ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Все! Розходимось. Національні публічні діячі, які жалілись на необґрунтоване застосування дерискінгу в банках, добились чергового розʼяснення від регулятора. Тепер, якщо приносите мільйони доларів в кеші, а походження пояснюєте наявністю зазначених коштів в декларації, банк прийме їх без розмов😆Жарт! Нацбанк дійсно під тиском того, що нардепи зараз наголосують знову собі трьохрічний статус РЕР замість довічного, вчергове випустив суворе розʼяснення. Там багато корисного, але основне ось: «Банк може не вживати заходів з установлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов’язаних із фінансовими операціями PEP, у разі одночасноговиконання таких умов:1) рівень ризику ділових відносин із клієнтом / разової фінансової операції на значну суму є низький;2) у банку немає підозри щодо відмивання коштів / фінансуваннятероризму;3) рахунки, що відкриті в банку, використовуються PEP переважно для отримання та використання заробітної плати, соціальних виплат; або обсягфінансових операцій за всіма рахунками PEP, відкритими в банку, не перевищує400 тисяч гривень (еквівалент) за місяць.Нагадаю, в законопроєкті про SEPA пропоную підвищити допорогові операції до 550 тис грн. Можна буде носити до півмільйона на місяць💪😆

Верховна Рада готує важливе рішення для людей, які втратили житло через війну.Народні депутати працюють над законопроєктом, який дозволить внутрішньо переміщеним особам не сплачувати судовий збір у справах, пов’язаних із відновленням прав на нерухомість, знищену або пошкоджену внаслідок збройної агресії РФ.Йдеться про конкретні речі:якщо людині потрібно через суд визнати право власності, відновити документи або встановити юридичні факти, без яких неможливо отримати компенсацію — платити за це більше не доведеться.І це не абстрактна проблема.За даними ДСА:— 2023 рік: 247 таких справ— 2024 рік: 847— 2025 рік: вже 1 902Тобто кількість людей, які змушені йти до суду, стрімко зростає.При цьому судовий збір:в середньому — 1 735 грн,але в окремих регіонах — до 6 400 грн.Для людини, яка втратила дім, це — додатковий бар’єр, який часто стає вирішальним.Законопроєкт пропонує:— звільнити від судового збору позивачів у справах про право власності— поширити це і на інші речові права— застосувати ці норми також до позовів проти РФ щодо відшкодування шкодиЦе логічний крок.Бо сьогодні без рішення суду людина часто не може навіть почати процес компенсації. А значить — платить за можливість довести очевидне: що її житло було і що воно знищене.

Чергове засідання робочої групи по непрацюючих кредитах показало просту річ: проблем у військових з кредитами, виконавчим провадженням і підтвердженням статусу досі багато, але тепер ми вже рухаємось не по колу, а до конкретних змін у законодавстві.Що напрацьовуємо зараз.1. Міноборони завершує нову редакцію розʼяснення, перелік документів, якими військовослужбовець зможе підтвердити свій статус. Домовились, що до публікації ми ще звіримо підходи, щоб потім у банків, виконавців і самих військових не було нових суперечок через різне трактування одних і тих самих норм.2. Окремо детально пройшлись по кредитах ФОП, які стали військовослужбовцями. Сьогодні тут повний рознобій: у когось один підхід, у когось інший, а чіткої норми немає. Саме тому готуємо законодавче врегулювання, яке поставить крапку в цій історії.Логіка, яку обговорюємо, досить зрозуміла: якщо ФОП припинений, проценти за кредитом не мають нараховуватись. Якщо діяльність поновлена, або продовжується, ФОП отримує дохід, то зобов’язання повертаються. Основною точкою відліку має бути дата внесення запису до ЄДР щодо припинення ФОП. Це дає нормальну юридичну опору і прибирає простір для довільних трактувань.Також обговорили ідею пільгового періоду після демобілізації. Бо ненормально, коли людина повертається зі служби і фактично одразу потрапляє під повне фінансове навантаження. Цю модель ще дораховуємо разом із банками.3. Ще один великий блок — виконавче провадження щодо військовослужбовців. Тут проблем не менше: від складнощів із підтвердженням статусу до арештів коштів і відсутності зрозумілого механізму зняття таких арештів. Саме тому домовились, що далі рухаємось не через перелік скарг на недосконалість законодавства, а через конкретні правки: що саме треба міняти, в який закон і якою нормою.Мін’юст має опрацювати зміни до інструкцій, а профільні асоціації та учасники ринку — дати готові пропозиції до законопроєктів, зокрема до урядового №13677. Наступний етап роботи — вже по таблиці конкретних змін, а не по загальних дискусіях.4. Окремо дивимось і на цифрові рішення. Зокрема, на інтеграцію з «Дією» та сервісами Міноборони (Армія+), щоб статус військовослужбовця можна було підтверджувати швидше, простіше і без зайвої бюрократії.Тобто зараз ми вже не просто фіксуємо проблеми. Ми переходимо до етапу, коли ці проблеми мають отримати нормальні законні рішення.

Фінансове шахрайство у 2026 році — вже не «окремі кейси», а системний ризик.За даними звіту OECD — Consumer Finance Risk Monitor 2026, найбільш поширені схеми, з якими стикаються споживачі сьогодні:• phishing — листи, що імітують банки та сервіси• vishing — дзвінки від «служб безпеки»• smishing — SMS із фейковими посиланнями• шахраї під виглядом фінансових установ• фейкові платіжні та страхові схеми• шахрайство з дебетовими та кредитними карткамиКлючове — це вже не примітивні атаки.Завдяки генеративному ШІ шахрайство стало реалістичним, персоналізованим і переконливим.Що показує статистика:• у 70% юрисдикцій зросла кількість скарг від споживачів у 2024–2025 роках• 85% країн вважають фінансове шахрайство топ-ризиком• 63% відзначають високий рівень закредитованості як додаткову загрозу• 78% бачать ризики у криптоактивах і цифрових фінансахІ головне:шахрайство — вже №1 ризик для фінансових споживачів, і він лише зростає у 2026 році.Висновок простий, але неприємний:фінансова грамотність більше не «опція», а елемент фінансової безпеки.А для держави і регуляторів це сигнал: без системної роботи з ризиками, обміну даними та партнерства з ринком (PPP) ми завжди будемо наздоганяти шахраїв, а не випереджати їх.

Для того, щоб Україна закрила переговори з Євросоюзом, парламент має виконати ще 135 бенчмарків. Це десь тисяча нових законів, які треба написати та прийняти у Верховній Раді. Чи звучить це реалістично до кінця 2027 року? Як на мене, не дуже. Особливо в розрізі правоохоронної системи. Наприклад, ЄС наполягає на закритті доступу Офісу генпрокурора до всіх кримінальних проваджень, заборону на призначення та переведення прокурорів без конкурсу, розширення юрисдикції НАБУ на всі державні посади з високим ризиком, надання САП для порушення кримінальних проваджень проти членів парламенту без схвалення Генпрокурора. Вже бачу, як депутати штовхаються, щоб натиснути кнопку «за»😏Також вимагається заборонити закривати кримінальні провадження у звʼязку з завершенням строків досудового розслідування. В списку також комплексна реформа ДБР за участю міжнародників (та ми ж його тільки створили, а вже реформувати треба)). Я вже мовчу про повну імплементацію двох останніх директив та двох регламентів з боротьби з відмиванням коштів та вступ до Єдиного європейського платіжного простору. Остання позиція мала бути ухвалена в парламенті цього тижня, але знову щось пішло не так. Є ще цілий ряд вимог з переробки відходів, очищенню води, контролю викидів, що потребує мільярдних інвестицій бізнесу, а не просто голосування у ВРУ та підпису Президента.Тут треба або турбо-режим знову включати, або визначатися зі строками вступу в ЄС.На пів міри не прокатить.🥱

Що там по крипті в Європі? ЄЦБ опублікував дослідження про те, хто і як використовує криптоактиви в єврозоні.Попри зростання кількості власників, крипта майже не використовується як платіжний інструмент. За даними опитування понад 39 тисяч людей у 17 країнах, для щоденних платежів її використовує менше ніж 1,5% населення Фактично ринок крипти складається з двох різних груп. Перша — це інвестори: молодші, фінансово активні, які поєднують інтерес до цифрових інструментів зі звичкою тримати готівку. Друга — значно менша — це ті, хто намагається використовувати крипту для платежів. Але і вони шукають у ній не швидкість чи інновації, а властивості готівки: простоту та приватність Ще один важливий висновок — поведінка під час криз. У звичайні періоди крипта і готівка можуть співіснувати в портфелі. Але в умовах невизначеності люди переходять у кеш. Зростання запасів готівки знижує ймовірність володіння криптою приблизно на 10 відсоткових пунктів Для регуляторів це означає дві різні політики. Для більшості користувачів крипта — це інвестиційний актив, і тут ключове — захист інвестора. Для вузької групи платників важливі інші речі — приватність і простота, які сьогодні забезпечує саме готівка.І головне: поки що криптоактиви не виконують ключових функцій грошей — ані як засіб платежу, ані як стабільне збереження вартості.

Законопроєкт №15111 про оподаткування доходів через цифрові платформи — що реально змінилось після доопрацювання.По-перше, залишили товари в периметрі закону. Було багато дискусій, чи обмежитись лише послугами, але ми рухаємось в логіці DAC7, а вона прямо передбачає охоплення і товарів. Водночас додали пільгу — 2000 євро на рік для продажу товарів. Тобто дрібні продавці не підпадають під податкове навантаження, але платформи все одно звітують.Друге — прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Ми зважили ризики і ефект і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь. Тому від цієї конструкції відмовились.Третє — самозайняті і ФОПи. Тут також було багато запитань. У фінальній версії: • обмеження для самозайнятих прибрали • для ФОПів залишили лише логіку: якщо діяльність відповідає твоєму КВЕДу — працюєш як ФОПвсе інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням.Четверте — нерезиденти платформ. Ми спростили для них звітність і дозволили сплату в іноземній валюті. Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання.П’яте — те, що, думаю, оцінять люди:жодних декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення — податкова сама, на основі даних від платформи, формує податкове повідомлення-рішення.Відповідальність за розрахунок — на ДПС, а не на людині.Шосте — важлива правка для ринку:ми прибрали ризик перекваліфікації у трудові відносини між платформою і продавцем через зміни до трудового законодавства. Це те, про що бізнес говорив давно.І окремо — хоча це не про платформи, але важливо:продовжили пільгу по землі для зруйнованої нерухомості.

Сума порогових операцій буде піднята з 400 тисяч до 550 тисяч гривень. В законопроекті про приєднання України до єдиного європейського платіжного простору вдалось домовитись з регуляторами про підвищення суми порогових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.Сьогодні все, що перевищує 400 тисяч гривень, автоматично тягне за собою запит на підтвердження походження коштів. Після ухвалення закону цей поріг підніметься до еквіваленту понад 10 тисяч євро — тобто до 550 тисяч гривень.Що це означає на практиці:менше зайвої бюрократії для людей і бізнесу в щоденних операціях, менше формальних запитів там, де ризик об’єктивно невисокий,і більше фокусу фінмоніторингу на дійсно ризикових транзакціях.Важливо: для операцій у сфері лотерей та казино нічого не змінюється — поріг залишається 55 тисяч гривень.Це одна з тих технічних, але принципових змін, які наближають нас до європейських правил гри: коли контроль — розумний, а не тотальний.Далі — рішення за Комітетом з питань фінансів, який відбудеться в понеділок і де я доповідатиму напрацьовані зміни.

Українці в Європі жаліються, що один переказ коштів на Батьківщину коштує їм декілька десятків євро. Українські підприємці скаржаться, що їхні товари не доступні європейцям для купівлі з сайтів, бо один платіж в оплату товару дорожчий за сам товар. Щороку Україна втрачає до 100 мільйонів євро — просто через те, що ми досі не приєднались до єдиної зони платежів у євро. Наприклад, як все відбувається зараз:Українка з Вроцлава щомісяця надсилає гроші мамі до Харкова. Банк за це бере комісію. Банк-посередник — ще свою комісію. Іноді є ще третій. До мами доходить лише 1/2 платежа.І така ситуація — у мільйонів українців❗️У понеділок на Комітеті ВР з питань фінансів ми голосуємо за те, щоб здешевити платежі.SEPA — це система, якою вся Європа вже давно користується для переказу євро. Швидко, дешево, без посередників. Комісія — близько 5 євро замість 50. Гроші — за хвилину.4 мільйони українців зараз живуть у ЄС. Більшість допомагає рідним тут. Кожен переказ — це втрати, яких не повинно бути.Для бізнесу, який працює з Європою, приєднання до SEPA заощадить до 4 тисяч євро на рік. Для країни — 70–100 мільйонів євро, які залишаться в економіці, а не осядуть у банківських комісіях.І ще одне. До цього закону прив’язані гроші, які Україна має отримати — 50 мільярдів від ЄС і понад 3 мільярди від Світового банку. Без нього — затримка.Тому голосуємо🙌

🏠 Фінмоніторинг у нерухомості: що насправді змінюється?У медіа та соцмережах поширюється маніпулятивна інформація про «нові правила» для рієлторів. Пояснюємо 👇❗Вимоги НЕ новіВони вже давно визначені законом і діють в Україні.👤 Хто підпадає під фінмоніторинг?Рієлтори та інші учасники угод із нерухомістю — як і інші суб’єкти фінмоніторингу.📊 Чи контролюють ВСІ угоди?Ні.Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом — перевіряються лише операції з ознаками ризику.🚫 Міф: «повідомляють про всі угоди понад 400 тис. грн»Це неправда.Рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не про всі.🔍 Що змінилось у 2026 році?Оновлено технічну взаємодію з Держфінмоніторингом (е-кабінет) та перевіряється, чи всі суб’єкти стали на облік.⚖️ Чи є «потрійний контроль»?Ні. Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу (оцінювачів у ньому немає), і такі твердження є некоректними.🤝 Що це означає для громадян?Жодного тотального контролю.Якщо все законно — додаткових бар’єрів немає.📌 Висновок:Для рієлторів — це про роботу за правилами.Для громадян — безпечно та без зайвих ускладнень.Детальніше