Церква Христа - це є великий невід.Різної риби є у нім багато.І різних видів є у нім там риба:Акула, щука, окунь, в'юн - всіх не порахувати.Слизькі, колючи є, з зубами...У сіть, наче, спокійно всі ідуть.А потім - виявляють свій характер,Коли уже там в руки їх беруть.Одні - із рук так вислизають часто,А інші - коляться, що в руки не візьмеш.З великими є, й гострими зубами,Кусають, що є близько них...усе...Характери...їх в церкві так багато...А так бо хочеться усім спастись!Але Господар буде відбирати,Кого в руках до неба донести.В Його руках лежать буде слухняно,А не колотися, не вислизати з них...Не буде інших хто кусать зубами,Того Господь візьме в руки Свої.Складе в посудину, що в небеса підносять,А решту, викине Він геть.Якщо потрапив в невід ти Господній,Забудь навіки ти характер свій.Зуби сховай, склади усе колюче,У викриваннях ти не вислизай.Залишити старе - є краще, хоч болюче...Як хочеш жить - характер свій міняй.Господній невід все іще в роботі,Запрошують у нього ще усіх.Якщо потрапив в сіті ти Господні,Спасешся в них, лише залиш свій гріх. Л. Шпак