Джерело
Український Архетип | Мабуть усі пам’ятають паніку на початку війни. Великі черги до заправо...
1 930 Охват/переглядів
2023-08-12 17:43
Повідомлення №45
Мабуть усі пам’ятають паніку на початку війни. Великі черги до заправок, банкоматів, масові закупівлі гречки та туалетного паперу – звичайні реакції для наших людей на будь-які страшні та надзвичайні події. Цікаво, що така швидка реакція відбулась у доволі великої частини суспільства, в тому числі й у молодих родинах, в яких немає досвіду накопичування всього при тотальному дефіциті. Мабуть, то діє родова пам'ять бабусь та прадідусів – наслідок страшних війн минулих часів.
Ось, наприклад, у праці В. Гриневича «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні 1939-1941», із посиланням на архіви спецслужб дуже яскраво відтворений механізм масових закупівель на фоні панічних настроїв серед українців у 1938 році. Війна почалась аж через рік, але для людей, що постійно перебували під напруженням радянської преси, яка саме в цей час змінила пластинку і з теми «миролюбності» перейшла до наративу «відповіді ворогу на його території» логічно було бігти й готуватися до чергових страшних часів вже зараз.
«Поряд із проявами обурення діями «фашистів» і демонстрацією патріотизму в суспільстві спостерігалися панічні настрої відносно майбутньої війни. Показником цього стало стрімке зростання черг біля магазинів – люди розкуповували хліб, сірники, сіль, гас. Спецслужби пояснювали це «провокаційними діями контрреволюційних елементів, на які піддаються маси». В Івангороді Бахмацького району на Чернігівщині за чотири доби було продано 1020 пудів солі, тоді як раніше за такий самий час продавали не більш як 50-60 пудів. Як діяв механізм паніки свідчить, зокрема, випадок, що трапився в селі Будище Козелецького району. Одного дня тут з’явилося кілька людей із сусіднього села, які прийшли по сіль із мішками. «Дивна купівля» наполохала місцевих мешканців. У результаті усього за кілька годин у магазині зник весь запас солі – 300 пудів. Серед населення ширилися чутки, що невдовзі почнеться війна і Гітлер переможе, адже він «сильніший», лунали «поради» скоріше скидати радянські гроші, запасати продукти й т.ін. Почалося масове зняття вкладів в ощадних касах – лише за першу декаду жовтня 1938 р. населення УРСР зняло 200 тис. руб.»
Як бачимо, механізм створення паніки серед населення, так само як і наративи, якими користуються ворожі агенти не дуже змінилися за 80 років. Історія знов доводить нам, що у важкі часи слід більше спиратися на логіку та тверезе судження, ніж на чутки та сумнівні провокації.
Ось, наприклад, у праці В. Гриневича «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні 1939-1941», із посиланням на архіви спецслужб дуже яскраво відтворений механізм масових закупівель на фоні панічних настроїв серед українців у 1938 році. Війна почалась аж через рік, але для людей, що постійно перебували під напруженням радянської преси, яка саме в цей час змінила пластинку і з теми «миролюбності» перейшла до наративу «відповіді ворогу на його території» логічно було бігти й готуватися до чергових страшних часів вже зараз.
«Поряд із проявами обурення діями «фашистів» і демонстрацією патріотизму в суспільстві спостерігалися панічні настрої відносно майбутньої війни. Показником цього стало стрімке зростання черг біля магазинів – люди розкуповували хліб, сірники, сіль, гас. Спецслужби пояснювали це «провокаційними діями контрреволюційних елементів, на які піддаються маси». В Івангороді Бахмацького району на Чернігівщині за чотири доби було продано 1020 пудів солі, тоді як раніше за такий самий час продавали не більш як 50-60 пудів. Як діяв механізм паніки свідчить, зокрема, випадок, що трапився в селі Будище Козелецького району. Одного дня тут з’явилося кілька людей із сусіднього села, які прийшли по сіль із мішками. «Дивна купівля» наполохала місцевих мешканців. У результаті усього за кілька годин у магазині зник весь запас солі – 300 пудів. Серед населення ширилися чутки, що невдовзі почнеться війна і Гітлер переможе, адже він «сильніший», лунали «поради» скоріше скидати радянські гроші, запасати продукти й т.ін. Почалося масове зняття вкладів в ощадних касах – лише за першу декаду жовтня 1938 р. населення УРСР зняло 200 тис. руб.»
Як бачимо, механізм створення паніки серед населення, так само як і наративи, якими користуються ворожі агенти не дуже змінилися за 80 років. Історія знов доводить нам, що у важкі часи слід більше спиратися на логіку та тверезе судження, ніж на чутки та сумнівні провокації.