Людей лиш воскрешає теплота,Від святості надмірної лиш мерзнуть.А ось вказати людям на Христа,Любов'ю ніжною лише можливо.А бо Господь наш, Він і є Любов.Любов'ю лише тихо призиває.І не бичує словом, а тепломМертвих, для вічного життя Він підіймає.Як же усі ми вмієм бичуватиГрішника, не раз, Господнім словом.І свою святість гордо виставляти.Хіба Ісус коли учив такому?"Візьміть ви приклад з Мене"- Він сказав.Смиренний Я і лагідний душою.А сила є не в палкості огня,А в слові, яке дихає любов'ю.А слово сказане із миром, теплотоюПоранені серця відігріває.У світі зла багато і порою,Люди не хочуть слухати моралі.А їм так мало Божої любовіЯку їм люди навкруг них приносять.Любити так бажає серце кожне,Та щоб і їх любили серце просить.Бог дав нам час, щоб будувати храм.У серці будувати храм Господній.Не Божого, буть не повинно там.Не має буть там лицемірство, гордість.Святості ложної не має буть ніколи.Звеличення не має буть, піднесень...А Від Ісуса віяло теплом.І вже тоді лягало слово в серце.А мертвих воскрешайте ви теплом.І не читайте їм свої моралі.Христа любові хай потік живийЇм до спасіння двері відкриває. Л. Шпак