Статистика telegram channel - @universeinthepocket

✨Наступні кілька днів - найкращі для Марафону Мессьє! Оптимальні ночі - 28/29 та 29/30 березня.🔭 Що таке Марафон Мессьє?Це особливе змагання з астро-орієнтування для аматорів астрономії. Сутність його полягає в тому, щоб за одну ніч за допомогою телескопа відшукати якомога більше об’єктів каталогу Мессьє - скупчень, галактик і туманностей. В ідеалі - усі 110. Марафони стали традиційними в Америці десь з кінця 1970-х.В Україні вони певний час теж проводилися, але, очевидно, не впродовж останніх років.🌌 Про каталог МессьєАвтор каталогу - французький астроном Шарль Мессьє (1730-1817). Він захоплювався пошуком комет, і за своє плідне життя відкрив їх аж 13. Аби не плутати комети з іншими туманними об’єктами, Мессьє вирішив створити їх каталог. У своєму кінцевому вигляді перелік містить 110 об’єктів, переважно галактик та кулястих скупчень.Каталог Мессьє залишається одним з найпопулярніших у астро-аматорів. Його обʼєкти позначають літерою М: M1 - Крабоподібна туманність, М31 - Галактика Андромеди, М57 - планетарна туманність Кільце і так далі.А у вас є улюблений обʼєкт з цього каталогу? 😉Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Планеті Проксима Центавра b приходиться ох як не солодко.📡 В нещодавно опублікованому дослідженні автори діляться результатами радіо-спостережень активності найближчої до Сонця зорі - Проксима Центавра, проведеними за допомогою телескопа ALMA. Впродовж 50 годин вчені зафіксували 463 (!) спалахи різних енергій тривалістю 3-16 с.Проксима Центавра (Proxima Centauri) - червоний карлик у 8 разів меншої маси ніж наше Сонце. Навколо зорі обертається принаймні одна планета (з масою не менше земної) - на відстані 0,0485 астрономічної одиниці. Це майже в 8 разів ближче ніж Меркурій до Сонця. Але через низьку світність зорі планета Proxima Centauri b опиняється у потенційно населеній зоні.Сильне магнітне поле Проксима Центавра пов’язане з речовиною, що знаходиться у стані постійної конвекції (перемішування). Через це магнітні поля часто розриваються, звільняючи потоки плазми, що спостерігається у вигляді спалахів.Вчені дійшли до висновку, що Proxima Centauri b піддається постійному екстремальному ультрафіолетовому опроміненню. Причому значно більш інтенсивному, ніж припускали раніше на основі оптичних спостережень.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Детектори гравітаційних хвиль, ймовірно, вперше зафіксували злиття чорних дір проміжних мас.Гравітаційні хвилі є крихітними "брижами" простору-часу, що виникають при злитті нейтронних зір або чорних дір відносно невеликої маси. Вони можуть бути зафіксовані спеціальними надчутливими детекторами. За профілем сигналу вчені вміють розпізнавати які саме об'єкти злилися. Сучасній науці відомі 3 типи чорних дір: надмасивні (в центрах галактик), зоряних мас (що утворюються з достатньо масивних зір в результаті вибухів наднових) та проміжної маси. Вважається, що ці останні формуються в результаті злиття чорних дір зоряних мас. Для одиночних же чорних дір існує "заборонений діапазон" мас - приблизно від 50 до 150 мас Сонця. Принаймні науці не відомі механізми, завдяки яким із масивних чи надмасивних зір можуть утворитися такі чорні діри.Команди гравітаційно-хвильових детекторів LIGO,Virgo та KAGRA сфокусувалися на 11 подіях, зафіксованих під час їх третього запуску (O3 Observing Run). Для 5 із них вчені виявили, що у результаті злиття утворилися чорні діри 110-350 сонячних мас; в одному випадку одна з ЧД до злиття мала масу 60-120 мас Сонця (той самий "заборонений діапазон"). І тепер загадка: звідки могла взятися така чорна діра? Злиття навіть двох таких об'єктів - вельми рідкісна подія. Злиття трьох виглядає ще більш неймовірним.Є іще один момент, який варто зазначити. Фіксація таких подій на існуючих гравітаційно-хвильових детекторах знаходиться на межі їх чутливості, тому ступінь достовірності результатів складає ~90%. Чекаємо на космічний детектор LISA, який матиме більший діапазон.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🌍 Нова "супер-земля", потенційно придатна для життя.Хоча астрономи виявили та підтвердили вже понад 5800 екзопланет (планет навколо інших зір), серед усього цього розмаїття не так вже й багато схожих на Землю. До "супер-земель" відносяться екзопланети, що за масою перевищують Землю і, ймовірно, мають тверду поверхню. Якщо ж така планета обертається навколо своєї зорі не надто далеко та не надто близько, в такій зоні, де потенційно може бути вода в рідкому стані, то кажуть що планета знаходиться у потенційно населеній зоні (habitable zone).Автори нещодавно опублікованого дослідження уважно вивчили планетну систему навколо червоного карлика GJ 3998. Аналізуючи зміни у спектрах, вчені відслідковують крихітні коливання зорі, викликані гравітаційним впливом планет. Окрім вже відомих GJ 3998 b та c, вони змогли виокремити сигнал ще однієї планети - GJ 3998 d. Перші дві планети знаходяться занадто близько до зорі. А от третя - як раз потрапляє у потенційно населену зону. Її маса щонайменше у 6 разів перевищує земну, а рік триває 41,8 земних діб. При цьому вона отримує на 20% більше енергії від своєї зорі, ніж Землі - від Сонця. Поки що зарано говорити про те, що на GJ 3998 d може існувати життя, але вона точно має стати об'єктом більш ретельного вивчення.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤔 Космічна аномалія кидає виклик сучасному уявленню про формування та еволюцію галактик.Об'єктом свіженького дослідження стала масивна спіральна галактика 2MASX J23453268−0449256 (2MASX J2345) - монстр, утричі більший за нашу Галактику, розташований майже за 1 млрд світлових років. З області центральної надмасивної чорної діри цієї галактики б'ють гігантські джети (струмені), що фіксуються зокрема в радіо-діапазоні. Їх загальний "розмах" сягає 6 мільйонів світлових років, і це одні з найбільш протяжних струменів, відомих у спіральних галактиках. Схоже що активність надмасивної чорної діри пригнічує зореутворення в центральній частині галактики 2MASX J2345 - нові зорі там майже не утворюються. Чому це аномалія? Подібні джети зазвичай зустрічаються в масивних еліптичних галактиках, і майже ніколи - в спіральних. Вчені припускали, що такі потужні струмені мають зруйнувати спіральну структуру галактики, але у 2MASX J2345 мирно співіснують і джети, і спіралі. Окрім того, у цій галактиці спостерігається аномально швидке обертання, що вказує на у 10 разів більшу кількість темної матерії, ніж у Чумацькому Шляху.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

☄️ Гігантський басейн Південний полюс-Ейткен на Місяці утворився 4,25 мільярдів років тому. Про це свідчать зразки, доставлені на Землю в ході місії Chang'e-6.Китайський модуль Chang'e-6 здійснив посадку на зворотному боці Місяця у ніч з 1 на 2 червня 2024 р. Апарат сів на північно-східному краю басейну Південний полюс-Ейткен, що вважається найбільшим (2400×2050 км) та найстарішим ударним кратером на Місяці. А вже 25 червня вперше були доставлені на Землю зразки з невидимої частини нашого супутника.Минулі оцінки віку басейну Південний полюс-Ейткен суттєво відрізнялися, але зразки грунту дозволили це значення уточнити. Наукова група сфокусувалася на датуванні порід, розплавлених в результаті удару. Серед 1600 проаналізованих фрагментів виявилося 20, що містять норити - спеціфічні магматичні породи. Аналіз мінералів, що містять цирконій у цих норитах, виявив ознаки двох різних ударів - 4,25 та 3,87 мільярдів років тому. На думку вчених, більш древні норити утворилися в результаті удару, що сформував басейн. Це відбулося буквально через 320 млн років після утворення Сонячної системи, на початку т.з. епохи важкого пізнього бомбардування, що тривала 4,2 - 3,8 млрд років тому. Оцінка віку басейна Південний полюс-Ейткен слугує важливою точкою прив'язки для уточнення хронології утворення місячних кратерів та реконструкції ранніх етапів формування Місяця.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🥳 Свіженький реліз телескопа Euclid Європейського космічного агентства! Головна місія цього космічного інструменту - деталізоване картографування Всесвіту, яке допоможе вченим розкрити таємниці темної матерії та темної енергії. На сьогоднішній день Euclid сфотографував вже 26 мільйонів галактик на відстанях до 10,5 мільярдів світлових років. А це він поки що покрив тільки 14% від запланованої площі на небесній сфері!1️⃣ Сьогодні вийшов перший каталог, що містить більше 380 тисяч деталізованих знімків галактик, отриманих Euclid. Деякі з них - на першому колажі. Велику роль у складанні каталогу зіграли більше 10000 волонтерів проекту Galaxy Zoo, робота яких дозволила натренувати нейромережу для подальшої більш масштабної роботи. 2️⃣ Видовищне подвійне скупчення галактик із Deep Field South, яке ще ніколи не спостерігалося глибокими оглядами. Кожне таке скупчення містить тисячі галактик, деякі з них досі залишалися невідомими. Тут же ви можете побачити розтягнуті в дуги більш далекі галактики - ефект гравітаційного лінзування. Делікатне світіння походить від величезної кількості зір, відірваних від своїх галактик.3️⃣ Ще один колаж - із окремого каталогу з прикладами сильного гравітаційного лінзування. Загалом він містить 500 об'єктів, більшість яких до цього часу були невідомими! 🤯4️⃣ І наостанок - новий погляд на відому планетарну туманність "Котяче око". Її центральну частину часто фотографують, а от зовнішні шари туманності дослідити значно складніше.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

💫 Рідкісна конфігурація Венери відносно Сонця наступні кілька днів! 18-21 березня триватиме період подвійної видимості Венери. Технічно, він дещо довший, але саме з сьогоднішнього вечора до ранку 21-го березня - найкращі умови.👀 Що таке "період подвійної видимості"?Це такий інтервал часу, коли планету можна за добу побачити двічі: один раз на вечірньому небі (відразу як сяде Сонце), другий раз - вранці (безпосередньо перед сходом Сонця). В обох випадках в ці моменти планета буде знаходитися надзвичайно низько - лише в 5°-9° над горизонтом, в залежності від часу та місця спостережень. Але завдяки високій яскравості планети, її можна буде помітити неозброєним оком на світлому небі. А телескоп покаже надзвичайно тоненький серпик, освітлений буквально на 2%.🗓️ Наскільки ця подія рідкісна? Венера та Земля рухаються майже в орбітальному резонансі, завдяки чому кожні 8 років Венера майже точно повторює конфігурації: її можна спостерігати в ті ж дні в тому ж місці неба. Відповідно, наступного разу подібне вікно можливостей припадає на середину березня 2033 року.🔭 Отже, наступний дуркуватий челлендж 🤪Спробуйте знайти Венеру двічі за добу: перед світанком та відразу після заходу Сонця! Своїми враженнями, фото та відео діліться у коментарях! 👇🏻Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

😱 Вибухи наднових могли стати першопричиною принаймні 1-2 масових вимирань на Землі.За останні 540 мільйонів років на нашій планеті було щонайменше 5 великих вимирань (і близько 20 менших), серед яких найбільш відоме - 65 млн років тому, коли не стало динозаврів. Ще два відбулися 372 та 445 млн років тому, коли загинуло 70% та 85% живих організмів, відповідно. Вимирання динозаврів пов'язують із зіткненням великого астероїда з Землею. Але не для усіх масових вимирань відомі причини.Автори нещодавно опублікованого дослідження провели "перепис" масивних зір в межах ~3000 світлових років та обчислили з якою частотою вони можуть давати вибухи наднових. Науковці дійшли до висновку, що два вимирання могли бути наслідком вибухів наднових відносно близько до Землі, що призвело до руйнування захисного озонового шару. Через це живі організми піддалися надмірному впливу ультрафіолетового випромінювання.Чи може це відбутися знову? Скоріше ні, ніж так. Найближчі кандидати на наднові - Бетельгейзе та Антарес - знаходяться занадто далеко, аби завдати шкоди Землі.📷 Залишок наднової Кассіопея А (Chandra, IXPE, Hubble)Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🪐 Найбільш відомий шторм Сонячної системи може зникнути безслідно? Тривалий час вважалося, що Велика Червона Пляма (ВЧП) на Юпітері спостерігається вже більше 350 років. І хоча опубліковане у минулому році дослідження показало, що "гарантований" вік становить не більше 190 років, це все ще найстаріший відомий шторм Сонячної системи.Колись у підручниках і науково-популярній літературі з астрономії можна було прочитати, що "всередині ВЧП вмістилося б три Землі". Пляма мала тоді видовжену еліптичну форму, але вже давно спостерігається тенденція до округлення. І якщо у 1880-х довжина шторму сягала 36°, що відповідало майже 40000 км, то з того часу цей розмір зменшився більш ніж втричі. На графіку, побудованому Shinji Mizumoto на основі аматорських знімків, ви бачите як за останні 6 років шторм зменшився на 4°, і зараз його лінійні розміри складають близько 12000 км. Тепер Велика Червона Пляма не те щоб три Землі не вмістить, а навіть одну. Не виключено що через десятки років ВЧП геть зникне, але майже напевно згодом сформується знову.📷 Damian Peach Всесвіт у кишені | Ми на Facebook