Тимчик

1256 JPEGMAFIA - EXPERIMENTAL RAP 🌟🌟🌟Not everything about JPEGs, I likeТакий зухвалий маркетинг, стільки гонору та заявка на трон короля експериментального репу, а в підсумку маємо роздутий альбом без вектору, без цілі. А саме обідне в цьому всьому, що по мірках Пеґґі цей реп не такий вже й експериментальний, а єдине дійсно експериментальне на платівці — це наскільки різко скаче трекліст від пісні до пісні, але цей шок набридає ще до середини прослуховування. Основу цього звуку можна було почути на набагато вдалішому LP!, а всі ці металеві штучки були краще зроблені на позаминулорічному ILDMLFY. З двадцяти пʼяти треків тут, ймовірно, можна легко нашкрябати більш змістовний альбом, декілька з цих пісень прям дуже тягові, проте загальне враження вже надто зіпсоване.❌ путін на обкладинці делюксу SCARING THE HOES, колаборації з Каньє, цей семпл з березоньками, братан, це вже так забагато страйків;💯-трек: Burning HammerFFO: Death Grips, Earl Sweatshirt, Danny Brownhttps://jpegmafia.ffm.to/experimentalrapℹ️ 21.5.2026, USA, experimental rapJPEGMAFIA: https://tymchyk.com/artist/JPEGMAFIA#OG333@tymchyk

Історія стара як день, коли продюсери не змогли вибороти бюджет на фінальний сезон, а актори, сценаристи, шоуранери, які витратили на серіал десять років свого життя, не мають волі далі боротися за своє шоу й готові його закінчити якомога швидше. Тоді ми отримаємо кінець Game of Thrones, Stranger Things, фінали серіалів, яких не було, бо події, які мали розвиватися мінімум три сезони, було скомпресовано в пʼять епізодів. Це саме, на жаль, сталось і The Boys. Обіцяна scorched earth перетворилася на злегка подряпаний овальний кабінет, арка злодія Бутчера зайняла менше часу, аніж навіть в Денеріс, а якщо до прикладу порівняти фінальну битву третього сезону з цією, то стає надзвичайно сумно. Все стало таким дешевим та перетворилось на суцільні панчлайни гострих політичних коментарів, які дійсно бувають дуже смішними. Сили Хоумлендера зручним шляхом було понерфлено, всі можливі перепони невільовано, наші герої доїхали до свого закінчення, ніби на ескалаторі, майже без зусиль.Це все не скасовує нескінчений шарм Карла Урбана та талант прекрасного Ентоні Старра, який подарував нам одного з найкращих злодіїв сучасності. Просто ми могли отримати набагато більше, якби не плани студії на умовний The Boys: Mexico та вже анонсований приквел.

1254 fakemink - Terrified . 🖤🖤🖤🖤 by @bldslrShihu hu shihuhhhushishu shhuhushihuСелф-прод дебютник нью-скул репера з Британії, на якого зненацька звалилась неабияка популярність у 2025-ому році, починаючи з синглу «Easter Pink». Свій страгл Вінцензо змальовує через призму «фейкового, дорогого болю», цю ідею він пушить з лід-EP The Boy Who Cried Terrified . і тепер поглиблює у альбомі Terrified .Чим чіпляє його звук пересічного слухача хіп-хопу? Бітами, продакшеном, специфічним речитативом з запітченим голосом і абсолютною «грандіозністю» — до фейму, а тепер «грандіозністю і глибокою тривожністю» — після того, як він увірвався у мейнстрім. Мінк проходить внутрішні метаморфози від світової популярності у віці всього лиш 21 року, і перекладає їх на біти.У новому альбомі тривожність артиста глибшає, треки чіпляють не одразу, однак через певний час втягуєшся, і симбіоз біта та специфічної читки робить свою справу. Особисто я був тією людиною, хто вперто ігнорив Мінка, однак його останній EP, а сьогодні — дебютник, особисто для мене розставили всі крапки над «і». Можливо, розставить і для вас. ❌ інтерлюдії трохи не в тему, а також є прям мід треки;💯-трек: Kiss of Death / All Eyes on Me / Night , Blooming Jasmine .FFO: EsDeeKid, Feng, FimiguerreroSpotify | Apple Music | YouTube Music | Deezerℹ️ 22.5.2026, UK, experimental rapКанал автора: @grunt_ua#OG333@tymchyk

1252 Held. - GREY 💀💀💀💀Day VersesКоли Дуглас Робінсон пішов з Night Verses, я, звісно, розстроївся, бо саме з ними вони спромоглися записати свій магнум опус. Проте пізніше виявилося, що як інструментальне тріо вони теж можуть видавати дуже потужні речі. Тож залишалося лише одне питання: а що ж може Дуглас без них? Виявилося – багато. Як мінімум, зібрати новий гурт з не останніх людей, наприклад, із барабанщика Coheed & Cambria, запросити на фіти свого дебютного альбому доволі великі імена, коротше кажучи, хайпанути. Проте музично цьому дебюту все ж бракує комплексності та прогресивності його попереднього колективу: це такий доволі прямолінійний пост-хардкор, два рифи на куплет і приспів, які, на мій смак, повторюються забагато, і кожна пісня реально могла б закінчитися якнайшвидше. Сам Робінсон намагається далі тягнути це все своєю манерою та найкращою імперсонацією Деріла Палумбо, але акомпанемент все ж видається йому замалого фасону. Тільки на другій половині вони ніби розправляють плечі та трохи торкаються розлогої атмосферності, але на цьому вже все. Десь такі самі відчуття були після його ж дебютного EP Out of the Sky, після якого Night Verses стали одним із найтехнічніших і найцікавіших гуртів, тому я не кваплюся з висновками: може, й ці навчаться грати складніше.❌ я просто ненавиджу парт Френка Аїро, настільки він фальшиво заспіваний;💯-трек: KNIFEPOINTFFO: Reuben, Thursday, Thricehttps://held.ffm.to/greyℹ️ 15.05.2026, USA, post-hardcoreNight Verses - INTO THE VANISHING LIGHT: https://tymchyk.com/reviews/437#OG333@tymchyk

1251 Покруч - ПКРЧ Голосними #АР@tymchyk #GOAT@tymchykАльбом десятиліттяДовгий час серед людей, дотичних до студії Revet Sound, чи фанатів гурту ТОЛ, або просто поціновувачів української важкої музики альбом Покруча був чимось на кшталт святого Ґрааля. Всі знали, що він має існувати, але з кожним роком він все більше перетворювався на легенду, міф, в яких хотілось вірити, але вірилось в його реальність все менше. Проте колись мало ж пощастити й нам. На відміну від Індіани Джонса, який знайшов свій Ґрааль у вигляді самого скромного глечика, наш виглядає як найрозкішніший кубок, який видають за перемогу в гран-прі Монте-Карло, не менш.З такими довгобудами найбільший ризик це завищені очікування, які парадоксально з часом завищуються тільки більше, і багато хто спотикається саме об це, як той самий Karnivool цього ж року. Та й інтерес з плином часу теж не те щоб зростає, однак у випадку ПКРЧ все ж сталось щось аномальне. Всі очікування виправдались і навіть більше, а інтерес дійшов до свого піку. Є щось в цьому вселенсько-справедливе, коли всі твої зусилля, весь божевільний труд, все, що було вкладено в кожен звук і ноту, в підсумку помічені, відчуваються, безумовно справляють враження. Ніхто не скаже, що щось не звучить, нікому не прийде на думку щось змінити, навіть останній хейтер не зможе применшити, наскільки це ретельна, технологічно бездоганна та за всіма ознаками ідеально звучна робота. І це саме по собі далеко не тривіальна задача, бо тут окрім класичного рок-ансамблю постійно звучать живі духові, хори, оркестр, електроніка тощо.На такому фундаменті можна побудувати багато всього, щось металобетонне важке, як хмарочос, або найпрогресивнішу споруду, монумент буремним часам, але вони вирішили будувати сходи в космос, які до того ж напівдороги перетворюються на машину часу, що проводить слухача по різних музичних культурах, епохах, історичних контекстах. Кожна пісня малює цілий всесвіт, різними фарбами, різними сенсами, викликає й сміх і сльози, тримає за горло та обіймає. Перетравити одну вже емоційно виснажливо, а альбом взагалі залишає в кататонічному екзистенційному ступорі, дякуючи дотепним інтерлюдам його хоч би можна дослухати до кінця. Голосними вимагають уваги, фокусу, це не фонова музика, а грандіозний твір, до якого треба підходити підготовленим і готовим не тільки щось отримати, а й віддати. Драматургія цього оповідання веде слухача до безумовного катарсису, цей процес кінематографічний, зрежисований з хистом та вмінням, варто тільки довіритись Євгену, Сергію, Глібу та Олександру, вони покажуть дорогу. А в кінці цього шляху, як вже відомо, тільки космос.💯-трек: Велкам / Чума / Руки / Cон Це / Танго / Ганг / Авангард / ВеснаFFO: Leprous, Frank Sinatra, Kornhttps://orcd.co/pkrchgolosnymyℹ️ 19.05.2026, Ukraine, album rockAOTYs of 2026: Spotify // Apple Music // YouTube MusicGOATs: https://open.spotify.com/playlist/5NEXLJpVX2B4q6GxOAQ5a6#OG333@tymchyk

Не знаю, яку саме ціль переслідував цей 40-хвилинний спешл, швидше за все нагадати про існування Панішера перед його майбутньою появою в наступній частині Людини-павука, але це, напевно, саме беззмістовне, що я бачив від Марвела, а це багато про що каже. Коротенький епізод витрачає майже половину свого хронометражу на екзистенційну ПТСР-лихоманку а-ля Інгмар Бергман, а фірмовий костюм взагалі взагалі зʼявляється буквально в останні хвилини. Решту часу безумовно талановитий і дико харизмитичний Джон Бернтал як шалений бігає по спальнику та всіма різними способами брутально вбиває супер тупих NPC. Тож тут все стабільно. Але сетинг такий карикатурно комічний, що навіть найсерйозніші моменти вже легко перетворились на меми. А ще неможливо не помітити, що Дісней не в курсі, що робіти з таким контраверсійним персонажем, вони його не розуміють, а особливо його не розуміє сам Бернтал, який своїми манеризмами просто монополізував свою інтерпретацію, яка насправді надзвичайно далека від канонічної. А ця графіка…💀

1245 Periphery - A Pale White Dot ⚪⚪⚪⚪⚪Periphery VI: Why Are You Gay?Після першого прослуховування у мене була одна думка в голові: фанати, а особливо саме фанати Періфері, точно знищать цей альбом, і він буде вважатися серед них одноголосно найгіршим. Немає розлогих прог композицій, немає химерних структур, а натомість є відносно коротенькі класично оформлені пісні різного штибу та порядку. Мене цей півот чомусь ніяк не здивував — гурт вже достатньо награвся в андерграунд, прийшов час спробувати отримати хоч якийсь клаптик тої популярності, в якій купаються інші, аргументовано менш талановиті та працьовиті гурти. Бо якщо подивитися на кількість слухачів, то тільки зараз Міша з хлопцями змогли трошки перетнути межу в півмільйона. Boys gotta eat. Чи є ця, напевно, остання спроба успішною? Ще рано казати, але вже видно по реакції людей, які не дуже були знайомі з творчістю цих піонерів дженту, це дещо спрацювало, аудиторія має розширитись. Щодо мене, я поки що не закохався в A Pale White Dot, але розуміння необхідності цієї платівки дійсно допомогло прийняти багато сумнівних моментів. Таких, як з першого погляду рандомний порядок пісень, чи доволі скромний по їхніх мірках продакшн, або дивний вибір синглів. Проте тут вдосталь того, що я в них люблю, типу трьох гітаристів, які намагаються переграти один одного топовими рифами, Спенсера, який викладається як востаннє, ідеально визвучених барабанів, цікавої електроніки, якої стало в порівнянні набагато більше, майже каверу на HIM тощо. Тож хай їм повезе з цим!✔️ друга половина альбому набагато сильніша та має один з найкращих ранів з трьох треків;❌ Subhuman легко одна з найгірших пісень в їхньому каталозі, Рамос звучить дуже комічно;⚠️ деякі коротенькі інтро й аутро пісень наводять мене на думку, що їх можна розставити в іншому, більш логічному порядку;❓ мені не дуже зрозуміло, чому саме вокал записаний так неякісно та якось слабо заранжований, коли це діамант цього гурту;🔝-трек: Talk / MalevolentFFO: SikTh, TesseracT, Fellsilenthttps://go.mhe.fm/p_apalewhitedotℹ️ 15.05.2026, USA, djentPeriphery - Periphery V: Djent Is Not a Genre: https://tymchyk.com/reviews/476#OG333@tymchyk

Маю дещо сказати. Вимкнув негативні реакції, бо почалось щось зовсім неадекватне, коли ними спамляться вже пости зі зборами. Якщо це боти, то почекаю якогось рішення цієї ситуації, а якщо хейтери, то мені шкода, що я в когось настільки безкоштовно живу в голові, що він регулярно витрачає на це так багато часу та енергії.Також показовою для мене стала ситуація з вчорашньою премʼєрою Септи на The Needle Drop. Подія без перебільшення знакова, бо це буквально перший (якщо не рахувати спліт Drudkh) український гурт, який потрапив на сайт Фантано, один з найбільших світових ресурсів про музику, і це були не Jinjer, і не Stoned Jesus, а мій маленький локальний бенд. Вочевидь я знав, що когось це покоробить, плюс мені зрозуміло, що з тим, як зростає моя популярність, хейту теж буде ставати більше. Але ж має якось і любов зростати, а я не можу сказати, що отримав багато добрих слів підтримки, навіть від кентів. Особливо, якщо порівняти з тим, як на цю новину реагували у мене в інших соцмережах не українці. Як то кажуть, змушує замислитись.Можете сміятися з цього, вважати, що я згорів. Напевно, так і є, якщо навіть мене такого товстошкірого це все ж тригерить, то треба щось з цим робити. Бо все було смішно, поки я не поняв, що через це в мене просто починає псуватися настрій. Дійсно сентиментальний став.

1237 Ziferblat - Меланхолія 🤮🤮🤮🤮🤮Насолоджуйтесь, поки все не закінчилосьМаю зізнатися, що у мене далеко не одразу склалось з новим альбомом Циферблату, після першого прослуховування пісні здались якимись надто різношерстими і зовсім не меланхолійними, а тексти відверто крінжовими. Але я не втрачав надії й вперто продовжував слухати, бо було безліч музичних моментів, які одразу чіпляли, а з кожним разом їх ставало все більше. Тож десь на десятому колі я вже впевнено можу сказати, що другий альбом найобдарованішого гурту України все ж вдався. Моє прийняття сталось тоді, коли я згадав, скільки дурниць собі дозволяли прог-рокери сімдесятих і вісімдесятих, і попри всю складність та серйозність музики могли бути дуже несерйозними у всьому іншому. Моментами я все одно можу мінімально скривитися, як на приспіві Божеволію чи під час фіту з Промсонею, але загалом робота вийшла неймовірно старанною та наповненою купою майстерних сонграйтерських прийомів і філігранних аранжувань. Звісно, цього всього не було б чутно й до Меланхолії не хотілось би повертатися, якби не перфектний звук.💯-трек: Так зʼявилась пісня / МістоFFO: Genesis, Yes, Totohttps://ziferblat.fanlink.tv/melancholiyaℹ️ 6.5.2026, Ukraine, art rock484 Циферблат - Перетворення: https://t.me/tymchyk/1513#OG333@tymchyk

1233 American Football - American Football #AOTY@tymchykальбомрокуСучасні культи доволі дивна річ, спочатку жарт, потім мем, а з часом стають настільки зашитими в нашу спільну канву культурного контексту, що здається, ця обкладинка з дивно розділеними буквами завжди була, а початок Never Meant на гітарі має знати кожен. Сімнадцять років ми чекали на те, що здавалось ніколи не станеться, а саме на продовження вже тоді легенди, тож навіть ця друга спроба була якимось дивом, а коли сталась третя, тепер четверта — нам дійсно пощастило. І на мою думку найбільше нам пощастило саме з четвертим однойменним альбомом American Football. Саме цей шлях у чверть сторіччя потрібний був для створення такого твору, який має в собі безкрайню емоційну глибину та достатню музичну ширину. Це вже ніякий не мідвест, навіть не емо, може здалеку прог, але здебільшого ці пісні існують поза жанрами, і знов-таки задля того, щоб їх написати такими, потрібен був час. Всі ці розміри, гармонії, поліритмію не награєш на удачу, ці дивні атональні, поліфонічні речі, які чутно деінде на платівці, не зробиш без впевненості та чистого розуміння того, що саме ти робиш. Це справжній геній. А якщо послухати мелодраматичну лірику Майка Кінселли, заспівану його унікальним вокалом, стає не просто сумно, стає зрозуміло, що життя, воно таке й є: щемкі слова можуть звучати в голові, коли навколо грає напрочуд весела музика, а мудрість зароджуватись всередині тривожного хаосу.💯-трек: Man Overboard / Bad Moons FFO: Owen, Mineral, Radioheadhttps://american-football.ffm.to/LP4ℹ️ 01.05.2026, USA, post-rockAOTYs of 2026: Spotify // Apple Music // YouTube Music#OG333@tymchyk