Чи той отримує, хто так про щось благає? Знаходить завжди той, хто щось шука? Тому хто стукає, чи завжди відчиняють? А слово Боже всім нам каже - "так"Ти б синові дав каменя, не хліба? Чи, замість риби, дав би гадину? Усе найкраще ми даємо дітям. Отець же нам дає любов Свою. А часто так в житті - розчарування. Просив, просив...і не отримав...хоч просив. І знов сердечні всі твої стогнанняТебе лишають зовсім вже без сил. І муки...о, сердечнії ті страждання. Намріяв що, того не получив. І віра твердая в душі була неначе... Та Бог не так покерував зовсім. Ось хворий Нааман іде в Ізраїль. Воєначальник, та в проказі він. Іде і по дорозі план складає,Як від прокази там пророк його звільнить. Прийде, той покладе на нього руки. Здоровим знову стане він тоді. Дорогою він так собі надумав... Як уявляв, і буде так мені. Пророк до нього навіть і не вийшов. Слугу лише сказать йому послав. Що скаже лиш зануритись у річкуЙому пророк, такого не чекав. І ось обурення підійнялась вже хвиля -Не вийшов навіть і поваги не вказав... Намарно прикладав я стільки сили... Намарно я сюди помандрував. А наша річка глибша і гарніша. Не так я думав буде тут усе. Але господаря слуги усе ж впросили. Й занурившись сім раз, здоровим вийшов вже. А Нааманові не так приготував БогШлях оздоровлення, як був надумав він. Прославилося лише ім'я Боже,А не пророк прославлений був ним. У Бога просим і собі вже мріємоЯк буде Бог в житті усе робить. У Божі обітниці щиро віримоІ знаєм, сильний Бог відповідать. Та не завжди Бог нам відповідаєТак, як здається буде Він відповідать. Коли ж Бог довго не відповідає,"Не чує Бог"- так спішимо сказать. Чекать, не сумувать і не спішитиПотрібно лиш. Славлячи Бога жить. Він краще навіть, того що просив ти,Готує у житті твоїм зробить. Л. Шпак