Записки пасквілянта

Військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін, якого зараз судять за шахрайство та ухилення від військової служби, дезертирував з 43 окремої механізованої бригади й проживає вдома. 19 травня 2026 року Шабунін на своїй Фейсбук-сторінці опублікував свідоцтво про хворобу, видану йому гарнізонною військово-лікарською комісією, відповідно до якого він, начебто, непридатний до військової служби через підвищений внутрішньоочний тиск і астигматизм. Те, що цей висновок є фіктивним і був виготовлений за вказівкою попсуй-міністра оборони Федорова, вже всі знають. Цікаво інше: Шабунін написав, що «наказ про звільнення було підписано кілька днів тому. Я вже вдома». А що, так можна? Питання навіть не в тому, що це свідоцтво про хворобу явно суперечить Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому наказом Міноборони від 14.08.2008 №402. З окрема причинний зв’язок «пов’язано з проходженням військової служби» встановлюється лише в разі, якщо хвороба виникла або суттєво погіршилась внаслідок умов служби, у той же час у свідоцтві про хворобу прямо зазначено, що на глаукому Шабунін скаржиться з 2021 року. Обґрунтування причинного зв’язку між захворюванням і умовами служби – це пряма вимога п. 2.9 гл. 2 розд. ІІ Положення, а відсутність такого обґрунтування є підставою для скасування свідоцтва про хворобу. Згідно зі свідоцтвом про хворобу, опублікованим Шабуніним, глаукома, яка виникла до війни, пов’язана з проходженням військової служби, а астигматизм – ні. До того ж, відсутні будь-які дані медичного обстеження за 2022-2025 роки, хоча загальновідомо, що на той час Шабунін проживав у Києві й проходив службу в закладах громадського харчування. І якби він, дійсно, хворів, то звертався б по медичну допомогу. При цьому, висновок про погіршення стану Шабуніна зроблений виключно з його слів Але річ навіть не в цьому, а в тому, що наказ про звільнення Шабуніна з військової служби видано на підставі свідоцтва про хворобу гарнізонної (!) ВЛК, яке не породжує жодних правових наслідків і не може бути підставою для звільнення. При цьому цей висновок підписано лише 11 травня 2026 року (!!). Іншими словами, Шабунін продовжує вчиняти злочини проти встановленого порядку несення військової служби. Свідоцтво про хворобу гарнізонної ВЛК має бути спочатку направлено в Центральну ВЛК – саме вона ухвалює рішення про непридатність до військової служби. Як засвідчує практика, у Центральній ВЛК документи, отримані з гарнізонних ВЛК, розглядаються не менше двох місяців, упродовж яких військовослужбовець перебуває в своїй військовій частині. Буває (і досить часто), що Центральна ВЛК призначає додаткові амбулаторні обстеження чи навіть направляє на госпіталізацію для уточнення діагнозу. І лише у випадку, якщо Центральна ВЛК на підставі документів, отриманих від гарнізонної ВЛК, дійде висновку, що військовослужбовець не придатний до служби, такий військовослужбовець отримує в Центральній ВЛК три примірники відповідної постанови та повертається в свою військову частину. Один примірник постанови Центральної ВЛК військовослужбовець здає у стройову частину, пише рапорт на звільнення й тільки після цього починається процедура його звільнення: обхідний лист, здавання зброї та інвентарного майна і т.п. Після здавання в стройову частину повністю заповненого обхідного листа видається наказ про звільнення з військової служби. Запитання до директора ДБР Сухачова: на підставі чого військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін, якого зараз судять за шахрайство та ухилення від військової служби, проживає вдома замість того, щоби перебувати у своїй військовій частині?

Під рубрикою «Гомер, Мільтон і Шабунін». В Україні стало на одного великого сліпого більше: після військовозобов’язаного Стерненка раптово осліп військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін, якого зараз судять за шахрайство та ухилення від військової служби. Після понад чотирьох років фіктивної служби, привласнення грошового забезпечення та автомобіля, ввезеного в Україну для потреб ЗСУ без сплати митних платежів, ухилянт Шабунін таки звільнився зі Збройних Сил України «за станом здоров’я». Втім, якщо раніше йому захищати Батьківщину заважали бородавки… перепрошую, родимки, то тепер виконувати обов'язки військової служби він не може через поганий зір. У зв’язку з цим нагадую, що завдяки фінансовій підтримці читацької громадськості виготовлена нова партія настінних календарів на військово-патріотичну тематику формату А3 з фотографією Шабуніна. У 2025 році військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін був притягнутий до кримінальної відповідальності за шахрайство та ухилення від військової служби, оскільки не з’являвся в своїх підрозділах і навіть первинне військове звання сержантського складу отримав по підроблених документах – як, начебто, учасник бойових дій. Натомість Шабунін проводив час у київських закладах громадського харчування та займався тим, що фотографував себе на унітазі й ці фотографії розсилав знайомим на доказ того, який він крутий воїн. QR-код на календарі веде на оригінальну фотографію нашого сонечка, розміщену в Телеграм-каналі «Записки пасквілянта». Якщо хто хоче мати такі календарі – пишіть через Телеграм/WhatsApp/Signal, тел. +380 50 327 1802. Календарі віддруковані коштом читачів Телеграм-каналу «Записки пасквілянта» й, відтак, безкоштовні – одержувач оплачує тільки доставку «Новою Поштою». Для співробітників Офісу Генерального прокурора, Територіального управління ДБР у місті Києві та псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» доставка безплатна.Підписатися | Зворотній зв'язок

Побачила фото Юлії Тимошенко і відомої тікток-відьми. І хочу сказати, що це все дитячий садок в порівнянні з Madame Brouillard (Мадам Бруйяр).

Вірджинія Роза Тейшейра (справжнє ім*я) відкрила свій офіс-приймальню на вулиці Руа-ду-Карму в Ліссаьоні і протягом наступних 16 років мадам Бруйяр (з французької «туман») проводила там консультації та започаткувала новий стиль відносин із ЗМІ. Її іміджеві кампанії були агресивними, яскравими та місцями навіть феєричними, а реклама її послуг регулярно публікувалася в журналах і газетах. З 1908 року мадам Бруйяр також почала рекламувати книгу власного авторства під назвою «Книга мадам Бруйяр: ворожіння минулого, теперішнього та майбутнього» (за ціною 1000 реїв) та «дуже вишукане мило» за її власним рецептом, яке «видаляє ластовиння та прикрашає шкіру». І книгу, і мило можна було придбати лише в офісі пані.Це була найвідоміша ворожка культової еліти того часу. Вона консультувала банкірів, їхніх коханок, міністрів, а за свідченнями сучасників, прем*єр-міністр Жуан Франку був її постійним клієнтом.Підписатися | homo_intelligence

Громадська ініціатива «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» нагадує, що 13 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Києва після 8 років судової тяганини, нарешті, визнав професійного «громадського активіста» Віталія Шабуніна винним у побитті фізіономії такого собі «блогера і журналіста» Всеволода Філімоненка. Шабунін має відшкодувати вартість експертизи (біля 4 тис. грн), але звільнений від покарання в зв’язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності. Філімоненко – це колишній соратник Шабуніна: вони разом входили в рух «Чесно». У 2012 році з'ясувалось, що Філімоненко брав гроші з політиків за те, щоби рух «Чесно» не помічав їхніх витівок, але не ділився зі своїми соратниками. Після цього Шабунін і Філімоненко розстались і стали заробляти по окремості, а ображений Філімоненко почав цькувати «борця з корупцією». Наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу. У відповідь Шабунін вдарив Філімоненка в писок. За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст.345-1 КК України й обвинувальний акт щодо Шабуніна попрямував до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна подав до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в Київ. Клопотання було задоволено, але в квітні 2024 року суд виявив, що ні на якому фронті Шабунін не перебуває, натомість проживає в Києві, проводить час у закладах громадського харчування та ухиляється від виконання обов'язків військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи був відновлений. Але на момент проголошення обвинувального вироку сплинув строк покарання. Оскільки професійні «громадські активісти» стверджують, що справа по обвинувачення Шабуніна в побитті Філімоненка є політичною і Шабунін був притягнутий до кримінальної відповідальності незаконно, публікуємо відео інциденту, з якого будь-яка неупереджена людина може сама зробити висновок, чи вчиняв Шабунін насильство над фізіономією Філімоненка. На особливий наголос заслуговує та обставина, що робота адвокатів, які вже понад 8 років захищають Шабуніна в справі про побиття Філімоненка, оплачується за рахунок міжнародної технічної допомоги, що була надана Україні Сполученими Штатами й державами Західної Європи для боротьби з корупцією.***Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram

В усьому цивілізованому світі активістами вважають людей, які після роботи займаються суспільно-корисною працею, витрачаючи на це частину своїх коштів, зароблених у робочий час. В Україні ж цим словом стали називати шахраїв, які заробляють на тому, що обслуговують найбрудніші корупційні схемиЩоби переконатись, з якою зухвалістю професійні «громадські активісти» розкрадають міжнародну допомогу, що виділяється Україні з бюджетів США та країн Західної Європи, далеко ходити не треба. Достатньо зазирнути на сайт Кабінету Міністрів України, де розміщений «Перелік проєктів міжнародної технічної допомоги». Ось, наприклад:Номер проєкту: №5413-03Назва проєкту: «Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrit)»Бюджет проєкту: 90 000 000 (дев’яносто мільйонів!) доларів США

Партнер: СШАПочаток 04.12.23, Кінець 03.12.28 Виконавець: DAI Global, LLCБенефіціар: Секретаріат Кабінету Міністрів України

Отримувачами 90 млн. доларів США є кілька державних установ, «Укрзалізниця», а також:- Громадська організація «Центр протидії корупції», м. Київ;- Громадська організація «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції», м. Київ;- Громадська організація «Українська правда», м. Київ;- Громадська організація «Центр демократичних змін «Межа», м. Київ;- Громадська організація «Технології прогресу», м. Львів;- Громадська організація «ТОМ 14», м. Київ;- Громадська спілка «Підтримка діяльності всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу», м. Київ;- Громадська організація «Асоціація юридичних клінік України», м. Київ;- Громадська організація «Громадське телебачення», м. Київ. Псевдо-громадська організація «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції» (код ЄДРПОУ 40778337) має двох бенефіціарів. Це Дар'я Каленюк і народний депутат України Ярослав Юрчишин (він же ж – «пожирач козюлек»). Псевдо-громадська організація «Українська правда» (код ЄДРПОУ 26475479) була зареєстрована ще в листопаді 2003 року і, зрозуміло, жодного відношення до інтернет-видання «Українська правда», яке належить Томашу Фіалі, не має. Це – фіктивна фірма, що має двох уповноважених осіб: Олену Притулу та СевгільМусаєву-Боровик, які й вирішили долучитись до дерибану 90 млн. доларів під машкарою «Сприяння доброчесності у публічному секторі». Кількість співробітників – 0, дохід за останні 6 років – 0, діяльності ця фіктивна фірма не веде жодної. Представляти псевдо-громадську організацію «Центр демократичних змін «Межа» (код ЄДРПОУ 45414513) також немає потреби. Цей «Центр» належить скандально відомій Мартині Петрівні Богуславець. Ця «Межа» була створена спеціально під розкрадання гранту в 90 млн. доларів, але встигла отримати лише 7 млн. 540 тис. грн в 2024 році (чистий прибуток при 2 працівниках склав 2 млн. 160 тис. грн). Псевдо-громадська організація «Технології прогресу» (код ЄДРПОУ 44784941) зареєстрована у Львові й належить колишньому голові Державної митної служби Нефьодову Максиму Євгеновичу та колишньому в.о. директора Державної установи «Офіс з просування експорту України» Забродському Гнату Едуардовичу. У 2025 році ця псевдо-громадська організація отримала дохід від розкрадання міжнародної допомоги в розмірі 45 млн. 973 тис. грн, у 2023 році – 13 млн. 071 тис. грн., прогноз на 2026 рік – 85 млн. 590 тис. грн, кількість співробітників – 4 особи. І т.д. До речі, зверніть увагу, наскільки виросли доходи професійних «громадських активістів» за час повномасштабної війни. А все – завдяки платникам податків західних країн, які думають, що своїми грошима вони допомагають Україні протистояти російські агресії. Знали б міжнародні партнери куди йдуть їхні кревно зароблені євро та долари… Секретаріат Кабінету Міністрів України на наш запит люб’язно повідомив, що «станом на 01.05.2026 інформація щодо результатів реалізації згаданого проєкту від зазначених громадських організацій до Секретаріату Кабінету Міністрів не надходила». Докладніше про це розповідається в статті «Псевдо-громадські паразити», що побачила світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».

Продовження. Початок отут. У списку справ, які директор НАБУ Кривонос і керівник САП Клименко, продали... перепрошую, подарували Офісу Президента, – кримінальне провадження №52025000000000055, зареєстроване 05.02.2025 за фактом вчинення кричущих корупційних злочинів Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем і керівником його Секретаріату Іваном Вервейком. А, між тим, у ході досудового розслідування було встановлено, що на кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами пан Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – грошима та автомобілями, які, з його слів, вкрай потрібні для евакуації дітей з зони бойових дій. При цьомугроші Лубінець бере готівкою й кладе собі в кишеню. Що ж стосується автомобілів, то їх приймає не очолюваний Вервейком Секретаріат Уповноваженого, а створена Лубінцем і Вервейком фіктивна фірма «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює кум Вервейка – бухгалтер профспілкової організації працівників секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Якименко Олександр Сергійович. У такий спосіб вся благодійна допомога, яку міжнародні партнери передають в Україну для захисту прав людини, осідає на балансі фіктивної фірми, що належить Лубінцю та Вервейку. Вже на момент реєстрації кримінального провадження Лубінець у такий спосіб привласнив 11 автомобілів, частина з яких придбана коштом Благодійного фонду «BGV», частина – «Сталевим фронтом» Ріната Ахметова і ще кілька автомобілів, отримані від неурядової організації «Orphans Feeding Foundation». Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Лубінець реєструє безпосередньо на свою довірену особу Якименка, що підтверджується технічними паспортами. Але попри те, що справа розслідується понад рік, досі нікому про підозру не повідомлено, оскільки в Лубінця знайшовся покровитель – заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров. Олег Юрійович тримає Кривоноса й Клименка «на гачку» завдяки тому, що показання на них у СБУ дав колишній народний депутат Федір Христенко. Татарова домовився з Кривоносом, що показанням Христенка не буде даний хід, а на подяку за це «справу Лубінця» в НАБУ поховають. Кажуть, Офіс Президента став на захист Лубінця тому, що пан Уповноважений «опікується українськими дітьми» під патронатом Олени Зеленської. І якщо тепер його відправити на лаву підсудних, то «перша леді» перетвориться на сміховисько – разом зі своїм чоловіком. На фото: технічні паспорти на автомобілі, які були передані благодійниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для вивезення дітей з зони бойових дій і які Лубінець оформив у власність своєї довіреної особи – бухгалтера профспілкової організації працівників секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Якименка Олександра Сергійовича.Підписатися | Зворотній зв'язок

Продовжую розповідати про членкиню Вищої ради правосуддя Олену Василівну Ковбій, яка «проходила службу за мобілізацією» в 173 окремому батальйоні ТрО 120 окремої бригади ТрО спочатку на посаді солдата-діловода, а згодом – помічника командира військової частини з правової роботи. «Військова служба» у Олени Василівни була дуже своєрідною – у той час як її батальйон виконував бойові завдання, Ковбій у 2023 році «служила» в Києві одночасно з солдатом 207 окремого батальйону 241 окремої бригади ТрО Шабуніним. Тільки Шабунін «проходив службу» в Національному агентстві з питань запобігання корупції, а Олена Василівна – у Вищій раді правосуддя, членом якої вона була обрана як «учасник бойових дій». Щоправда, командир 173 об ТрО, де «служила» Олена Василівна, виявився розумнішим, ніж командир 207 об ТрО, у якому фіктивно рахувався на службі Шабунін. Розуміючи, що відрядження військовослужбовців до цивільних установ – це злочин, він не став ніяк оформлювати відсутність бійциці Ковбій за місцем служби. Натомість закрив очі на те, що Ковбій самовільно залишила військову частину та вибула в Київ, і продовжував нараховувати та виплачувати їй не тільки грошове забезпечення, але навіть додаткову винагороду за виконання бойових/спеціальних завдань, до яких Ковбій мала таке ж відношення, як і Шабунін. Якщо Шабунін «служив» у НАЗК 5 місяців, то Ковбій у ВРП – майже 7, з початку січня по 21 липня 2023 року, після чого вона звільнилась з фіктивної військової служби й стала займатись організацією правосуддя відповідно до рівня своєї моралі й правосвідомості. Але за час фіктивної військової служби Олена Василівна отримала 173 тис. грн грошового забезпечення й 199,3 тис. грн додаткової винагороди за виконання бойових/спеціальних завдань. Як повідомила Вища рада правосуддя, бойові завдання бійциця Ковбій виконувала в Києві, де вона з січня 2023 року по 21 липня 2023 року, зокрема, взяла участь у 31 засіданні Вищої ради правосуддя. Іншими словами, у військовій частині пані Ковбій не було, до Києва командування її не відряджало, але це не завадило члену Вищої ради правосуддя Олені Ковбій шахрайським шляхом покласти в свою кишеню 373 тис. 894 грн грошового забезпечення та додаткової винагороди. Найбільш зворушливо виглядають 1744 грн 60 коп «чорнобильських» виплат, отриманих Оленою Василівною в липні 2023 року. Річ у тім, що зона відповідальності 120 окремої бригади ТрО, до складу якої входив 173 окремий батальйон ТрО (військова частина А7339) – Вишгородський район Київської області, зокрема зона відчуження. У тих випадках, коли окремі батальйони, що входили до складу цієї бригади, виводились з фронту для відновлення боєздатності, особовий склад розміщували поруч з 30-кілометровою зоною навколо Чорнобильською АЕС, командні пункти були безпосередньо в зоні відчуження й особовому складу нараховували «чорнобильські». Так ось, Ковбій не погидувала й цими грошима. От тільки професійного «громадського активіста» Шабуніна за ухилення від військової служби й отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди під час фіктивного відрядження до НАЗК зараз судять, а членкині Вищої ради правосуддя Ковбій навіть не обраний запобіжний захід. На фото: - фотографія з сайту ВРП, на якій бійциця Ковбій, яка тримає читачів цьог сайту за ідіотів, виконує бойове завдання за комп’ютером, вдягнута в бронежилет, шолом, тактичні окуляри й з автоматом, спорядженим коліматором, навперейми;- довідка про розмір грошового забезпечення, додаткової винагороди за виконання бойових/спеціальних завдань та «чорнобильські», які бійциця Ковбій отримала від 120 окремої бригади ТрО за ча коли перебувала в Києві як член Вищої ради правосуддя;- лист Секретаріату ВРП з переліком бойових подвигів бійциці Ковбій.#ВРП_на_мило

Під час обрання запобіжного заходу Єрмаку прокурорка САП викрила колишнього керівника Офісу Президента в неформальному спілкуванні з екс-генеральними прокурорами Костіним і Венедіктовою, колишнім головою Держприкордонної служби Дейнекою та заступником голови СБУ Покладом. Контакти цих людей були виявлені в телефонній книзі водія Єрмака і це, на думку прокурорки САП, є беззастережною підставою для обрання Єрмаку запобіжного заходу у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 180 млн. грн. Цілком підтримуючи цю прокурорську ініціативу, хочу лише зазначити, що в такому випадку треба негайно брати під варту колишнього солдата 207 окремого батальйону ТрО Шабуніна, якого зараз судять у Печерському райсуді Києва за шахрайство та ухилення від військової служби. А також – колишніх співробітників НАБУ, які неформально листуються з Шабуніним. Наприклад, 17 січня 2025 року колишній керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський попередив шахрая Шабуніна, що в Територіальному управлінні ДБР у м. Києві активізувались слідчі дії в кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом вчинення Шабуніним і екс-командиром 207 окремого батальйону ТрО Юшком низки злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Калужинський пише: «Привіт. В ДБР команда терміново по тобі активізуватись».Шабунін: «Ага, дякую. Маєш якісь деталі чи загалом?».Калужинський: «Поки загалом». Що прикметно. Перша ухвала слідчого судді в цьому кримінальному провадженні датується 20 січня 2025 року (ось вона: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124528245 ). Тобто Калужинський довідався про те, що в ТУ ДБР у м. Києві активізувалось розслідування щодо Шабуніна, шляхом, як каже в таких випадках прокурорка САП, неформального спілкування. Це тим більш цікаво, що на момент листування з Шабуніним Калужинський був фіктивно оформлений на військову службу в Головне розвідувальне управління Міноборони й, типу, виконував обов’язки помічника начальника ГУР Буданова. Тобто, Андрій Володимирович «зливав» Шабуніну оперативну інформацію як службова військова особа, що має допуск по формі 1 (до речі, працюючи в НАБУ Калужинський мав допуск лише по формі 2). Тому при обранні запобіжного заходу Калужинському треба виходити з аналогії права й прохати арешт з можливістю внесення застави в розмірі 180 млн. грн. Тим більше, що в Андрія Володимировича гроші є. На крайній випадок – з грошима допоможе його кум Ситник.

Таке може трапитись лише в Україні: колишній начальник управління прокуратури Миколаївської області Юрій Марченко та його батько, генерал-майор міліції у відставці Микола Марченко, яких зараз судять у Заводському районному суді Миколаєва за те, що вони в 2012-2013 роках намагались захопити для сина генерального прокурора Артема Пшонки 1500 га землі в Первомайському районі Миколаївської області, розпочали повторну атаку на цю ж саму землею – тільки вже за допомогою прокурора Миколаївської обласної прокуратури Сергія Бороденка, який підтримує в суді державне обвинувачення. Втім, Бороденко лише виконує вказівки начальства, а реальними «правонаступникам» Пшонки-молодшого обізнані люди називають голову Національної поліції Івана Виговського й першого заступника генерального прокурора Марію Вдовиченко, які за порадою керівника прокуратури Миколаївської області Ігоря Домущея взяли рейдерів під свою опіку. Історія ця тягнеться з 2012 року, коли троє рейдерів – батько та син Марченки й адвокатеса Оксана Валешинська – в інтересах сина тодішнього генпрокурора виготовили державні акти на 1500 га землі колишнього колгоспу «Шлях Леніна» в Первомайському районі Миколаївської області на ім'я неіснуючих людей та працівників бюджетної сфери району, а також договори, згідно з якими фіктивні власники передавали землю ТОВ «Партнер-Агро», спеціально створеному під цю оборудку. Оскільки ця земля давно була розпайована й перебувала в приватній власності, 18 червня 2013 року прокурори-рейдери привезли з Києва озброєних «тітушек» і намагались зібрати врожай ячменю. Напад бандитів селянам вдалось відбити, невдовзі в країні помінялась влада і в листопаді 2017 року Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо Валешинської, а в січні 2019 року – щодо батька та сина Марченків. Вироків досі немає, натомість прокурор Бороденко, який підтримує державне обвинувачення в справі щодо Марченків, у перервах між судовими засіданнями разом з поліцейськими «розслідує» кримінальне провадження за заявою Марченків – про те, що законні власники не віддають їм ту саму землю, за спробу захоплення якої Марченків судять. Зрозуміло, що не зі своєї ініціативи прокурор Бороденко взявся допомагати батькові та сину Марченкам, обвинувачення щодо яких він підтримує – це неможливо без прямої вказівки керівника Миколаївської обласної прокуратури Ігоря Домущея та наказу першого заступника генерального прокурора Марії Вдовиченко. Ця унікальна навіть для України історія описана в статті «Прокурори-рейдери», що побачила світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».

Директор НАБУ Кривонос і керівник САП Клименко, окрім «справи Міндіча», продали... перепрошую, подарували Офісу Президента ще одну справу – кримінальне провадження №52025000000000055, зареєстроване 05.02.2025 за фактом вчинення злочинів Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем і керівником його Секретаріату Іваном Вервейком. Як було встановлено в ході досудового розслідування, ще 6 років тому Донецька обласна прокуратура скерувала до Волноваського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018050510000417 від 21.02.2018 стосовно помічника народного депутата Лубінця Івана Вервейка. Вервейко тривалий час очолював Волноваське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області й оформлював на роботу фіктивних співробітників, зарплатню яких привласнював. Однак після кількох судових засідань матеріали справи були викрадені з суду. А після того, як Лубинець посів посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, він призначив свого колишнього помічника Вервейка, який досі перебуває в процесуальному статусі обвинуваченого, керівником Секретаріату Уповноваженого з допуском до державної таємниці. Згідно з оперативною інформацією, викрадення з Волноваського районного суду матеріалів справи щодо Вервейка навесні 2022 року організували: тодішній народний депутат України, обраний по округу №60 (м. Волноваха Донецької області), Лубінець Дмитро Валерійович, його брат – голова Волноваської військово-цивільної адміністрації Лубінець Іван Валерійович та його батько – голова Волноваської районної ради Лубінець Валерій Дмитрович. Але найкричущий епізод з кримінального провадження, яке директор НАБУ і керівник САП продали... перепрошую, подарували Офісу Президента – це розкрадання Лубінцем і Вервейком гуманітарної допомоги, призначеної для порятунку дітей з окупованих територій та зони бойових дій. На кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого – грошима та автомобілями, які, мовляв, потрібні для евакуації дітей. Але приймає цю допомогу не Секретаріат, а створена Лубінцем і Вервейком фіктивна фірма «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює кум Вервейка – бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Якименко Олександр Сергійович. Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат, Лубінець реєструє безпосередньо на Якименка. Більш того: Лубінець став ще й збирати гроші готівкою. Зокрема, Лубінець звернувся до керівниці неурядової організації «Orphans Feeding Foundation», відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт, з проханням надати йому 18 тисяч євро на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, незаконно депортованих окупантами. При цьому Лубінець попрохав передати ці кошти своїй довіреній особі Якименку. Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала Якименку 18 тисяч євро, отримавши розписку в тому, що «кошти будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення незаконно депортованих українських дітей». Як у наступному встановили правозахисники, ці гроші Лубінець, насправді, використав на відпочинок у Італії. А всього ж тільки від цієї правозахисної організації Лубінець шахрайським шляхом одержав понад 270 тисяч євро, які поклав собі в кишеню. Але в Лубінця знайшовся покровитель – заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров, який тримає Кривоноса й Клименка «на гачку» (показання на них у СБУ дав колишній народний депутат Федір Христенко) і який домовився, що «справу Лубінця» в НАБУ поховають. Кажуть, Офіс Президента став на захист Лубінця тому, що пан Уповноважений «опікується українськими дітьми» під патронатом Олени Зеленської. І якщо тепер його відправити на лаву підсудних, то «перша леді» перетвориться на сміховисько – разом зі своїм чоловіком. На фото: - розписка довіреної особи Лубінця в отриманні 18 тис. євро;- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні, зареєстрованому в НАБУ щодо Лубінця та Вервейка.