуск міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат» — тієї самої, якою російський лідер періодично лякає світ. Якщо вірити російським заявам, «Сармат» дійсно має вражаючі характеристики. Тож не дивно, що вона стала основою російської ядерної риторики.Але от у чому річ: «Сармат» — це той тип зброї в російському арсеналі, про який більше розмов, ніж свідчень використання. Тим більше — використання успішного.Кремлівська пропаганда роками годує усіх історіями успіху і тезами про те, що «ракети ну от вже скоро будуть у бойовій готовності». Але жодних підтверджень тому, що це таки сталось немає. Навпаки — випробування ракети постійно відставали від графіків, а супутникові знімки зафіксували щонайменше кілька катастроф.🤔То наскільки серйозно варто ставитися до заяв про «Сармат»? У статті наводимо хронологію путінських обіцянок, технічних збоїв та невдалих пусків і з’ясовуємо, чому станом на зараз «Сармат» — це здебільшого зброя інформаційної війни. @VoxCheck
🦠«Епідемія хантавірусу неминуча»Дописи з таким меседжем поширюють у телеграм-каналах з посиланням на Associated Press. Мовляв, пасажири лайнера роз’їхались, ВООЗ відстежила їх не одразу, тож найближчим часом чекаємо на епідемію.🙅♀️Але це маніпуляція. У статті AP про катастрофу не пишуть.Нагадаємо, на початку квітня на круїзному лайнері MV Hondiu зафіксували спалах хантавірусу — хвороби, що зазвичай передається через контакт з гризунами і може призвести до тяжких ускладнень. Наразі відомо, що троє пасажирів судна померли. ❗Однак, як зазначає ВООЗ, ризик глобального інфікування є доволі низьким. Так, йдеться про спалах андського штаму хантавірусу — єдиного, що може передаватися від людини до людини. Утім, це вимагає дуже тісного і тривалого контакту з інфікованою людиною. Тобто можливості передачі досить обмежені.Щодо пасажирів лайнера, то дехто з них дійсно покидав судно в різних країнах уже після виявлення спалаху хвороби. Однак органи охорони здоров’я з чотирьох континентів відстежують стан пасажирів круїзного лайнера та встановлюють їхніх контактних осіб. @VoxCheck
📣Злий пропагандист vs аргументиТак ситуація виглядала раніше. Але в сучасній інформаційній війні пропаганда більше не намагається бути переконливою. Вона просто хоче бути помітною. Аргументи, переконливий тон чи узгодженість версій неважливі. Тепер питання не в тому, щоб змусити людину повірити у брехню, а в здатності миттєво захопити її увагу. Як? Через емоції та безперервний потік брехні. Коли інформаційне виснаження бере гору, сумніватися просто немає сил. 🪖Для України суцільний інформаційний шум — не новина. І не лише тому, що російська дезінформація регулярно атакує українців. Постійний режим готовності до чогось термінового в умовах війни — це те слабке місце, у яке б’є пропаганда, щоб згодувати чергову «зраду» чи псевдоінсайд. Тож коли питання не в правді чи неправді, єдиний спосіб орієнтуватися в інформаційному хаосі — структурувати свій інфопростір. Так, це не панацея, але вже щось. 👉У статті виконавчий директор «Вокс Україна», офіцер ЗСУ Максим Скубенко, пояснює, як працює боротьба за увагу та що зрештою допоможе відрізнити термінове від того, що лише таким прикидається.@VoxCheck
💰Куди йдуть гроші?Дефіцит і дефолт, борг і банкрутство, умови кредиту і зовнішнє управління — поняття хоч і різні, але з потенціалом до спрощень та маніпуляцій. Для непідготовленої людини структура державних фінансів може виглядати складною і заплутаною. А щось складне — чудове підґрунтя для процвітання міфів. Тож заяви на тему краху держави через борги чи диктату МВФ можна зустріти будь-де: в соцмережах, медіа і навіть у виступах окремих політиків.💁♂️Та насправді дефіцит, борги чи співпраця з МВФ зовсім не роблять Україну унікальною. Ба більше, самі по собі за грамотного управління не становлять проблеми.👉У статті розбираємось з ключовими поняттями та зрештою з’ясовуємо, чому дефіцит бюджету — не катастрофа, борги не роблять державу банкрутом, а МВФ не контролює бюджет країни. Аналітичний матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання. #ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida@VoxCheck
🔑Українців штрафуватимуть за здачу квартир в оренду?Так дехто вирішив розтлумачити пропоновані зміни у сфері оренди житла.Але це явна маніпуляція, і ось чому:👉Нікого не штрафуватимуть за здачу квартири в оренду. Пропонують штрафувати лише тих, хто здаватиме житло без реєстрації договору оренди в держреєстрі. Але і це — лише після зниження податку (з 23% до 5-7%) на дохід від оренди. Власне, над цим і працює відповідний комітет Верховної Ради.👉Зміни на стадії розробки. Зниження податків і штрафи — це ще не готові рішення, а пропозиції.👉Влада не пропонує мінімум три роки оренди. Це у коментарі «Вокс Україна» підтвердила і Олена Шуляк. Згадка про трирічний строк оренди з’явилась у медіа із дослідження Cedos про український ринок оренди, а не зі слів депутатки. Законодавчого обмеження термінів оренди немає: на скільки домовитесь, стільки й будете жити. Як зазначає нардепка, реєстрація договорів — це і захист прав орендарів, які не боятимуться раптового виселення, і хороша податкова історія для власників. А зниження податку зробить нові умови адекватнішими🏠@VoxCheck
TGLIST.COM.UA
