Ти мене прочитав...коли серце моє защеміло... Коли рана стара нагадала про себе,як шрам... Ти мене прочитав,коли сильно мені заболіло... Ти мене прочитав... Ти мене,мій Господь,прочитав... І я знову мовчу... Я мовчу...і мене Ти читаєш... Я мовчу не тому,що немаю я правильних слів... А мовчу я тому,що без слова мене Ти всю знаєш... Я мовчу ,мій Господь,щоб роботу Свою Ти провів. Я дивуюсь,мій Бог,що в хвилини ти ці відкриваєш... Бо пройшла тільки мить,а у пам'яті все ожива,Й наче книгу життя,підсвідомість мою проглядаєшЙ бачиш там, є на дні,замаскована рана жива. Я ховала її...я ховала її не від Тебе... Я ховала її,щоб не бачити правди мені... Я ховала її....але бачив її Ти на небі... Ти на небі Господь...і Ти бачив усе,що на дні... Ти мене прочитав...прочитав без єдиного слова... Ти мене прочитав...і мені мою рану відкрив... Я побачила те,що побачить була не готова... Я побачила те,що злий ворог зі мною вчинив. І Ти знаєш ,мій Бог,мені плакати так захотілось... Але я,як завжди вилить сльози свої не змогла,Не тому ,що я їх приховати від інших хотіла,А тому,що як завжди,була я тоді не сама... Але бачив все Ти...й Ти не маєш у слові потреби,Бо без слова мене,досконало Ти знаєш ,мій Бог,І я вдячна Тобі,що мене Ти чекаєш на небі,Й витираєш сльозу,яку ллю я в хвилини тривог. Ти мій Щит і мій Бог! І для мене,цього є достатньо,Бо я знаю,що Ти зрозумієш без слова мене. Ти мене прочитав...і для мене,по правді це щастя,Тож за все прославляю,мій люблячий Боже ,Тебе. Амінь.04.09.2026р. Артемук Мирослава @virsh_online