Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - [email protected] (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
🪖Світові оборонні видатки зростають швидше за ВВП та продуктивність. Які це матиме наслідки?(думка старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).«Окрім очевидного висновку, що світ швидкими темпами рухається до великої війни, прокоментую, як економіст.1️⃣. Негативний вплив на продуктивність.Оборонні видатки зростають коштом менших інвестицій у людський капітал (освіта, медицина) та в інфраструктуру.Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер 一 тих, хто могли бути якісними управлінцями, іноваторами, дослідниками у цивільних напрямках. При цьому ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, насправді, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому не компенсують втрат.2️⃣. Часто оборонні видатки нарощуютьсячерез вищі податки. Більша частка держави, як правило, зменшує продуктивність економіки, перерозподіляючи кошти з ринкових сегментів у менш конкурентну оборонку.3️⃣. Вища роль військових, великі оборонні видатки 一 це майже завжди погано для демократії та інституцій. Бо оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, та й управлінські практики у війську 一 вони про чітку субординацію та дотримання наказів, з відповідною селекцією.👉 Що характерно, більш вразливі якраз економіки, що розвиваються 一 їм важче досягнути перетоку позитивних ефектів у цивільний сектор, їх інституції більш вразливі, вони більше страждають від низької продуктивності.А розвиненим економікам легше грати в цю гру з меншою довгостроковою шкодою для себе.🇨🇳 До речі, про Китай. Він якраз вразливий.І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
📈Минулого року інфляція перетнула прогнози і пришвидшилась до 12% у грудніТож НБУ підняв облікову ставку до 14,5%. 🛒 Більшість з вас певно знають, що інфляція 一 це зростання цін. А чи думали колись про те, як її рахуюють? Отже, коротко розповідаємо:▪️ Розрахунок індексу споживчої інфляції базується на зміні цін певного споживчого набору, що включає понад 300 найменувань товарів і послуг, таких як харчі, одяг, житло, транспорт тощо.▪️ Кожна позиція має свою вагу у загальному розрахунку, залежно від того, скільки грошей українці витрачають на певні товари та послуги. ▪️ Найбільшу частку у кошику розрахунку індексу займають продукти харчування (41%), транспорт (10%), комунальні послуги (9%), алкоголь і тютюн (8%). ▪️ Серед окремих товарів найбільшу частку мають ліки (4,3%), цигарки (3,8%), пальне для автомобілів (3,5%) і власне самі автомобілі (3,3%), хліб (3,0%) та свинина (2,9%).▪️ Найменшу вагу в індексі мають дитяче домашнє взуття (0,004%), послуги з перевезення речей (0,008%) та дівчачі блузки (0,008%) 👚💻 Ці дані щомісяця публікує Державна служба статистики, а також їх можна переглядати на сайті Національного банку України.Інфографіка: інтерактивна теплокарта з нашого Трекеру економіки, де можна відслідкувати зміни. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
Економічний форум в Давосі розділився на два світи: війна в Україні та штучний інтелектНасправді ці теми є ключовими в Давосі вже другий рік поспіль. Початок форуму відбувся в один день з інавгурацією Трампа. Тому політичні лідери, економісти та бізнес обговорювали зміни, які Трамп принесе для класичного демократичного світу. 👉 Про що ще говорять на форумі передає «з полів» директор ЦЕС Гліб Вишлінський:🪖Європі треба рухатись швидше. Йдеться про збільшення фінансування в сектор оборони та створення єдиного європейського ринку капіталу. Американська економіка значно випереджає європейську завдяки масштабним інвестиціям у новітні технології. 🇪🇺ЄС може виграти від анонсованих США тарифів на імпорт товарів з Мексики, Канади та Китаю Після попереднього президентства Трампа частка Китаю у торгівлі з США істотно скоротилась з 20+% до менше ніж 15%. ЄС вже тоді вийшов на друге місце серед торговельних партнерів.Попри те, що з економічної точки зору Мексика залишається логічним вибором для виробництва через географічну близькість і угоду про вільну торгівлю зі США, нові тарифні обмеження можуть змусити бізнес переглянути свої ланцюги постачання. 🤖Штучний інтелект. ШІ вже збільшує продуктивність праці в американській економіці. Тоді як Європа відстає у впровадженні ШІ через надмірну регуляцію та уповільнені реформи. Загалом на вулицях Давосу помітно витіснення ІТ-бізнесом будь-яких інших бізнесів. Підприємствам потрібно адаптуватися і дивитися, які технології можуть зробити їх більш конкурентно здатними.🇺🇦 Додамо, що для української делегації, завдяки прогарантованому фінансуванню бюджету на наступний рік, відкрилось вікно для домовленостей з іноземним бізнесом. Так, українська група ДТЕК та данська Vestas, провідний світовий виробник вітрових турбін підписали угоду щодо будівництва другої черги Тилігульської вітроелектростанції. 🎧 Слухайте більше про це у подкасті «Що з економікою?», який вийде вже цієї суботи на наших подкаст-платформах. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🚭 Сьогодні пішов сьомий тиждень, як Президент не підписує ухвалений Радою Закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.Закон передбачає підвищення ставки акцизного податку на нікотинові вироби, прив’язує ставки до курсу євро, та запроваджує додаткові заходи протидії нелегальній торгівлі алкоголем і тютюном в інтернеті. Далі коментар від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Навіть незважаючи на пільгу для ТВЕНів («айкосів»), яку протягнули тютюнові лобісти, підвищення акцизів на нікотинові вироби має принести до бюджету лише цьогоріч 8-10 млрд грн. 💸 Відтак, бюджет уже недоотримав близько півмільярда гривень, які могли бути спрямовані на забезпечення армії. А нижчі ціни на цигарки збергіають їх доступнішими для курців, що завдає шкоди здоров’ю українців та збільшує майбутні видатки на охорону здоров’я.До речі, у грудні, під час шостого перегляду програми з Україною, МВФ зазначив, що поступове наближення акцизів до мінімального рівня євродиректив і, зокрема, імплементація законопроєкту 11090 з початку 2025 року є найвищим пріоритетом.👉 Зазвичай важливі закони «зависають» на підписі Президента, якщо той не довіряє тексту ухваленого закону, вбачаючи там чийсь прихований інтерес, незважаючи на попередні узгодження та голосування за закон в т.ч. фракцією Слуга Народу.Однак у даному випадку маємо зовсім унікальну ситуацію, коли і бізнес-асоціації, і профільні економісти, і експерти з охорони здоров’я, і МВФ 一 підтримали закон, «корупційних тем» у ньому ніхто не знайшов, але закон продовжує лежати десь у шухляді, а бюджет 一 втрачати десятки мільйонів грн щодня».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
⚡️Як українська енергетика пройшла 2024 рік?У 2024 році Україна втратила понад 10 ГВт — більше половини від пікової потреби взимку — генеруючих потужностей внаслідок 13 масштабних російських атак.📊 Загальний чистий імпорт електроенергії у 2024 році перевищив 4 ТВт·год. Це вдесятеро більше за показник 2023 року. Комерційний імпорт сягнув 4,4 ТВт·год ($670 млн), тоді як комерційний експорт був у 12,7 разів меншим 一 348 ГВт·год ($81 млн).Також у 2024 році затвердили Стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року та, за словами міністра енергетики Галущенка, запустили сотні мегават нових потужностей. Проте це компенсує лише незначну частку зруйнованих енергообʼєктів.🫣 Водночас, з офіційної інформації Укренерго, опублікованої заступником голови Комітету з питань фінансів нардепом Ярославом Железняком, випливає, що з обіцяного президентом гігавату розподіленої генерації у 2024 році збудували лише трохи більше 10% (104 МВт). Графік: Трекер економіки. #підсумки_року ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
📦Чи треба оподатковувати посилки з-за кордону?/готуємося зірвати джекпот по клоунам/ Учора до Ради подали законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону.Проєкт передбачає оподаткування ПДВ (20%) всіх посилок з-за кордону, незалежно від вартості. Ввізне мито з них буде справлятися лише у разі, якщо вартість товарів перевищує €150.Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами вартістю до €45, якщо їх надсилають фізичні особи без будь-якої оплати та комерційної мети.👉 Чому це непопулярний, але необхідний крок пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.«Безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок 一 це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Алі і Тему це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника Росії.«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців». Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки 一 нехай конкурують.«Але ж імпорт стане дорожчим». Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії?У нас епічний торговий дефіцит через війну, та її наслідки. Він компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс.Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70-80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?Взагалі, предмет цієї дискусії 一 один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту 一 Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців.У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло €6,3 млрд в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі.І ми, у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років 一 не вважаю допустимим».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🚌Слово 2024 року в Україні — бусифікація. А яким словом можна описати економіку минулого року?На це питання директор ЦЕС Гліб Вишлінський відповів на подкасті Економічної правди “Хроніки економіки”.“Два слова про минулий рік в економіці — це нестача людей.За нашими попередніми оцінками, зараз за кордоном перебуває близько 5 млн українських біженців. Для економіки тут основна втрата — це жінки, які працювали в Україні до повномасштабного вторгнення.Чоловіки теж є, але їх менше. Проте їхнє число зростає: частина набуває працездатного віку, інша частина — це чоловіки, які обійшли закон.До цього додається посилення мобілізації. На жаль, Україна втрачає людей на фронті, громадяни стають непрацездатними через травми внаслідок російських атак та участі в бойових діях.Тому ми опинилися в ситуації, коли людей критично не вистачає особливо на фоні достатньої фінансової підтримки від партнерів”.Подивитися повний випуск можна за посиланням. У ньому говоримо про економічні перемоги, зради та цифри 2024 року. ✏️Пишіть в коментарях, з яким словом чи словосполученням 2024 рік асоціюється у вас.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
💰 У грудні Україна отримала рекордні $9,3 млрд фіндопомоги, серед них вперше опинились кошти від заморожених російських активів ($1 млрд від США)Більше про механіку передачі нам надходжень від російських активів (програми ERA) ми писали тут. Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземних коштів. Це перевершило прогнози економістів, які в середньому очікували підтримки на $37 млрд. Підтримка партнерів покрила 75% додаткових потреб держбюджету — дефіциту та погашення боргів. Хоч отриманих коштів не вистачило для всіх потреб, відсоток покриття був більшим ніж у 2023 (71%) та 2022 роках (56%). 🇺🇦 Завдяки міжнародній допомозі вже третій рік повномасштабної війни її економічні наслідки є значно м’якшими для українців, ніж могло бути в гірших сценаріях. Іноземні ресурси дозволяють покривати всі цивільні витрати — від медицини до освіти — поки власні надходження бюджету йдуть на фінансування оборони.Дослідити графіки інтерактивно можна у нашому Трекері економіки України під час війни.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🎰Гральний бізнес почав платити більше податків, але вже вперся у стелю. Що заважає? Днями президент підписав закон про посилення контролю азартних ігор. Далі короткий огляд по оподаткуванню грального бізнесу від нашого старшого економіста Юрія Гайдая:«За 11 місяців 2024 року гральний бізнес сплатив 16 млрд грн податків. Це на 6,4 млрд грн більше, ніж минулоріч, +66%.Однак цьогоріч середньомісячні надходження сіли на плато і вже не зростають.🎲 Перша причина цьому 一 обсяг ринку азартних ігор залишається практично незмінним з минулого року. І для суспільства це скоріше добре, ніж погано.Друга причина гірша 一 два з трьох найбільших операторів (які залишилися після припинення роботи Pin-Up та Космолоту), зберігають дуже низьке податкове навантаження 一 5-8% від суми отриманих ставок, порівняно з 11,2% середньогалузевого навантаження за останні 3 місяці.«Другий ешелон», у якому ряд компаній, що активно запрацювали в останні рік-два, зараз платять в 2-3 рази більше податків відносно суми отриманих ставок. І при цьому вони динамічно зростали 一 у першу чергу за рахунок перетоку від закритих онлайн-казино. Але поки їхні обороти в 10-20 разів менші, ніж у лідера ринку.💰 Тому подальше зростання надходжень податків на «пласкому» ринку можливе, якщо: 1) другий ешелон продовжить «від'їдати» частку ринку у лідерів, зберігаючи вище податкове навантаження2) ДПС та новий регулятор «відпрацюють» компанії з низьким навантаженням та ретельно дослідять, як їм вдається сплачувати в рази менше податків з отриманих ставок.Тим більше, що кілька днів тому Президент підписав законопроєкт 9256-д, який істотно посилює набір інструментів державного нагляду і контролю за ринком азартних ігор.👉 Чудовий простір для демонстрації своєї спроможності у нового керівництва ДПС та наступників КРАІЛ».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
⚡️Чи збулися прогнози про українську економіку?Півроку тому ми традиційно зібрали прогнози шести українських аналітичних команд з їхнім поглядом на стан економіки на кінець 2024 року.Ось що вийшло:▪️ Інфляція. У листопаді інфляція становила 11,2% рік-до-року, що значно перевищило прогнози літа (від оптимістичних 6,4% до 9,5%) та навіть очікування НБУ. Детальніше про причини зростання цін писали тут. ▪️ Іноземна допомога. Партнери надали більше фінансової підтримки, ніж очікувалось. Більшість організацій прогнозували близько $37 млрд, Україна отримала станом на зараз 一 $40,7 млрд. ▪️Курс. Прогнози були досить точними. Консенсус-прогноз організацій коливався між 41,1–42,3 грн/$, і фактичний показник на сьогодні становить 42 грн/$.▪️ Міжнародні резерви прогнозисти очікували на рівні $41 一 44,7 млрд. Станом на листопад 2024 року резерви складають $39,9 млрд. Це трохи нижче очікуваного, однак резерви залишаються на стабільному рівні. Про роль міжнародних резервів в економіці писали тут. 📌 Важливо додати, що в листопаді ми представили оновлені макропрогнози наших колег, де економісти переглянули свої оцінки і дали прогнози вже на 2025 рік. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram