Статистика telegram channel - @virhuk

Є особисті Голгофа, Гефсиманія...Вони ж бо, є у кожного із нас.А просто, без уваги лиш бувають -Немов життя проходить просто так...А як молитви слізні і страждання,Як сили вже залишили зовсім?А це і є твоя та Гефсиманія - Ти, як Ісус, буваєш в боротьбі...Боролась лише плоть Його земная,А дух - спасіння багатьох передчував..."Хай буде, Отче Мій, воля Твоя лиш"-Тому ось, у стражданнях, Він сказав.А як в своїй ми скажем Гефсиманії,Коли в стражданнях кличем до Отця?"Хай воля лиш Твоя..."- чи тільки: "дай мені!Інакше болю не стерплю вже я..."А далі - у Христа була Голгофа.Він там страждав і мучився за всіх.А ми ідем з тобою на Голгофу,Щоб біль віддать Йому свою і гріх.А Він несе і терпить наші болі,Він їх і зараз на Себе бере.Для нас - спасіння, та страшна Голгофа.Шукаючи спасіння ми туди ідем.Бо там лише уся наша надія,Якою б тяжкою не бу́ла наша путь.Ми до Голгофи йдем крізь Гефсиманію,Від боротьби, в молитві, віддихнуть.В ногах Його всі склавши тягарі, щоразу Знаходимо ми мир і благодать.Бо на Голгофу Він пішов одного разу,Щоб наші біди на Себе узять.Хай наша путь застелена скорботами,Але Його слідами від цвяхівУсі Він наші рани виліковує,На нас тече олива та із них.Яка, є Кров Його Святая,Що по дорозі капала із ран.І цвяхи, на Голгофі там, вбивали -Він ними наші рани всі зціляв.Є особисті - Голгофа, Гефсиманія...Якими то буваємо на них?Як наш Господь, несем свої страждання,Чи все Христу ми спішимо віддати їх? Л. Шпак

Не раз к себе бываем очень строги,Всё говорим: что толку здесь с меня?И я, наверное, не нужен Богу,Даров Господних не имею я...И в церкви ничего не совершаю,Стихи я не читаю, не пою...Сижу тихонько я на лавке скраю,И лишь молитвы Богу говорю.И не несу особого служения,Тихонько дома лишь за всех молюсь,Чтоб Бог послал Свои благословенияНа церковь драгоценную мою.Свои я недостатки не скрываю,Все их несу перед Твоё лицо.Трудиться для Тебя всегда мечтаю,Но сделать для Тебя могу я что?Покрой мои земные недостаткиСвоею благодатью, мой Господь.Несу за всё Тебе я благодарность,Что бережёшь и душу Ты и плоть.Всё нужное для жизни посылаешь,Не оставляешь ночью Ты и днём.Благодарю Тебя и прославляю,А послужить Тебе могу я в чём?Нет выше ничего за те молитвы,Которые с любовью ты несешь.Они духовные свершают битвыС врагом, что всё несёт раздор и ложь.Я это вижу, их все принимаю.Я радуюсь, что ты есть воин Мой!Тебе благословенья посылаю,За все благодаренья день и ночь.Не говори, что ты не нужен Богу.Он за тебя так дорого платил.У Бога - все равны, нет недостойных.Трудиться для Него пошлёт Он сил. Л. Шпак

Если тучи закрыли небоИ не виден солнечный свет,Верь мне, вовсе не значит этоТо, что солнца на небе нет.Оно, в небе, всё так же греет,Его свет никак не погас.Ветер тучи, вскоре, развеетИ оно порадует вас.Иногда, так твердят христиане -Почему сейчас нет чудес?Хоть и тучи тебя объяли,Чудеса, в твоей жизни, есть.Чудо - встал ты сегодня утромИ увидел ты свет в окне.Разве это не Божье чудоТо, что ходишь ты по земле?Видишь, слышишь и здраво мыслишь.Бога знаешь, Его любовь.Если дождик стучит по крыше,Знаешь - солнышко будет вновь.И ответ на твои молитвы -Разве это не чудеса?Ведь не в том чудеса лишь видны,Чтобы мертвый кто воскресал.Твоя жизнь, лишь сплошное чудо -В колыбели ребёнка плачь...Чуда Божьи видны повсюду,Научись их лишь замечать.И тогда они, в твоём сердце,Чудо вновь сотворят своё.И оно, ощущая вечность,Славу Господу воспоёт.Наибольшее чудо в жизни -Воскрешенье твоей души.Когда, голос Христа услышав,К Нему, с радостью, поспешит.Чудо то, что тебя увиделСам Господь, и грехи простил.Что Своею кровью невиннойОн, навек, тебя освятил.Чудеса не исчезли вовсе.Они есть, в них Христа печать.Только лишь научись сегодняИх, вокруг себя, замечать. 🕊️Л. Шпак @stihi_christianski

Скільки є масла у посуді твому?Скажеш: зовсім небагато...Лиш у кімнаті з Ісусом удвох,Маслом його наповняй ти.З Ним ти постійно його наповняйІ буде він наповнятись.І потече масло те через край,Будеш його роздавати.Як роздавать? А молитись за всіх,Як Він за нас всіх молився.Спас нас, на Себе забрав весь наш гріх,Заповідь дав - всіх любити.Вдень чи вночі у проломі стоять,Грішні тим душі спасаючи.Чаші молитвами все наповнять,Щоби сповнялись до краю.Перед Боже лице приносячи такРідних, близьки́х і знайомих.Несучи їх на молитви руках,Заповіт виконаєм Господній.Раніше ніж масло у посуд зібрать,Потрібно його перевірить,Чи в ньому тріщини ніде нема,Чи є посудина ціла?Тріщина, навіть маленька зовсім,І масло не буде триматись.Тоді не минути в житті нам проблем -Зло буде так наближатись.Перемагать буде тяжко тоді,Тяжко без Бога підтримки.Мир можна в серці своїм загубить,Якщо ти впертий, нестриманий...Тріщини ті у посуді твоїмНачебто так не примітні,Але не втримається масло в нім,Витече так непомітно.Масло, Господь, втримати поможи -Знову іду в покаянні.Тріщини ті, що мої є гріхи,Пробач і звільни від страждань Ти.Важче нема ніж страждання душі,Коли втрачається масло.Боже, на поміч тоді поспіши,Хай мій світильник не гасне.Масла у Бога багато для нас,Та посуд лиш перевіряй ти.Щоби світильник горів, і не згас,Тріщини, Боже, показуй. Л. Шпак

Огненные глаза смотрят всё в жизнь мою.Огненные глаза - пред ними всегда стою.Когда в небеса придешь - там в них посмотришь ты.В тебе что они прочтут? Не скроешься там от них.Чтоб выдержать этот взгляд, сейчас проверь на землеТы жизнь проживаешь как? Светильником есть во мгле?Что делаешь для Него? Как слово Его хранишь?"Что мог то и сделал я..."- ты Господу говоришь?Стараешься сделать всё, что может твоя рука?Служенье своё несешь, что Бог для тебя здесь дал?А жизнь свою так прожил, чтоб плакали о тебе?И как за Тавифу просили, что нужен ещё ты всем.Прожить жизнь как Иоан, Апостолом был любви,Не так, как разбойник там, покаялся в конце пути...Господний взгляд в небесах, как пламенный тот огонь,Для нас на земле сейчас лишь любящий и простой...Он время ещё даёт любовью смотря с небес,Поправить хожденье своё, служить Ему ещё здесь.А слово Его всегда - мечь острый со всех сторон.Если в тревоге душа, её успокоит Он.Если душа в покое, Он потревожит её,Чтоб бодрствовала немного, ведь мир лукавством берёт.А огненные глаза увидел лишь Иоан,Ведь в славе небесной там Господь перед ним предстал. Л. Шпак

Дай мне огонь, чтоб видеть путь во мраке.Мраке земных житейских всех дорог.Дай мне огонь, чтоб в жизни не блуждать мне,Чтоб видеть мне следы Христовы ног.Чтоб след кровавый, что по ДолорозаШёл на Голгофу, в сердце был всегда.Чтоб на глазах всегда лишь были слёзыКогда ступала по Его следам.Дай мне огонь Твоей любви великой,Что так горел всегда в Твоей груди.И он будет вести меня, Владыка,По Твоему, на сей земле, пути.Огня того так в жизни не хватает.А без него с дороги я собьюсь.Порою вера даже угасает,А без Тебя я упаду Иисус.Ты поддержи меня Своей рукою.И факел веры для меня зажги.Лишь Твой огонь согреет, успокоит.Огонь Твоей лишь, Господи, любви.Не может так пылать любовь людская.Её не раз так гасит ветер злой.И вновь идёшь, порой изнемогаяНадеясь только на Твою любовь.Что не предаст, поймёт всё, не осудит.Простит, где в жизни оступилась вновь.Такой любви нам не найти здесь в людях.Нет на земле здесь верности такой.И потому огня прошу, Спаситель.Не лишь согреться, чтобы согревать.Чтоб верность мне к Тебе хранить, Учитель.Чтоб чувствовать Твою мне благодать. Л. Шпак

О Боге знать ведь как мы все привыкли?-Отец, Любовь, Творец и Утешитель...Нас атакуют вражеские силы,Но где взять силы, чтобы победить их?Но если близко ты в общении с Богом,То знаешь ты, что Бог - есть Саваоф.А это значит - Бог небесных воинств,Он может встать и поразить твоих врагов.Иди к нему, надейся на Него лишь,И в бой вступай во Имя ты Его.Твой Голиаф повержен будет Богом,Не убегай ты только от него.Давид - откуда были все победы?Он в жизни никогда не убегал.Льва поражал и убивал медведя,И с Голиафа голову он снял.Откуда же была такая сила?Не силой он своею побеждал,У Господа лишь помощи просил он.И Он ему победы все давал.Любимчики у Бога - кто такие?Кто есть по сердцу Господа всегда?Лицом к лицу Господь с кем говорит лишь?Кого так слышит Бог, чтоб помощь дать?А говорят: у Бога ведь равны все...Кем был Давид? И кем был Моисей?Лицом к лицу ведь говорил Бог с ними,"По сердцу Моему они ведь есть"Приходим ли мы все во всём лишь к Богу -"Со мною говори лишь только Ты"Ведь в жизни есть вопросов очень много,Ты знаешь все надежды и мечты.В Твои лишь руки жизнь свою вручаю,И будь в ней Ты всегда - Бог Саваоф.Так доступ к небу получу, я знаю,Там силу получу у Твоих ног. Л. Шпак

Як ворога перемогти? - питання це не з легких.А як ти його хочеш лиш перемогти?Зібравши сили всі, у поміч взявши світ цей,Виходиш на війну із силами пітьми...А ворог сильний є, тобі з ним не рівнятись...Він знає що в тобі, всі слабкості твої.Він знає де впадеш, не зможеш де встоя́ти...Надію де поклав на сили ти свої.І якщо за порадою не підеш ти до Бога,Просить про допомогу не підеш ти Його,То втратиш ти усе, отримане від Бога -Надію, що Господар Він життя твого.Коли покличеш ти Його на допомогу,Він армію Свою на поміч приведе -До тебе доторкнуться надія і любов,В віра, що за тебе Сам воювать іде.Він переміг одного разу на Голгофі.Владу забрав у ворога там Він.І над дітьми поставив охорону,Боротися допомагає тепер їм.Коли із Господом його ти переможеш,Умови для нього такі створи,Щоб жити він не міг спокійно поруч - Зруйнуй те джерело з якого пив.В тобі було воно, з якого він кормився -Це гріх непослуху, його кормив ти ним.Від Бога віддалявся непомітно,Якби не Бог, тебе б він переміг.Не починай війни без допомоги Бога,Ніколи ти не переможеш сам.Водою підкріпись із джерела живого,Із Слова Божого - вся перемога там. Л. Шпак

"Краще бути нам в рабстві, ніж померти в пустині"-Колись так плакав Ізраїльський народ.А чи ж не так у нас буває нині,Коли пустинею веде нас Бог?В рабстві гріха - і тихо, і спокійно...І звикли вже...і не торка ніхто...І не помітно, що раби...лиш тільки Осуджує так в серці часто Бог...В пустині - ворог ззаду наступає,В пустині - сонце палить дуже вже...Та і води часто не вистачає...А Бог наказує іти вперед.За наріканням зовсім не примітно,Що вдень у хмарі Бог завжди іде.Вночі - освітлює яскравим світлом,Щоб і вночі завжди ішли вперед.Та як проходити тяжко пустиню,Порою вибиваємося з сил.А Бог веде все, бо потрібноНавчити битві, що чекає впереді.Щоби, коли прийде, то не злякались,Були щоб загартовані уже.Щоб, в труднощах тих, знов не нарікали,А пам'ятали - Бог поруч іде.І проведе, і чудо знову явить,Підтримає, порадить, підкріпить!Та лиш в Єгипет ви не повертайтесь,Там ворог, щоб вас знищити, стоїть.Є час на цій землі, щоб народитись.А також час є, щоби помирать.Тіло бажає світом цим насолодитись,А Бог бажає грішників спасать.А час є розкидати нам каміння,І час є ті каміння щоб збирать...Є також час втрачати на землі нам,І буде час, знаходити щоб нам.Прийде та мить, коли Бог дасть забуть все.Забуть тобі минулі всі часи.Не бійся! Бог завжди на поміч вийде,Він не залишить, поміч дасть тобі.Ніхто, ніщо не зможе відлучитиНіколи від любові Бога нас.Він знає, що стається у житті нам,Як вчасно допомогу нам подать.З хвилини, як прийняв ти Ісуса,Ти став з Ним одне ціле назавжди.Невидимий канал так поєднав вас,Він твої болі відчуває всі.Порою трудність робить у житті нас м'якше,Ближче до Нього, співчутливіше до всіх.І коли серце починає очищатись,Тоді йому огидне слово "гріх"А після ночі - ранок знов приходить.В життя приходить день зовсім новий.Ти насолоджуйся присутністю лиш Бога,Й забудеш за Єгипет ти зовсім. Л. Шпак

А небо меня видит, а небо меня слышит,Когда на сердце радость, душа печалью дышит...А там - мой Искупитель, там - мой Отец Небесный.И я - небесный житель, моя душа воскресла.Лишь для Него воскресла, чтобы Ему служить.Воскресла, чтобы в небе уже с Ним вечно жить.Все трудности уходят, меня уж не пугают,Ведь Бог рядом со мною, ведёт, не отпускает.Кому не равнодушна, Кто умер за меня,Кого очень люблю я, Кто дорог для меня.И я в руках надёжных, меня не отпускают.И в жизни постоянно Его я прославляю!Хвалюсь я своим Богом! Ведь Он есть Всемогущий!На всех моих дорогах всегда Он Вездесущий.А больше есть ли счастье, чем рядом иметь Бога?Хвалюсь сим постоянно - ведь Он есть моя помощь.А в Нём - покой и мир, ведь Он - Любовь и Милость.И Он не высоко, Он в сердце поселился.Оно Его есть домом, Его я пригласила,Чтоб жил в сердце моём, и в Нём вся моя сила.Есть домом Его Духа, я - храм Духа Святого.Единственного Друга имею чрез Него я.Он учит, утешает, просит за меня Бога.Идти мне помогает по всем моим дорогам.Меня Он не оставит и доведёт до рая.К Нему скорей идите, все, кто Его не знает.И будет для вас радость, и для вас счастье будет.Кто Господа узнает, тот смерти не увидит. Л. Шпак