Тимчик

731 Parannoul - Sky Hundred #AOTYRYM AOTY 2024Як би мені не подобався його попередній альбом, я зіткнувся з тим, що сам в собі дуже не люблю, коли загальний хайп навколо артиста впливає на мою симпатію до нього. Гадаю, багато хто помітив, як після виходу After the Magic цей корейський музикант перетворився на майже ікону шугейзу, і якщо тобі хочеться продемонструвати всю крутизну свого музичного смаку, то треба сказати, що викупаєш Parannoul. Я на це все дивився і відчував, як втрачаю цікавість до його творчості. До того моменту, як тиждень тому не послухав новий альбом. З перших секунд Sky Hundred стає зрозуміло, що будь-які сумніви мають піти геть — він повний енергії, напруги та життя. Обидва неперевершені оупенер і клоузер замикають його у кільце життєствердної саморефлексії, а того суму, який можна було почути на попереднику вже майже немає. У плані звуку реліз зробив великий крок ще далі в сторону розмитого шипучого звучання: навісив ще більше дисторшну на барабани, розмазав ефектами гітари, а в центрі уваги залишив піаніно. Голос тепер намагається пробитись своїми емоціями через люті шари компресії, що теж додає унікальності і робить одним з найцікавіших міксів, що я чув цього року. Дуже радію, що попре всі свої упередження, я просто в захваті від цієї платівки і, що цей артист рухається саме в цьому напрямку.✅ я нічого не розумію;💯-трек: Gold River / Painless / Evoke MeFFO: Asian Glow, Holy Fawn, envyhttps://parannoul.bandcamp.com/album/sky-hundredSpotify | Apple Music | YouTube Music | Deezer462 Parannoul - After the Magic: https://t.me/tymchyk/1345AOTYs of 2024: https://open.spotify.com/playlist/0O7VGXtR2EQ7lzxgqvrfPj#OG333

727 Thrice - Vheissu #GOATWe're more than carbon and chemicalsМоже, це я просто тільки зараз побачив, але культовий альбом Трайс нарешті став доступний на Spotify. Чим не привід ще раз переслухати цей шедевр? А це дійсно шедевр, не тільки в розрізі майже бездоганної дискографії гурта, так і, як індикатор розпочатих тектонічних зсувів в жанрі пост-хардкору тих часів. Всі різко почали експериментувати та інтелектуалізувати свою творчість, але саме Thrice були найперші. Вони єдиним рішучим рухом напхали у Vheissu стільки різних інфлюєнсів, і не тільки музичних, а ще дуже чутно вплив різної філософської літератури та релігійності самого Дастіна. І це все, звісно, наклало суттєвий відбиток безпосередньо на звучання, яке стало загалом ширшим жанрово, багатшим на різні звуки та глибшим у своїх аранжуваннях. Хуки їм завжди вдавались, приспіви, які засідають в голові надовго, слова, які одразу запам'ятовуєш, але тут зʼявилась ще дуже впізнавана естетика, і такий ще енергійний сум, який одночасно змушує замислитись і надає сили боротися. Тому що в цілому альбом саме про боротьбу: за себе, проти режиму, за любов, боротьбу минулого з майбутнім, боротьбу проти змін. І саме в той момент, коли цей вічний квартет почав змінюватись, їм треба було транслювати такий меседж, в першу чергу для себе, нам просто пощастило його теж почути.🅱️ Stand and Feel Your Worth має ефект зажованості наприкінці пісні;💯-трек: The Earth Will Shake / Hold Fast Hope / Red SkyFFO: Thursday, Alexisonfire, FinchSpotify | Apple Music | YouTube Music | DeezerGOATs: https://open.spotify.com/playlist/5NEXLJpVX2B4q6GxOAQ5a6#OG333

726 JPEGMAFIA - I LAY DOWN MY LIFE FOR YOU #AOTYAttracting the hoesЦього разу Пеґґі вдалось зробити одночасно свій найбрудніший та найчистіший альбом. Це дійсно серйозне досягнення, що на ILDMLFY органічно уживаються просто безумні рвані треки з металевими гітарами та такий дуже smooth приджазований реп. І все ідеально вкладається у хронометраж альбому, роблячи зручні зупинки на кожному з цих різних звучань, не набридає одним і тим самим, а проводить слухача по персональній трансформації JPEGMAFIA у щось нове, повне. Ще цікаво наскільки альбом вийшов злободенним, current, на ньому можна почути й про Дідді, й Дрейка, й Емінема, все з гумором, але все одно гостре. Проте здебільшого пісні сприймаються, як тріумфальне фак-ю хейтерам, як доказ того, що всі, хто намагаються його стримати, опустити, фундаментально не праві.💯-трек: i scream this in the mirror before i interact with anyone / vulgar display of power / Exmilitary / JPEGULTRA!FFO: Danny Brown, billy woods, Injury Reservehttps://peggy.lsnto.me/ildmlfyAOTYs of 2024: https://open.spotify.com/playlist/0O7VGXtR2EQ7lzxgqvrfPj#OG333

720 State Faults - Children of the Moon #AOTYIs it like dying? I’ve felt that before.Я спеціально не дражнив себе синглами, щоб спожити цей альбом вперше цілком і як один довгий твір. Не пожалкував. Дійсно нова робота State Faults тематично зшита інтерлюдіями та безшовними переходами з одного треку в наступний, понад година музики сприймається, як подорож у прірву з дещо нещасливим кінцем. Музично це те само класичне скрімо з несамовитими високими криками, ураганними барабанами та атмосферними гітарними пасажами. Проте з часів альбому Clairvoyant вони все ж трошки зм'якшились, а іноді навіть обережно проникають на територію пост-хардкору з чистими приспівами, наскільки це дозволяє їхній канон. Але це ніяк не завадило загальному градусу драматургії Children of the Moon, а він просто зашкалює; все таке сумне, безнадійне, і все одно з кожним цим непростим болісним кроком наближає тебе до якогось катарсису. Доволі довгий альбом насправді пролітає непомітно, він ще й дуже приємно замикається у кільце, тому заходити на друге коло завжди здається правильним рішенням, в цьому добровільному стражданні є своя краса.ℹ️ сама блекметальна пісня називається Назар;💯-трек: Palo Santo / Leviathan / No Gospel / Palm ReaderFFO: Frail Body, Loma Prieta, Gillian Carterhttps://dthw.sh/childrenofthemoonAOTYs of 2024: https://open.spotify.com/playlist/0O7VGXtR2EQ7lzxgqvrfPj#OG333

Palm Reader відіграли свої останні концерти й шляхетно розпалися, тому настав час повернутися до рубрики втрачених гуртів і зробити її вже постійною по тегу #LOSTВперше дізнався про них, коли побачив стильнючий кліп на пісню Stacks з альбому, який вже навіть ніде недоступний, але одразу було зрозуміло, що це мої клієнти: музика математична, але не занадто, така, трошки із саузерн роком, вокал емоційний, справжній, ще й структури некласичні, як я люблю, без куплетів і приспівів. Однак вже на наступному релізі гурт зробив різкий півот у більш атмосферну та задумливу музику, соліст заспівав доволі незвичайним чистим вокалом — це тепер зрозуміло наскільки у нього тяговий унікальний тембр. Альбом Braille був цікавою комбінацією британського металкору та пост-року, проте балансу між цими вогнями не знайшов, це зробив наступний, Sleepless.Я був надто строгий до них свого часу, може, тому що ми починали десь в один час, мали доволі схоже звучання, й проходили дуже подібні віхи становлення творчості, тож критикуя їх, я в якомусь сенсі критикував нашу музику. Проте саме їхній останній альбом виріс з часом найбільше для мене, десь на один рівень з роботами Rolo Tomassi. Є в ньому й істинний біль, автентичність, та спроба рухати жанр у якісь нові горизонти. Шкода, що не вийшло, дивлячись на цифри Palm Reader, логічно.Spotify | Apple Music | YouTube Music | DeezerBlack Peaks: https://t.me/tymchyk/2489Arcane Roots: https://t.me/tymchyk/2735