Tony Говорить 🇺🇦

Памяʼті мого друга Іллі СабзікаМайже тиждень минув відтоді, як я дізнався, що Іллюхи більше немає.Увесь цей час у мене просто не було сил щось писати. Але сьогодні вирішив, що маю. Бо, як я казав нашим друзям в особистих повідомленнях, мені хочеться, щоб якомога більше людей зрозуміли, яку людину ми всі втратили. Збір для родини ІллюхіПознайомилися ми так давно, що я вже навіть не пам'ятаю коли. Я збирав гурт і шукав басиста. Не пам'ятаю, звідки він зʼявився, але йому було зовсім мало років — фактично ще дитина. Знаю, що він уже тоді ходив на концерти. Льоха Абу каже, що спочатку навіть разом із мамою.Так він і опинився в HUMBLE OPINION. Ми постійно були разом: репетиції, концерти, поїздки, просто життя. Потім гурт розпався, але Іллюха нікуди не зник. Ми весь час перетиналися — на концертах, у гостях, на вулиці. Іноді просто гуляли вдвох. Як я сказав у відео — він завжди був десь поруч. Наша подруга Аннет дуже точно сказала: «Як у нього вистачало часу на всіх нас?». Останній раз ми спілкувалися зовсім недавно.І справді. Здавалося, він був другом для кожного.Він був неймовірно теплою, світлою, доброю, інтелігентною, чесною й дуже дотепною людиною. Для мене почуття гумору завжди було одним із головних критеріїв у людях. А в нього воно було абсолютно особливим. Ще він був дуже талановитим. Якщо чимось захоплювався, то занурювався в це з головою.Зараз ми всі багато згадуємо його. Спілкуємося між собою, ділимося історіями. І знаєте, що дивує найбільше? Здебільшого "було помітно" за усіма - свої косяки, свої складні моменти. Але коли мова заходить про Іллюху — спогади кришталево чисті. Настільки хорошою людиною він був.Прощавай, друже. Я знаю, що ти залишишся з нами назавжди. Бо надто багато речей, місць, музики й історій тепер назавжди будуть нагадувати про тебе.P.S. З ним пов'язано стільки абсолютно божевільних історій. Як ми були поруч, коли якийсь тип у метро загинув, знімаючи типу «Jackass». Як автостопом поїхали в Одесу, а нас за три години довіз чоловік на старій шкода, і ми всю дорогу просто офігівали. Як святкували мої дні народження, возили його в тачці з сараю, їздили в інші міста, де пригод було більше, ніж здорового глузду. А ще він дуже любив Jimmy Eat World. Та й узагалі майже всі гурти, які люблю я. Ми весь час говорили, що колись обов'язково поїдемо разом на їхній концерт. І ще він обожнював смішні шапки. Та я можу писати про нього ще дуже довго. Бо Іллюха був справжньою особистістю.

Про профдеформацію.Цікаво, але мені вже майже не цікаво дивитися нові бренди на щоденній основі. Напевно, це професійна деформація. Натомість мені дуже цікаво заходити в нові магазини, дивитися, як вони працюють із клієнтом, який там сервіс, ремонт, атмосфера, мерчандайзинг. Сам одяг для мене вже існує більше в цифрах.Перед кожною баїнг-сесією в мене кілька тижнів підготовки. І це майже повністю аналітика: продажі, пошук брендів, схожих на ті, що вже показують результат, цифри, цифри, цифри. Колись мене захоплювали історії брендів, дизайнери, концепції. Зараз усе простіше: проходить по аналітиці — цікаво. Не проходить — взагалі по-ху-й.А вже під час самого відрядження я максимально сфокусований. За ці жалюгідні п'ять днів між десятками зустрічей я із задоволенням бігаю всюди, куди покличуть, стукаю в усі двері, знайомлюся з людьми, дивлюся нові місця. Але якщо чесно, робота баєра дуже швидко вбиває романтику до самого одягу.Колись я купував журнали, збирав гроші, щоб поїхати бомжувати в Прагу, але зате купити собі Carhartt. Передивлявся всі нові колекції, захоплювався дизайнерами, годинами читав про бренди. А зараз усе зводиться до двох питань: стильно чи ні? Продам чи не продам?З власним стилем ще простіше. Я можу просто взяти будь-які речі в NEWBORN K і швидко скласти класний образ. Раз на рік, може, й довго думаю, що вдягнути. А вцілому - по-перше, у мене вже давно все ахуєнне. По-друге, мені таааак впадло продумувати у що я одягнусь, ви собі не уявляєте.Мабуть, так відбувається з будь-якою пристрастю, коли вона стає твоєю професією.П.с. Чи міг я тоді, купуючи купу речей у секонд-хенді на зарплату із заводу умовно 20+ років тому, уявити, що саме так виглядатиме моя кар'єра?

Не маю часу ділитися всіма цікавинками окремо, тому час від часу робитиму такі збірні пости з матеріалами, які накопичуються в моїх закладках.Ніби читаємо їх разом 🙂• GQ випустили чудовий матеріал про естетику та спадщину Найджела Кабурна. Дуже раджу.Якщо коротко, то Кабурн усе життя робив одну й ту саму річ — але робив її краще за всіх. Відтворював одяг пілотів RAF, полярних дослідників і робітників першої половини XX століття з абсолютно маніакальною увагою до деталей.Щоб зробити репліку куртки Едмунда Гілларі з експедиції на Еверест, він особисто летів до Нової Зеландії, щоб сфотографувати оригінал і знайти ідентичні тканини та фурнітуру.Саме цю одержимість деталями я відчув, коли вперше тримав у руках його Everest Parka.І ще одна деталь, яка багато говорить про людину: найкраще його одяг носив він сам.ПОСИЛАННЯ• Офігенне відео Gucci Monte Carlo. Зроблене як класичний дорогий літній fashion-кампейн із крутим продакшеном. Дуже мені зайшло, вже не один раз передивився.ПОСИЛАННЯ • Очевидно, що зараз усе крутиться навколо футболу. На цій хвилі хочуть проїхатися навіть топові fashion-бренди на кшталт Burberry. Як сказав їхній креативний директор Daniel Lee: «Burberry has connected football fans across generations for decades». І це правда.Особливо якщо згадати шарфи та кепки в клітинку, за які в нульових спокійно можна було отримати пізди і втратити цей лот як трофей для опонента.Тішусь, що вони ще й тонко вплели в кампанію купу людей, пов'язаних із футболом та британською культурою: Jason Sudeikis із Ted Lasso, Romeo Beckham, Stephen Graham з This Is England та "Великого куша" і багатьох інших.ПОСИЛАННЯ• Інтерв'ю з Дією Джоукані — 25-річною дизайнеркою з Мумбаї, яка буквально за кілька місяців стала однією з найгарячіших тем у світі моди. Вона знімає fit-check відео просто на вулицях міста — без сценарію, без студії, під Frank Ocean — і це збирає мільйони переглядів.Прочитав інтерв'ю і не міг відірватися. Дуже крута історія про те, як справжність працює краще за будь-який бюджет.ПОСИЛАННЯ• Шведський дизайнер Gustaf Westman, відомий своїми вірусними пухкими рожевими меблями, зробив колаборацію з Nike. Але не одяг, а кераміку.Скульптурний Swoosh у його фірмовому пастельно-рожевому кольорі та роздутій формі. Щось між предметом інтер'єру і колекційним арт-об'єктом. Деталей поки мало — анонсували показ у Лос-Анджелесі.Чому це цікаво? Бо Nike потроху стає частиною не тільки гардеробів, а й інтер'єрів. SICK.ПОСИЛАННЯ• Стрьомна, але цікава стаття про мільйон молодих британців, які не працюють, не навчаються і не проходять жодного навчання. Їх називають NEET.Головна думка проста: це не лінь. Це системна проблема. Ринок праці зламаний, AI відхиляє резюме за годину без участі людини, роботодавці вимагають досвід навіть на стартових позиціях.У результаті молодь сидить вдома, тривожиться і поступово втрачає ментальне здоров'я. Герої статті повторюють одне й те саме: ми хочемо працювати, нас просто нікуди не беруть.Мій висновок — зараз ще страшніше сидіти й чекати біля моря погоди. Треба розвиватися, шукати свою кар'єру, бізнес або ремесло вже зараз.ПОСИЛАННЯ• Матеріал про те, як маркетинг захаращений словами, які давно нічого не означають: insight, engagement, brand loyalty, disruption, storytelling.Але найбільше мене зачепила остання думка. Ми називаємо людей consumers, бо нас цікавить лише те, що вони купують. А якби ми бачили в них насамперед людей — з роботою, дітьми, страхами і суботніми ранками — то і розуміли б їх краще, і робили б рекламу, яка реально чіпляє.Саме тому в NEWBORN K у нас немає "клієнтів". Є CREW. Я постійно спілкуюся з нашими людьми, бо неможливо побудувати щось справжнє, якщо знеособлюєш тих, хто до тебе приходить.ПОСИЛАННЯTONYTALKS • NEWBORN K

На фото я з Big T, моїм дорогим другом і бізнес-партнером, представником Carhartt WIP у Польщі.Саме завдяки йому справжній Carhartt WIP вперше з’явився в Україні саме в NEWBORN K. І я досі не можу повірити, що це сталося. Бути офіційним партнером бренду, який багато в чому сформував мій смак, — нереальне відчуття. Carhartt був моєю першою любов’ю в цій індустрії. Я буквально на ньому виріс. Саме Т переконав головний офіс працювати з Україною під час повномасштабної війни, коли вони (як і багато інших брендів) навіть не хотіли обговорювати таку можливість.А ще Т дуже схожий на мене за інтересами, тільки років на десять старший. Punk і hardcore музика, скейтбординг, субкультури, streetwear, маркетинг і все, що з цим пов’язано. Я досі слухаю його історії з молодості з відкритим ротом. Де він був і що робив у той час, коли я ще ходив до школи. Легенда.Big T — проукраїнський, антиросійський поляк із величезним серцем, який реально "все розуміє". І, чесно кажучи, мені поки що трапляються саме такі поляки. Це дуже радує.Залишу це фото тут на пам’ять.TONYTALKS • NEWBORN K

Мої думки щодо статті New York Times "How War Reshapes Street Style in Ukraine"NYT випустили великий матеріал про те, як війна змінила вуличний стиль України. Раджу прочитати — посилання внизу.Якщо коротко, то матеріал про те, що мілітарі-естетика стала в Києві абсолютною нормою. І це не тренд, а відображення реальності, в якій живуть люди. Оливкові кольори, тактичні силуети, утилітарні деталі — усе це давно стало частиною гардероба звичайних киян, а не лише військових.Чесно кажучи, для мене в цьому немає нічого несподіваного. Я вже кілька років розповідаю іноземцям саме про це: те, що відбувається з українським стилем, — абсолютно унікальна історія. Це не warcore з Pinterest. Це справжнє життя.І коли я говорю про цю тему, то майже завжди згадую RIOTDIVISION. Мені важко пригадати схожий приклад в історії моди: технологічний бренд із мілітарі-естетикою, засновник якого в цей самий час є військовим. Це не маркетинг і не позиціонування. Це природня адаптація стилю під оточуючу реальність. І так, це мій улюблений український бренд, а Олег — одна з головних зірок сучасної української культури.Я впевнений, що ось ця Українська "real shit" військова естетика тільки починає свій шлях. Рано чи пізно вона вийде за межі України й почне впливати на людей далеко за її кордонами. Бо українці в будь-яких обставинах знаходять творчий підхід до всього. І це видно не лише в одязі. NYT ще навіть не дісталися до теми донат-арту. А це окрема історія, про яку рано чи пізно знімуть документальні фільми й напишуть книги.[посилання на статтю]P.S. Саме такі розмови я найбільше люблю вести з брендами, з якими дружимо в NEWBORN K. Хлопці з New Amsterdam Surf Association якось кілька годин слухали мої розповіді про сучасну українську культуру та її відмінність від сусідів. Тема цієї статті, до речі, була важливою частиною тієї розмови. А наприкінці вони (ахуєвші від почутого бо я класно можу розповідати) подарували мені лімітований світшот, зроблений виключно для своєї команди. І я єдина людина за межами їхнього кола, у кого він є.TONYTALKS • NEWBORN K

Червень це місяць ментального здоров'я чоловіків у світі тому саме зараз хочу поділитися думками на цю тему.Всі вже знають що чоловіки рідко просять про допомогу і дуже часто живуть у своєму внутрішньому світі наповненому тривогою і важкими думками про які не говорять нікому. Таке зараз покоління і в цьому немає нічого соромного. Я не кажу що треба всім відкриватися і розповідати про все підряд але мовчати про це всередині себе роками теж не варто. Особисто я якщо зовсім погано можу спокійно десь поплакати і це знімає напругу. Нічого особливого.Сам я займався терапією і досить серйозно опрацьовував свої ментальні проблеми і це реально змінило якість мого життя. А ще, я дивився багато подкастів з лікарями на цю тему і розумію що тривога і ментальні проблеми це не щось абстрактне а звичайна хімія всередині організму з якою можна працювати — змінюючи паттерни поведінки, сон, додаючи рух, практики і багато іншого.Ходити до психолога або займатися собою це абсолютно нормально і це маскулінно — в цьому немає нічого такого. До речі Тоні Сопрано теж ходив до терапевта — ви що, крутіші за Тоні Сопрано? Дуже багато моїх крутих друзів серед яких є військові абсолютно не соромляться цим займатися розуміючи наскільки це важливо особливо зараз і особливо для українців.Тому єдине що хочу побажати — ніколи не відкладайте ментальні проблеми на потім бо з них виростають цілком реальні фізичні і матеріальні проблеми. Головне подбати про це вчасно бо другого такого дня у вашому житті не буде. Дівчата, якщо бачите що вашому партнеру треба допомога - робіть все щоб він це робив, буде тільки краще.Мужики, тримайтеся. Все буде добре.Якщо ви знаєте кому це відправити — зробіть це. Не для просування а тому що може комусь саме зараз це потрібно почути.TONYTALKS • NEWBORN K

Додаток який змінив мій сон і роботуЯ трохи одержимий продуктивністю і слідкую за всім що впливає на те як я думаю і працюю. Сон для мене окрема болюча тема бо з ним у мене реально є проблеми. Тому коли я натрапив на Endel то спочатку просто зупинився на дизайні бо він гарний і продуманий до деталі, а потім вирішив спробувати в рамках пошуку рішення.Я взагалі дуже рідко плачу за додатки але тут підписався і зараз користуюся ним щодня. Два режими які реально змінили мою рутину це sleep і deep focus. Перший допомагає засинати швидше і це без перебільшення. Другий вганяє в такий приємний робочий транс де я просто не відволікаюся ні на що. Якщо знаєте відчуття потоку під час роботи то Endel його відтворює стабільно.І найцікавіше що це не просто генерований шум. Endel співпрацює з реальними музикантами як James Blake, Grimes і Plastikman які створюють саундскейпи всередині додатку. Тобто за цим стоїть реальна звукова архітектура з іменами які я поважаю.Посилання на сайт ENDELРекомендую якщо хочете краще спати, любите коли дизайн не дратує і хочете працювати зосереджено.TONYTALKS • NEWBORN K

Трохи роздумів про батьківство. Моєму сину скоро шість років. І це без перебільшення найкраще, що відбулося в моєму житті. Не тому що так прийнято говорити, а тому що я реально думаю про це майже кожного дня. Думаю про те, яким він виросте, що я встигну йому передати, який фундамент закласти, щоб він був впевненим, добрим і сильним.І чим більше я про це думаю, тим більше переконуюся в одній простій речі: діти — це чистий холст. Абсолютно кожна дитина. Немає поганих дітей, є байдужі або жорстокі дорослі поруч. Я досить часто буваю з сином на майданчиках і помічаю одну річ, яка мене одночасно і радує, і трохи ріже. Діти часто тягнуться до нас із сином (а ще частіше — до моєї коханої дружини з сином) просто тому, що ми з ним граємось, розмовляємо, звертаємо увагу. А їхні батьки в цей момент дивляться в телефон.І я завжди радо підтягую таких дітей до нас. Бо для мене це трохи уваги й часу, а для них іноді щось значно більше. Те саме з “важкими” дітьми — хуліганистими, агресивними, тими, яких прийнято обходити стороною. Я ніколи не реагую на них негативно. Намагаюся знайти спільну мову, і майже завжди виходить. Бо за такою поведінкою дуже часто стоїть одна й та сама причина: дитина просто не отримує достатньо уваги вдома і виливає це назовні. Варто проявити до неї звичайний людський інтерес — і вона моментально змінюється.Дитина, яка виросла в любові й підтримці, з великою ймовірністю не стане тим батьком, який б’є дружину на очах у власної дитини. Здорова дитина — це здорове суспільство. Це не метафора, це буквально так працює.Насильство в сім’ї й байдужість батьків — катастрофа, про яку говорять набагато менше, ніж варто. Особливо в Україні. І я щиро вірю: якщо ви помічаєте щось тривожне поруч — реагуйте. Не мовчіть. Дитина, яку помітили вчасно, — це людина, яка потім не стане чиєюсь проблемою. А можливо, навпаки, стане чиїмось рятівником.Це не пост про виховання і не поради батькам. Просто думки людини, у якої скоро буде шість років батьківства і яка вважає, що це найважливіша робота з усіх, які в неї є.TONYTALKS • NEWBORN K

Nike щойно показали як виглядатиме їхня рекламна кампанія до ЧС-2026 — і це дуже цікавий хід з точки зору маркетингу.Замість одного великого дорогого ролика як вони робили раніше вони оголосили 12 тижнів безперервного контенту з зірковим кастом. Роналду і Холанд сусідять з Кім Кардашьян, Тревісом Скоттом, K-pop зіркою Lisa і пуерторіканською репершею Young Miko. Анонс зробили через поляроїдні фото всього каста в соцмережах — без великої презентації і без пояснень, просто опублікували і все.І ось що мене в цьому цікавить. Раніше Nike робили легендарні монолітні кампанії. "Secret Tournament" 2002 року і "Write the Future" 2010-го були великими кінематографічними проектами які ставали культурними подіями самі по собі. Зараз вони свідомо відмовляються від цього на користь безлічі колаборацій і точок дотику з різними аудиторіями розтягнутих на весь турнір. Порівняйте з Adidas які випустили класний п'ятихвилинний фільм з Мессі, Тімоте Шаламе і Bad Bunny. Adidas хочуть одну велику рекламу яка запам'ятається. Nike хочуть щоб їх бачили щотижня протягом трьох місяців у максимальній кількості різних контекстів.Контекст важливий. Nike зараз в активній фазі перебудови після кількох слабких років. Їхня стратегія називається Sport Offense — повернення до спорту і атлетів як основи. Футбол і ЧС-2026 головна ставка в цьому розвороті. По суті Nike кажуть: шикартний "довгий формат" це минуле. Майбутнє — колаборації з великим охопленням в реальному часі. Цікаво буде подивитись чи спрацює.🔗 [посилання]TONYTALKS • NEWBORN K

🎬 The Jackal, 1997Є фільми які дивишся раз і забуваєш. А є такі до яких повертаєшся знову і знову і щоразу отримуєш задоволення. "Шакал" 1997 року — один з таких для мене. Я в дитинстві страшно фанатів від Брюса Вілліса. Серйозно, навіть посмішку під нього косив. І цей фільм окремий розділ моєї любові до нього. Бо тут він не просто крутий — він холодний, розрахунковий і нереально стильний. Абсолютно інший Вілліс ніж той до якого всі звикли.Коротко про що фільм: Найманий вбивця без імені і без минулого — відомий лише як Шакал — отримує контракт від російської мафії на вбивство високопосадовця в США за 70 мільйонів доларів. Ніхто не знає як він виглядає. ФБР в паніці. Єдина зачіпка — колишній бійець ІРА якого витягують з в'язниці бо він єдиний хто бачив Шакала живим. Далі починається гра в кішки-мишки через кілька країн де кожен крок прорахований на кілька ходів вперед.Що робить фільм особливим — це не екшн і не сюжетні повороти. Це Вілліс. Його персонаж міняє образи як одяг — канадець з квебекським акцентом, бездоганний бізнесмен в європейському банку, блондин-серфер в аеропорту на півдні США. Кожне перевтілення окремий образ і кожне бездоганне. Окуляри Oliver Peoples, бездоганна постава, жодних зайвих рухів. Офігенно.TONYTALKS • NEWBORN K