Статистика telegram channel - @v_plt

Департамент земельних ресурсів Полтавської міської ради намагався відмовити аграрному підприємству ТОВ «Коновалівка-Агро» у продовженні оренди 39 га землі поблизу Абазівки, яку господарство орендує з 2018 року та сумлінно обробляє. Причина відмови — технічна помилка: орендар подав звернення із затримкою через зайнятість під час посівної кампанії та хвороби працівників.Суть конфлікту полягає в тому, що посадовці департаменту, зокрема директорка Олена Овчаренко, не виявили належної гнучкості в умовах воєнного часу. Вони запропонували відмовити підприємству в продовженні оренди, не повідомивши його представників про засідання земельної комісії 12 травня, де вперше розглядалося відповідне питання.ТОВ «Коновалівка-Агро» є великим і відповідальним орендарем: • щорічно сплачує понад 588 тис. грн до бюджету міста (у 2024 — вже понад 618 тис. грн, а у 2025 планується понад 692 тис. грн), • забезпечує роботою понад 100 осіб, • має молочнотоварну ферму, • бере участь у підтримці ЗСУ, • виграло право на оренду землі на публічному аукціоні, • має статус підприємства критичної інфраструктури.Попри формальні порушення (несвоєчасне подання звернення), депутати не підтримали поспішного рішення департаменту. Під час другого засідання 16 травня, вже за присутності директора господарства Олексія Калюжного, депутати заслухали пояснення, визнали позицію підприємця обґрунтованою та рекомендували департаменту розробити новий проєкт рішення про продовження оренди на 7 років.Ключові акценти дискусії: • Підприємство платить орендну ставку вищу за ринкову (майже 16–17 тис. грн/га проти середніх 7–9 тис. грн по регіону). • Депутати, зокрема Сергій Марюхненко та Сергій Каплін, наголосили на неприпустимості створення перешкод для бізнесу, особливо під час війни. • Ініціатива департаменту викликала обурення через формалізм та відсутність комунікації з орендарем.У підсумку, земельна комісія підтримала прохання ТОВ «Коновалівка-Агро» й дала старт новій спробі продовження оренди, рішення про що має бути ухвалене на сесії Полтавської міської ради.Цей випадок став прикладом конфлікту між чиновницьким формалізмом і здоровим глуздом, а також викликав суспільну дискусію щодо ставлення місцевої влади до відповідального бізнесу в умовах війни.

У Полтаві розпочали поточний ремонт доріг, на який планують витратити 44 мільйони гривень. Роботи охоплюють близько 40 вулиць, зокрема Героїв Азову, Решетилівську, Небесної Сотні та інші. Загалом у 2024 році на поточний ремонт доріг у місті було спрямовано понад 238 мільйонів гривень, що дозволило оновити покриття на понад 150 вулицях. Проте у 2025 році фінансування поточного ремонту доріг у Полтавській громаді суттєво скоротиться — до 58 мільйонів гривень, що втричі менше, ніж у 2024 році. Це обмеження змусить зосередитися на підтримці транспортного кільця та ремонті найбільш проблемних ділянок у старостинських округах. Таке скорочення фінансування викликає занепокоєння серед мешканців, особливо в селах, де дороги перебувають у критичному стані. Наприклад, у Супрунівці ремонт дороги, розпочатий у 2023 році, досі не завершено, і через обмеження бюджету його завершення у 2025 році залишається під питанням. Загалом у Полтавській громаді налічується понад 1,1 тисячі вулиць загальною площею 7,5 мільйона квадратних метрів. У 2024 році поточний ремонт було виконано на 153 вулицях площею близько 127,5 тисячі квадратних метрів. Таким чином, у 2025 році ремонтні роботи будуть зосереджені на найнеобхідніших ділянках, зважаючи на обмежені фінансові ресурси.

Після ракетного обстрілу мікрорайону Браїлки в Полтаві 1 лютого 2024 року, внаслідок якого серйозно постраждали кілька житлових будинків (зокрема на вулиці Баленка, 5, 7 і 7а), міська влада запропонувала мешканцям створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) і самостійно організовувати процес відновлення. Суть нової моделі — мешканці беруть кредит, обирають підрядника, проводять роботи, а потім отримують до 99,9% компенсації з міського бюджету. Цей підхід подається як швидший та економічно вигідніший у порівнянні з централізованими ремонтами через управління капітального будівництва, де, за словами депутатів, поширені завищені кошториси та корупційні ризики.Проте ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед мешканців, особливо літніх людей. Вони занепокоєні тим, що замість прямої допомоги отримали складну процедуру, де доведеться брати банківські кредити під власне майно, ризикувати фінансово, шукати підрядників і вести документообіг. Деякі громадяни вказують, що отримали лише невеликі компенсації (300 тис. грн на тимчасове житло та 10 800 грн моральної шкоди), а решту витрат мусять покривати самостійно, сподіваючись на обіцяну компенсацію.Зі свого боку міська рада, вустами депутата та забудовника Сергія Іващенка, пояснює: ОСББ має більше свободи, швидше ухвалює рішення, може отримати гранти через Фонд енергоефективності або долучитися до програми термомодернізації (30% власні кошти, 70% — грант від німецьких донорів). Додатково місто оновлює програму підтримки ОСББ, а «Полтава-банк» і сам Іващенко готові надавати позики.Таким чином, перед мешканцями постає вибір між довготривалим ремонтом під егідою міста та складним, але потенційно швидшим і вигіднішим шляхом через створення ОСББ. Водночас брак чіткої комунікації, фінансові ризики та адміністративне навантаження породжують недовіру до ініціативи, яка має на меті не лише пришвидшити відновлення, але й реформувати сферу міського будівництва, усунувши непрозорі механізми та зловживання.

Попри те, що міськрада ще в червні 2021 року погодилася на передачу після завершення протиаварійних і консерваційних робіт, які завершено восени 2023-го, жодних практичних кроків передачі Будинку Полтавського дворянського зібрання (колишнього кінотеатру ім. Івана Котляревського) — з балансу Полтавської міської ради до обласної не зроблено й досі. Представники міської влади пояснюють зволікання оформленням технічної документації, однак суспільство підозрює наявність політичних або корупційних мотивів.Після масштабної пожежі у грудні 2020 року, яка знищила будівлю, прозвучала ініціатива передати пам’ятку на баланс області, аби захистити її від подальшої комерціалізації та появи нічних закладів, як це траплялося раніше. Раніше приміщення орендувало ТОВ «Старнайт», пов’язане з депутатом міськради Олександром Калуцьким. Фірма незаконно здійснила прибудову до будівлі та відкрила у приміщенні караоке-бар, нічний клуб і ресторан, попри відсутність дозвільних документів і численні приписи ДАБІ та рішення судів щодо демонтажу. Саме через цю прибудову в ніч трагедії до будівлі проник колишній працівник клубу і скоїв підпал, внаслідок якого загинув.В свою чергу Шевченківський відділ державної виконавчої служби понад три роки не може забезпечити виконання рішення суду про знесення незаконної прибудови. Тим часом міська рада обмежується формальними відповідями і не сприяє пришвидшенню процедури.Нині розглядається питання реставрації будівлі, однак через воєнний стан і відсутність проєктно-кошторисної документації її реалізація залишається малоймовірною. Орієнтовна вартість реставрації може сягати 450 мільйонів гривень. На протиаварійні роботи вже витрачено понад 26 мільйонів із місцевого бюджету, і нині ведеться розслідування щодо можливих фінансових зловживань на суму 2,7 мільйона гривень.Проблеми бездіяльності міської влади, політичної заангажованості, зневаги до пам’яток архітектури, саботажу судових рішень і недбалості, що призвели до знищення унікального історичного об’єкта і досі не ясно що далі з ним буде.

У 2025 році фінансування ремонту пам’ятки архітектури національного значення — «Будинку генерал-губернатора» у Полтаві — не передбачене в обласному бюджеті. Про це повідомила директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко. Будівля, яка є частиною архітектурного ансамблю Круглої площі, перебуває в аварійному стані ще з початку 2023 року: серйозно пошкоджені опорні та огороджувальні конструкції. Незважаючи на це, науково-проєктна документація для консервації споруди не розроблена, а отже, навіть орієнтовна вартість необхідних робіт залишається невідомою.Власником пам’ятки є Фонд державного майна України, користувачем — державне підприємство «Міськбудпроект м. Полтава», яке має заборгованість по зарплаті та не планує вкладати кошти у відновлення будівлі. Інших джерел фінансування також наразі не залучено: ні обласний департамент культури, ні власник або користувач не ініціювали пошуку меценатів або збору благодійних внесків для збереження пам’ятки.Будинок генерал-губернатора має значну історичну цінність: споруджений у 1808–1811 роках у стилі класицизму, перебудований у 1840-х роках, він був адміністративним центром Полтавської губернії. Після руйнування під час Другої світової війни будівлю відновили у 1959–1960 роках за проєктом українського архітектора Віталія Пасічного. У 1963 році споруду офіційно взяли на облік як пам’ятку архітектури.Попри численні заяви про аварійність, через брак коштів реставраційні роботи не здійснюються з 2024 року, а ситуація збереження пам’ятки лише погіршується. На тлі загального зменшення фінансування культурної спадщини в умовах війни, відсутність активних кроків із боку відповідальних органів ставить під загрозу подальше існування цього історичного об’єкта. У 2025 році ситуація ускладнилася ще й через випадок крадіжки, коли з будівлі викрали сейф та старе обладнання.Таким чином, відсутність стратегічного підходу та фінансування з боку держави і місцевих органів влади ставить під загрозу збереження важливої пам’ятки архітектури національного значення в Полтаві.

Оновлена інформація з виконкому про результати ліквідації наслідків атаки «шахедів» по Полтаві у ніч з 22 на 23 квітня:🔹 Пошкоджено щонайменше 128 об’єктів: багатоповерхівки на Богдана Хмельницького, Деповській, Європейській, Миру, Петра Ротача, Старому Подолі, Юліана Матвійчука, В’ячеслава Чорновола; приватні будинки на Громадській, Охтирському шляху, Пост-Острівській, пров. Засипному, Каховському; також офіси й виробництва🔹 Прибирання завершено на Охтирському шляху, Ю. Матвійчука, перехресті Б. Хмельницького / Миру🔹 БФ GEM розглядає опіку над пошкодженими будинками, ймовірно наступного тижня почнуть обміри🔹 8 звернень від постраждалих (6 — 23 квітня, 2 — 24-го), 3 госпіталізовані: 1 в 1-й МКЛ (середні травми, стабільно), 2 в обласній лікарні (1 в реанімації, 1 в офтальмології, обидва — з позитивною динамікою); дітей серед постраждалих немає🔹 Комісія отримала 5 заяв на компенсацію; якщо пошкоджені лише вікна — заяву не подають, з цим допомагають благодійні фонди🔹 Соцзахист обстежив 121 об’єкт: 31 багатоповерхівка, 89 приватних будинків; пошкоджено 788 вікон, 72 стіни, 128 стель, 7 фундаментів, 2 підлоги; у 4 приватних будинках (5 співвласників) — необхідне відселення, нададуть допомогу для оренди🔹 Видані матеріали: 170 OSB, 118 м плівки, 200 листів шиферу, 10 кг цвяхів; ще потрібно: 300 листів шиферу, до 100 OSB, 50 м плівки🔹 Надається психологічна підтримка: +380673990439 (клуб «Дівчата.Діти»), +380952877046 («Центр Життєстійкості»)

Святкування Великодня 100 років тому на Полтавщині — це був справжній культурний і духовний ритуал, насичений традиціями, які з покоління в покоління передавалися у селах і містечках.Найперше це звісно ж була підготовка. У Чистий четвер прибирали: мили хати, білили піч, прибирали подвір’я. У П’ятницю не бралися ні за яку фізичну роботу, особливо не пекли. У суботу пекли паски, фарбували яйця (здебільшого в лушпинні цибулі), прикрашали кошики рушниками, клали туди ковбасу, масло, хрін, сир — усе, що готували до освячення.В саму великодню ніч Великодню ніч люди йшли на нічну службу до церкви, часто цілими родинами. Служба тривала до світанку. По закінченню — освячення кошиків. Вірили, що освячена їжа має особливу силу: захищає від зла і хвороб.І звісно ж наші предки любили розважатися та мали цікаві традиції. Однією з таких є Христосання: при зустрічі казали “Христос воскрес!” — “Воістину воскрес!” і цілувалися тричі. Діти ходили по хатах “на яйця” — співали великодні пісні, отримували писанки або гостинці. Влаштовували ігри з крашанками: чия не розіб’ється — той «переможець». Парубки та дівчата збиралися на вулиці (вечорниці) — співали, грали, знайомилися.Які традиції досі збереглися в родині у вас?

Якщо збираєтесь освячувати великодній кошик, то публікуємо список церков куди можна сходити і не зрадити Україну. В Україні діють дві православні церкви – київської і московської юрисдикцій. Або говорячи мовою абревіатур — ПЦУ і УПЦ МП.Список ПЦУ: •Свято-Успенський кафедральний собор м. Полтава, Соборний майдан, 1•Свято-Миколаївський храмм. Полтава, пров. Першотравневий, 3•Церква Святого мученика Пантелеймонам. Полтава, бульвар Нестерова, 2/67•Церква Ікони Божої Матері «Нечаяна радість»•м. Полтава, вул. Шевченка, 124Церква Святої Блаженної Ксенії Петербурзької•м. Полтава, вул. Пушкарівська, 22•Свято-Покровська церквам. Полтава, вул. Нікітченка, 1•Свято-Вознесенська церквам. Полтава, вул. Євгена Коновальця•Свято-Покровська церквас. Ковалівка•Свято-Преображенська церквас. Микільське•Свято-Троїцька парафіяс. Розсошенці, вул. Степна, 2Церква Різдва Пресвятої Богородиці с. Горбанівка, вул. Соборна, 1б•Свято-Покровська церква с. Жуки•Парафія Іоано-Богословська с. Мачухи•Свято-Михайлівська церква с. Петрівка•Церква Різдва Христового с. Гожули•Церква Великомучениці Варвари с. Біологічне•Свято-Богоявленська церква с. Супрунівка•Свято-Вознесенська церква с. Головач•Церква Введення Пресвятої Богородиці у храм с. Заворскло•Церква Святих і праведних Богоотців Іоакима і Анни с. Гора•Церква Святих Апостолів Петра і Павла с. Пальчиківка

У центрі Полтави, поруч з пам’яткою архітектури національного значення — колишнім кінотеатром імені І. Котляревського (Будинок дворянського зібрання), з 2017 року стоїть незаконна прибудова площею понад 300 м², зведена за ініціативою підприємців і політиків Олександра Калуцького та Сергія Гонтового, які на момент початку будівництва були депутатами Полтавської міської ради. Попри численні порушення — відсутність дозвільної документації, ігнорування приписів ДАБІ, незаконне будівництво в межах історичного ареалу — місцева влада та контролюючі органи тривалий час закривали на це очі. У 2019 році Господарський суд зобов’язав ТОВ «Старнайт» демонтувати прибудову, однак рішення так і не виконано — формальне виконавче провадження відкрито на колишнього директора, який вже давно не має стосунку до фірми.У 2020 році незаконна прибудова стала шляхом проникнення в будівлю для колишнього працівника «Старнайт», який у стані афекту підпалив будівлю, в результаті чого загинув сам і згоріла пам’ятка архітектури. Незважаючи на очевидну відповідальність власників бізнесу, винним у суді визнано лише колишнього директора, який не керував підприємством. Штраф, накладений на «Старнайт», і компенсація у 31 млн грн залишаються лише на папері — механізмів примусового стягнення не задіяно. Тим часом з бюджету громади вже витрачено понад 26 млн грн на реставрацію пошкодженої будівлі, і ця сума зростає. Паралельно триває розслідування щодо можливих зловживань під час ремонтних робіт.Ця історія є яскравим прикладом безкарності політично впливових підприємців, правової бездіяльності органів влади, системної корупції, зневаги до культурної спадщини та нехтування публічними інтересами громади.Виходить якась МАФія завелася у Полтаві?

Кабінет Міністрів України розглядає можливість фінансування будівництва житла для переселенців у полтавському мікрорайоні Лазурному за кошти Європейського інвестиційного банку. Проєкт, започаткований ще у 2022 році в межах Програми відновлення України, передбачав створення повноцінного житлового комплексу для розміщення до 2500 внутрішньо переміщених осіб. Проте за три роки на місці забудови звели лише інженерні мережі та технічне приміщення, витративши з обласного бюджету понад 47 млн грн.Згідно з проєктом, замовленим компанії «Укрбілдінвест» за 6,3 млн грн, у Лазурному планують побудувати вісім багатоквартирних будинків. Загальна вартість будівництва становить близько 1,9 млрд грн (у цінах кінця 2023 року). Частину робіт уже виконала компанія «Полтава Будкомплекс», яка отримала 31 млн грн із передбачених 57,5 млн.Проєкт був представлений на засіданні експертної робочої групи Кабміну, яка під головуванням Міністерства розвитку розглядає подібні ініціативи. Планується залучення коштів Європейського інвестиційного банку, який вже погодився надати Україні 400 млн євро на будівництво соціального житла (половину — у вигляді кредиту). Створення спеціального фонду соціального орендного житла має забезпечити надання квартир переселенцям за пільговими умовами, зокрема на Полтавщині, де наразі мешкає близько 50 тисяч ВПО.Однак реалізація проєкту ускладнюється низкою проблем: завищеною вартістю будівництва (на 50% вище ринкової), бюрократичними перепонами, відсутністю чітких механізмів фінансування та прозорості. Жоден із поданих пілотних проєктів наразі не завершено. Тим часом, поруч із запланованим майданчиком у Лазурному вже є три недобудовані багатоповерхівки, зведення яких зупинилось через нестачу фінансування. Це ставить питання доцільності будівництва «з нуля» — можливо, держава мала б викупити незавершені об’єкти для швидшого забезпечення житлом переселенців.