УП. Кляті питання

Як і ким реалізовувалась спецоперація по знищенню незалежності НАБУ і САП?Хто стояв за спробою бліцкригу зі знищення антикорупційних інституцій і як переконували підтримати фатальне голосування народних депутатів? Розповідаємо у тексті, а ось декілька важливих фрагментів:1. 19 червня Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію "з розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах". Першочерговий план мав чітку послідовність дій. Через публічні обговорення, запити, витоки інформації та виступи членів комісії мала бути підірвана остаточна довіра до антикорупційних органів. Частково цей план почали реалізовувати через популярні телеграм-канали.2. Наступним кроком було внесення законодавчих змін під виглядом "оптимізації", "реформи" або посилення парламентського контролю. За красивими гаслами ховались спроби змінити баланс повноважень, щоб забрати у незалежних інституцій ключові важелі впливу. У цьому контексті раптове призначення Руслана Кравченка на посаду Генпрокурора вже не виглядало випадковістю. 3. Першим проєктом, який обговорювався з Кравченком, було… знищення незалежності антикорупційної системи. "Подумати, як", – озвучували завдання генпрокурору. Ключовим продюсером цього "проєкту" виступив глава ОП Андрій Єрмак. За інформацією кількох співрозмовників УП у правоохоронних органах, Кравченко запевнив керівництво держави: він "потягне" цю задачу.4. У день голосування за призначення Кравченка генпрокурором в правоохоронних колах активно циркулювала інформація: одним із перших його завдань стане "порятунок" Чернишова через передачу справи з НАБУ до контрольованого Офісом президента органу. Подібна історія вже колись траплялася зі справою заступника голови ОП Олега Татарова.5. Спершу – вручення підозри Чернишову, потім – обшуки в будинку заступника керівника ОП Ростислава Шурми в Німеччині. І, нарешті, з’явилася інформація, що близький друг Зеленського Тимур Міндіч також готується до отримання підозри. Ці три епізоди разом стали для президента кульмінацією накопиченої напруги.6. "Зеленський був розлючений, – згадує один з членів його найближчого оточення. – Він буквально кричав: "Навіщо мені всі ви тут потрібні, якщо не можете вирішити одну справу – справу Чернишова?". Після цього, кажуть співрозмовники, в ОП вирішили не чекати завершення процесу через ТСК. А просто перейти до прямого наступу. 7. Примітно, що призначення Кравченка не погоджувалося з головним куратором правоохоронної системи від ОП Олегом Татаровим. Кілька співрозмовників УП у силовому блоці пов'язують кризу, у якій раптово опинилась політична верхівка країни, із втратою Андрія Портнова. Одразу після вбивства у політичних колах заговорили про те, що вертикаль Зеленського втратила мозковий центр, а Татаров – велику частину впливу.

Еволюція військової верхівки vs хаос із корпусами. Що відбувається всередині Сил оборони?У Сил безпілотних систем – новий очільник. В Об'єднаних силах – перший за три місяці командувач. А на фронтах – захід новостворених корпусів на свої смуги відповідальності. Як ці зміни виглядають зсередини, чим вони супроводжуються та про що свідчать? Якщо коротко:1. Попри хвилю критики через заміну Вадима Сухаревського на Роберта Бровді з позивним "Мадяр", у команді головнокомандувача й у Силах безпілотних систем покладають на нього великі сподівання. Прихильники Сухаревського запевняють, що в нього не було місця для маневру. Інші переконують, що він не мав достатнього управлінського досвіду, додаткового бюджету. З приходом на посаду Мадяр одразу ж приєднав до СБС "Лінію дронів", а також перейняв на себе відповідальність за всі етапи роботи своїх підрозділів. Від цього, наприклад, через відсутність спроможностей, раніше відмовився Сухаревський.2. Переміщення Драпатого з посади командувача Сухопутних військ на командувача Об'єднаних сил є радше позитивним рішенням, ніж негативним. Водночас за словами джерел УП, Генштаб і головком продовжують втручатися в більшість управлінських рішень на фронті. Тож чи буде суттєвий ефект від призначення Драпатого на командувача Об'єднаних Сил – питання відкрите. 3. Захід новосформованих корпусів на фронт приносить більше хаосу в управлінні, ніж полегшення. Новостворені корпуси переймають управління на тих ділянках, де, мовою військових, вже відбувається "люта пи*дячка". Зупинити її виснаженими бригадами без додаткових ресурсів – важко або й неможливо. Більшість бригад, якими командуватимуть корпуси – не "рідні", тобто не ті, що входять у сам корпус, оскільки перетасовувати весь фронт наразі немає змоги. Корпусний набір військ доводиться вишкрібати по залишках у самих бригадах. 4. Потенційно найсильніші корпуси – 1-ий НГУ "Азов" та 3-ій армійський – поки що не отримали свої смуги відповідальності на фронті. Бригади 1-го корпусу НГУ "Азов" продовжують воювати на різних напрямках. Дещо інша ситуація з 3-ім корпусом, який розгортається на базі 3-ої штурмової бригади. Дехто з наших співрозмовників припускає, що їм не дають окрему смугу з політичних міркувань – мовляв, "забагато повноважень Білецькому". Однак у самому 3-му корпусі УП розповідають, що вони вже майже два місяці працюють на Лиманському напрямку, у форматі ТГРу, а найближчим часом – охоплять цю смугу повноцінним корпусом.5. Українській армії бракує стратегічного планування. Один з бригадних генералів зазначає: "Треба визначити, до якого стану ми йдемо. Чого ми хочемо відносно противника, територій, людей? Це може бути коротке формулювання, яке ми потім розкладаємо на шматки – з огляду на те, який ресурс і можливості маємо. Наприклад, ми хочемо відбити Маріуполь – тоді ми чітко прокладаємо шлях, як це зробити. Які заходи треба, які ресурси? Незалежно від того, хто сьогодні головком чи міністр оборони, і якщо вони завтра зміняться, то ця робота має продовжуватися".

Як президент руйнував рух України до ЄС та чого чекати далі?У Брюсселі були готові на тектонічний зсув у ставленні не лише до України, а й до процедури вступних переговорів як такої. По суті, у ЄС планувати "кинути" Орбана і обійти його вето. Президент Зеленський, знаючи про зрушення у ЄС, не лише не припинив, а й посилив атаку на реформи. У цьому тексті "Європравда" розкриє деталі плану. Ця інформація досі не публікувалася через її чутливість, але тепер це втратило актуальність.1. Як мали "кинути" Орбана? Данці та керівництво Єврокомісії запропонували не проводити голосування взагалі. Мовляв, головування звертається до Єврокомісії, посилається на позицію самої ЄК та на рішення червневого саміту про те, що Україна виконала усі необхідні критерії. А Єврокомісія – оголошує про початок переговорів з Україною, ніби усі формальності виконані.2. Чи знав про це Зеленський? За даними "ЄП", перше обговорення цієї ідеї на найвищому рівні відбулося у Гаазі, під час саміту НАТО, де Зеленський мав окремі зустрічі з прем'єркою Данії та з керівництвом ЄС. Рівно за тиждень, 3 липня, Зеленський їде до Данії з окремим візитом. Мета – окремі переговори щодо "плану В". І, нарешті, фінальний раунд переговорів з керівництвом Єврокомісії та Євроради відбувся у Римі 10 липня. 3. Навіщо було ставити процес на паузу? Це питання лишається без відповіді. Не можна виключити збіг кількох процесів у часі (рішення щодо БЕБ, наприклад, мало встановлений ще кілька місяців тому дедлайн 10 липня), ротацію уряду також навряд чи "підганяли" під головування ЄС. Не можна також виключити, що на Банковій відчули вседозволеність, розуміючи, що у критичний період Брюссель будь-що буде утримуватися від критики. 4. Як відреагували у ЄС? За інформацією "ЄП", Данія просто не внесла тієї пропозиції, про яку, здавалося, було домовлено. Питання про стан підготовки Молдови та України до переговорів взагалі не включили до порядку денного зустрічі 18 липня.5. Які сигнали ЄС надсилає Україні тепер? За даними "ЄП", Євросоюз розцінює ухвалення цього закону як відкат у виконанні семи рекомендацій ЄК, що були умовою кандидатського статусу України. Досі офіційне визнання відкату в "кандидатських реформах" лунало від ЄС лише щодо Грузії – у відповідь на це Брюссель заморозив взаємодію з Грузією у рамках вступного процесу.6. Якими ще будуть наслідки? Банкову також попередили про наслідки для оборонних інвестицій та інвестицій у відбудову через атаку на НАБУ. Європейські посадовці також нагадують Києву про бюджетну діру, яку Україна має закривати через запозичення. Мовляв, подумайте – чи буде багато охочих позичати країні, яка зруйнувала свою антикорупційну інфраструктуру?

Антиантикорупційна спецоперація. Що стоїть за обшуками в НАБУ?Працівники СБУ та Офісу генпрокурора провели орієнтовно 80 обшуків у 19 співробітників НАБУ в різних областях України. Детективам інкримінують держзраду, незаконну торгівлю з Росією, корупцію в інтересах олігархів. Та що ж насправді стоїть за "полюванням на кротів" у Бюро? Розповідаємо:1. 21 липня співробітники СБУ та ОГП нагрянули до керівника управління детективів НАБУ в Дніпропетровській і Запорізькій областях Руслана Магамедрасулова. Мета відвідин – затримати посадовця за "посередництво у продажі до Дагестану технічної коноплі", яку нібито незаконно вирощував його батько. Слідчі встановили, що Магамедрасулов-старший має російське громадянство. Щоправда, це мало би стати відомим ще після безпекових перевірок. Мати детектива проживає в Києві, але отримує пенсію в "ДНР", що з'ясувало слідство. 2. Після обшуку правоохоронці повідомили Руслану Магамедрасулову про підозру в пособництві державі-агресору. За даними слідства, посадовець мав контакти з чинним нардепом від ОПЗЖ Федором Христенком. Ще напередодні великої війни Христенко втік за кордон, зараз він мешкає в ОАЕ. Зв'язки з Росією нардеп ніколи не приховував. 3. 21 липня Христенку заочно повідомили про підозру в держзраді та зловживанні впливом. Раніше правоохоронці чомусь не помічали його зв'язок з Росією. Силовики стверджують, що парламентар був "топовим агентом ФСБ РФ" та "відповідав за посилення російського впливу на НАБУ". У перехопленнях Христенко розповідає про успішні випадки вирішення питань за допомогою співробітників НАБУ. Один із них – виїзд Геннадія Боголюбова за кордон. Детективи НАБУ справді їхали в одному потязі з Боголюбовим, проте у Бюро заперечують їхню причетність до втечі олігарха. 4. Начальник співробітників НАБУ, які їхали в одному потязі з Боголюбовим – Олександр Скомаров. Правоохоронці стверджують, що він нібито має тісні стосунки з Христенком. Зокрема дружина Скомарова в 2022 році виїжджала з України на авто дружини Христенка. Скомаров займався справою Олексія Чернишова. Співрозмовники УП в НАБУ пов'язують рейд проти них із "помстою Офісу за справу Чернишова". 5. 21 липня СБУ та ОГП повідомили, що затримали в Києві чергового "крота" російських спецслужб. Ним виявився співробітник закритого підрозділу центрального апарату НАБУ "Д-2" Віктор Гусаров. СБУ задокументувала щонайменше 60 випадків, коли Гусаров передавав інформацію з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони Януковича. У НАБУ наполягають: ще в серпні 2023-го почали розбиратися з цією інформацією, провели спільну з СБУ перевірку. Офіційних результатів перевірки СБУ так і не отримали.6. Про підозри також повідомили трьом співробітникам Бюро, які скоїли ДТП, де потерпілі отримали середні й тяжкі ушкодження. На перший погляд – нічого екстраординарного. Але є нюанс: усі ДТП відбулися ще в 2021 і 2023 роках. Очевидно, силовики намагаються підгрести під кампанію "очищення антикорупційних органів" всі справи співробітників НАБУ.7. За словами співрозмовника УП в НАБУ, два тижні йшла підготовка в медіа, тому в Бюро розуміли, що щось буде. І от силовики прийшли, у когось забрали техніку, когось затримали, когось побили. Одному пальцями роздерли очі, щоб розблокувати FaceID. Співрозмовник припускає: загалом силовики превентивно спрацювали, бо дізнались, що в НАБУ готується підозра Тімуру Міндічу (співвласнику "Студії "Квартал 95").

Яку хімічну зброю використовує Росія і чи начиняють хімречовинами "Шахеди"?Цей епізод "Клятих питань" — про хімічну зброю. І як би страшно воно не звучало, ми спробували предметно і без паніки розібратися в усіх деталях її застосування Росією разом із головним спеціалістом управління радіаційного, хімічного і біологічного захисту Командування Сил підтримки ЗСУ Антоном Гончаром. Відео — за посиланням. А ось лише декілька ключових тез: Про різницю між хімзброєю та небезпечними хімречовинами: Небезпечні хімічні речовини, які у великій концентрації або в малій, незалежно від того, як вони застосовуються, можуть погано впливати на наш організм. Наприклад, навіть простий оцет у великій концентрації буде для вас якоїсь подразнюючої дії. Запах від цибулі у вас також щось подразнює – слизова оболонка очей, вам погано. Це небезпечна хімречовина. І тому хімічна зброя – це те, що використовується і заборонено Конвенцією про зберігання, застосування і вироблення хімзброї; небезпечні хімречовини – це ті речовини, які можуть застосовуватися проти людини.Про те, чи є у Росії хімічна зброя: У них є всі можливості для того, щоб виробляти, забезпечувати, проводити дослідження і, як бачите, забезпечувати підрозділи хімзброєю. Хоча вони 2018 року сказали Організації із заборони хімічної зброї, що всі свої запаси знищили. Але, знаючи, як Росія може обходити закони, правила, навіть людські поняття, до них повна недовіра. Про те, скільки разів хімзброя була використана на полі бою: З лютого 2023 року зафіксовано більше ніж 10 тисяч випадків застосування небезпечних хімічних речовин на полі бою. За попередню добу це 7 випадків, за попередній місяць це 760 випадків приблизно. До того часу в нас не було таких можливостей, щоб ми правильно організували відбір цих проб. Насправді, русня почала застосовувати хімзброю ще з 2014–2015 років, просто ми не мали механізмів фіксації.Про те, де і коли росіяни застосовують хімзброю найбільше: Ті напрямки, де їм треба витискати наших оборонців. Найбільший ефект хімічні гранати дають, коли тепла пора, коли йде максимальне випарування. Вдень трохи більше, тому що у них відбуваються активні штурми і, відповідно, під них вони застосовують небезпечні хімречовини. Найбільше, якщо ми беремо у відсотках до штурмів, це, звичайно, Покровський напрямок, Куп'янськ, Лиман і все-все інше.Про способи застосування хімзброї Росією: 88% – це застосування гранат різних типів: РГВО, К-51 і т.д.. Все інше – артснаряди, ще менше – прості аерозолі, які десь можуть розпилити, тому що це контактні бої. На другому місці – саморобні прилади. Простіше кажучи, береться лампочка, заправляється туди хлорпікрин, якась рідина, і скидається з БПЛА.Про те, чи можуть росіяни начиняти хімречовини в "Шахеди": Аякий сенс? Якщо "Шахед" летить вибухати, який сенс того, що вони туди поставлять? Все ж залежить від тих умов, у які потрапляє хімічна речовина. Якщо це великий вітер, температура повітря висока, то буквально до пів години – і нічого не буде. Це неправда, я хочу відразу сказати: не ведіться на фейки. Це дезінформація від РФ.Про те, як захиститися від хімзброї: Завжди тримати засоби захисту із собою – це протигаз, респіратор, окуляри, фільтруючі коробки. Далі: всі небезпечні хімречовини, які ми розглядаємо, або хімічна зброя – це не зовсім гази, це рідини. Так, вони леткі, але це рідини. Завжди осторонь будьте від незрозумілих рідин або різких запахів. Якщо почули різкий запах, покличте наших експертів, ми вам допоможемо. І останнє – не вестися на фейки, завжди перевіряти інформацію і довіряти лише офіційним джерелам.

Третій уряд Зеленського: хто втратить посади і кого планують призначити міністрами? Хто з людей Свириденко отримає місця в уряді та кого президент Зеленський обере міністрами в ключові відомства? Розповідаємо:1. Міноборони. Як відомо УП, Зеленський розглядав на посаду міністра оборони мінімум трьох кандидатів: міністра внутрішніх справ Клименка, міністра цифрової трансформації Федорова, ексочільника Мінстратегпрому Камишіна. Клименко відмовився, а Федорова і Камишіна "відсіяли" через відсутність гарних взаємин із Єрмаком. Зрештою, людиною, яка задовольняє всі вимоги, виявився Денис Шмигаль. Під це призначення в уряді навіть збираються об'єднати Міноборони із Мінстратегпромом.2. Мінекономіки, Мінекології та Мінагро. Уновому уряді створять економічного гіганта на базі об'єднання трьох міністерств. Очолить цього ресурсного монстра перший заступник Свириденко Олексій Соболев. 3. Віцепремʼєр з європейської та євроатлантичної інтеграції. Свириденко може додатково посилити позиції в уряді за рахунок призначення на цю посаду свого нинішнього заступника Тараса Качки. Тобто прем'єрка контролюватиме весь документообіг по уряду, переговори з партнерами і фактично весь економічний блок; правда, без енергетики.4. Міносвіти може очолити нинішній заступник міністра Андрій Вітренко. Він працює у відомстві з часів скандального міністра Шкарлета. Заступника міністра неодноразово звинувачували в плагіаті. За даними УП, Вітренко близький до Андрія Єрмака.5. Міненерго. Германа Галущенка може замінити чинна міністерка екології Світлана Гринчук, яку називають "людиною Галущенка". З енергетикою Гринчук пов'язує лише рік роботи заступницею міністра Галущенка з міжнародних питань. Люди з енергетичного ринку поки перебувають у легкому шоці від таких перспектив.6. Міністерство єдності. Підозрюваний в отриманні неправомірної вигоди в розмірі понад 14,5 млн грн міністр національної єдності Олексій Чернишов не просто втратить посаду – його Міністерство єдності взагалі ліквідують. 7. Міністерство культури та стратегічних комунікацій. У шортлисті – дві культурні діячки: колишня керівниця Директорату з питань гуманітарної політики Офісу президента, СЕО української креативної агенції Bickerstaff.345 Вероніка Селега і директорка Національного центру "Український дім" Ольга Вієру. 8. Збережуть свої крісла в уряді віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та міністр молоді і спорту Матвій Бідний. На посадах також залишаються віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Федоров може стати першим віцепрем'єром в оновленому уряді.

Хто така Юлія Свириденко і як вона стала кандидаткою в прем'єри?Рекомендуємо до прочитання цей вишуканий текст липневого врожаю 2024-го року із делікатним післясмаком "а ми ж казали". Отже, хто ж така Юлія Свириденко і що передувало її карʼєрі у Кабміні? Розповідаємо:1. У середині 2000-х чернігівський чиновник Анатолій Свириденко влаштував свою доньку, тодішню студентку Київського торговельно-економічного Юлію Свириденко в аграрне підприємство "Форсаж" Валерія Куліча. У 2011 році Свириденко стала головою постійного представництва Чернігова в китайському місті Усі. Там Свириденко вдруге зустрілася з Кулічем. А, коли навесні 2015-го його призначили головою Чернігівської ОДА, він запросив Свириденко очолити департамент економічного розвитку. А ще за якийсь час – стати першою заступницею голови ОДА. 2. Коли Куліча зняли з посади глави ОДА, її тимчасово очолила Свириденко. На посаді в.о. вона працювала ледь не цілодобово, щоб зарекомендувати себе перед Банковою. Попри це, в Адміністрації Порошенка навіть не розглядали варіант віддати їй посаду голови Чернігівської ОДА. Тож Свириденко пішла в бізнес. Місце знайшлося в того ж Куліча.3. У 2019 році Мінекономіки очолив Тимофій Милованов. Він запропонував місце заступника нинішньому в.о. міністра агрополітики Тарасу Висоцькому. Натомість той порекомендував Милованову кандидатуру Свириденко, з якою перетинався по роботі в регіонах. Так Свириденко стала восьмою заступницею міністра економіки. Свириденко почали відправляти на наради до Зеленського, оскільки, на відміну від Милованова, вона могла з усім погоджуватися, записувати президентські ідеї в блокнот і пояснювати Зеленському, над чим працює Мінекономіки.4. Вже за наступного міністра економіки Ігоря Петрашка Свириденко змогла пробитися з восьмої до першої заступниці міністра економіки. Тоді ж Юлія почала з'являтися на Банковій ще частіше. З часом Свириденко запросили на місце колишньої заступниці Єрмака Юлії Ковалів. Там Свириденко ніколи не ставала в позу на нарадах і завжди йшла робити те, що сказав президент. 5. Восени 2021 року парламент призначив Свириденко першою віцепремʼєркою – міністеркою економіки. Частина депутатів із профільного комітету скаржаться, що часом, якщо якесь питання не є пріоритетом для президента чи Єрмака, Свириденко може повністю спустити його на заступника і не занурюватися в деталі. Але якщо питання стоїть на контролі в президента чи його треба доповідати на Кабміні, то Свириденко включається на 100%. 6. Головна претензія до Свириденко звучить так: вона стала віцепрем'єркою, але не перестала бути заступницею Єрмака. Мовляв, Свириденко почасти відкладає рішення до того моменту, поки з Банкової не буде відмашки. Ще однією рисою віцепрем'єрки є її готовність хапатися за будь-що, аби це тільки попросив президент. А в підсумку починати проєкти, але не отримувати в них якихось відчутних результатів. 7. Правда, є у Свириденко і чимало прихильників. Мовляв, у нинішній системі влади те, що Юля лишається "заступницею Єрмака" – це навпаки плюс. Не раз бувало, що Шмигаль ішов до президента з проєктами і вертався зі словами, що "це дурниця, Зеленський завернув". А тоді Свириденко брала ту ж презентацію, ішла раз, ішла другий, слухала, кивала, аргументувала, і проєкт проходив.8. Завойовувати територію не в характері Свириденко. Її рольова модель – відмінниця навчання: якщо працювати наполегливо і краще за інших, то керівник помітить і оцінить.

Що нам розповів засновник "Хартії" Всеволод Кожемяко? У "Хартії" замість паперових журналів обліку — застосунок у смартфоні, замість дідівщини — KPI для командирів та підрозділів, а замість шикувань — короткі брифінги. Як бізнес-підходи та особисті зв'язки допомагають реформувати армію? Розповідає неформальний лідер "Хартії" Всеволод Кожемяко:Про бусифікацію та СЗЧ: Коли люди бачать, що в них вкладаються, про них піклуються, дають їм працювати там, де вони можуть і хочуть, вони працюють. Я досі дивуюся, які унікальні люди приходять. Приходять топменеджери компаній, партнери компаній, відомі спортсмени. Це дуже надихає, особливо в моменти, коли стикаєшся зі страшними речами. Такими, як байдужість, інертність, непрофесіоналізм і небажання людей нагорі…Про конфлікт з мером Харкова: За весь час, відколи ми тут перебуваємо, отримали від мерії близько 20 млн грн, що менше, ніж 2 млн на місяць. На мою думку, цього недостатньо. Це до розмови про незламність. Завдяки кому Харків – незламний? Завдяки тим, хто сидить у ресторанах, відпочиває і гуляє у парку, чи завдяки тим, хто сидить в окопі і стримує ворога? А ворог же щодня робить якийсь екшн, щоб пролізти вперед. За всієї поваги до містян, краси і чистоти міста, можливо, доречніше іноді підкупити якихось дронів? Про бригаду як підприємство: Для того щоб порахувати, скільки коштує вбитий ворог чи кілометр фронту, у скільки обходиться той чи інший маневр, в армії потрібно запровадити певні бізнес-моделі. Плануємо все це обрахувати в грошах: розглянемо бригаду як підприємство, де профіт – знищені вороги і техніка, а лост – на жаль, наші втрати. Так ми зможемо порівнювати бригади в корпусі, батальйони і навіть роти.Про те, навіщо бригаді у складі лідери думок: У нас багато лідерів громадської думки, відомих людей, бо багато речей ми робимо вперше. Тільки лідери, які уже щось у цьому житті зробили, можуть на себе взяти відповідальність і поперти цю всю історію, додавши своєї експертизи. До нас мобілізувався партнер компанії "Moris", будемо з ними вибудовувати юридичну вертикаль. Також плануємо перебудовувати логістику з одним з лідерів ринку. Про кадрову ефективність: Разом із компанією "Baker Tilly" плануємо створити систему кадрового менеджменту. Старший партнер цієї компанії порівняв те, що ми створюємо, з першим українським IPO. Командири повинні робити бойову роботу, а все, що її забезпечує, ми хочемо зробити максимально ефективно. Зараз ми збираємо під це команди, робимо інвентаризацію людей, шукаємо у першу чергу в бригаді і корпусі людей, які займалися в цивільному житті консалтингом, фінансовим консалтингом, аудитом, логістикою, кадровим менеджментом. Про ситуацію на фронті: На початку року я написав свій прогноз: на жодні вибори, перемир'я, зупинку війни цього року розраховувати не варто. 

Що нам розповів Тарас Чмут? В нинішній розмові з УП керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут вдається до метафори, порівнюючи ситуацію в країні та на фронті з кораблем, що тоне. Влада потрошку вичерпує з нього воду, але корабель все одно йде на дно. Чому так відбувається? Повну версію інтервʼю дивитися тут, а ось декілька ключових тез: Про стратегію росіян на фронті: Стратегічною задачею росіян і минулого року, і першого півріччя цього року було витіснення українського угруповання з Курської області. Вони, на жаль, з цим успішно справилися, масою витіснивши нас із втратами. А далі перейшли в другий етап – це формування так званої буферної зони з фактичною окупацією якоїсь частини Сумщини, щоб спробувати потім поміняти ці території на щось. Ще одна задача росіян – відтягування значних ресурсів Сил оборони, оскільки, якщо ми не будемо протидіяти, вони будуть далі наступати. А якщо наступати виходить, то вони будуть пробувати взяти під вогневий контроль обласний центр.Про Дніпропетровщину: Перенесення війни на Дніпропетровську область означає, що ще в одній адміністративній області є окуповані території, навіть якщо це квадратний кілометр, вони вже можуть створювати там свою військову адміністрацію і говорити про те, що і "Дніпропетровщина входить до складу РФ", і так далі. Це дуже чутлива геополітична проблема. Вони будуть далі пробувати розширяти свій плацдарм там. Про хаос в управлінні військами: Вже понад пів року ми формуємо корпуси, і мало з них прийняли якісь ділянки і мало з них можуть виконувати задачі. Замість того, щоб масштабувати успішні сильні військові частини, ми плодимо багато нових частин. А людей не більшає, ресурсу не більшає, і війна на виснаження триває. Це дуже дивні рішення.Про ставлення до публічних закликів відправити Сирського у відставку: А що ми хочемо досягти цією зміною? Яку проблему вирішуємо? Інше питання – а на кого міняємо і чи стане краще з тими ресурсами і в тій ситуації в країні? Це ширша проблема, ніж прізвища, бо це проблема інституцій. У нас їх не було, і ми їх не починаємо створювати. Про конфронтацію всереднині Збройних сил: З одного боку, це про комунікацію, про безтолкові спроби повернення позицій, про утримання непотрібних одиночних будинків десь далеко. З іншого боку, про те, що відрив верхів і низів подекуди тільки збільшується, а це призводить до якогось хибного сприйняття ситуації на полі бою. Бо в Києві люди не думають, що ми можемо завтра програти війну. Люди думають, що якось воно все буде. А це не так. На низах люди виснажені. Про неготовність Європи до війни: Європа і не хоче готуватися до війни і думає, що та війна, яку веде Україна, це війна для бідних. Мовляв, от у них є суперкласні армії, найтехнологічніше озброєння, і вони високоточкою всіх уб'ють. Не вб'ють. І їхні 20–30 танків і 50 кращих літаків не переживуть таку саму операцію, як "Павутина". Вони не розуміють того, наскільки сучасна війна змінюється і наскільки поле бою інше. Не треба мати найкращу техніку. Треба мати достатню техніку в достатній кількості.Про переговори: Ми точно не маємо погоджуватися на те, що ми маємо стати слабкими. Ми точно не маємо юридично визнавати втрату територій, навіть якщо ми зараз їх не контролюємо. Пройде 10 років, пройде 20 років, імперія колись упаде, а ми маємо бути готові включитися і повернути своє.

Чи зможуть росіяни відновити стратегічну авіацію після "Павутини"?"Оборонка" проаналізувала, які саме російські літаки були уражені з початку великої війни, яке їхнє значення на полі бою, скільки таких повітряних суден залишалось у запасі та чи зберегла Росія спроможності ремонтувати, модернізувати та будувати нові стратегічні судна. Усі деталі – за посиланням, а ось дуже коротко:1. Ту-95. Після операції "Павутина" Dnipro Osint підтвердив ураження дронами 8 бортів Ту-95. І це тільки те, що видно на супутникових знімках. Нові судна вже давно не виробляють, так само як і їхні двигуни НК-12 – лише роблять їх капітальний ремонт та модернізують. Відповідно відновлення такої кількості Ту-95 навіть у середньостроковій перспективі є нереалістичним, а запаси літаків-донорів будуть поступово вичерпуватись.2. Ту-22М3. "Павутина" СБУ знищила щонайменше 12 штук, якщо рахувати тільки візуально підтверджені втрати. Виробництва цих літаків у Росії немає. У 2018-2022 роках була програма модернізації до рівня Ту-22М3М, яка б дозволила використовувати нові типи більш точного озброєння. Однак зараз її доля невідома. З іншого боку Ту-22М3 не є ключовим носієм російських високоточних крилатих ракет, як ті ж Ту-95 та Ту-160, тож відчутного бойового ефекту від їх втрати чекати не варто.3. А-50У. Наразі з гри вибуло 4 з 9 російських А-50У, два з яких – завдяки "Павутині". З іншого боку, ворог має в запасі певну кількість немодифікованих А-50, які теж можуть бути модернізовані до рівня А-50У. Проте вартість радіотехнічного обладнання на кожному з таких бортів коштує сотні мільйонів доларів, а його виробництво і встановлення потребує вузькопрофільних спеціалістів, які вміють працювати зі старими радянськими технологіями.4. Після "Павутини" росіяни перебазували власні літаки на аеродром "Українка", в 6000 км від лінії фронту. Станом на 15 червня на цьому аеродромі перебувало 37 бортів Ту-95, частина з яких потенційно є донорами запчастин для ремонту. Все більше літаків почали розміщувати на авіабазах, які знаходяться від 6 до 7 тис км від України. Такі перельоти з бази на базу для задання ударів потребуватимуть багато часу та цінного ресурсу двигунів.5. За даними ГУР, росіяни не здатні відновити виробництво нової стратегічної та дальньої авіації. Все через втрату ключових технологій, нестачу кваліфікованих працівників та дефіцит комплектуючих, зокрема західних. Стратегічна авіація РФ – це спадок СРСР, який росіяни не здатні повноцінно не те що виробляти, але і мають складнощі з його підтримкою.