"Ви - сіль землі, ви - діти Божі..." -А скільки ще чудових слівНам наш Спаситель приготовив,Тим показав Свою любов.Для світу світло, священство Бога,Світильник, що горить в путі...Але, нажаль, небагатьом лишСлова ці можуть підійти.Любов прекрасная ГосподняНе стомлюєшся ти палать.А скільки ти сердець сьогодніСтараєшся ще зігрівать.Любов Христа, на землю ллєшсяТи Духом трепетним Святим.В серцях смиренних зостаєшся,Щоб стать світильником земним.Те ніжне відчуття прийняти,Коли любов ввійшла в серця,Здавалося б зовсім не тяжкоІ зберегти так до кінця.Але чому так часто з намиСтається зовсім вже не так?Любов та радість загасають,І заповзає в серце мрак.Послухайте, о діти Божі!Послухайте, щось тут не так.Господь забрать любов не може.Він вам її, навіки, дав.Та де ж вона? Що з нею стало?То б'є ключем, то знов нема...Невже навіки десь пропала?І не знайти уже сліда?Ні, є вона, вона з тобою.Вона - твій добрий Дух Святий.Потрібно дать їй лиш свободу,Рікою потече з душі.Їй гріх, невір'я перешкода.Як можем ближнього любить?У Бога прощення ми просим,Самі ж не хочемо простить.Тож заберімо перешкодиЗ дороги Божої любві.І радість дасть у нагородуІ будем ми як сіль землі. Л. Шпак