Я їхав додому потягом — і раптом мені довелося наввипередки з часом керувати одним із найбільших телескопів у світі просто зі свого ноутбука.

— згадує Ніколо Пассалева, один із авторів нового дослідження загадкового космічного спалаху.

Десятиліттями астрономи припускали, що секундні гамма-спалахи можуть бути пов'язані із зіткненням нейтронних зір. Деякі з цих спалахів спостерігаються й в рентгенівському діапазоні. Дослідження, опубліковане в Science Bulletin, доводить цей зв'язок і показує, що подібні злиття можуть бути причиною деяких спалахів, походження яких залишалося невідомим.

Вирішальну роль зіграла подія, каталогізована як EP250704a (або GRB 250704B), зафіксована 4 липня 2025 р. телескопами Einstein, детектором гамма-спалахів SVOM та рентгенівським телескопом Insight-HXMT.

💥 Гамма-спалах GRB 250704B тривав лише пів секунди, а от рентгенівський розтягнувся майже на 10 хвилин — найдовше серед подібних сигналів. Саме про цей момент згадував Ніколо Пассалева (Niccolò Passaleva). Йому вдалося оперативно задіяти Дуже Великий Телескоп (VLT), аби перевірити, чи не викликане явище спалахом наднової.

У напрямку джерела випромінювання VLT спалаху не виявив. Разом із властивостями самого спалаху це вказує на злиття двох нейтронних зір, після якого, ймовірно, утворився магнетар — нейтронна зоря з дуже швидким обертанням та надзвичайно сильним магнітним полем. Наступний крок, про який мріють дослідники — безпосередньо пов'язати подібні спалахи з фіксацією гравітаційних хвиль.

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)