💰 Хто з корупціонерів дав найбільше грошей на потреби Сил оборони.НАБУ відзвітувало, що за перше півріччя 2026 року на потреби оборони передали 139,1 млн грн коштів та майна, пов'язаних із кримінальними провадженнями НАБУ і САП. До цієї суми входять активи, передані, зокрема, за угодами про визнання винуватості.Саме НАБУ не повідомляє, які саме справи дали цю суму – 139,1 млн грн. Але, якщо подивитись по оприлюднених рішеннях ВАКС та повідомленнях антикорупційних органів, можна скласти приблизний рейтинг найбільших «внескодавців». На чотири найбільші справи припадає майже 91% усієї суми.✓ Фігуранти справи Одеського припортового заводу - 50 млн грн. Йдеться про колишнього члена правління ОПЗ Ольгу Ткаченко та бенефіціара компанії-посередника Newscope Estates Павла Чумака. За угодою у справі ОПЗ обвинувачені мали спрямувати 50 млн грн на підтримку ЗСУ через UNITED24.✓ Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв - $1,1046 млн, або близько 49 млн грн за курсом на дату вироку. 8 червня ВАКС затвердив його угоду з прокурором САП, однією з умов якої стало перерахування цих коштів на підтримку ЗСУ.✓ Екснардеп від "Блоку Петра Порошенка" Вадим Нестеренко - 15 млн грн. 2 березня ВАКС затвердив угоду зі слідством у справі про незаконну компенсацію за оренду житла в Києві. За умовами угоди Нестеренко зобов'язався відшкодувати завдані державі збитки й додатково перерахувати 15 млн грн на фонд «Повернись живим» для ЗСУ, отримавши умовний термін.✓ Ексдиректор Житомирського бронетанкового заводу Сергій Бутенко - 12 млн грн. За угодою з прокурором САП він мав перерахувати цю суму на підтримку ЗСУ, а також окремо відшкодувати заводу 5,76 млн грн збитків.Ці суми не враховують гроші, які фігуранти зобов'язались сплатити або вже сплатили на відшкодування збитків державі та підприємствам.
⚠️ З 1 вересня можуть анулювати бронювання працівників підприємств, які не підтвердять критичний статус. Міноборони проводить перегляд статусу критично важливих підприємств ОПК, яким такий статус було надано до 7 липня 2026 року. Від його збереження безпосередньо залежить можливість бронювати військовозобов’язаних працівників.Підприємства мають підтвердити, що й надалі відповідають критеріям, за якими отримали цей статус.Для більшості передбачена спрощена процедура без повторного подання всього пакета документів. Водночас підприємства, які отримали статус за грантовим критерієм BRAVE1, мають пройти повне перепідтвердження. (Їм треба заново підтвердити сам факт і підстави грантової підтримки).Якщо підприємство, для якого передбачена спрощена процедура, не подало необхідні документи до 10 серпня, з 1 вересня його статус критично важливого буде скасований, а бронювання військовозобов’язаних працівників анульовані.Якщо документи подані вчасно, статус критично важливого зберігатиметься до дати, визначеної попереднім рішенням, а бронювання - у межах строку, на який воно було надане, але не довше строку дії статусу підприємства.
AMLA перегляне правила для платіжних та криптокомпаній, що працюють у різних країнах ЄСЄвропейське управління з протидії відмиванню коштів (AMLA) розпочало опитування платіжних установ та установ електронних грошей щодо роботи центральних контактних пунктів (CCP). Результати стануть основою для нових регуляторних технічних стандартів, які AMLA планує ухвалити до кінця року.Чинні правила дозволяють національним регуляторам вимагати від іноземної платіжної або e-money компанії, яка працює на їхній території без місцевої філії, призначити центральний контактний пункт (Central Contact Point, CCP). Його завдання — забезпечувати дотримання місцевих вимог AML/CFT та взаємодію компанії з національними органами нагляду.Такий механізм діє з 2015 року, а у 2024 році його поширили також на криптокомпанії.AMLA має до кінця року підготувати Regulatory Technical Standards (RTS), які визначатимуть критерії, за яких компанія повинна мати CCP у конкретній державі-члені, а також функції такого контактного пункту.Ключове питання — MiCA та криптокомпаніїОдним із найскладніших питань для майбутніх стандартів стане співвідношення вимог щодо CCP із режимом Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA).MiCA дозволяє ліцензованій в одній державі ЄС криптокомпанії надавати послуги в усіх 27 країнах Союзу за принципом «паспортизації», не створюючи в кожній із них окремої юридичної особи.Директор італійської фінансової розвідки Енцо Серата попередив, що нові правила можуть фактично послабити локальну AML-взаємодію. Особливо це може бути відчутно для великих ринків, якщо криптокомпанії отримуватимуть ліцензії у менших державах ЄС, а основну діяльність здійснюватимуть в інших країнах.У такому випадку, за його словами, фінансовим розвідкам доведеться суттєво посилювати транскордонну співпрацю, щоб отримувати інформацію про підозрілі операції, здійснені на їхній території через компанії, ліцензовані в іншій державі.AMLA після завершення опитування планує оприлюднити звіт з основними висновками.
Уряд хоче скасувати монополію на державні лотереї.Кабмін готує законопроєкт, який прибирає з лотерейної сфери ідею державної монополії і навіть сам термін «державна». Причина у доволі забавному анахронізмі, який залишився від застарілого законодавства. Держава і так не володіє операторами лотерей, тож назва вводила людей в оману.Головна зміна, яку містить проєкт - конкурс на видачу ліцензій заміняють аукціоном. Оператора визначатимуть за найвищою ставкою річної плати за ліцензію, а не за критеріями, які й раніше існували більше як формальність, бо закон не визначав їх чітко. Стартова ціна - майже 2800 мінімальних зарплат (у 2026 році це 24,2 млн грн).Мінцифри визнає, що чинні вимоги, зокрема обов'язковий трирічний досвід роботи, блокували вхід на ринок іноземних гравців. Аукціон має цю проблему зняти, хоча і надалі залишиться обмеження: не більше трьох операторів можуть працювати на ринку.Заразом планують заборонити лотереї «тото», які по суті є замаскованим букмекерством, і будь-яку візуальну імітацію рулетки, карт чи гральних костей. А операторів зобов'яжуть підключити системи прийняття ставок до державного онлайн-моніторингу, щоб регулятор бачив ставки в реальному часі.
Податковий комітет підтримав новий Митний кодекс та законопроєкт про спрощення випуску цінних паперів, а розгляд змін щодо акцизу на продукти виноградарства відклав.Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні підтримав за основу урядовий проєкт нового Митного кодексу України (№15450), який є одним із ключових євроінтеграційних законопроєктів. Документ розроблений Кабінетом Міністрів і має наблизити українське митне законодавство до стандартів Європейського Союзу.Водночас комітет відклав розгляд законопроєкту №15187-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України для гармонізації законодавства з нормами ЄС у частині акцизного податку на продукти виноградарства.Крім того, народні депутати підтримали законопроєкт №15336 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення та вдосконалення процедур випуску цінних паперів. Документ спрямований на модернізацію механізмів емісії цінних паперів та підвищення ефективності функціонування ринку капіталу.
Уряд готує подати у Верховну Раду черговий євроінтеграційний законопроект. Йдеться про поетапне зниження міжбанківської комісії (інтерчейнджу) з нинішніх 0,7% до 0,5% у 2027 році, а з 2028-го - до 0,2% для дебетових і 0,3% для кредитних карток.Але диявол, як завжди, криється в деталях.Менший інтерчейндж сам по собі не гарантує, що для торговців стане дешевше приймати оплату картками. Комісія, яку сплачує бізнес, складається не лише з інтерчейнджу, а й з інших витрат: процесингу, обслуговування терміналів, кібербезпеки, онлайн-інфраструктури тощо. Якщо обмежити лише одну складову комісії, банки й еквайри можуть змінити структуру тарифів, збільшивши інші платежі. Найболючіше це може позначитися на малому бізнесі, адже фіксовані платежі не залежать від обсягу продажів.Саме тому в ЄС зниження інтерчейнджу супроводжувалося іншими змінами: підвищенням прозорості тарифів, розвитком конкуренції між платіжними системами та механізмами контролю. Український законопроєкт таких запобіжників поки не містить. І в цій частині, на мою думку, потребує доопрацювання. Є питання і до обсягу регулювання. Законопроєкт може поширити нові обмеження на операції, які Регламент ЄС не охоплює, зокрема корпоративні картки та операції зі зняття готівки. У такому разі українські правила виявляться навіть жорсткішими за європейські, хоча декларується саме гармонізація.Не менш важливі й фінансові наслідки. За попередніми оцінками, за запропонованим графіком банківська система може втратити близько 6 млрд доларів доходів від інтерчейнджу у 2027-2035 роках, з яких майже половина - близько 2,45 млрд припадає на державні банки. Це означає менші податкові надходження та дивіденди до бюджету, меншу кількість відділень та менше банкоматів та звуження сегменту продуктів. Якщо банки отримуватимуть менше доходів від карткових операцій, вони можуть скоротити програми кешбеку, пільгові періоди або безкоштовне обслуговування карток.Гармонізація з європейськими правилами потрібна, але впроваджувати її варто з урахуванням українських реалій. Тому, на мій погляд, необхідно провести повноцінні консультації із стейкхолдерами - НБУ, Мінфіном, банками та торговцями, зробити аналіз регуляторного впливу, мінімізувати потенційні негативні наслідки, врахувавши їх наперед. І зберегти перехідний рівень інтерчейнджу 0,5% на довший період, а фінальний перехід до ставок 0,2% - 0,3% синхронізувати зі вступом України до ЄС.
📌Зареєструвала разом з колегами законопроєкт 15458, який має допомогти врегулювати проблему прострочених кредитів наших військовослужбовців, цивільних осіб, які перебували в полоні або зникли безвісти, а також їхніх родин.Масштаб проблеми такий, що вже треба було справді шукати системне рішення. Загальна заборгованість військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. Зняти боргове ярмо з таких людей часто готові самі банки, частина з них уже намагається списувати ці борги за власною ініціативою. Але за Податковим кодексом списаний кредит вважається «додатковим благом» і оподатковується. Тож банк має ще й сплатити податки за боржників із власних коштів, бо інакше кредит просто не спишеш. І це чималі суми, які вимірюються мійльонами. Ми прибираємо податкові бар'єри для добровільного списання боргів. Банки отримають можливість прощати такі кредити без додаткових податкових наслідків, а родини захищених категорій не сплачуватимуть податок із прощеного боргу незалежно від суми. Для решти позичальників теж стає легше: неоподатковуваний поріг списання боргу зростає з 25% до розміру однієї мінімальної зарплати на рік.Також законопроєкт дає родинам і спадкоємцям право звернутися до банку із проханням про списання боргу. Якщо кредит буде прощено, виконавче провадження закриють, а захищені категорії громадян не сплачуватимуть виконавчий збір.Родина, яка вже втратила годувальника або опікується пораненим, матиме можливість позбутись тягаря боргу, а банк, який вирішив його списати, не матиме податкових та юридичних перепон для цього.
Лісову галузь знову хочуть кинути під розпил. З року в рік — одне й те саме. Перекидають як гарячий пиріжок, забувши про екологію, відповідальність та прозорість. Ми ще не переварили реформу, а вже — нові віяння. Ліси хочуть передати з Мінекономіки в Мінагро. У мене це перепідпорядкування викликає питання і з юридичного боку. Лісовий кодекс України визначає, що державна політика у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів є складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Це означає, що лісова та екологічна політика законодавчо визначені як єдине ціле. Відтак підпорядкування лісової галузі потребує не лише урядового рішення, а й відповідних змін до законодавства.Особливо прикро, що це відбувається саме зараз, коли лісова галузь нарешті почала приносити державі прибутки без нещадного споживацького використання. І все це під час війни. Вдалося розмежувати функції формування державної політики та господарської діяльності, триває корпоратизація ДП «Ліси України», впроваджуються сучасні цифрові інструменти моніторингу деревини, готується відмова від суцільних рубок у Карпатах та впровадження наближеного до природи лісівництва.Зараз, коли реформа перебуває на завершальному етапі, всі її здобутки можуть зійти нанівець через різку зміну стилю управління, відсутність екологічного підходу до галузі, яка перетвориться суто на ресурс для тих бізнес-груп, які активно лобіювали підпорядкування лісів Мінагрополітики. Ліс не можна розглядати суто як джерело економічної вигоди. Бо це – екосистема, що забезпечує водний баланс, зберігає біорізноманіття, захищає ґрунти та є складовою екологічної безпеки держави. Саме так до нього ставляться в ЄС, і саме такого підходу маємо дотримуватись і ми. Хижацький спосіб господарювання дуже швидко перетворить значну частину України на непридатну для життя територію екологічого лиха. Разом з екологічними організаціями закликаю Міністерство економіки, довкілля та нового міністра не допустити передачі Держлісагентства до Мінагрополітики, завершити реформу лісової галузі та корпоратизацію ДП «Ліси України», продовжити цифровізацію й адаптацію законодавства до європейських стандартів та забезпечити збереження українських лісів.
Торгівельно-офісний комплекс Gulliver у Києві будуть намагатись продати. Наглядові ради державних Ощадбанку та Укрексімбанку ухвалили рішення виставити Gulliver на продаж, повідомив Ощадбанк. Лот виставлять на продаж у вересні за стартовою ціною 207 млн доларів. Продаж є фінальним етапом багаторічної зі стягнення заставного майна за одним із найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії української банківської системи.Кредитування інвестиційного проєкту з будівництва БФК Gulliver консорціум державних банків розпочав у 2006 році, запуск в експлуатацію відбувся у 2014 році. Попри декілька проведених реструктуризацій та спроби врегулювання заборгованості, з червня 2024 року позичальник ТОВ «Три О» почав зменшувати суми платежів до банків аж до повного припинення обслуговування боргу.Процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки двома державними банками було розпочато у березні 2025 року після того, як боржник фактично припинив співпрацю з банками. 26 липня 2025 року після завершення всіх юридичних процедур право власності на комплекс перейшло до консорціуму державних банків: 80% активу отримав Ощадбанк, ще 20% - Укрексімбанк.Офіційно Gulliver належав другу сім’я Януковича Віктору Поліщуку через компанію ТОВ «Три О». Проте журналістські розслідування неодноразово виявляли його численні особисті, родинні та бізнесові зв'язки з Росією. Одна з ниточок цих зв’язків вела аж до дружини Дмитра Медведева Світлани.
Маю сумний прогноз щодо долі законопроєкту про регулювання віртуальних активів, друге читання і остаточне ухвалення якого анонсували на серпень. За моєю інформацією, його винесення в залу відклали на осінь. Але і це буде майже дивом. Бо, по-перше, вчергове законопроєкт не пройшов міжвідомче погодження. Немає консенсусу між основними стейкхолдерами щодо розподілу функцій регулювання між НБУ і НКЦПФР. Засідання робочої групи знову відклали на невідомо коли. По-друге, у Верховній Раді дуже висока щільність власників криптоактивів на квадратний метр площі. І вони не зацікавлені у регулюванні та оподаткуванні цього ринку. Відтак є серйозні сумніви, що під цей закон знайдуться голоси. Вже чотири роки ми шукаємо спосіб ухвалити необхідні правила для того, щоби легалізувати ринок віртуальних активів. Але, здається, цей законопроєкт знову покладуть кудись у далеку шухляду і навіть черговий скандал з міжнародними партнерами, яким було обіцяно, що до кінця року закон уже точно буде, не допоможе. Бо, мити гроші у крипті – то святе. А з міжнародними донорами хай уряд, позичивши в Сірка очі, якось домовляється.
TGLIST.COM.UA
