Дорога життя...і на ній є каміння.Великі, маленькі...так різні вони.А Божа дорога не є лише рівна -Усюди Ісус по камінням ходив.Ноги в пилюці, підбиті камінням...Лиш раз на ослі їхав в Єрусалим.Усюди із посохом ногами ходив Він.І учні ногами ходили із Ним.А зараз ми звикли так жити кофортно.Так ходимо мало, кругом нас везуть.В життєвій дорозі так хочеться всім нам,Іти щоб дорогою рівною тут.Та рівну дорогу весь світ лише знає,Бо всюди для себе асфальт він поклав.Дорогу Господню лише оминають -Для них камениста вона і тяжка.А хто на дорогу відважно став Божу,Хай ранить каміння і ноги не раз,Та твердо на Боже той діло виходить,Того не зупинить ні страх, а ні час.Каміння велике Богу не завада,Він їх прибере із твоєї путі.Бо успіху можеш тоді не побачить,Якщо перед ними зупинишся ти.А ворог каміння побільше все ставить,Щоби ти ніяк їх не міг обійти.І тими каміннями часто бувають -Образи і сварки, й гріхи на путі...Віддай їх Ісусу усі у молитві.І Він їх з дороги тобі забере.А через дрібні можеш ти й спотикнутись,Але всеодно уперед ти іди.Але з покаянням ти не запізнися,То силу від Бога отримаєш ти.Щоби у житті на життєве камінняТобі не ступати, а лиш обійти. Л. Шпак