VPLT

У справі Олексія Басана, колишнього директора ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», триває апеляційний розгляд щодо його виправдання за звинуваченнями у зловживанні службовим становищем та нецільовому використанні бюджетних коштів, що призвело до ймовірної розтрати понад 5 млн грн. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення про проведення нової будівельно-технічної та економічної експертизи у зв’язку з наявністю суперечливих висновків сторін — один підтверджує збитки, інший їх заперечує.Проти такого рішення виступив один із суддів, оприлюднивши окрему думку. Він вважає, що нові експертизи без належних процесуальних підстав можуть свідчити про спробу додаткового розслідування, що суперечить функції суду. Аналогічну позицію зайняли сторони захисту і обвинувачення, посилаючись на ч. 2 ст. 332 КПК України, яка забороняє збирання нових доказів під час апеляційного розгляду, якщо всі матеріали вже є в провадженні.Звинувачення стверджує, що Басан у 2018 році штучно розбив три лінійні дороги Полтавщини (загальною протяжністю понад 118 км) на 22 дрібніші ділянки, що дозволило завищити вартість розробки проєктної документації для капремонту і в подальшому — здійснити розтрату. Імовірним мотивом вважається заздалегідь узгоджене співробітництво з певними підрядниками.Крім цієї справи, Олексій Басан є фігурантом ще одного кримінального провадження щодо корупції. НАБУ підозрює його у легалізації 36 млн грн, отриманих злочинним шляхом у період з 2020 по 2023 рік, шляхом переведення в криптовалюту та придбання майна на близьких родичів. Зокрема, на тещу підозрюваного у лютому 2025 року було оформлено квартиру та частку гаража в Польщі загальною вартістю понад 9,7 млн грн, що суттєво перевищує офіційно задекларовані заощадження сім’ї Басана (2,6 млн грн).Таким чином, справа набуває не лише юридичного, а й суспільного резонансу, демонструючи суперечності в судовій практиці щодо підстав перегляду вироків та меж апеляційного провадження.

У Полтаві знову виник суспільний резонанс довкола судових рішень щодо підозрюваних у тяжких злочинах. Йдеться про Адріана Немешкала, Джемала Астанова та Ростислава Пісоцького — осіб із кримінальним минулим, яких підозрюють у вимаганні коштів, створенні та участі в злочинному зібранні (ст. 189, 255-2 КК України). Шевченківський районний суд 29 травня 2025 року обрав запобіжні заходи Астанову та Немешкалу, дозволивши внести заставу попри тяжкість звинувачень, а Пісоцький залишився в СІЗО.Суддя Тетяна Січиокно, яка ухвалила рішення про можливість застави для обвинувачених, раніше демонструвала поблажливість до кримінальних авторитетів. Зокрема, у грудні 2023 року вона пропонувала виправдати “смотрящого” за Кременчуком Євгена Волошина у справі про замовне вбивство.Крім того, адвокатом Немешкала є колишній голова Шевченківського райсуду Анатолій Савченко, якого у жовтні 2024 року ВРП відправила у почесну відставку з довічними виплатами, що також може пояснювати прихильність суду.Астанов, за наявними даними, перебуває у зв’язках із Валерієм Павлишиним (прізвисько «Мишца») та Ігорем Чубарем — засновником компанії «Тріумф Рітейл», президентом футбольного клубу «Заря-Ворскла» та фігурантом справи обшуків у ресторані «Міміно». Перед обшуками Немешкало терміново продав автомобіль нижче ринкової вартості та відмовився від подальшого вибивання боргу, що може свідчити про спробу уникнення уваги з боку слідства.Ця справа викликає занепокоєння щодо стану правосуддя в Полтаві. Незважаючи на численні та серйозні обвинувачення, суд продовжує дозволяти підозрюваним у тяжких злочинах вихід на волю під заставу, що ставить під сумнів неупередженість правосуддя, рівність перед законом і захищеність громадян від організованої злочинності.

У травні 2025 року комунальне підприємство «Декоративні культури» підписало договір із ТОВ «Амбротрейд» на постачання 100 тисяч літрів засобу для знищення амброзії на основі бішофіту. Закупівля відбулася без конкуренції — компанія була єдиним учасником тендеру й продала препарат по 31,5 грн/л, що на 6% дорожче, ніж торік, але нижче за ринкову роздрібну ціну. Загальна вартість контракту склала 3,15 млн грн при початково запланованих 4 млн.Препарат «Амбростоп» виробляє ТОВ «Бішофіт МД», а «Амбротрейд» — нова фірма, заснована у квітні 2025 року людьми, пов’язаними з виробником, зокрема Михайлом Немировським. Цей бізнес з 2019 року постачає Полтаві засіб на основі бішофіту, добутого на Затуринському родовищі, за рецептурою професора Павла Писаренка. Незважаючи на багаторічне використання препарату та витрачені десятки мільйонів гривень, ефективність боротьби з алергенним бур’яном залишається сумнівною — мешканці Полтави й далі потерпають від амброзії влітку.Окремо треба згадати репутаційний шлейф фірм, пов’язаних із цим сегментом ринку: у 2025 році Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії, які раніше брали участь у тендерах із бішофітом у Полтаві, за змову. Власники «Бішофіт МД» також фігурували у скандалі — зокрема, їхні родини пов’язані з рестораном «Міміно», де пів року тому відбулися гучні обшуки, однак про результати розслідування досі нічого не відомо.

У Полтаві планують доповнити державну програму «ВідновиДІМ» новою міською ініціативою щодо компенсації витрат на відновлення житла, пошкодженого внаслідок війни. Обидві програми мають спільну мету — допомогти постраждалим співвласникам багатоквартирних будинків, однак мають суттєві відмінності у механізмах фінансування, обсягах робіт та умовах для мешканців.Державна програма «ВідновиДІМ» передбачає 100% компенсацію вартості аварійно-відновлювальних робіт з обмеженням у 8,8 млн грн на об’єкт. Ключова умова — наявність ОСББ. Програма дозволяє мешканцям отримати аванс (70%) на початок робіт, що мінімізує фінансові ризики та потребу в кредитуванні. Ця модель вже була успішно застосована в Супрунівці.Міська програма, яку планують ухвалити найближчим часом, дублює основні положення державної, але розширює сферу покриття: крім аварійного ремонту, дозволяє компенсувати витрати на енергоефективні заходи (утеплення, нові інженерні мережі тощо). Компенсація становитиме 99,99% від вартості робіт, а 0,01% залишають ОСББ, аби уникнути юридичних обмежень щодо «нецільового використання коштів». Проте міська програма вимагає попереднього виконання робіт коштом ОСББ, і лише після цього передбачає компенсацію. Якщо підрядники відмовляться працювати в борг, ОСББ доведеться звертатися до банку за кредитом.Ситуація ускладнюється тим, що мешканці найбільш зруйнованих будинків на вулиці Баленка (№5, 7, 7а), незважаючи на неодноразові пропозиції міської влади, не створюють ОСББ. Це блокує для них можливість скористатися будь-якою з програм. Люди побоюються необхідності брати кредити, що частково пов’язано з браком чіткої, покрокової комунікації від органів місцевої влади. Замість роз’яснень мешканці отримують загальні дописи в соцмережах, що лише підсилює недовіру.Під час обговорень міська влада запропонувала два варіанти: відновлення через управління капітального будівництва або участь в одній із програм (державній або міській) через створення ОСББ. Перший варіант має ризики затягування строків та завищених кошторисів, другий — дає більше гнучкості, але вимагає ініціативи від мешканців.З огляду на ліміти, два з трьох будинків на Баленка потенційно можуть відновитися за державною програмою без кредиту. Найбільш зруйнований будинок №7 — або потребуватиме кредиту, або ремонту через управління капітального будівництва.

У центрі Полтави понад півтора року без використання залишається земельна ділянка на розі вулиць Раїси Кириченко та Шевченка, яку міська рада через суд повернула у комунальну власність. Раніше цю землю через шахрайську схему вивели на компанію, пов’язану з родиною ексмера Олександра Мамая. Механізм передбачав оформлення частини старого будинку, що був у руїнах після пожежі, через підроблені документи, а потім і всієї споруди, з подальшим отриманням права на землю під нею. У результаті ділянка опинилася у власності забудовника, якому Мамай нібито пообіцяв сприяння в оформленні оренди.Попри скасування судом фіктивних реєстрацій і повернення землі громаді, міська рада досі не визначила її подальшу долю. Нині територія, де раніше стояв будинок, перетворилась на стихійну парковку. Ділянку не включено до переліку тих, що мають виставлятися на аукціон, а на неї досі накладено арешт. Місто не ініціює процедуру зняття арешту, хоча активно здає в оренду інші ділянки, часто за великі кошти.Історія має всі ознаки корупційної схеми, яка могла бути реалізована завдяки зв’язкам ексмера з фірмами-учасниками. Цю схему вдалося зупинити лише завдяки втручанню прокуратури та судів. Проте відсутність подальших дій з боку міської ради викликає занепокоєння: чому громада втрачає потенційні надходження до бюджету, а цінна ділянка у самому центрі Полтави не використовується за призначенням?Щоб уникнути повторення цієї історії, необхідно зняти арешт із землі, виставити її на прозорий аукціон та забезпечити її ефективне і законне використання. Це дозволить не лише наповнити міський бюджет, а й продемонструвати громаді, що нова влада дійсно працює в її інтересах, а не повертає старі схеми.

Департамент земельних ресурсів Полтавської міської ради намагався відмовити аграрному підприємству ТОВ «Коновалівка-Агро» у продовженні оренди 39 га землі поблизу Абазівки, яку господарство орендує з 2018 року та сумлінно обробляє. Причина відмови — технічна помилка: орендар подав звернення із затримкою через зайнятість під час посівної кампанії та хвороби працівників.Суть конфлікту полягає в тому, що посадовці департаменту, зокрема директорка Олена Овчаренко, не виявили належної гнучкості в умовах воєнного часу. Вони запропонували відмовити підприємству в продовженні оренди, не повідомивши його представників про засідання земельної комісії 12 травня, де вперше розглядалося відповідне питання.ТОВ «Коновалівка-Агро» є великим і відповідальним орендарем: • щорічно сплачує понад 588 тис. грн до бюджету міста (у 2024 — вже понад 618 тис. грн, а у 2025 планується понад 692 тис. грн), • забезпечує роботою понад 100 осіб, • має молочнотоварну ферму, • бере участь у підтримці ЗСУ, • виграло право на оренду землі на публічному аукціоні, • має статус підприємства критичної інфраструктури.Попри формальні порушення (несвоєчасне подання звернення), депутати не підтримали поспішного рішення департаменту. Під час другого засідання 16 травня, вже за присутності директора господарства Олексія Калюжного, депутати заслухали пояснення, визнали позицію підприємця обґрунтованою та рекомендували департаменту розробити новий проєкт рішення про продовження оренди на 7 років.Ключові акценти дискусії: • Підприємство платить орендну ставку вищу за ринкову (майже 16–17 тис. грн/га проти середніх 7–9 тис. грн по регіону). • Депутати, зокрема Сергій Марюхненко та Сергій Каплін, наголосили на неприпустимості створення перешкод для бізнесу, особливо під час війни. • Ініціатива департаменту викликала обурення через формалізм та відсутність комунікації з орендарем.У підсумку, земельна комісія підтримала прохання ТОВ «Коновалівка-Агро» й дала старт новій спробі продовження оренди, рішення про що має бути ухвалене на сесії Полтавської міської ради.Цей випадок став прикладом конфлікту між чиновницьким формалізмом і здоровим глуздом, а також викликав суспільну дискусію щодо ставлення місцевої влади до відповідального бізнесу в умовах війни.

У Полтаві розпочали поточний ремонт доріг, на який планують витратити 44 мільйони гривень. Роботи охоплюють близько 40 вулиць, зокрема Героїв Азову, Решетилівську, Небесної Сотні та інші. Загалом у 2024 році на поточний ремонт доріг у місті було спрямовано понад 238 мільйонів гривень, що дозволило оновити покриття на понад 150 вулицях. Проте у 2025 році фінансування поточного ремонту доріг у Полтавській громаді суттєво скоротиться — до 58 мільйонів гривень, що втричі менше, ніж у 2024 році. Це обмеження змусить зосередитися на підтримці транспортного кільця та ремонті найбільш проблемних ділянок у старостинських округах. Таке скорочення фінансування викликає занепокоєння серед мешканців, особливо в селах, де дороги перебувають у критичному стані. Наприклад, у Супрунівці ремонт дороги, розпочатий у 2023 році, досі не завершено, і через обмеження бюджету його завершення у 2025 році залишається під питанням. Загалом у Полтавській громаді налічується понад 1,1 тисячі вулиць загальною площею 7,5 мільйона квадратних метрів. У 2024 році поточний ремонт було виконано на 153 вулицях площею близько 127,5 тисячі квадратних метрів. Таким чином, у 2025 році ремонтні роботи будуть зосереджені на найнеобхідніших ділянках, зважаючи на обмежені фінансові ресурси.

Після ракетного обстрілу мікрорайону Браїлки в Полтаві 1 лютого 2024 року, внаслідок якого серйозно постраждали кілька житлових будинків (зокрема на вулиці Баленка, 5, 7 і 7а), міська влада запропонувала мешканцям створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) і самостійно організовувати процес відновлення. Суть нової моделі — мешканці беруть кредит, обирають підрядника, проводять роботи, а потім отримують до 99,9% компенсації з міського бюджету. Цей підхід подається як швидший та економічно вигідніший у порівнянні з централізованими ремонтами через управління капітального будівництва, де, за словами депутатів, поширені завищені кошториси та корупційні ризики.Проте ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед мешканців, особливо літніх людей. Вони занепокоєні тим, що замість прямої допомоги отримали складну процедуру, де доведеться брати банківські кредити під власне майно, ризикувати фінансово, шукати підрядників і вести документообіг. Деякі громадяни вказують, що отримали лише невеликі компенсації (300 тис. грн на тимчасове житло та 10 800 грн моральної шкоди), а решту витрат мусять покривати самостійно, сподіваючись на обіцяну компенсацію.Зі свого боку міська рада, вустами депутата та забудовника Сергія Іващенка, пояснює: ОСББ має більше свободи, швидше ухвалює рішення, може отримати гранти через Фонд енергоефективності або долучитися до програми термомодернізації (30% власні кошти, 70% — грант від німецьких донорів). Додатково місто оновлює програму підтримки ОСББ, а «Полтава-банк» і сам Іващенко готові надавати позики.Таким чином, перед мешканцями постає вибір між довготривалим ремонтом під егідою міста та складним, але потенційно швидшим і вигіднішим шляхом через створення ОСББ. Водночас брак чіткої комунікації, фінансові ризики та адміністративне навантаження породжують недовіру до ініціативи, яка має на меті не лише пришвидшити відновлення, але й реформувати сферу міського будівництва, усунувши непрозорі механізми та зловживання.

Попри те, що міськрада ще в червні 2021 року погодилася на передачу після завершення протиаварійних і консерваційних робіт, які завершено восени 2023-го, жодних практичних кроків передачі Будинку Полтавського дворянського зібрання (колишнього кінотеатру ім. Івана Котляревського) — з балансу Полтавської міської ради до обласної не зроблено й досі. Представники міської влади пояснюють зволікання оформленням технічної документації, однак суспільство підозрює наявність політичних або корупційних мотивів.Після масштабної пожежі у грудні 2020 року, яка знищила будівлю, прозвучала ініціатива передати пам’ятку на баланс області, аби захистити її від подальшої комерціалізації та появи нічних закладів, як це траплялося раніше. Раніше приміщення орендувало ТОВ «Старнайт», пов’язане з депутатом міськради Олександром Калуцьким. Фірма незаконно здійснила прибудову до будівлі та відкрила у приміщенні караоке-бар, нічний клуб і ресторан, попри відсутність дозвільних документів і численні приписи ДАБІ та рішення судів щодо демонтажу. Саме через цю прибудову в ніч трагедії до будівлі проник колишній працівник клубу і скоїв підпал, внаслідок якого загинув.В свою чергу Шевченківський відділ державної виконавчої служби понад три роки не може забезпечити виконання рішення суду про знесення незаконної прибудови. Тим часом міська рада обмежується формальними відповідями і не сприяє пришвидшенню процедури.Нині розглядається питання реставрації будівлі, однак через воєнний стан і відсутність проєктно-кошторисної документації її реалізація залишається малоймовірною. Орієнтовна вартість реставрації може сягати 450 мільйонів гривень. На протиаварійні роботи вже витрачено понад 26 мільйонів із місцевого бюджету, і нині ведеться розслідування щодо можливих фінансових зловживань на суму 2,7 мільйона гривень.Проблеми бездіяльності міської влади, політичної заангажованості, зневаги до пам’яток архітектури, саботажу судових рішень і недбалості, що призвели до знищення унікального історичного об’єкта і досі не ясно що далі з ним буде.

У 2025 році фінансування ремонту пам’ятки архітектури національного значення — «Будинку генерал-губернатора» у Полтаві — не передбачене в обласному бюджеті. Про це повідомила директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко. Будівля, яка є частиною архітектурного ансамблю Круглої площі, перебуває в аварійному стані ще з початку 2023 року: серйозно пошкоджені опорні та огороджувальні конструкції. Незважаючи на це, науково-проєктна документація для консервації споруди не розроблена, а отже, навіть орієнтовна вартість необхідних робіт залишається невідомою.Власником пам’ятки є Фонд державного майна України, користувачем — державне підприємство «Міськбудпроект м. Полтава», яке має заборгованість по зарплаті та не планує вкладати кошти у відновлення будівлі. Інших джерел фінансування також наразі не залучено: ні обласний департамент культури, ні власник або користувач не ініціювали пошуку меценатів або збору благодійних внесків для збереження пам’ятки.Будинок генерал-губернатора має значну історичну цінність: споруджений у 1808–1811 роках у стилі класицизму, перебудований у 1840-х роках, він був адміністративним центром Полтавської губернії. Після руйнування під час Другої світової війни будівлю відновили у 1959–1960 роках за проєктом українського архітектора Віталія Пасічного. У 1963 році споруду офіційно взяли на облік як пам’ятку архітектури.Попри численні заяви про аварійність, через брак коштів реставраційні роботи не здійснюються з 2024 року, а ситуація збереження пам’ятки лише погіршується. На тлі загального зменшення фінансування культурної спадщини в умовах війни, відсутність активних кроків із боку відповідальних органів ставить під загрозу подальше існування цього історичного об’єкта. У 2025 році ситуація ускладнилася ще й через випадок крадіжки, коли з будівлі викрали сейф та старе обладнання.Таким чином, відсутність стратегічного підходу та фінансування з боку держави і місцевих органів влади ставить під загрозу збереження важливої пам’ятки архітектури національного значення в Полтаві.