Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - [email protected] (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
«Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!», 一 членкиня податкового комітету Ніна ЮжанінаНа нещодавнє засідання податкового комітету прийшов Тарас Качка, віцепрем'єр з питань євроінтеграції, щоб пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС. Наш економіст Богдан Слуцький відвідав засідання і ділиться своїми враженнями про нього у матеріалі.Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний. Коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання – у парламенті швидко згадують про «суверенітет». Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що Україна "має суверенітет", а євроінтеграція нагадує йому дорогу в комунізм: із початком, але без кінця.
Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка, до речі, опікується законопроєктом про фінансовий безвіз, визнала: "Атмосферу євроскептицизму, яку транслює наш голова, не можна не поділяти".
Народна депутатка з фракції з красномовною назвою "Європейська солідарність" Ніна Южаніна додала: "Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!". Інші депутати, які брали слово, говорили в тому ж руслі.
Схоже, вступ до ЄС буде набагато довшим, ніж здавалося ще кілька років тому, і це тільки «перші ластівки» відкритого євроскептецизму у Раді. Комітет підтримав законопроєкти про скасування пільги €150 на посилки та про цифрові платформи. Але у Верховній Раді посилки ще взагалі не розглядали. Платформи у Раді ухвалили лише в 1 читанні, а до другого читання депутати подали понад 3500 правок. Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету. Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи:1️⃣ Україна має запровадити "фінансовий безвіз" 一 SEPA. 2️⃣ Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.3️⃣ Третій стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви. За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації.SEPA добре показує різницю в наших темпах. Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала його учасницею в жовтні 2025 року. Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року.«Парламент та уряд мають працювати оперативно та якісно. Якщо вони не готові до такого темпу, українцям треба чесно сказати: швидкого вступу не буде.Можливо, податковий комітет став першим, хто це визнав», 一 додає економіст Богдан Слуцький.
Читати повний матеріал. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
«Ми не фінансуємось з держбюджету з 2009 року», 一 Євген Мушкін, директор ВДНГУ новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним про те, як сьогодні працює Експоцентр, на чому заробляє та як трансформувався після радянського минулого.ВДНГ (Виставку досягнень народного господарства) офіційно відкрили у 1958 році як головний виставковий комплекс УРСР.Після здобуття Україною незалежності у 1991 році його перейменували на Національний комплекс «Експоцентр України». Тривалий час територія занепадала й залишалася збитковою, однак із 2015 року команда менеджерів розпочала масштабну трансформацію ВДНГ у сучасний культурно-інноваційний простір. Відтоді комплекс активно розвивається, а у 2025 році його відвідали понад 5 млн людей.Одним із ключових напрямків, як заробляє ВДНГ є організація та проведення подій. За минулий рік на території ВДНГ відбулося понад 3 тисячі подій, тобто в середньому більше дев’яти на день. Це забезпечує близько 15% доходу.Ще один напрямок — заклади громадського харчування. Через популярність цього формату ВДНГ планує будівництво нової фудплази. Цей сегмент приносить приблизно 15–20% доходу.Вхід на територію ВДНГ є безкоштовним, однак заїзд автомобілів 一 платний. Паркування приносить ще близько 15–20% доходу.Окрему частину доходу формують активності на території 一 басейн, велопарки, а також співпраця з великими брендами.▪️Про економічний ефект від подій на ВДНГ«Якщо під час події сама подія залучає бюджет умовно 10 млн грн, то для міста, в якому цей простір працює, це х4 — тобто 40 млн грн у середньому отримує міська економіка. Це податки, додаткові робочі місця, витрати на транспорт, туристичні збори, витрати людей, які спеціально приїжджають на подію, і так далі», — додає Мушкін.
▪️Про те, як вдалося вберегти від забудови.ВДНГ перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами, це президентська вертикаль. За словами Мушкіна, саме цей статус протягом останніх 25 років уберіг Експоцентр від забудови та поділу території.«Жоден президент України не погодився на те, щоб ВДНГ розпилили і розтягнули на шматки», — каже він.
▪️ Про те, як відходять від образу «радянщини»«Ми декілька разів на рік під час різних подій питаємо людей: що для вас ВДНГ сьогодні? Це потрібно, щоб розуміти, наскільки нас вже сприймають як новітню Україну, а не як радянщину. Останні дослідження показують, що 87% відвідувачів кажуть, що ВДНГ — це новітня Україна, а 13% досі вважають нас радянщиною. Ось, мабуть, те, як далеко ми вже відійшли», — каже Мушкін.
Послухати подкаст на усіх зручних подкаст-платформах можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🇪🇸Як іспанський хамон залежить від українського зернаУкраїна — важливий постачальник кормів для Іспанії. У 2021 році Іспанія закупила в Україні 53% свого імпорту соняшникового шроту (це залишок після виробництва олії) і 2,4 млн тонн кукурудзи — це близько 30% усього іспанського імпорту кукурудзи.👉 Про це пишемо у новому аналізі про економічні зв'язки України та країн ЄС 一 цього разу про Іспанію. З цікавого:▪️ Україна експортує в Іспанію переважно с/г продукцію (зернові, рослинні олії). ▪️ Іспанія в Україну експортує авто, обладнання 一 в тому числі оборонного призначення, хімічні речовини, морепродукти.▪️ Іспанських інвестицій в Україні небагато — близько $122 млн (менше 1% від усіх інвестицій з ЄС). Водночас в Україні працює понад 550 компаній, пов’язаних з Іспанією, зокрема Inditex, Mango і Glovo.▪️ Український бізнес теж активніше виходить на іспанський ринок — наприклад, Nova Post та ІТ-компанії.▪️ ~255 тис. українців перебувають під тимчасовим захистом в Іспанії. Іспанія входить до топ-5 країн ЄС за кількістю прийнятих українців. Більше про це та про потенціал для співпраці з іспанцями 一 читайте за посиланням.🔗 Попередні матеріали по інших країнах можна глянути на мапі за посиланням.Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🏦Коли приватизують «Сенс Банк»? (А також «Приват», «Ощад», «Укргазбанк», та «Укрексім»)На тижні Володимир Зеленський заявив, що «Сенс Банк» необхідно приватизувати вже цього року. Це реакція на «плівки Міндіча», де фігуранти плівок обирали членів наглядової ради банку та розподіляли між собою зони впливу.Державні банки через вплив влади завжди матимуть корупційні ризики. «Сенс Банк», наприклад, міг бути залучений до масштабних схем з обслуговування тіньового грального бізнесу. Приватизація — єдиний спосіб уникнути цих ризиків. Про це ми ще 9 років тому писали у нашому дослідженні (яке, на жаль, залишається актуальним).Глобально, якщо державний банк не несе унікальної суспільної користі — його слід приватизувати. Це стосується не тільки «Сенсу», а й «Привату», «Ощаду», «Укргазбанку», «Укрексіму».Ці банки є універсальними, тобто пропонують ті самі послуги, що і приватні, проте несуть ризики для грошей платників податків при потребі докапіталізації (зазвичай внаслідок впливу політиків). Напротивагу цьому, «Укрпошта» у разі створення банку мала би ту саму унікальну користь, хоча б тому, що надавала би послуги там, де приватним гравцям це невигідно.Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році держава отримала домінуюче становище на ринку банківських послуг, сконцентрувавши більше половини активів.На жаль, за 10 років попри різні стратегії та меморандуми приватизація українських банків так і не розпочалася. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🇪🇺ЄС хоче звільнити свою економіку від бюрократії — і цього разу серйозноПереказуємо цікаву статтю The Economist.▪️ За оцінками Євростату, різні бюрократичні звіти і пов’язані з ними адміністративні процедури щороку обходяться європейському бізнесу у €150 млрд ($176 млрд), що становить майже 1% ВВП ЄС. МВФ оцінює, що продаж товарів і послуг через кордони всередині ЄС обходиться компаніям так, ніби вони платять тариф у 44% для товарів і 110% для послуг.Тож Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн діє у двох напрямах.1️⃣ Перший напрям 一 послабити так звані «екологічні податки». Комісія уже ухвалила рішення, яке звільнить компанії, що імпортують невеликі обсяги сталі чи добрив (до 50 тонн на рік) від вуглецевого податку. Інші зміни дозволять фірмам до 1000 працівників не звітувати про частину екологічних ризиків, а компаніям до 5000 працівників — не відстежувати свій глобальний вплив на довкілля та права людини. Ця зміна дуже важлива і для України. Нагадаємо, що CBAM 一 або вуглецевий податок уже змусив найбільший металургійний комбінат України АрселорМіттал Кривий Ріг припинити експорт до ЄС. CBAM також став причиною зупинки роботи цеху блюмінг та дочірньої компанії АМКР — Ливарно-механічного заводу. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників компанії. Більше про це можна послухати у нашому подкасті на цю тему.2️⃣ Другий напрям — нарешті створити повноцінний єдиний ринок у межах ЄС. За оцінками МВФ, така зміна може додати до 3% ВВП протягом наступного десятиліття.▪️ Один із ключових кроків — повернення до ідеї «паспортів для послуг». Це дозволило б компаніям, які отримали ліцензію в одній країні ЄС, працювати по всьому союзу. Поки що таку модель розглядають для телекому. ▪️ Більш амбітна ціль — створити справді пан’європейські компанії. Зараз бізнес стикається з труднощами при виході на інші ринки через різні національні правила кожної країни. У відповідь пропонують «28-й режим» — спрощену систему корпоративних правил, яка діятиме поряд із національними. ▪️ Також Єврокомісія планує спростити реєстрацію інвестфондів у різних країнах, що зараз коштує від €20 тис., і зменшити адміністративні витрати.Про проблему відсутності єдиного ринку ЄС також у нашому подкасті говорив заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован. «Що гальмує сьогодні Європу — це незавершене добудування єдиного ринку. Я нещодавно виступав на конференції в Брюсселі і сказав: друзі, вибачте, коли німецький центробанк забороняє італійській фінансовій групі купити німецький банк — саме з логікою, що це італійці купують німецький банк — це виглядає для мене нонсенсом. Вони [ЄС] створили ринок робочої сили — так. Але вони не завершили єдиний ринок капіталу. Насправді все ще немає єдиного ринку енергетики. Це все ще національні компанії, а не міжнаціональні європейські компанії. Крім того, те, що каже МВФ, — у нас нещодавно був звіт по Європі — що дуже великий рівень регулювання. І саме через це регулювання компанії йдуть у США, де значно більше дозволена свобода», 一 каже Владислав Рашкован.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
Наземні дрони забули звільнити від ПДВ. Це треба виправити якнайшвидшеЗ 1 січня 2026 року для імпорту електромобілів повернули стандартну ставку ПДВ 20%. Це правильне рішення, про яке ми писали тут.Однак цю норму виписали так, що вона зачепила також імпорт наземних роботизований комплекс (НРК). Це, зокрема, той дрон, який нещодавно допоміг евакуювати бабусю. Вона тікала від російських обстрілів і йшла дорогою, яку контролювали окупанти.Про це у своєму пості пише Тетяна Ніколаєнко, експертка з оборони в Ukraine Facility Platform.«Ця зміна вплинула і НРК, які завозили за тим же законодавством. На початок року Агенція оборонних закупівель законтрактувала, здається, 11 тисяч НРК, зараз вже 25. Але станом на початок квітня ця ціна виявилась нерелевантною, і постачальники не хочуть віддавати продукт з таким мінусом для себе(...) Цікаво, що повітряні і водні дрони згадали, коли писали норми, а от про НРК забули (бо вони підпадають під широку лінійку специфікацій)».
Тепер точкову зміну до Податкового кодексу потрібно внести якнайшвидше.«Це сталося через надто широке формулювання норми. Пільгу скасовували для електромобілів, але разом із ними під 20% ПДВ потрапили і наземні роботизовані комплекси. На етапі підготовки змін це мали побачити, бо йдеться не про звичайний імпорт, а про техніку для оборони. Тепер потрібно швидко внести точкову зміну до Податкового кодексу і прямо залишити НРК без ПДВ. Найшвидше 一 додати цю правку до будь-якого законопроєкту, який розглядатимуть до другого читання, має шанс на ухвалення і не зависне на підписі президента. Затягувати не можна: там, де зараз за ті самі гроші можна завезти п’ять комплексів, без ПДВ можна було б завезти шість», 一 зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
ЄС може прив'язати введення ПДВ для ФОПів, як умову до кредиту на €90 млрд 一 BloombergПлан, який готує Європейська комісія, і за яким України має отримати €90 млрд, може включати вимогу «непопулярних» податкових змін для бізнесу.Йдеться про запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 млн грн. Вимога зачепить не весь пакет допомоги, а окремий транш — зокрема €8,4 млрд цього року. Навіть якщо зараз Україна виграє час і відтермінує податкові зміни (у тому числі оподаткування посилок та ПДВ для ФОПів) 一 у перспективі нашої євроінтеграції це невідворотно.Цю паузу владі треба використати для того, щоб спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу. Спрощенка створювалася для мікробізнесу: людей, які самостійно працюють, торгують у невеликих обсягах або тільки починають справу. З часом цей режим почали використовувати значно більші гравці: великий оборот можна розкласти на багато ФОПів і працювати поза загальними правилами ПДВ. Хоч схеми з сотнями ФОПів мають бути в полі зору БЕБ, Податкової та правоохоронців 一 самими обшуками систему, яка стимулює дроблення, не виправити.Треба нарешті привести до ладу правила: спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу, пришвидшити цифровізацію, зменшити ризики надмірного тиску і підготувати бізнес до поступового входження в ПДВ після порогу.У нашому дослідженні «спрощенки» ми також пропонували оновити архітектуру самої системи: об’єднати 1 та 2 групи, прив’язати податки до реального обороту і поступово підвищувати ліміти перебування на спрощенці за умови роботи з ПДВ.Це важливо, бо тоді чесний мікробізнес не буде штучно стримувати зростання, а великим гравцям буде складніше маскуватися під малих.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
34 500 грн 一 яку зарплату мають члени наглядових рад КП?На початку квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про корпоративне управління на комунальних підприємствах. Він передбачає створення наглядових рад на критично важливих комунальних підприємствах — у сферах водопостачання, тепла, транспорту та метро.Успішні приклади вже є у Львові («Львівсвітло» і «Львівводоканал») та Миколаєві («Миколаївводоканал»). Про це на нашому подкасті «Що з економікою?» розповіла експертка з корпоративного врядування та радниця мера Миколаєва Юлія Мінчева. «Наглядові ради можуть бути тим органом, який скеровує: вони можуть звільнити директора, затвердити стратегію, затвердити фінансовий план. Вони відповідальні за контрольні функції — систему внутрішнього аудиту, доброчесність, розкриття інформації, а найголовніше — за захист інтересу власника. А власник — це громада», 一 пояснює Юлія Мінчева.
Які мають бути зарплати у наглядової ради? Зарплату можна формувати в залежності від 30–40% до зарплати директора підприємства. Оскільки зайнятість членів наглядовох ради 一 це приблизно 50 днів на рік.«Розкажу, які зарплати є зараз у членів наглядових рад комунальних підприємств. Вони на рівні, наприклад, у Миколаєві — це 39 500 гривень до податків для голови наглядової ради, 34 500 для членів наглядової ради. У Львові на одному КП трохи вищі, на іншому — значно нижче.Є підхід, де дивишся на ринок і на альтернативні варіанти, але коли ринку нема, то порівнювати, наприклад, із зарплатами членів наглядових рад десь у Франції — напевно, некоректно. Тобто треба підходити до цього зі здоровим глуздом», 一 каже Юлія Мінчева.
Втім охочих професійних кандидатів подаватись в наглядові ради не так багато. «Глобально ідея класна, а коли вона погано реалізована, то всі такі: ну, нам це загалом не треба (згадати приклад «Енергоатома» 一 ЦЕС) . Якщо наповнити ці ради на початку не найкращим складом людей і не побачити якісної доданої вартості в цій роботі, бажаючих це робити стане менше», 一 підсумовує Мінчева.
👉 Більше про це 一 у подкасті. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
⬆️Регулятор підвищив граничну ціну на електрику для бізнесуПідвищення прайс-кепів має допомогти зменшити дефіцит електроенергії на тлі російських атак та блокування Ормузької протоки. Запровадження нових цін планується з 1 травня. Відповідне рішення ухвалили через запит бізнесу.👉 Нагадаємо, що після підвищення прайс-кепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт електроенергії. Урядове регулювання цін на електроенергію раніше призводило до абсурдної ситуації, коли ціни в Україні, при великій нестачі внаслідок обстрілів, бували нижчими, ніж ринкові в інших європейських країнах. 16 січня міністр енергетики Шмигаль анонсував підвищення прайскепів; 17 січня їх підвищили. 8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год. На жаль, з 31 березня прайс-кепи повернулися на попередній, недостатній рівень. Потрібно зберегти прайс-кепи на високому рівні, який дозволятиме ринку балансувати себе.Загалом підвищення прайс-кепів зробило електроенергію для бізнесу доступнішою, але й дорожчою, ціни залишаються вищими, ніж у 2025 році.📊 Графік: Трекер економіки.🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
FT: Франція та Німеччина пропонують Україні символічне членство в ЄС 一 без доступу до бюджету та права голосуПереказуємо головне:▪️ Зеленський прагне вступу України до ЄС вже у 2027 році як частини будь-якої мирної угоди з Росією. Франція та Німеччина виступають проти надання Києву доступу до бюджету ЄС і права голосу до моменту повноправного членства.▪️ Німеччина просуває статус «асоційованого членства» — Україна могла б брати участь у засіданнях міністрів і лідерів, але без права голосу і без автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.▪️ Франція називає такий проміжний статус «інтегрованою державою», де доступ до Спільної аграрної політики та фінансування ЄС (зокрема фондів згуртованості) відкладається до повноправного членства.▪️ За словами двох високопосадовців Єврокомісії, ці пропозиції, ймовірно, ляжуть в основу фінальної позиції ЄС щодо України.▪️ Обидві країни наголошують, що ця модель не є альтернативою повному членству, а лише «спрощеним шляхом» до нього та своєрідним «прискорювачем» інтеграції. У міру просування до членства Україна отримуватиме розширений доступ до програм ЄС, таких як Erasmus+ та партнерства у сфері цифрових інвестицій.Українська влада побоюється, що така «полегшена» модель може бути сприйнята суспільством як замінник повноцінного членства. Один із них назвав це «тіньовим членством». Втім вже вчора в коментарі для Bloomberg віцепрем'єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка сказав, що Київ готовий на кілька років відкласти доступ до сільськогосподарських субсидій. Адже це дозволить зменшити занепокоєння держав-членів ЄС і пришвидшити сам процес інтеграції. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram