• •Пливу в човні , лиш море навкруги,Усе спокійно, вітерець неначеЛишень штовхає, щоб допомогти,Крім спокою нічого і не бачу. Мені звичний, приємний цей маршрутМене він ще ніколи не підводив,І кожен раз- завжди його я обреруБо сотні раз уже його проходив. Я ніби і не відхилявся ні на крок,Та щось уже з тривогою забилосьТаке спокійне досі море і ось- осьМене під свої хвилі забурлило… Я знав, йому не варто віри йнять,Але і скільки раз все було добре,Може й не треба було йому так довірять,Та зараз вже нічого з цим зробиш. Я перший раз боявся моря так,За все життя- таким ще не бувало,Крізь бурю не світив жоден маякЯ зрозумів- страху в мені чимало… Я знав, що маю до Спасителя кричать,Повір, я звав… та Він ніби не чує,Учителю, хіба ти спиш? Чому ж тоді мовчать? Коли до тебе я зову крізь бурю? А я зову і як Ти можеш спати,Коли я зараз тут за мить загину? Як можеш у такий важливий час мовчати… Якщо Ти любиш мене, як свою дитину? Коли тривоги, небезпеки тиснуть насЧекаєм відповідь умить, у цю ж хвилину,Як учні кажем: Як Ти можеш спати? Ще трошки і усі, що тут- загинуть! Та Він не спить, Він дав нам трохи часу,А тому набираючись терпіння,Нам віру свою треба проявляти,Навіть, коли здається, що захоплять хвилі. Ми знаємо, що Бог завжди прийдеНа допомогу, в будь- яку хвилину,Але коли дав відповідь «чекати»Чомусь відразу кажем: Він покинув… Легко пливти, коли спокійне море,Триматись Вчителя і казати всім: «Я вірю»А коли буря над тобою пронеслася,Трястись від страху кажучи: «Ми гинем!»Хай віра наша не залежить від того,Як Бог на цей раз на молитву відповістьТи сфокусуй свій погляд на Його,Він тебе в труднощах ніколи не лишитьТа хоче лиш, щоб справді вірив ти,Щоб показав свої слова на ділі,Завжди тобі Він хоче помогти,І Його відповіді, повір, не запізнілі… Але коли посеред бурь нещадних,Ти знов зустрінеш невимовний страх,Віддай усе Отцю, бо самостійно,Не зможеш втриматись у цих вітрах. Лиш на Христа надію поклади,Не сумнівайся, навіть, якщо так сильно хвилі бʼють,Він скаже їм «замовкни! Перестань!»Повір всі перешкоди пропадуть… Йому довірся і лиш з Ним в житті іди,Яким звичайним і знайомим не здававсь маршрут,І до кінця, всеціло Йому себе доручи,Тоді Він явиться у силі, заспокоїть твого серця стук… Автор: Діана Велінець@virsh_online