Так хочеться розумними нам буть,Щоб всі духовними навкруг нас рахували. Ми б тільки починали говорить,Щоб люди зразу нами милувались. Який духовний брат, а чи сестра -Побачивши, щоб зразу говорили. Для цього лиш наук побільше б намПотрібно знать - ото була би сила! Побільше інститутів і наук. Побільше би духовних семінарій. Тоді б розширився освіти круг... Тоді би всі про Бога більше знали. Проповіді б тоді розумні всі були. На рівні вищому! Що всі би дивувались. Були б тоді духовними вони,Коли би "бакалаврів" получали. А як було раніше, в ті роки,Коли і Біблії вручную всі писали? Тоді на зібранні усі братиСвятеє Слово в пам'яті тримали. Не були бакалаврами вони,Та слово в Дусі Божім говорили. Примножувались і росли церквиІ проповіді були в Божій силі. Духовність визначає тільки Бог. На це у Нього є Своя лиш міра. І є не легко навіть дуже то -Щоб із останніх лиш ставати першим. А першими ставали лише ті,Що, умалившись, ноги обмивали. Що не себе, а ближніх в простоті,Лиш більшими за себе рахували. Бог ноги Своїм учням обмивав. І це приниженням не рахував Ісус там. Дав заповідь так поступать і нам. Любов найвища за усі прибутки. Хто любить, як Христос всіх полюбив,Хто всім навкруг і в домі своїм світить,Такий любимий Господом завжди. Такий духовним є в Господнім світі. Таких візьме Господь лиш для труда. Стають такі лише Його сосудомДля Божого великого труда,Щоби спасать загубленії душі. А Господу ученість ні до чого,Коли в душі вгасили Дух Господній. Земная мудрість не потрібна Йому. Будь як Христос, Він мудрістю наповнить. Л. Шпак