Статистика telegram channel - @vasylevska96

💰 Чому навколо українських держбанків раптом стільки розмов і до чого тут Польща, SEPA та відбудова?Новина про інтерес до українських банків — це лише верхівка айсберга. Насправді почалась значно більша історія: боротьба за роль у фінансуванні відбудови України.Головне потрібно зрозуміти: у відбудові вирішують не лише гроші. Вирішують канали розподілу грошей.Схема виглядає так:ЄС / Світовий банк / ЄІБ / ЄБРР → фонди → банки-оператори → муніципалітети та бізнес.Тобто саме банки вирішують, які проєкти отримають фінансування.Україну чекають сотні мільярдів інвестицій. І зараз починається конкуренція за те, хто стане банками відбудови.Саме тому:▪️ Польський державний банк BGK заходить в Україну▪️ міжнародні фінансові інституції готують програми через банки▪️ все більше уваги до наших держбанківЦе нормальна світова практика. У кожної великої країни є «банк розвитку», який фінансує відбудову та просуває свій бізнес за кордоном.І тут ключове питання для України:чи стануть наші держбанки операторами відбудови — чи цю роль займуть іноземні банки.Саме тому партнери наполягають на:▪️ приєднанні до SEPA▪️ реєстрі банківських рахунків▪️ реєстрі трастів▪️ сильному фінмоніторингуЦе не бюрократія. Це умова довіри до банків, через які підуть десятки мільярдів євро.Якщо реформи будуть завершені, українські держбанки можуть стати:▪️ банками муніципалітетів▪️ банками малого та середнього бізнесу відбудови▪️ гарантійними банками для інвесторів▪️ операторами програм ЄС та МФОБоротьба за банки — це не про власність. Це в тому числі і про те, хто буде розпоряджатися та освоювати кошти відбудови. Тобто про роль України у розподілі грошей. А тепер розкажіть мне про бабусь з платіжками.

Сьогодні фінансовий моніторинг — це вже давно не про формальні анкети. Це інструмент державного контролю, який напряму впливає на операційну стабільність бізнесу, доступ до фінансування та репутацію компаній.Саме тому ми провели фаховий паблік-ток, присвячений фінмоніторингу без бюрократичних штампів, з фокусом на реальні ризики та практичні рішення для бізнесу.🔍 У фокусі обговорення:🔹 чому фінмоніторинг є вимогою інтеграції України до ЄС, а не інструментом тиску;🔹 що на практиці означає приєднання України до SEPA для бізнесу та банків;🔹 навіщо впроваджуються реєстри власників банківських рахунків і трастів;🔹 як працюватиме інститут викривачів і чому це одна з вимог ЄС;🔹 де проходить межа між фінансовим контролем і надмірним тиском на підприємців та чому санкції у цій сфері такі відчутні.🎙 Експертний погляд:Ольга Василевська-Смаглюк - Округ 96, народна депутатка України поділилася логікою держави щодо ризик-орієнтованого підходу у фінансовому моніторингу та баченням подальших змін у межах євроінтеграції, зокрема в контексті SEPA.📺 Запис ефіру вже готуємо. Зовсім скоро він буде доступний на нашому YouTube-каналі — слідкуйте за оновленнями.СУП. Говоримо з бізнесом про складне — зрозуміло і по суті. Для кожного українського бізнесу. 🤝 Для учасників СУП: не забувайте, що ви можете вступити у Комітет з розвитку небанківського жфінансового сектору — майданчик, де бізнес формує прозорі правила гри та захищає свої інтереси. Детальніше тутОрганізатор: Комітет з розвитку небанківського фінансового сектору #комітетиСУП #СУП #СпілкаУкраїнськихПідприємців

Україна визнала «Корпус вартових Ісламської революції» терористичною організацієюСьогодні, 2 лютого 2026 року, Служба безпеки України включила «Корпус вартових Ісламської революції» (КВІР) до переліку терористичних організацій. Це рішення ухвалено на підставі висновку штабу Антитерористичного центру при СБУ від 30 січня 2026 року. Відповідно до офіційного документу, КВІР — це військова гілка іранського режиму, створена 5 травня 1979 року в Тегерані, що має значний вплив на політичні та економічні процеси Ісламської Республіки Іран. СБУ зазначає, що організація бере участь у фінансуванні і підтримці терористичних операцій за кордоном через свою розвідувальну службу та спецпідрозділ «Аль-Кудс». Рішення СБУ — логічне продовження позиції, яку вже підтримав Європейський Союз, визнавши КВІР терористичною організацією 29 січня 2026 року. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС погодили цей крок на тлі масштабних репресій в Ірані та численних жертв під час протестів проти режиму. Президент України у вечірньому зверненні підкреслив, що Україна солідарна з народами, які борються за свободу, і що рішення про визнання КВІР терористичною організацією є логічним кроком у відповідь на дії цієї структури на міжнародній арені. Визнання КВІР терористичною організацією не лише посилює правову основу для боротьби з міжнародним тероризмом, але й узгоджує позицію України з діями країн-партнерів щодо протидії авторитарним режимам, які застосовують насильство як інструмент зовнішньої та внутрішньої політики.

💶 В ЄС офіційно настала ера багатомільйонних штрафів за порушення AMLПоки США послаблюють тиск у сфері фінансового контролю, Європейський Союз рухається у протилежному напрямку — до жорсткішого нагляду та рекордних штрафів.Лише за останні шість днів два європейські регулятори наклали штрафи по €40 млн кожен за порушення вимог фінансового моніторингу.🔹 ДаніяІнвестиційний банк Saxo Bank отримав штраф €42 млн за системні недоліки у процедурах customer due diligence. Порушення були настільки серйозними, що вплинули навіть на оцінку компанії перед запланованим продажем частки її акцій.🔹 ІспаніяНаціональне агентство з протидії відмиванню коштів запропонувало оштрафувати Banco Santander на €40 млн через порушення AML у його цифровій «дочці» — Openbank.Час для банку вкрай невдалий: саме Openbank є ключовим інструментом міжнародної експансії Santander, зокрема на ринок США.📌 Першим сигналом нової хвилі масштабних санкцій став листопад 2025 року, коли Центральний банк Ірландії визначив штраф €30 млн для криптобіржі Coinbase за порушення фінансового контролю. Після мирової угоди сума була знижена до €21,5 млн, але прецедент уже було створено.🔍 На тлі запуску AMLA — Європейського органу з протидії відмиванню коштів — який отримає прямий нагляд над 40 найбільшими фінансовими установами ЄС, національні регулятори матимуть ще більше ресурсу для контролю решти банківського сектору.➡️ Тренд очевидний:Європа входить у період жорсткого AML-нагляду, де штрафи в десятки мільйонів євро стають новою нормою.

Цікаво, що Sky news пише, що в перемовинах в Абу Дабі в Україні є козир - це Кирило Буданов. Що його поважає американська адміністрація. Але в цілому, і це те, що я говорила в ефірі: нашу оновлену переговорну команду сприймають дуже добре. Давид Арахамія представляє парламент, бо якщо ми апелюємо, в тому числі, до рішень, які треба проводити через парламент (сподіваюсь, до того часу він доживе, і не перетвориться у філіал НАБУ), то без голосу лідера більшості неможливо. Тим більше, з відповідним досвідом. Кирило Буданов новий очільник офісу, але в минулому (але таких посад не буває в минулому) голова ГУР, людина, яка має відповідні контакти та навички. Приступати до обговорення енергетичного перемир’я, яке ми пропонуємо (і підтримують європейці, скажімо так), не було б можливо без попереднього схвалення декількох сторін: американської та рф. Для більшого успіху треба одне: більший тиск і наполегливість США. Вперше з початку вторгнення запрацювали технічні тристоронні групи, не очікую там повного вирвшення питань по Донбасу, але щодо енергетичного перемир’я я менш скептична. Важлива деталь, на яку я теж звернула увагу в ефірі: склад російської делегації. Вона не представлена казкарем Медінським, а представниками ГШ, ГРУ та фсб. Подивимось і проаналізуємо завтра 👀

Вчора провела першу робочу групу в рамках Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де ми розглянули поданий Кабінетом Міністрів пакет законопроєктів щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро — SEPA.У присутності всіх ключових стейкхолдерів — НБУ, Мінфіну, профільних органів, експертної та банківської спільноти — було ухвалено рішення:➡️ розглянути законопроєкт на найближчому засіданні Комітету;➡️ рекомендувати винести його до порядку денного Верховної Ради для ухвалення в першому читанні.Чому цей закон критично важливий?🔹 Приєднання України до SEPA — це обов’язкова умова європейської інтеграції та один із ключових елементів вільного руху капіталу між Україною та ЄС.🔹 Це так званий «фінансовий безвіз», який дозволить українцям і бізнесу здійснювати євро-перекази швидко, безпечно та з мінімальними комісіями — на рівних умовах із країнами ЄС.🔹 За оцінками Уряду, економія на міжнародних переказах може становити 70–100 млн євро щороку, а для малого та середнього бізнесу — до кількох тисяч євро на підприємство.Окремий блок законопроєкту — створення реєстрів банківських рахунків фізичних осіб та трастів.Це не лише вимога європейського законодавства, а й пряме зобов’язання України в межах Ukraine Facility, спрямоване на: • фінансову прозорість; • ефективну боротьбу з відмиванням коштів; • виконання стандартів FATF та ЄС.Як цей шлях проходили інші країни?Досвід держав ЄС та країн-кандидатів показує:приєднання до SEPA — це завжди поетапний процес із гнучкими перехідними періодами.🔹 Словаччина імплементувала правила SEPA ще до переходу на євро, а запуск реєстру рахунків було відтерміновано до завершення технічної підготовки.🔹 Хорватія запровадила стандарти SEPA задовго до введення євро у 2023 році, створивши єдиний реєстр рахунків та реєстр бенефіціарів.🔹 Литва стала прикладом успішної інтеграції, поєднавши SEPA з розвитком фінтеху та відкритим банкінгом.🔹 Болгарія і Естонія імплементували окремі норми із затримками — і це є нормальною європейською практикою.🔹 Чорногорія, Албанія, Молдова, Північна Македонія приєдналися до SEPA навіть без членства в ЄС, довівши регуляторну та інституційну еквівалентність своїх фінансових систем.Рухаємось далі. 🇺🇦🇪🇺

Сьогодні відбулося друге засідання міжкомітетської робочої групи щодо проблеми непрацюючих кредитів (NPL). Участь взяли більше 70 учасників, серед них представники IFC, JICA, ЦОВВ, банки, представники асоціацій та ринку стягнення.На першій зустрічі ми детально проаналізували цифри, стан банківського сектору та структуру кредитних портфелів. Це дозволило чітко зрозуміти масштаб проблеми.Тепер переходимо від статистики до конкретних інструментів і практичних рішень.У фокусі робочої групи ключові питання, які сьогодні стримують відновлення кредитування:▪️ спрощення стягнення заборгованості через запровадження судового наказу та можливе відновлення виконавчого напису нотаріуса;▪️ проблема продажу активів банків нижче балансової вартості та ризики кримінального переслідування керівників за такі рішення;▪️ потреба у механізмі прозорого порядку оцінки та торгів заставним майном;▪️ податкові наслідки списання боргів, коли небанківські фінансові компанії фактично стають податковими агентами за своїх боржників;▪️ перевантаженість судової системи, що суттєво затягує розгляд кредитних спорів .Наше спільне завдання не косметичні зміни, а створення системних правил, які:✔️ знизять юридичні та кримінальні ризики для банків;✔️ зроблять ринок проблемних активів прозорим;✔️ розблокують кредитування економіки;✔️ дозволять банкам працювати не зі страху, а за правилами.Продовжуємо роботу разом із ринком, регуляторами та міжнародними партнерами, щоб кредит знову став інструментом розвитку, а не джерелом ризику.

Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко разом із народними депутатами та головою Київської ОВА Миколою Калашником перебуває з робочою поїздкою на Київщині.Першочергову увагу під час візиту приділили підтримці бізнесу в умовах надзвичайної ситуації в енергетиці. На Київщині вже працює понад півсотні когенераційних установок. Уряд надає повне сприяння їх підключенню та запустив єдине вікно для звернень бізнесу на платформі «Пульс».Безумовним пріоритетом залишається допомога людям. В області розгорнуто 456 пунктів незламності, працюють вагони незламності Укрзалізниці. Критична інфраструктура забезпечена резервним живленням, будинки з електроопаленням підключені до потужних генераторів, додатково працюють 36 мобільних котелень. Ліквідація наслідків російських обстрілів триває, ситуація ускладнена сильними морозами.Під час поїздки Премʼєр-міністр презентувала програму «Зроблено в Україні», спрямовану на зміну структури економіки та збільшення частки ВВП за рахунок товарів із доданою вартістю. Ключовий акцент — розвиток переробної промисловості та зростання несировинного експорту.За два роки фінансування програм підтримки економіки становило 70 млрд грн, що забезпечило 0,95% зростання ВВП.У межах політики локалізації з 2026 року українська складова у публічних закупівлях становитиме 30%, з 2028 року — 40%. Локалізацію розширять на машинобудування, легку промисловість, освітлювальну техніку та металоконструкції. Купуючи українське, 40% коштів залишаються в економіці країни.Діють програми компенсацій: • 25% — на українську сільгосптехніку; • 15% — на енергетичне обладнання, колісну техніку та ліфти.Програма «Доступні кредити 5–7–9» вже забезпечила бізнес фінансуванням на 462 млрд грн. Під час війни в індустріальних парках будується 37 заводів, загалом в Україні працює 118 індустріальних парків. Для великих інвесторів передбачена компенсація до 30% інвестицій, уже підписано 5 спеціальних договорів на 259 млн євро.

❌ Верховна Рада не підтримала ратифікацію угоди з Польщею щодо діяльності BGK в УкраїніВерховна Рада України відхилила проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) в Україні (урядовий проєкт подано 18.11.2025).📄 Угода мала створити правову основу для роботи польського державного банку BGK в Україні та дозволити йому надавати фінансову й технічну допомогу нашій державі.Зокрема, відповідно до ст. 3 Угоди, BGK міг:▪️ надавати позики, гранти, гарантії та інші фінансові інструменти в євро, доларах США чи інших валютах Уряду України, органам місцевого самоврядування, державним і приватним компаніям;▪️ надавати технічну допомогу, навчання та підтримку розвитку спроможностей для державних і приватних суб’єктів та фінансових установ;▪️ надавати безумовні та безвідкличні гарантії на першу вимогу українським банкам.⚖️ Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України», така угода підлягала обов’язковій ратифікації парламентом.➡️ Рішення про відхилення означає, що її перереєструють та подадуть на розгляд ВР наступної сесії.

Дуже багато запитів від колег-журналістів з приводу того, чим закінчилось засідання фракції. Перш за все, воно ще не закінчилось. А триває. Заслухали Федорова із слайдами щодо плану роботи в Міноборони. Крізь багато цифр і загальних фраз, зрозуміла для себе, що Федоров готовий перекривати дефіцит бюджету Міноборони непопулярними рішеннями. Якими саме — підготує після призначення і принесе в Верховну Раду. Презентація Федорова та Q&A тривала більше години. Зараз почалася промова Шмигаля. Бачу по настрою, що він не в захваті, але акцентує, що працював і працюватиме в команді з усім Кабміном на чолі з премʼєр-міністеркою. Юлія Анатоліївна поки не промовила ні слова. Повернемось на початок засідання фракції. Давид Арахамія сказав, що голосування за звільнення Малюка завтра відбудеться. Сьогодні Комітет не підтримав це звільнення тому, що Давида не було на Комітеті. Принаймні так він сказав. Завтра, я так зрозуміла, Давид на Комітет піде й голоси після того зʼявляться. Але чи змінить це розстановку сил в залі під час голосування за відставку — не впевнена, побачимо. Щодо призначення Маслова в Мінʼюст. Давид сказав, що не знайшли заміну Маслову в Комітет, що дивно. Бо така ж проблема з призначенням Наталухи в ФДМУ, там по заміні теж не вирішили, тим не менш, Наталуху завтра готові відпустити. Не зовсім логічно було створювати кризу з кадрами в Комітетах, маючи притомну кандидатуру Ірини Мудрої на Мінʼюст.