Чому так заспівала душа?Чому дух так наповнює радість?Так звичайно здавалося б йшла...Обійняло небеснеє сяйво.Вже назавжди так може воно?І невже всі скінчились страждання?І невже не побачу я зновГоря й розпачу? Їх вже не стане?Але серце говорить моє:Це твій Бог так тебе підкріпляє.У цей час, десь попереду вжеЄ нове твоє випробування.Перейти через бурний потікДуже скоро вже прийдеться знову.Бог прийшов, щоб тебе підкріпить.Щоб сказать - Дух Святий буде поруч.Буде прірва велика навкруг,А над нею вузенька стежина.Страх холодний обгорне знов душу -Та стежина...що й краю не видно...Тільки б ось не забути меніПро те сяйво небеснеє дивне.Тільки б не охолонуть меніВід морозячої душу зливи.Я ніколи сама не пройду.Навіть крок я ступить не рішуся Я завжди попадаю в біду,Як на думку свою покладуся.Лиш забуть мені, Боже, не дайТі чудові життєві хвилини,Коли Дух Твій в мені промовляв.Дарував ті підкріплення дивні.Знаю, знову мене проведеш.Що Ти випробуєш знову знаю.Знов до мене з любов'ю прийдеш.Що не вірила, знову покаюсь.Так ідуть на землі день за днем.Так минають усе рік за роком.З нетерпінням все кращого ждем.А воно тільки в небі у Бога. Л. Шпак