А я навчилася крізь біль сміятись.Співать навчилась, крізь скорботи всі.Така нелегка моя путь здавалось,Та в труднощах навчалася терпіть.Терпіть, змирятись, довіряти Богу,І проти підступів боротись сатани.Не враз прийшла до мене перемога...В тім видні перемоги всі малі." Не до крові ви тут іще змагались..."Здавалось часто, що вже до крові...Від болю тіло і душа стискались,А серце все казало: "Ні, живи!"Живи, борись, Господь завжди є поруч.Для праці ще потрібна є Йому.Шукала в небесах все Його погляд...І все казала: "Не сама я тут"Так перемога вже за перемогою.Як тяжко, тільки - " О, Ісус!..Ісус!"Душа у відповідь лише сміялась ворогу.Хвала лунала з немічних лиш вуст.І ворог залишався посоромленим." Господь мій сильний! Сильний захистить!"Коли бувала зовсім вся знеможена,Приходив Він завжди, щоб укріпить.Відходило все - біль, страждання, страхи...Переді мною тільки Сам Господь.Пробиті ноги і Голгофа, і розп'яття...Знов перед ворогом стояти сил дало."Хто Мою кров п'є, їсть хто Моє тіло,Живу Я в тім і той живе в Мені..."Так проголошую лиш сатані я сміло -" А я в Христі і Він живе в мені"А я навчилася крізь біль сміятись.Сміятись просто сатані в лице.Не буду вже з Христом я розлучатись.Я сильна є, бо я дитя Його! Л. Шпак