Статистика telegram channel - @v_plt

У Полтаві розпочали тестування стаціонарних валідаторів для впровадження системи електронного квитка в громадському транспорті. Перші пристрої встановили на одному автобусі та тролейбусі. Валідатори чеського виробництва Mikroelektronika придбала компанія-оператор е-квитка «Фарго Сістемс» за 1400 євро за одиницю. Тестування затрималося через технічні й бюрократичні труднощі, однак наразі пристрої вже підключені до інтернету та проходять випробування монтажу й роботи технічних вузлів.На першому етапі валідатори працюватимуть у тестовому режимі без прийому оплати, згодом — перейдуть в активний режим із можливістю оплати банківськими картками, смартфонами або транспортними картами. Система передбачає відмову від кондукторів: контроль за оплатою здійснюватимуть спеціально оснащені контролери. Однак поки що функцію контролю виконуватимуть самі кондуктори, використовуючи мобільні валідатори.Повноцінне впровадження е-квитка залежить від готовності міста забезпечити пільговиків спеціальними транспортними картками для прозорого обліку поїздок. Терміни масового встановлення валідаторів у транспорті наразі не визначені й залежать від результатів тестування та вирішення організаційних питань.

14 липня 2025 року на пункті пропуску «Краківець» затримали Сергія Сінельніка — колишнього начальника Управління житлово-комунального господарства Полтави, якого з весни оголосили в міжнародний розшук. Його підозрюють у пособництві в розкраданні понад 3,6 млн грн бюджетних коштів шляхом фіктивного оформлення договорів і підробки актів виконаних робіт у змові з трьома підприємцями. У 2021 році Сінельнік, уже після звільнення, підписав документи «заднім числом» і поставив печатку УЖКГ. За підробленими актами ФОПи через суд стягнули кошти з міського бюджету.16 липня Шевченківський райсуд Полтави обрав Сінельніку запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю застави 60 560 грн, хоча прокуратура просила заставу 3,6 млн грн. Сам підозрюваний провину не визнав, заявивши, що не переховувався, а виїхав за кордон для догляду за батьком-інвалідом. Його ймовірні спільники — Юрій Суховерхов і Наталія Риболовлєва — вже мають статус обвинувачених, ще один — Володимир Білоус — досі перебуває в міжнародному розшуку.

У першому півріччі 2025 року громади Полтавщини спрямували 636,4 млн грн на потреби оборони. З них 478,2 млн грн — власні кошти громад, 155,5 млн грн — з обласного бюджету, ще 2,7 млн — з районного рівня. У середньому це становить 5,4% власних доходів громад. Найбільші відносні витрати зафіксовані у Мартинівській (30,2%), Новогалещинській (24,8%) та Пришибській (24,4%) громадах.Полтавська громада витратила на оборону 104,2 млн грн (4,6% доходів), хоча потреби військових частин сягають понад 743 млн грн — тобто покрито лише близько 14%. Місто надає субвенції замість прямих закупівель, зокрема на дрони, техніку й РЕБ.Програма «Полтавський спротив» з 2022 по 2024 рік охопила фінансування на 595 млн грн, але після закупівельних скандалів місто перейшло до моделі прямих трансфертів військовим частинам. Окрім того, допомога армії надається й через інші програми — підтримки мобілізованих, родин загиблих, ветеранів, дітей військових тощо.У другому кварталі 2025 року темпи фінансування оборони зросли, проте більшість громад усе ще витрачають менше 10% власних ресурсів.

На даху дитячої лікарні в мікрорайоні Левада в Полтаві з грудня 2023 року працює сонячна електростанція потужністю 70,8 кВт. За пів року вона згенерувала понад 11,3 МВт·год електроенергії, забезпечивши близько 20% потреб лікарні, знизивши викиди CO₂ на 4,56 тонни та зекономивши 1,84 тонни вугілля. Проєкт реалізували переважно за грантові кошти від Yellow-Blue Force Foundation через ГО «Екоклуб», за участі інженера Сергія Мурзи. Витрати міського бюджету обмежились лише оплатою проєктної документації.Попри успішну реалізацію, міська рада Полтави публічно не повідомляла про запуск СЕС. Наразі обговорюється технічне рішення, яке дозволить використовувати надлишкову енергію у всіх корпусах лікарні. Аналогічні проєкти вже впроваджені в лікарнях Кременчука та Миргорода.У 2024 році депутати Полтавської міськради ухвалили Програму підвищення енергоефективності (2024–2026) і Муніципальний енергетичний план до 2030 року, що передбачають встановлення СЕС на всіх комунальних підприємствах. Однак реалізація цих амбітних планів потребує близько 10,5 млрд грн інвестицій, у залученні яких депутати наразі сумніваються.

Полтавська міська рада уклала меморандум із ТОВ «Контур буд ЛТД» — підприємством, співвласником якого є Богдан Єсіпов — щодо розробки проєкту реконструкції парку «Сонячний» імені Євгенія Браха. У процесі беруть участь також КП «Декоративні культури», студія дизайну «AXIOMA» та благодійний фонд, заснований на честь загиблого розвідника Євгенія Браха. Наразі тривають перемовини з потенційними спонсорами, а сама реконструкція розпочнеться після залучення фінансування.Концепція парку включає: •спортивні зони, •дитячі майданчики, •бігові доріжки, •сухий фонтан, •скульптура Євгенія Браха. Сам парк офіційно перейменували на його честь у грудні 2023 року. Євгеній Брах, капрал Французького легіону та розвідник ГУР МО України, загинув під час бойового завдання поблизу Енергодара у вересні 2022 року.Утім, фігурант проєкту — Богдан Єсіпов — також пов’язаний із кількома іншими приватними ініціативами в Полтаві, які викликають занепокоєння громадськості через можливі порушення у сфері збереження історичної забудови. Його підприємство «Гостинність 2023» у грудні 2024 року отримало в оренду ділянку в історичному центрі міста (вул. Конституції, 9) без обговорення на сесії міськради. На цій ділянці планують «реконструкцію» — фактично будівництво нового готелю на місці старої будівлі без охоронного статусу. Хоча підприємство презентувало ескізи реконструкції секретарці міськради, ці матеріали досі не оприлюднені для громадськості.Ще одне підприємство Єсіпова — ТОВ «ФПК «Єдність» — володіє історичною будівлею на вул. Гоголя, 7, яку планують знести задля нової 4-поверхової споруди. Проте через внесення будинку до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавщини, знесення наразі заблоковано: компанія програла суди першої та апеляційної інстанції й наразі оскаржує рішення у касаційному суді.Таким чином, попри позитивну мету реконструкції парку в пам’ять про загиблого захисника, участь підприємств Богдана Єсіпова в міських проєктах викликає резонанс у громадському середовищі, з огляду на їхню причетність до потенційно ризикованих забудов в історичному центрі Полтави.

У справі Олексія Басана, колишнього директора ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», триває апеляційний розгляд щодо його виправдання за звинуваченнями у зловживанні службовим становищем та нецільовому використанні бюджетних коштів, що призвело до ймовірної розтрати понад 5 млн грн. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення про проведення нової будівельно-технічної та економічної експертизи у зв’язку з наявністю суперечливих висновків сторін — один підтверджує збитки, інший їх заперечує.Проти такого рішення виступив один із суддів, оприлюднивши окрему думку. Він вважає, що нові експертизи без належних процесуальних підстав можуть свідчити про спробу додаткового розслідування, що суперечить функції суду. Аналогічну позицію зайняли сторони захисту і обвинувачення, посилаючись на ч. 2 ст. 332 КПК України, яка забороняє збирання нових доказів під час апеляційного розгляду, якщо всі матеріали вже є в провадженні.Звинувачення стверджує, що Басан у 2018 році штучно розбив три лінійні дороги Полтавщини (загальною протяжністю понад 118 км) на 22 дрібніші ділянки, що дозволило завищити вартість розробки проєктної документації для капремонту і в подальшому — здійснити розтрату. Імовірним мотивом вважається заздалегідь узгоджене співробітництво з певними підрядниками.Крім цієї справи, Олексій Басан є фігурантом ще одного кримінального провадження щодо корупції. НАБУ підозрює його у легалізації 36 млн грн, отриманих злочинним шляхом у період з 2020 по 2023 рік, шляхом переведення в криптовалюту та придбання майна на близьких родичів. Зокрема, на тещу підозрюваного у лютому 2025 року було оформлено квартиру та частку гаража в Польщі загальною вартістю понад 9,7 млн грн, що суттєво перевищує офіційно задекларовані заощадження сім’ї Басана (2,6 млн грн).Таким чином, справа набуває не лише юридичного, а й суспільного резонансу, демонструючи суперечності в судовій практиці щодо підстав перегляду вироків та меж апеляційного провадження.

У Полтаві знову виник суспільний резонанс довкола судових рішень щодо підозрюваних у тяжких злочинах. Йдеться про Адріана Немешкала, Джемала Астанова та Ростислава Пісоцького — осіб із кримінальним минулим, яких підозрюють у вимаганні коштів, створенні та участі в злочинному зібранні (ст. 189, 255-2 КК України). Шевченківський районний суд 29 травня 2025 року обрав запобіжні заходи Астанову та Немешкалу, дозволивши внести заставу попри тяжкість звинувачень, а Пісоцький залишився в СІЗО.Суддя Тетяна Січиокно, яка ухвалила рішення про можливість застави для обвинувачених, раніше демонструвала поблажливість до кримінальних авторитетів. Зокрема, у грудні 2023 року вона пропонувала виправдати “смотрящого” за Кременчуком Євгена Волошина у справі про замовне вбивство.Крім того, адвокатом Немешкала є колишній голова Шевченківського райсуду Анатолій Савченко, якого у жовтні 2024 року ВРП відправила у почесну відставку з довічними виплатами, що також може пояснювати прихильність суду.Астанов, за наявними даними, перебуває у зв’язках із Валерієм Павлишиним (прізвисько «Мишца») та Ігорем Чубарем — засновником компанії «Тріумф Рітейл», президентом футбольного клубу «Заря-Ворскла» та фігурантом справи обшуків у ресторані «Міміно». Перед обшуками Немешкало терміново продав автомобіль нижче ринкової вартості та відмовився від подальшого вибивання боргу, що може свідчити про спробу уникнення уваги з боку слідства.Ця справа викликає занепокоєння щодо стану правосуддя в Полтаві. Незважаючи на численні та серйозні обвинувачення, суд продовжує дозволяти підозрюваним у тяжких злочинах вихід на волю під заставу, що ставить під сумнів неупередженість правосуддя, рівність перед законом і захищеність громадян від організованої злочинності.

У травні 2025 року комунальне підприємство «Декоративні культури» підписало договір із ТОВ «Амбротрейд» на постачання 100 тисяч літрів засобу для знищення амброзії на основі бішофіту. Закупівля відбулася без конкуренції — компанія була єдиним учасником тендеру й продала препарат по 31,5 грн/л, що на 6% дорожче, ніж торік, але нижче за ринкову роздрібну ціну. Загальна вартість контракту склала 3,15 млн грн при початково запланованих 4 млн.Препарат «Амбростоп» виробляє ТОВ «Бішофіт МД», а «Амбротрейд» — нова фірма, заснована у квітні 2025 року людьми, пов’язаними з виробником, зокрема Михайлом Немировським. Цей бізнес з 2019 року постачає Полтаві засіб на основі бішофіту, добутого на Затуринському родовищі, за рецептурою професора Павла Писаренка. Незважаючи на багаторічне використання препарату та витрачені десятки мільйонів гривень, ефективність боротьби з алергенним бур’яном залишається сумнівною — мешканці Полтави й далі потерпають від амброзії влітку.Окремо треба згадати репутаційний шлейф фірм, пов’язаних із цим сегментом ринку: у 2025 році Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії, які раніше брали участь у тендерах із бішофітом у Полтаві, за змову. Власники «Бішофіт МД» також фігурували у скандалі — зокрема, їхні родини пов’язані з рестораном «Міміно», де пів року тому відбулися гучні обшуки, однак про результати розслідування досі нічого не відомо.

У Полтаві планують доповнити державну програму «ВідновиДІМ» новою міською ініціативою щодо компенсації витрат на відновлення житла, пошкодженого внаслідок війни. Обидві програми мають спільну мету — допомогти постраждалим співвласникам багатоквартирних будинків, однак мають суттєві відмінності у механізмах фінансування, обсягах робіт та умовах для мешканців.Державна програма «ВідновиДІМ» передбачає 100% компенсацію вартості аварійно-відновлювальних робіт з обмеженням у 8,8 млн грн на об’єкт. Ключова умова — наявність ОСББ. Програма дозволяє мешканцям отримати аванс (70%) на початок робіт, що мінімізує фінансові ризики та потребу в кредитуванні. Ця модель вже була успішно застосована в Супрунівці.Міська програма, яку планують ухвалити найближчим часом, дублює основні положення державної, але розширює сферу покриття: крім аварійного ремонту, дозволяє компенсувати витрати на енергоефективні заходи (утеплення, нові інженерні мережі тощо). Компенсація становитиме 99,99% від вартості робіт, а 0,01% залишають ОСББ, аби уникнути юридичних обмежень щодо «нецільового використання коштів». Проте міська програма вимагає попереднього виконання робіт коштом ОСББ, і лише після цього передбачає компенсацію. Якщо підрядники відмовляться працювати в борг, ОСББ доведеться звертатися до банку за кредитом.Ситуація ускладнюється тим, що мешканці найбільш зруйнованих будинків на вулиці Баленка (№5, 7, 7а), незважаючи на неодноразові пропозиції міської влади, не створюють ОСББ. Це блокує для них можливість скористатися будь-якою з програм. Люди побоюються необхідності брати кредити, що частково пов’язано з браком чіткої, покрокової комунікації від органів місцевої влади. Замість роз’яснень мешканці отримують загальні дописи в соцмережах, що лише підсилює недовіру.Під час обговорень міська влада запропонувала два варіанти: відновлення через управління капітального будівництва або участь в одній із програм (державній або міській) через створення ОСББ. Перший варіант має ризики затягування строків та завищених кошторисів, другий — дає більше гнучкості, але вимагає ініціативи від мешканців.З огляду на ліміти, два з трьох будинків на Баленка потенційно можуть відновитися за державною програмою без кредиту. Найбільш зруйнований будинок №7 — або потребуватиме кредиту, або ремонту через управління капітального будівництва.

У центрі Полтави понад півтора року без використання залишається земельна ділянка на розі вулиць Раїси Кириченко та Шевченка, яку міська рада через суд повернула у комунальну власність. Раніше цю землю через шахрайську схему вивели на компанію, пов’язану з родиною ексмера Олександра Мамая. Механізм передбачав оформлення частини старого будинку, що був у руїнах після пожежі, через підроблені документи, а потім і всієї споруди, з подальшим отриманням права на землю під нею. У результаті ділянка опинилася у власності забудовника, якому Мамай нібито пообіцяв сприяння в оформленні оренди.Попри скасування судом фіктивних реєстрацій і повернення землі громаді, міська рада досі не визначила її подальшу долю. Нині територія, де раніше стояв будинок, перетворилась на стихійну парковку. Ділянку не включено до переліку тих, що мають виставлятися на аукціон, а на неї досі накладено арешт. Місто не ініціює процедуру зняття арешту, хоча активно здає в оренду інші ділянки, часто за великі кошти.Історія має всі ознаки корупційної схеми, яка могла бути реалізована завдяки зв’язкам ексмера з фірмами-учасниками. Цю схему вдалося зупинити лише завдяки втручанню прокуратури та судів. Проте відсутність подальших дій з боку міської ради викликає занепокоєння: чому громада втрачає потенційні надходження до бюджету, а цінна ділянка у самому центрі Полтави не використовується за призначенням?Щоб уникнути повторення цієї історії, необхідно зняти арешт із землі, виставити її на прозорий аукціон та забезпечити її ефективне і законне використання. Це дозволить не лише наповнити міський бюджет, а й продемонструвати громаді, що нова влада дійсно працює в її інтересах, а не повертає старі схеми.