🪨 "Вебб" бачить сліди планетних катастроф в дисках навколо зір.

Широко визнаною є модель ударного формування Місяця: 4,5 млрд років тому в Землю врізалася гіпотетична планета Тея розміром з Марс, і з уламків зібрався наш супутник. Ймовірно, в молодих планетних системах відбувається приблизно те саме. Такі події мають залишати навколо зорі величезну кількість теплого пилу. І дійсно, космічний телескоп Spitzer свого часу виявив декілька таких дисків з надлишком інфрачервоного випромінювання — їх назвали екстремальними дисками.

🪐 Всупереч теорії, екстремальні диски зустрічаються дуже рідко — лише в 1% молодих зір. Однак, групі вчених вдалося дібрати 21 такий диск: 5 із тих що спостерігав Spitzer, і ще 16 — із даних James Webb. За інфрачервоними спектрами науковці дослідили їх мінеральний склад.

Приблизно третина дисків багата на кремнезем — силікатний матеріал, який утворюється за дуже енергійних зіткнень великих тіл (розміром з Марс). В інших дисках кремнезема мало — їхні властивості скоріше відповідають менш масштабним, "ковзним" зіткненням відносно малих тіл (як Місяць). Причому силікатні диски спостерігаються лише навколо зір віком до ~300 млн років, тоді як другий тип трапляється і в старших системах та часто демонструє помітні зміни яскравості.

🪐 Отримані результати можуть бути застосовані й до нашої Сонячної системи, яка, ймовірно, пережила більше ніж одну фазу екстремального диску. Моделювання свідчить, що планети земної групи формувалися впродовж перших сотень мільйонів років. І це узгоджується з віком силікатних дисків. А якщо Сонячна система проходила і через фазу бідного силікатами диску, то це узгоджується з гіпотезою пізнього важкого бомбардування.
Паззл сходиться 🙃

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)