Статистика telegram channel - @virhuk

Иисус просил Петра, чтоб войти в лодку,Теснил народ у берега Его.Отплыл от берега послушно Пётр,Чтоб слово говорил Иисус с неё.И вот окончив слово наставления,Господь сказал: плыви на глубину.И вмиг, пришло тогда благословение -Так много рыбы...стали лодки две тонуть...А перед тем - было лишь послушание,И лодка предоставлена Христу.У Бога ничего нет без внимания -В Петре Он видел сердца простоту.Послушно Пётр предоставил лодку,Послушно он отплыл на глубину.Любил Учителя, не стал с Ним спорить,Сказал лишь: сделаю по слову Твоему.Сначала лодка - Господу служение,За ним - благословение придёт.Не ритуалы, с Господом общение,От бед грядущих на землю, спасёт.А послушание - оставить лицемерие,И непрощение, к миру сему любовь.Оставив всё ненужное неверие,Поверить в истинность Господних слов.Принять слова, что сказаны Иисусом,Как будто бы сегодня Он сказал.Что ж в слово Его так повнрить трудно?Всегда Он Своё слово исполнял.Поверить лишь, так просто, без оглядки -А может Божьей воли нет на то?..А Его воля есть всегда благая -Благословения всегда лишь шлёт.Без послушания не будет восхищения,Не будет встречи с Ним на облаках.Пересмотри ты с Ним своё общение,Послушай, что тебе Он скажет Сам.Сначала - лодка, есть в твоей Он лодке?Через тебя, кому-то послужил?Благословения от Бога хочешь,А посмотри, как жизнь свою прожил? Л. Шпак

Гаряча сльоза покотилась з очей,Схилившись вночі на коліна.Молитва летить до престолу Творця,Молитва летить за спасіння.Гаряча сльоза покотилась з очей,Втомилося серце в дорозі.Багато в житті є у нього проблем -Ніхто зрозуміти не може.Гаряча сльоза покотилась з очей,Так важко стояти у правді.І чорнії хмари повисли кругом,Надія почала згасати.Вночі, коли всі поснули давно,Молитва летить до Ісуса.І ніби чиясь доторкнулась рука,Що ніжно до Себе голубить.І чується голос, і сльози біжать - Це Бог промовляє до серця:<<Так важко, Ісусе, мені на землі,Я хочу, мій Боже, до Тебе>>Стомилося серце в дорозі земній,Не раз заливало штормами,Здавалося - все, вже надії нема,І всі поламалися плани...Я хочу сказати, мій друже, тобі:Бог бачить твої всі проблеми,І ти не сама є у цій боротьбі -Він поруч стоїть біля тебе.Можливо, сьогодні бурлить океан,Та хвилями знову лякає,І гасне надія, та віри нема,Човен знову твій заливає.Та, друже, згадай, скільки раз у житті!Коли ти вставав на коліна,Господь відкривав Своє небо тобі,Бо бачив, що сильно стомилась.На руки з любов'ю й ніжністю брав,На рани ложив Я свій пластир,І дощ із небес для тебе подавав - О, як же це було прекрасно!Я бачив не раз, як плакала ти,Шукаючи відповідь всюди,Та люди тобі помогти не змогли -Ти кликала: <<Де ж ти, Ісусе?>>І кожну сльозу із твоїх очей,Я бачив, Я був завжди поруч.І силу Свою Я тобі подавав,Щоб далі могла ти боротись.Коли лікарі говорили: << Кінець,Нічим помогти ми не зможем>>,То діти Мої на колінах хто де,До неба підняли свій голос.Ти є не сама, і ти не забута,А цінна в Моїх є очах,І якщо сьогодні в дорозі втомилась,До Мене поклич у цей час.Про біль розкажи, про те, де спіткнулась,Як руки є важко тримати.Про все розкажи ти сьогодні Мені,Я хочу тебе лікувати.До тебе простягую руку Свою,Вставай, підіймайся, дитино.Я нині бальзами Свої подаю,Щоб знову розправила крила.До тих, хто сьогодні далеко зайшов,Я також з любов'ю говорю:<<Вернися назад, Я чекаю тебе,Одежу тобі приготовив>>.Ось  голос ще Мій над землею звучить,Ти чуєш, як ніжно говорить,І якщо втомився - до Мене спіши,Я рани твої всі загою.Хай віра укріпиться нині твоя,І ворог тебе не лякає,Коли буде важко - до Мене поклич,І все розкажи, Я чекаю.Долайчук Віталій

Як нам уникнути розчарування? -Не зачаровуватись просто світом цим.Всі люди на землі шукають щастяВ багатстві, успіхах, чи у собі самих.А те все розчарує їх одного разу,Нема в них радості і миру для душі...А особливо небезпечно спокушатисьВсім тим, чого досяг ти на землі.А бо усе, що маєш, не твоє,По благодаті Божої тобі дано лиш.І благодать - страждання є твоє,Воно спасіння у тобі не знищить.А Біблія попереджає нас:" У світі мати будете скорботи"Та щоб вогонь життя в вас не погас,"Я світ цей переміг"- говорить Слово.А щастя - не відсутність то проблем.А впевненість, що Бог за них є вищий.Навіть із зла творить добро Він всім,Бо труднощі формують в нас терпіння.Терпіння, також стійкість до всього,Що труднощі і біди посилають.А головне - віддать їх всіх Йому,Робити з ними що, лише Він знає.Не застраховані від труднощів земних,Не застраховані від ворога нападок.Та все, що допускає Бог, прийми.Усе в Його руці завжди на благо.Ти тільки лиш в небачене повір,Що є воно уже - лише сповідуй.Благословіння двері так відкрий -І збудеться тоді у що ти вірив.Життя із подостатком - в скорботах вистоять,Не здатися і не розчаруватись!Лиш славить Господа, прогнавши страх,Бо є таке життя вже християнське. Л. Шпак

Апостол жив, син потіхи - Варнава.Він добрий, повний милосердя був.Не просто так бо так його прозвали,Павлові руку допомоги простягнув.Своїм таким ім'ям не запишався,Таким же тихим залишився він.Ні перед ким він цим не вихвалявся,Що називався син потіхи він.Яке ім'я дали би нам сьогодні?А може деякі уже й дають...Ну а яке ж це ім'я Бог нам дав би?На небесах усім ім'я дають.Напевно - як вже жив ти на землі тут,Яке служіння на землі ти ніс...Що тут про тебе люди говорили,А чи був видним у тобі Христос?Чи міг ти ближніх, дальніх потішати?Як на землі ти для людей служив?Варнавою могли тебе назвати?Перед обличчям Божим як ходив?Коли настане час - з землі підеш ти,А чи згадають, як Варнаву, всі тебе?Питає Бог з тобою нас сьогодні -Дитино, дать тобі ім'я яке?Чи схожий на Христа? Його характер Завжди відображається в тобі?Ти є, як в дні апостолів, Варнавою,Чи лиш твоє ім'я живе в тобі?А маємо ми приклади з Писання -Мужів, що пам'ять добрая про них.Щоб на землі і в небесах ми малиІм'я лиш добре яке нам дали. Л. Шпак

Я дякую Господь за Твої милості,За те, що ниви цьогоріч вродили,В садах плоди чудові у нас виросли,Бо йшли дощі і сонце нам світило.Господь Ісус Ти зберігав від голоду,Не маєм недостачі ми ні в чому.Є дім у всіх, від вітру і від холодуУкриємось в морозну пору в ньому.Я за цей рік подякую Спасителю,Хоч він складний для нашої країни,І я щодня схиляюся з молитвою,Щоб мир запанував на Україні.Ми свято Жнив сьогодні відмічаємо,Подяку Богу у цей день приносимЗа все, що з Його милості тут маємо,Що Він дав стріти цю прекрасну осінь.Дивлюсь на ці плоди і серце тішиться!...А як же я в очах у мого Бога?З небес пречистих Він на мене дивитьсяІ бачить чи трудилася для Нього.Який мій плід? Вже осінь... Що в руках моїх?Один лиш Ти, Небесний Отче, бачиш...Я вже давно зростаю на ланах Твоїх,Давно Твоїм дитям я звусь...одначе...Так мало тут для Тебе потрудилася,І золотих снопів в руках так мало ...Не відніми від мене, Боже, милості,Щоб труд Твій я звершала досконало.Щоб не була порожнім, гордим колосом,Тим, що над всіми височіє в полі.Допоки крутиться життєве колесо,І п'ю росу в саду Твоїм доволі...Я хочу бути, Бог, тобі потрібною!Я хочу принести багато плоду!В житті цім бути на Тебе подібною,Трудитись ревно в будь яку погоду.У мене одна ціль - з Тобою поруч йти!Даруй мені натхнення і терпіння,Щоб до небес готовою мені ввійтиЙ отримати за труд вінець нетлінний.К. Бойко

А кажуть всі, що час лікує...Образи забуваються зовсім.А, з часом, і непрощення відійде,Коли"пробач" почувши, - був німим...Здається, що не гніваєшся зовсім,І все владнається...і з часом відійде...Бо кажуть: забудеться все ж часом,Образа ж, плід свій виростила вже.І плід той страшний дуже - це непрощення.Закралось в серце, лиш промовчали уста.І не лікується ніяким часом зовсім...Маєм пробачити, як Бог пробачив нам.Він не промовчав на хресті Голгофським,Коли сміялась там над Ним юрба...Він не змовчав, дивлячись на люд просто,"Прости їм, Отче" - тільки лиш сказав.Таке смирення лише є у Бога.Як цінне, дивовижне є воно!Смирення - плід глибокої покори,Тут на землі важлива так вона.А прощення, смирення й лагідність -Риси характеру Спасителя завжди.Від нас вони не сховані є часом,До нас і зараз виявляє їх.Коли ми просим прощення у Нього,Не каже: з часом Я пробачу все...Коли стаємо на коліна знову,Він каже: Я пробачив тобі вже.Чому ж то ми, вуста свої стуливши,У відповідь вже на чиєсь "пробач",З часом минеться - так усе чекаємо,Не кажучи: іди, пробачив я...Від Господа ми прощення чекаємоЗа скоєні нами усі гріхи.Що пройде, з часом, все ми не чекаємо,Без прощення у небо не ввійти.А з часом бо нічого не зникає,А все іде за нами по слідах.На суд лиш перед Господом повстанеВсе те, що не простили ворогам. Л. Шпак

Как избежать нам разочарований?Не очаровываться просто миром сим.Все люди в этом мире ищут счастьяВ богатстве, успехе иль в себе самих.То всё разочарует их однажды,В них радости нет, мира для души...Особенно опасно обольщатьсяВсем тем, чего ты на земле достиг.Ведь всё, что ты имеешь, не твоё,Оно дано по благодати Божией.И благодать - страдание твоё,Оно спасения не уничтожит.А Библия предупреждает нас:"А в мире будете иметь вы скорби"Но чтоб огонь в вас жизни не угас,"Я победил мир"- говорит нам Слово.А счастье - не отсутствие проблем.Уверенность, что Бог их выше будет.Даже из зла, творит добро нам всем,В нас трудности терпенье формируют.Терпение и стойкость ко всему,Что трудности и беды посылают.А главное - отдать их все Ему,Что с ними делать Он Один лишь знает.Не застрахованы от трудностей земных,Не застрахованы и от врага нападок.Но, всё что допускает Бог, прими.Всё в руке Божьей, всё содействует ко благу.Ты только лишь в невидимое верь,Что есть оно уже - ты исповедуй.Откроется благословений дверь -Исполнится всё то, во что ты верил.Вот жизнь с избытком - выстоять в скорбях,Не разочароваться и не сдаться!Лишь славить Бога, прогоняя страх,Ведь жизнь и есть такая христианская. Л. Шпак

Знал ли Иисус, что Иуда - вор?Конечно знал, но ящик всё ж доверил.А может так стучался к сердцу Он,Характер Бога - есть доверие.Он и сейчас к сердцам людей стучит.Хотя немало от Него отходят.Он не бросает всё равно ведь их,А дальше так с терпением проводит.А раз, и два ведь каются порой,Идут на покаянье снова...снова...И человек махнул на них рукой -А! С него не будет никакого толку!Он кается и снова в грязь своюВсё возвращается, опять чтоб в ней валяться...Господь же говорит: А Я люблю!Я знаю как к душе той достучаться.Я доверяю, принимаю вновь Все слабенькие эти покаяния...Доверия полна Моя любовь,Я вижу тайные души терзания.Я приходящего ко Мне не отгоню.Моя рука над ним ведь постоянно.За колебания души Я не виню -Не верен в слове, но Я доверяю.Мы в жизни оступались сколько раз...Но Иисус прощал нас неустанно.Доверием Своим спасает нас:" Приди...приму...Я всё тебе прощаю"Он - Альфа и Омега, Он - Любовь.Начало и конец всего земного.Учись доверию ты у Него,Ты доверяешь ли словам Святого?! Л. Шпак

Я хочу, щоб закінчилась війна,Щоб перестали рватися снаряди,Щоб матері побачили синів,А діти, щоб сказали: <<Прийшов тато>>.Я хочу бачить небо голубим,Хай сонце вийде через чорні хмари,І знов почути співи солов'їв,Щоб спокій був, коли настане ранок.Ну а сьогодні обстріли звучать,Багато крику, сльози і страждання...Потрібний мир. "О Боже, поможи,Щоб спокій був, щоб люди не вмирали".Зруйновані будівлі, лікарні,І сіл тепер, що були, не впізнати.Чому це все до нас прийшло в ці дні?Ми лиш хотіли жити, процвітати.Обстріляні міста, вогнем із <<Градів>> - Це все немовби просто страшний сон.Але, на жаль, сьогодні це реальність,Але на жаль, сьогодні ллється кров.Багато поруйновано церков,Та віру в Бога, цим не зруйнувати.Молитва лине нині в небеса,Щоб було мирно, щоби не страждати.І ці слова, я вірю, чує небо:Настане мир, закінчиться війна,Тому мій друже, клич до Бога ревно -В молитві сила, і у ній життя.Я хочу, щоб закінчилась війна,Щоб перестали рватися снаряди,Щоб спокій був, і серце матерів,Загоїлось, щоб біль почав стихати.Я хочу, бачить небо голубим,Хай сонце вийде через чорні хмари,Тому молюсь, щоб був в країні мир,Щоб вже ніколи більше не стріляли.Хай Бог зупинить цю страшну війну,Хай витре сльози тим, хто нині плаче,І залікує серце що болить,Наш Бог живий, і Він нам допоможе.Долайчук Віталій 07:04:2022

"Зніми, Мойсей, взуття бо місце тут святе"-Колись Господь промовив до Мойсея.Бо Сам Господь присутнім був же там,Горіло полум'я - Сам Бог зійшов із неба.Де Він присутній - місце там святе,Так приклади із Писання говорять.Сьогодні де маємо місце те?"Я з вами, де вас двоє, або троє..."Ми сходимось сьогодні в Божий дім,Де молимось, де Він до нас говорить.А що є з нами там присутнє в нім?Скрізь чути наші всі проблеми, розговори...А Бог стоїть і дивиться на нас,Яку ми принесли сьогодні жертву?Ми, за дверима, скінули взуття?Чи пил турбот усіх, у дім принесли?А жертва і кульгава, і сліпа -Присутності Господньої не бачить.Благоговіння не відчутно тамВ присутності Господній - серце плаче.А перед величчю змовкають всі уста.Христос усе не чисте вигнав з храму...У що ми перетворюємо храм?Навкруг все гомін...гомін...суєта лиш.Щоб чути, проговорить що Господь,До того треба серце готувати.На лавку посадити свою плоть,Щоб дух міг на служінні панувати.Уста щоб тільки славили Христа.Молитви за служителів лилися,Щоб слово до народу Бог їм дав,Щоб не пішли із дому всі пустими.Здійми взуття, бо місце тут святе.Тут Бог прийшов в вогні Святого Духа.Не говорити приготуйся ти,А приготуйся лиш уважно слухать. Л. Шпак