Що з економікою?

💶 У ЄС хочуть безстроково продовжити санкції щодо заморожених росактиви. Це заспокоїть країни-партнери по G7, зокрема США 👉 Переказуємо головне зі статті на Financial Times: ▪️ Місяць тому країни G7 домовились виділити Україні $50 млрд, як кредит, відсотки за який сплачуватиметься з прибутків від росактивів. ▪️ Очільники G7 хвилюються, що кредит не буде погашений повністю, оскільки зараз санкції повторно застосовують лише кожні півроку. ▪️ За даними FT, сьогодні посли ЄС обговорять пропозицію по безстроковому продовженню санкцій по росактивих. Розглядають також і інший варіант 一 подовжити санкції із шести місяців до трьох років. Проте чиновники визнають, що лише перший, ймовірно, зустріне схвалення Вашингтона. ▪️ Санкції ЄС стосуватимуться європейської частки у загальній сумі з €260 млрд активів російського ЦБ (наприклад, у бельгійському депозитарії Euroclear заморожено €190 млрд). ▪️ Рішення мають схвалити усі 27 країн ЄС, зокрема й Угорщина, яка регулярно блокує рішення щодо допомоги Україні. ▪️ G7 також мають обговорити, як розділити відповідальність за виплату кредиту. Переважає ідея, що країни візьмуть частку позики, приблизно пропорційну їхньому ВВП: ЄС і США внесуть по $20 млрд, а Канада, Великобританія та Японія 一 решту $10 млрд. ▪️ Якщо країни ЄС не підтримають розширення санкцій, Єврокомісія може спочатку покрити більшу частку кредиту до €40 млрд, повідомляли двоє чиновників ЄС. Ця частка може бути скоригована до меншої суми, коли інші країни візьмуть на себе зобов’язання. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💻 Що там з ІТ? Розбираємо найцікавіші дані з літньої аналітики DOU ▪ Увійти в ІТ стає все складніше. Помітно зменшилась кількість інтернів, джунів та фахівців з досвідом менше року 一 в усіх напрямках та спеціалізаціях. ▪ Нема тотального зниження зарплат. Ситуація дуже відрізняється у фахівців різних спеціалізацій та за рівнем досвіду. ▪ Медіанна зарплата розробників зросла на $200 — до $3500, проте передусім завдяки зростанню зарплат Tech Lead, а також через структурні зміни — зменшення кількості джунів і збільшення частки Architect, які працюють у продуктових компаніях. Розробники, які тільки починають свій шлях в ІТ, як і раніше, можуть розраховувати на $500–600. ▪ Зарплати зменшуються стрімкіше у Front-end розробці, ніж в інших спеціалізаціях. Back-end та Mobile розробка залишаються напрямами з найвищими зарплатами розробників. ▪ Продуктові компанії стають найпривабливішими роботодавцями, які пропонують найвищі зарплати (раніше найвищі зарплати були в аустаффінгу і стартапах). Графік 一 DOU. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

За податковими новинами багато хто пропустив новину про дерегуляцію для бізнесу 👉 Цього тижня Рада підтримала законопроєкт, що переводить дозволи та ліцензії на декларативний принцип. Тобто, аби розпочати власну справу, достатньо безкоштовно задекларувати відповідну діяльність. 📌 Три важливих спостереження з цього приводу від старшого економіста ЦЕС Володимира Ланди: «У парламенті відбулося свято дерегуляції. За ініціативою Мінекономіки на період дії воєнного стану дозволено декларувати початок роботи за певними видами діяльності замість отримання ліцензій та дозволів, які часто є надмірними. До прикладу, з 1323 регуляторних актів, проаналізованих профільною міжвідомчою комісією, 34% рекомендовано скасувати, ще 44% 一 спростити. 🔍 Три спостереження. 1. Важливо, щоб дозвільні органи і уряд вчасно опублікували переліки декларацій (за 15 днів) та ухвалили необхідні підзаконні акти (за два місяці), як це передбачено законом. 2. Щиро здивувався тому, що ця важлива новина проходить майже непоміченою, у тому числі серед опонентів надмірних регуляцій. Хоча, можливо, комусь більше подобається опонувати, ніж позбуватися проблем. 3. І головне. Як би таке прогресивне нововведення зберегти і на мирний час?». ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🛢️ Як підвищення акцизів на пальне вплинуть на ціни 一 графік Сьогодні Рада прийняла законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на пальне до мінімального рівня, встановленого в ЄС. 👉 Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Сьогодні багато податкових новин, перше 一 про паливні акцизи. Ярослав Железняк пише, що "акцизний" законопроєкт ухвалили з правкою №267 (і, наскільки я розумію, з 296). Це означає, що газові лобісти зазнали невдачі і графік підвищення акцизів на LPG прямуватиме до ставки 250 євро за 1000 літрів у 2028 році. За інших рівних (а ціни на колонках дуже залежать від світових цін та обмінного курсу), динаміка зростання буде отака, як на графіку (друга зелена колонка 一 це пропозиція першого читання, з цільовою ставкою 70 євро, червоним 一 різниця в ухваленій ставці з першим читанням). Отже, з першого вересня акцизи додадуть приблизно: ▪ 1,3 грн на літрі бензину; ▪ 1,7 грн на літрі дизелю; ▪ 4,3 грн на літрі газу. До 2028 року 一 6,5, 8,6 та 9 грн відповідно (дуже умовно, бо курс євро та ціни на нафту і газ за 4 роки можуть бути зовсім іншими). Звісно, буде певний лаг між зміною акцизів та підвищенням цін, але не великий, бо накопичувати багато палива в Україні зараз ніхто не ризикуватиме, якщо і залишилися ємності. Вітаю, що нардепи проголосували підвищення акцизу на LPG до умовного паритету з бензином і дизелем. Пільги для газу зараз зовсім не на часі, вони не виправдані економічно, та й з т.з. довгострокової екологічної політики сумнівно через прихід ери електричок». ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження виросли на 50%, основний драйвер — податок на прибуток банків За I півріччя 2024-го року до державного бюджету надійшло 739,4 млрд грн, що на 50% більше за аналогічний період минулого року. 🏦 Найбільшим фактором зростання став податок на прибуток банків (+79,7 млрд грн, або +117% рік-до-року). Серед інших факторів зростання доходів: ▪ скасування тимчасових податкових пільг у 2023 році; ▪ підвищення ставок акцизного податку; ▪ перерахування “військового” ПДФО до держбюджету; ▪ краще адміністрування; ▪ інфляція та девальвація. Доходи від внутрішнього ПДВ +49%, від ПДВ з імпорту +39%. У той час як валові надходження від внутрішнього ПДВ зросли на 26%, відшкодування ПДВ знизилось на 2,5%, що свідчить про більш жорстке адміністрування ПДВ. Надходження від акцизів +81%. Рентна плата за користування надрами була єдиним джерелом доходів, яке зменшилось у 2024 році — на 21% порівняно з І півріччям 2023 року. Додамо, що податкові надходження у червні склали 104,6 млрд грн (144,9 млрд грн минулого місяця). 📊 Більше графіків 一 Трекер економіки під час війни. 😍«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🇵🇱 Польща стане першою у НАТО за обсягом оборонних видатків до ВВП країни З допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая: «Парламент Польщі проголосував за підвищення оборонних видатків у 2025 році до 5% ВВП. Це означає, що в абсолютному вимірі Польща обійде Італію, і стане третьою країною в ЄС за оборонними видатками після Німеччини та Франції, і, з відривом, першою в ЄС та НАТО за видатками відносно ВВП. 💶 Оборонні видатки наблизяться до вражаючих €40 млрд 一 це вже буде співставно з видатками українського бюджету на оборону в 2023 році, в умовах повномасштабної війни. Це серйозне навантаження на економіку, особливо з огляду на те, що значні суми з року в рік ідуть на імпорт зброї 一 перш за все танків, самохідних гаубиць, РСЗВ, винищувачів, гвинтокрилів та купи іншої номенклатури із США, Південної Кореї та інших країн. Але, вочевидь, поляки хочуть мати певність, що зможуть захиститися у разі збільшення масштабів війни, і готові платити за це меншим економічним зростанням». 👉 Інфографіка:Statista. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

«90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств у Запоріжжі» 👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу. ▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти. ▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість. ▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням. ▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку. ▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові. 📲 Послухати подію 一 за посиланням. На події експерти ЦЕС також презентували огляд економіки у червні, презентація доступна англійською (згодом додамо переклад) на сайті. 🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

​❗️МВФ відреагував на неприйнятні поправки до закону про фінмоніторинг політично значущих осіб (PEP)Поправки про відтермінування фінмоніторингу до вступу України в ЄС та створення реєстру PEP-ів суперечать домовленостям України з МВФ та міжнародним стандартам.Про це заявив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян.👉🏻 Ухвалення закону про фінмоніторинг PEP-ів є одним з найважливіших структурних маяків для другого перегляду програми розширеного фінансування та співпраці України з Фондом загалом.🏦 Українська сторона мала виконати його до кінця вересня. Термін не дотримали, тому у МВФ очікують на негайне ухвалення реформи.Нагадаємо, в одному з епізодів нашого подкасту “Що з економікою?” директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк розповіла, чому створення реєстру PEP-ів — погана ідея.📌 Згідно з міжнародними стандартами такі реєстри несуть корупційний ризик. Бо в органі, який ним управлятиме виникатиме дискреція, кого туди включати, а кого ні.Крім того, в реєстр не зможуть внести близьких родичів PEP-ів, що створює додаткову «лазівку» для політично значущих осіб всередині країни.🖇 Послухати про це більше можна за посиланням.

​📌 BRICS бере курс на розширення та запрошує шість нових країн до блоку. Це може підважити світовий порядокДобіг кінця саміт BRICS – блоку, що складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки. Це організація, що діє з 2006 року на противагу західним організаціям на зразок G7 та Світового Банку. Наразі держави-члени контролюють більше чверті світової економіки та 41% населення планети.В Україні за самітом слідкували в основному в контексті потенційного арешту Путіна, який зрештою приєднався до зустрічей онлайн. 👌🏻 Проте подія увійде в історію через рішення поповнити клуб учасників шістьма країнами, що може серйозно вплинути на світову геополітику.Починаючи з січня 2024 року, до блоку приєднаються Аргентина, Єгипет, Ефіопія, Іран, ОАЕ та Саудівська Аравія. Журналісти писали, що найбільше за розширення виступав Китай, який хоче створити противагу Заходу. Індія та Бразилія виступали проти, побоюючись зменшення свого впливу всередині блоку, проте зрештою підтримали план.🙃 На саміті промови лідерів країн-членів BRICS мали в основному антизахідну риторику. Зокрема президент Китаю наголосив на необхідності включати країни глобального півдня до формування важливих для рішень світу, які зараз, на його думку, нав’язуються Заходом. 💵 Президент Бразилії висловився за дедоларизацію світової економіки та створення «валюти BRICS», що поклала б край домінуванню США.Попри гучні заяви, блок має кілька проблем, які можуть його підірвати. Наприклад, ПАР стоїть на порозі економічної кризи на фоні безпрецедентної нестачі електроенергії у країні, Аргентина не може дати ради інфляції, що перевищує 100%, а єгипетський фунт втратив вже половину своєї вартості проти долара з березня цього року.🇨🇳 Нерівність в економічній силі, скоріше за все, створить дисбаланс між членами у ході прийняття рішень, і Китай скористається можливістю просувати власний порядок денний. Інтеграція також може бути ускладненою через те, що такі країни як Бразилія та Індія зберігають досить близькі відносини зі США. 👉🏻 Разом із цим, BRICS таки може досягти певних успіхів в окремих напрямках своєї діяльності, поставивши під загрозу чинний світовий порядок.Допис підготував стажер ЦЕС Максим Куждін, який зараз вивчає економіку в Чиказькому університеті. У нього також є свій телеграм-канал, де він розповідає про світову економіку та геополітику.

​⚡️НБУ вперше від початку повномасштабної війни знизив облікову ставку – з 25% до 22%Фактично НБУ відреагував на зниження темпів інфляції швидше, ніж очікувалося. Реальна облікова ставка з урахуванням фактичної річної інфляції 12,8% залишатиметься суттєво позитивною. Це означатиме збереження жорсткої грошової політики, яка має на меті зв'язати вільну ліквідність і не допустити тиску на обмінний курс. "Така політика має дозволити Нацбанку вже найближчим часом почати знімати валютні обмеження, запроваджені на початку війни. Саме це, а не доступність кредитних ресурсів, судячи з рішення НБУ, буде пріоритетом в діях Національного банку на підтримку бізнесу. Перегляд прогнозу доволі обережний (явно виходить з припущення, що РФ не даватиме нам жити щонайменше до кінця війни) і очевидний", — коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.Також НБУ переглянув прогнози на цей рік щодо ВВП (зростання з 2,0% до 2,9%) та інфляції ( сповільнення з 14,8% до 10,6%).📌 Більше про прогнози НБУ, Мінекономіки та неурядових організацій ми говоритимемо 1 серпня на події "Новий макропрогноз для України. Яким буде курс, ВВП та інфляція?". Деталі та реєстрація — за посиланням.