Інформація та статистика Telegram-канала УП. Кляті питання - @ukr_pravda

УП. Кляті питання

Чи вичерпали себе санкції проти Росії?

Санкційна війна цивілізованого світу проти режиму Путіна поки що не приносить бажаних результатів. Проте цей інструмент працює в довгостроковій перспективі і 2022 рік – це лише початок. У тексті розповідаємо про санкції проти РФ і про те, як ситуація зміниться у 2023 році. А тут кілька тез:
1. Протягом перших кількох місяців російський ринок залишили понад 1 тис іноземних компаній. Росіяни втратили до чверті свого імпорту, а виробництво в технологічних галузях падало до 80% через нестачу компонентів.
2. За довоєнними очікуваннями МВФ, економіка Росії у 2022 році мала зрости на 2,8%, але вона впала на понад 3%. За перший рік санкцій РФ втратила 6% ВВП. І це при тому, що наслідки від ембарго на нафту і нафтопродукти Росія відчує лише у 2023 році, адже воно почне діяти з лютого.
3. Російська атомна енергетика стане наступним санкційним пріоритетом. Йдеться про заборону продажу росіянами сирого урану, послуг з його збагачення та будівництва АЕС. У 2022 році "Росатом" заробив на цих послугах $9 млрд.
4. Технології – наступний великий сектор, на санкціях проти якого наполягатиме Україна. Російські користувачі повинні втратити доступ до всіх хмарних сервісів та програмного забезпечення, яке може використовуватися для військових цілей. Слід відключити від SWIFT всі російські банки, включно з тими, які до цих пір обходили обмеження.
5. Стеля цін на російську нафту була зафіксована на рівні $60 за бар. Це значно більше, ніж собівартість її видобутку. Унаслідок цього Кремль продовжує отримувати прибуток від продажу сировини.
6. Україна пропонує виключити РФ з Міжурядової групи для боротьби з відмиванням коштів (FATF) та включити її до "чорного списку" FATF, а також спонукати США визнати Росію державою-спонсором тероризму. Усе це ще більше ускладнить зовнішню торгівлю для РФ та не дозволить обходити санкції.
7. Крім того, необхідно розкривати зв'язки бізнесу з Росією. Це спричинить репутаційний тиск на компанії і полегшуватиме конфіскацію російських активів.

1200

23-01-09 15:03

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Що нам розповів Аркадій Островський з "The Economist"?
"Українська правда" вирішила поговорити з міжнародним редактором "The Economist" Аркадієм Островським, який до того довго працював репортером "Financial Times", а останні 8 років висвітлює українські події. У цьому інтерв'ю Островський розмірковує про суб'єктну Україну та "несуб'єктний" НАТО, відлуння Карибської кризи, мирні переговори та про те, чи може Путіна спіткати доля Гітлера.
Інтерв’ю за посиланням, а тут кілька цитат:
Про небезпеку внутрішніх чвар: Мені здається, Україну ззовні зараз перемогти неможливо. Внутрішньо підірвати, напевно, можна. Тому єдність така важлива – і сьогодні, і після перемоги. Критично важливо, щоб Україна не лише повернула собі всі окуповані території, відбулася не тільки в територіальному сенсі, а й у сенсі цінностей, перезавантаження соціальних інститутів, іншого життя.
Про те, як змінився Зеленський з березня: Порівняно з першими днями і тижнями війни, коли все було на адреналіні, зараз помітно, що Зеленський увійшов в інший ритм. Він розуміє, що це не спринт, а марафон: бігти доведеться довго, і потрібно розраховувати сили.
Про те, які книжки читає Зеленський: На його робочому столі сьогодні лежать книжки і, судячи з усього, це не реквізит, він їх дійсно читає. Одна з них – "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського. Друга – "Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна" Лоуренса Ріса.
Про тонку шкіру Зеленського: У нього тонка шкіра. Він відчуває все, що відбувається, нутром, нервами. Це в ньому від акторської природи в хорошому сенсі, тому що акторові потрібно бути реактивним. Завдяки цьому в нього зберігається безпосередня реакція на ті обставини, в яких він опинився. Він інтуїтивно відчуває свою аудиторію, ловить її флюїди, заражається від неї, артикулює її емоції.
Про загрозу нового наступу на Київ: Російські військові усвідомлюють, що політики ні про що не домовляться, що у них не буде кількох років замороженого конфлікту для переозброєння. При цьому поставленого завдання ніхто не скасовував, і Путін й надалі вважає, що може перемогти. Тому логічним є висновок про те, що російські війська зроблять ще одну спробу контрнаступу найближчими місяцями. При цьому ні Залужний, ні Сирський, ні західні союзники не говорять, що російській армії це вдасться. Питання в тому, чи зможуть вони перешкодити ЗСУ перегрупуватися, відновитися і почати новий великий контрнаступ.
Про те, як може завершитися війна: 60 років тому після Карибської кризи в США виникла доктрина, суть якої полягає в тому, що людину за кермом країни, яка володіє ядерною зброєю, не можна ставити у стан вибору між поразкою і застосуванням цієї зброї. Сама ситуація такого вибору – вже неприпустимий ризик. Нічого на зміну цій доктрині за 60 років поки що не прийшло. (…) Усі розуміють, що у цієї війни не може бути фіналу, який був у 1945-му. Не може бути радянського прапора перемоги над Рейхстагом. Тоді чий прапор має бути над Кремлем? Над Кремлем насправді може бути лише прапор противників путінського режиму. Тобто війна по-справжньому може закінчитися тільки всередині Росії.

5500

23-01-05 13:14

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Що собою являє армія Білорусі та які існують сценарії нападу на Україну з півночі?
Розповідаємо, що ж собою являє армія Білорусі, чи варто її боятися та які сценарії ймовірних наступів можливі з території північного сусіда:
1. Хоча наразі прикордонники не фіксують формування жодного наступального угруповання, періодично у військових колах виникають розмови про можливі варіанти наступу з Білорусі. Наразі можна розглядати три ймовірні варіанти наступу з території Білорусі.
2. Перший – наступ на Чернігів. Є найменш імовірним, оскільки не має в кінцевому результаті жодних військових бонусів для Росії, окрім безпосередньої окупації. Власне, Чернігів уже був частиною наступальної операції на Київ. Росіяни згорнули свої дії тут ще навесні, визнавши цей напрямок неактуальним.
3. Другий – наступ на Київ. Українське військово-політичне керівництво всерйоз розглядає ймовірність повторного штурму. Про це свідчать як публічні заяви Залужного, так і дані джерел УП у військових колах. Навесні російській армії для взяття Києва забракло 40 БТГ (25-30 тис військових). Тож повторний варіант наступу за тим самим сценарієм поки виглядає малоймовірним, хоча й не відкидається.
4. Співрозмовники УП у розвідці говорять, що в Росії зараз зважують декілька можливих варіантів. Один із них – удар по лінії Коростень-Житомир-Вінниця, а також руйнування столичних мостів з метою притиснути оборонців Києва до Дніпра.
5. Третій варіант – наступ на Волинь. Цей сценарій вважається серед військових найбільш перспективним для росіян з огляду на їхнє бажання розірвати логістичні ланцюжки та ускладнити постачання західної допомоги.
6. За таким сценарієм російські сили (можливо, за підтримки білорусів) можуть зайти в Україну зі сторони південно-західної Білорусі та дійти до умовної лінії Сарни-Маневичі-Ковель з подальшим просуванням на Рівне і Луцьк. Так росіяни зможуть спробувати перерізати важливі міжнародні траси Київ-Чоп і Київ-Ковель ("Варшавське шосе").
7. Найбільшою проблемою для реалізації подібних сценаріїв та інших можливих фантазій Путіна є не тільки нестача людського ресурсу, але і його збройне забезпечення.

6600

22-12-30 10:29

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

В чому проблема закону про посилення покарання військовослужбовців? Пояснюють правозахисниця та військово-цивільний експерт
"Сьогодні я змушений підняти досить складну тему - посилення відповідальності за самовільне залишення військової частини чи місця служби, дезертирство, самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю, непокору і невиконання бойових наказів.
Я підтримую відповідні зміни до законодавства, ухвалені Верховною Радою України, і прошу Президента підписати закон", - таке звернення з’явилось на сторінці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Мова про №8271 який прийняли депутати позаминулого тижня. Цей закон викликав критику правозахисників та частини суспільства, петиція на сайті президента про накладання вето на нього зібрала необхідну кількість голосів в рекордні терміни.
У новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо про цей закон, про його ризики та про те, як його покращити, з двома експертами.
Ольга Решетилова — співзасновниця Медійної ініціативи за права людини детально розповість про юридичну сторону цього питання, та, власне, про те, як цей закон порушує права людей.
Євген Дикий — військово-цивільний експерт, колишній командир штурмової роти у батальйоні "Айдар" та директор Національного антарктичного наукового центру, розповість про цей закон з позиції людини, яка воювала.
Подкаст можна слухати де завгодно:
🎧 Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP
🎧 Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa
🎧 Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
🎧 Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF
🎧 НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
🎧 Інші платформи: https://we.fo/1467916042

857

22-12-27 15:06

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Чим важливий Запорізький напрямок? Головне про війну за тиждень
У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.
Цього тижня обговорюємо:
▪️Новий пакет військової допомоги США Україні на суму 1,85 мільярда доларів передбачає надання однієї батареї зенітно-ракетного комплексу Patriot із боєприпасами;
▪️Збільшення Росією чисельності армії та чому це означає, що Росія готується до затяжної війни;
▪️Важливість запорізького напрямку для ЗСУ;
▪️Що відбувається на Бахмутському та Сватівському напрямках;
▪️Що відбувається у Білорусі?
Подкаст можна слухати де завгодно:
🎧 Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP
🎧 Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa
🎧 Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
🎧 Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF
🎧 НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
🎧 Інші платформи: https://we.fo/1467916042

4700

22-12-24 15:40

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

"Президент хотів реформу, а отримав скандал". Говоримо про містобудівний законопроєкт №5655

Минулої середи, 14 грудня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності.
Документ, який мав створити прозору систему містобудівного контролю та вирішити проблеми в галузі будівництва, розкритикували громадські активісти, архітектори, глави українських міст та селищ, та українські підприємці.
Петиція на сайті президента з пропозицією ветувати цей законопроєкт, менш ніж за добу набрала необхідні 25 тисяч голосів — зараз за неї проголосувало понад 42 тисяч громадян.
У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми розбираємось з цим законопроєктом та пояснюємо що з ним не так.
Подкаст можна слухати де завгодно:
🎧 Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP
🎧 Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa
🎧 Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
🎧 Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF
🎧 НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
🎧 Інші платформи: https://we.fo/1467916042

5300

22-12-21 15:27

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Обстріли, ЗРК Patriot, ситуація на фронті, інтерв’ю Залужного та Білорусь — головне про війну за тиждень
У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.
Цього тижня обговорюємо свіже інтерв’ю Валерія Залужного журналу The Economist, атаку дронів-камікадзе, ситуацію на Бахмутському та Сватівському напрямках, трошки згадуємо Запорізький напрямок та говоримо про перекидання російської техніки у Білорусь.
Важливо: Епізод записувався у четвер, 15 грудня, за день до ракетних обстрілів, що відбулись 16 грудня.
Подкаст можна слухати де завгодно:
🎧 Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP
🎧 Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa
🎧 Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
🎧 Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF
🎧 НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
🎧 Інші платформи: https://we.fo/1467916042

5700

22-12-16 18:08

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Що нам розповів голова Чернігова Владислав Атрошенко?
Поговорили з Атрошенком про те, як виник і розвивався його конфлікт із Банковою, чому його родина користувалася службовим майном, і що буде, якщо мер таки не відвоює своє місце в раді. Кілька цитат:
Про змістовну частину справи: Моя дружина виїхала 24 лютого сама з двома дітьми за кермом службової машини. Дружина могла сісти за кермо своєї Tesla. Але вона хвилювалася, що немає інфраструктури, зарядок, і, наскільки я пам'ятаю, машина була не заряджена. Тому, не вагаючись, я запропонував скористатися службовою машиною. Мова тоді йшла виключно про те, що вона поїде до Києва.
Про те, чи усвідомлював, що вчиняє порушення: Безумовно, я розумів прекрасно, що це службова машина. Але інших варіантів я не мав і викликати таксі для дружини з чемоданами й дітьми тоді не додумався. Мова йшла про життя дружини і дітей – це ймовірне слабке місце для тиску на мене.
Про те, чому вивезли Tesla: Справа в тому, що ще з радянських часів водіям іде доплата, премія за куби двигуна. Це невелика сума, може бути 300-400 грн на місяць. А ця службова машина мала об'єм – 3,5 тис кубів. Саме водій був ініціатором того, щоб ми виїхали за кордон на машині дружини. Він хотів, щоб дружина під'їхала до нас, обмінялися машинами і ми повернулися би на службовій машині, за яку він отримує доплату.
Про причини конфлікту з ОП: У 2020 році я прийняв рішення про створення партії "Рідний дім" і про самостійну участь у місцевих виборах. Потім було доручення президента у 2021 не піднімати тарифи на тепло. Але Чернігів знаходиться на Півночі, треба більше газу спалити для того, щоб нагріти теплоносії. А компенсацію держава запропонувала однакову всім містам. Третя причина – це мої відносини з Кличко, підписання партіями угоди про співробітництво.
Про наслідки конфлікту з ОП: Сукупність цих причин у кінці кінців призвели до сотень кримінальних справ, обшуків десятків співробітників і комунальних підприємств, і міської ради, і приватних підприємств, по декілька разів проводили обшук в сім'ях, де діти з обмеженими можливостями. У жінок-бухгалтерів пересипали крупи в банках – шукали флешки.
Про те, чи є тиск з боку ОП на мерів інших міст: Я думаю, що це відбувається в різній мірі в різних містах. Глобально є серйозна проблема з кількістю кримінальних справ і тиском силовиків на моїх колег. Але здебільшого мери міст мовчать. І якщо вони будуть і далі сидіти і мовчати, то ще пізніше вони будуть просто сидіти.

917

22-12-16 14:55

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Українці можуть отримати компенсацію за придбані генератори: як це зробити?
У низці українських міст запустили програму часткової компенсації вартості генераторів для багатоповерхових будинків та житлових кооперативів. Умови компенсації залежать від міста. Ми дослідили усі програми компенсації великих міст та дізналась як вони працюють. Отже:
1. У Києві компенсацію за електрогенератори можна отримати у багатоквартирних будинках 2-х та більше поверхів. ОСББ та житлово-будівельні кооперативи столиці можуть повернути до 95% вартості електрогенератора, але не більше 80 тис грн. Важливо: оплачувати генератор має саме юридична особа. Є і окремі вимоги до генератора (деталі – у повній версії).
2. У Львові ОСББ, керуючі компанії та інші виконавці житлових послуг будинків можуть розраховувати на компенсацію 50% від вартості генератора, але не більше 30 тис. грн. Номінальна потужність генератора має бути від 3 кВт. А у будинку має бути більше трьох поверхів. Подібну програму запустили і для бізнесу.
3. У Луцьку компенсація передбачена у розмірі 50%, але не більше 40 тис. грн на один багатоквартирний будинок. Генератор обов’язково треба купити саме в українського продавця.
4. У Борисполі розмір компенсації залежить від ціни генератора. Для генераторів вартістю до 80 тис грн вона становить 50% від ціни, для дорожчих сума становитиме 40 тис грн. Щоб отримати часткову компенсацію, потрібно звернутися до управління ЖКГ.
5. У Чернівцях отримати компенсацію можна в розрахунку один генератор на 36 квартир. Програма передбачає компенсацію 80% вартості генератора, але не більше 60 тис. грн. Подати заявку на компенсацію можуть всі, хто придбав генератор після 24 лютого.
6. У Сумах мешканцям багатоквартирних будинків вирішили компенсувати 50% від вартості генераторів, але не більше 50 тис. грн. Генератори повинні бути потужністю від 3 кВт та призначені для будинків трьох і більше поверхів. Також до програми можуть доєднатися мешканці двоповерхових будинків, якщо вони збудовані до 1993 року.
7. Мешканці багатоквартирних будинків в Рівному зможуть купити декілька генераторів та отримати компенсацію у 70% від суми, але не більше 45 тис. грн. Номінальна потужність генератора має бути 4 кВт.

3700

22-12-14 07:22

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Потопити “Москву”: невідомі деталі. Як український “Нептун” знищив флагман російського флоту?
Ми провели десятки інтерв'ю з людьми з української військової сфери, витратили кілька тижнів й тепер пропонуємо читачам першу реконструкцію того, як український "Нептун" потопив російський крейсер "Москва". Усі деталі у тексті, а ось головне:
1. Перше застосування "Нептунів" на самому початку повномасштабного вторгнення залишило у військових двояке враження. Щось було не так. Внаслідок перевірки виявилося, що на всіх ракетах виведена з ладу одна деталь, через яку ракети не детонували.
2. Все це виглядало не інакше як спланована диверсія. Правда, джерела "УП" в КБ "Луч", яке є головним розробником ракети, не схильні до цієї версії. Водночас інші два джерела, зокрема в армійському керівництві, припускають, що ракети могли пошкодити навмисно.
3. 13 квітня близько 16 години оператор комплексу "Нептун" отримав дуже несподівані дані на радарах. Його звичайний радар показував, що десь за 120 км від берега стоїть велика ціль. Подібного розміру об'єкт в цьому секторі Чорного моря міг бути тільки один – крейсер "Москва".
4. Як звичайний радар міг показувати загоризонтну ціль на такій відстані? Як переконують українські ракетники, на сторону захисників стала сама природа. Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар.
5. Росіяни були настільки впевненими у власній недосяжності для українських сил, що, ймовірно, навіть не активовували системи ППО. "УП" вдалося дістати фотографію цього історичного пуску ракет.
6. Проте через хмарну погоду ніхто не знав, чи вдалося влучити. Але потім прийшли дані, що "Москва" влупила повний вперед. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за "вишки Бойка". Паралельно з тим до "Москви" одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі.
7. На морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились. Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до "Москви" вийшов буксир, то їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична. Один із чільних нинішніх силовиків написав тієї ночі журналістам УП: "Москва – все".

3800

22-12-13 12:19

Web версія

Пряме посилання

Статистика telegram каналу - @ukr_pravda

УП. Кляті питання

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Історія змін назви

Історія зміни типу аккаунта

Історія зміни статуса

Стіна канала УП. Кляті питання - @ukr_pravda