Статистика telegram channel - @thinktankces

🤝 До кінця року Україна може повністю закрити цивільні видатки бюджету завдяки міжнародній допомозі. Проте ситуація з фінансуванням війська залишається складною.Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС. Найважливіше з моніторингу за останній місяць. 🌐 По МВФ:- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми. - Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового” - Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму. - У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.Загальні спостереження:✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів. Подивитися повну презентацію можна за посиланням.

🍔 У Макдональдс перше падіння глобальних продажів з 2020 року 一 клієнти скаржаться на високі ціни Переказуємо найцікавіше зі статті Financial Times: ▪️ За другий квартал цьогоріч продажі Макдональдс по світу впали на 1% у річному вимірі. ▪️ Квартальний дохід залишився стабільним на рівні $6,49 млрд, але чистий прибуток впав на 12% до $2,02 млрд. ▪️ Генеральний директор Кріс Кемпчінскі зазначив, що споживчі настрої низькі, все більше людей їдять вдома і шукають вигідніші пропозиції. Це також говорить про те, що споживча активність після пандемії досягла свого піку. ▪️ З середини 2019 року ціни на їжу в закладах США зросли на 30%. Незважаючи на те, що Макдональдс є відносно доступним варіантом, ціна на середній біг-мак зросла на 27% до $9.29 у США з 2019 року. ▪️ Щоб привабити клієнтів, Макдональдс пропонує знижки, наприклад, набір за $5, який збільшив відвідуваність минулого місяця. ▪️ Макдональдс має понад 40 000 ресторанів у більш ніж 100 країнах світу. Близько 41% з $25,5 млрд доходу компанії в минулому році припало на США. Однак, зменшення кількості клієнтів призвело до падіння на 0,7% у США у другому кварталі. 📸 Позує 一 Цессі з бургером за українською ціною. 🐶 Якщо забули, хто така Цессі 一 вся історія в нашому інстаграмі у вибраних сторіз. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Десять лідерів переробної промисловості збільшили дохід на 23% за рік 一 до 317,53 млрд грн 👉 Переказуємо головне з новини Opendatabot. ▪️ Третина від сукупного доходу лідерів припадає на 3 компанії групи СКМ Ріната Ахметова. На першому місці 一 Запоріжсталь (+20% до 56,4 млрд грн). Попри це, другий рік поспіль компанія зазнає збитків у розмірі 4 млрд грн. На другому місці — Камет сталь (+14% 一 43,07 млрд грн). Водночас збитки Камет сталь зросли в 1,4 рази та сягли 950 млн грн. ▪️ Також в першу десятку потрапили 2 компанії групи МХП Юрія Косюка із сукупним доходом 61,57 млрд грн або 19% від доходу усього рейтингу. ▪️ Компанія Інтерпайп Ніко Тьюб з групи EastOne Віктора Пінчука заробила 20,5 млрд грн — за рік дохід зріс на чверть. Більш помітно виріс чистий прибуток: майже вдвічі, до 4,95 млрд грн.Щодо прибутків: ▪️ Найбільший приріст чистого прибутку показала Кока-Кола Україна. Чистий прибуток компанії виріс аж у 37 разів за рік — до 1,64 млрд грн. При цьому компанія посіла тільки 10 місце. ▪️ Рошен збільшив прибуток в 1,4 рази до 5,64 млрд грн Компанії, які вийшли з рейтингу: - Дніпросталь — 11,9 млрд грн доходу (+10% за рік); - Дельта вілмар Україна — 11,06 млрд грн доходу (-6%); - Нікопольський завод феросплавів — 9,5 млрд грн доходу (-6%) ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏦 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 13% і прогноз інфляції 8,5% до кінця року. Більшого падіння гривні очікувати не варто. Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая: «Вгадав з обліковою. НБУ залишає її незмінною на рівні 13%, очікуючи інфляції в межах 8.5%, зокрема через тиск додаткових витрат бізнесу, підвищення акцизів, вичерпання ефекту попередніх врожаїв і впливу посухи на цьогорічний врожай. І сповільнення інфляції до 6.6% у 2025, та до цільової інфляції (5%) у 2026. 📈 Прогноз зростання економіки НБУ підвищив до 3.7% і очікує 4-5% зростання в наступні роки. Андрій Пишний вважає, що банківська система має достатній потенціал, щоб забезпечити потребу уряду у внутрішніх запозиченнях. Але для цього «важливо контролювати очікування по інфляції та девальвації». ➡️ Простими словами 一 активнішої девальвації гривні очікувати не варто. Та й рішення по обліковій ставці 一 це про зосередженість на втриманні інфляції. Гривневі активи мають залишатися привабливими (про що і говорив раніше, коли коментував девальвацію гривні і очікував, що сильно далі не піде). Наступного тижня НБУ очікує надходження $4 млрд зовнішньої допомоги, далі буле валютна виручка від нового врожаю та роботи морського коридору. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук каже, що ефект від акцизів НБУ вже врахував у базовому сценарію і оцінює його у 0.4 п.п. 1% військового збору для юросіб вплине на інфляцію додатково, а решта ініціатив 一 істотно не вплинуть, через відповідне зменшення споживчого попиту та абсорбцію за рахунок прибутків. 📌 І трішки від себе: Маємо залишитися в single digit інфляції цього року незалежно від формату підвищення податків. І економіка далі буде рости 一 фіскальна політика справді м'яка, і залишиться такою за будь-якого підвищення податків. Держава витрачає значно більше, ніж вилучає з економіки, і це підтримує споживчий попит і бізнес. Питання лише в тому, який сектор ростиме 一 формальний чи неформальний. Військовий збір для фізосіб та юросіб стимулюватиме тінь. ПДВ буде нейтральнішим для балансу між тінню та білим сектором». Також від ЦЕС: «Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників». ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💶 У ЄС хочуть безстроково продовжити санкції щодо заморожених росактиви. Це заспокоїть країни-партнери по G7, зокрема США 👉 Переказуємо головне зі статті на Financial Times: ▪️ Місяць тому країни G7 домовились виділити Україні $50 млрд, як кредит, відсотки за який сплачуватиметься з прибутків від росактивів. ▪️ Очільники G7 хвилюються, що кредит не буде погашений повністю, оскільки зараз санкції повторно застосовують лише кожні півроку. ▪️ За даними FT, сьогодні посли ЄС обговорять пропозицію по безстроковому продовженню санкцій по росактивих. Розглядають також і інший варіант 一 подовжити санкції із шести місяців до трьох років. Проте чиновники визнають, що лише перший, ймовірно, зустріне схвалення Вашингтона. ▪️ Санкції ЄС стосуватимуться європейської частки у загальній сумі з €260 млрд активів російського ЦБ (наприклад, у бельгійському депозитарії Euroclear заморожено €190 млрд). ▪️ Рішення мають схвалити усі 27 країн ЄС, зокрема й Угорщина, яка регулярно блокує рішення щодо допомоги Україні. ▪️ G7 також мають обговорити, як розділити відповідальність за виплату кредиту. Переважає ідея, що країни візьмуть частку позики, приблизно пропорційну їхньому ВВП: ЄС і США внесуть по $20 млрд, а Канада, Великобританія та Японія 一 решту $10 млрд. ▪️ Якщо країни ЄС не підтримають розширення санкцій, Єврокомісія може спочатку покрити більшу частку кредиту до €40 млрд, повідомляли двоє чиновників ЄС. Ця частка може бути скоригована до меншої суми, коли інші країни візьмуть на себе зобов’язання. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💻 Що там з ІТ? Розбираємо найцікавіші дані з літньої аналітики DOU ▪ Увійти в ІТ стає все складніше. Помітно зменшилась кількість інтернів, джунів та фахівців з досвідом менше року 一 в усіх напрямках та спеціалізаціях. ▪ Нема тотального зниження зарплат. Ситуація дуже відрізняється у фахівців різних спеціалізацій та за рівнем досвіду. ▪ Медіанна зарплата розробників зросла на $200 — до $3500, проте передусім завдяки зростанню зарплат Tech Lead, а також через структурні зміни — зменшення кількості джунів і збільшення частки Architect, які працюють у продуктових компаніях. Розробники, які тільки починають свій шлях в ІТ, як і раніше, можуть розраховувати на $500–600. ▪ Зарплати зменшуються стрімкіше у Front-end розробці, ніж в інших спеціалізаціях. Back-end та Mobile розробка залишаються напрямами з найвищими зарплатами розробників. ▪ Продуктові компанії стають найпривабливішими роботодавцями, які пропонують найвищі зарплати (раніше найвищі зарплати були в аустаффінгу і стартапах). Графік 一 DOU. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

За податковими новинами багато хто пропустив новину про дерегуляцію для бізнесу 👉 Цього тижня Рада підтримала законопроєкт, що переводить дозволи та ліцензії на декларативний принцип. Тобто, аби розпочати власну справу, достатньо безкоштовно задекларувати відповідну діяльність. 📌 Три важливих спостереження з цього приводу від старшого економіста ЦЕС Володимира Ланди: «У парламенті відбулося свято дерегуляції. За ініціативою Мінекономіки на період дії воєнного стану дозволено декларувати початок роботи за певними видами діяльності замість отримання ліцензій та дозволів, які часто є надмірними. До прикладу, з 1323 регуляторних актів, проаналізованих профільною міжвідомчою комісією, 34% рекомендовано скасувати, ще 44% 一 спростити. 🔍 Три спостереження. 1. Важливо, щоб дозвільні органи і уряд вчасно опублікували переліки декларацій (за 15 днів) та ухвалили необхідні підзаконні акти (за два місяці), як це передбачено законом. 2. Щиро здивувався тому, що ця важлива новина проходить майже непоміченою, у тому числі серед опонентів надмірних регуляцій. Хоча, можливо, комусь більше подобається опонувати, ніж позбуватися проблем. 3. І головне. Як би таке прогресивне нововведення зберегти і на мирний час?». ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🛢️ Як підвищення акцизів на пальне вплинуть на ціни 一 графік Сьогодні Рада прийняла законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на пальне до мінімального рівня, встановленого в ЄС. 👉 Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Сьогодні багато податкових новин, перше 一 про паливні акцизи. Ярослав Железняк пише, що "акцизний" законопроєкт ухвалили з правкою №267 (і, наскільки я розумію, з 296). Це означає, що газові лобісти зазнали невдачі і графік підвищення акцизів на LPG прямуватиме до ставки 250 євро за 1000 літрів у 2028 році. За інших рівних (а ціни на колонках дуже залежать від світових цін та обмінного курсу), динаміка зростання буде отака, як на графіку (друга зелена колонка 一 це пропозиція першого читання, з цільовою ставкою 70 євро, червоним 一 різниця в ухваленій ставці з першим читанням). Отже, з першого вересня акцизи додадуть приблизно: ▪ 1,3 грн на літрі бензину; ▪ 1,7 грн на літрі дизелю; ▪ 4,3 грн на літрі газу. До 2028 року 一 6,5, 8,6 та 9 грн відповідно (дуже умовно, бо курс євро та ціни на нафту і газ за 4 роки можуть бути зовсім іншими). Звісно, буде певний лаг між зміною акцизів та підвищенням цін, але не великий, бо накопичувати багато палива в Україні зараз ніхто не ризикуватиме, якщо і залишилися ємності. Вітаю, що нардепи проголосували підвищення акцизу на LPG до умовного паритету з бензином і дизелем. Пільги для газу зараз зовсім не на часі, вони не виправдані економічно, та й з т.з. довгострокової екологічної політики сумнівно через прихід ери електричок». ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження виросли на 50%, основний драйвер — податок на прибуток банків За I півріччя 2024-го року до державного бюджету надійшло 739,4 млрд грн, що на 50% більше за аналогічний період минулого року. 🏦 Найбільшим фактором зростання став податок на прибуток банків (+79,7 млрд грн, або +117% рік-до-року). Серед інших факторів зростання доходів: ▪ скасування тимчасових податкових пільг у 2023 році; ▪ підвищення ставок акцизного податку; ▪ перерахування “військового” ПДФО до держбюджету; ▪ краще адміністрування; ▪ інфляція та девальвація. Доходи від внутрішнього ПДВ +49%, від ПДВ з імпорту +39%. У той час як валові надходження від внутрішнього ПДВ зросли на 26%, відшкодування ПДВ знизилось на 2,5%, що свідчить про більш жорстке адміністрування ПДВ. Надходження від акцизів +81%. Рентна плата за користування надрами була єдиним джерелом доходів, яке зменшилось у 2024 році — на 21% порівняно з І півріччям 2023 року. Додамо, що податкові надходження у червні склали 104,6 млрд грн (144,9 млрд грн минулого місяця). 📊 Більше графіків 一 Трекер економіки під час війни. 😍«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🇵🇱 Польща стане першою у НАТО за обсягом оборонних видатків до ВВП країни З допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая: «Парламент Польщі проголосував за підвищення оборонних видатків у 2025 році до 5% ВВП. Це означає, що в абсолютному вимірі Польща обійде Італію, і стане третьою країною в ЄС за оборонними видатками після Німеччини та Франції, і, з відривом, першою в ЄС та НАТО за видатками відносно ВВП. 💶 Оборонні видатки наблизяться до вражаючих €40 млрд 一 це вже буде співставно з видатками українського бюджету на оборону в 2023 році, в умовах повномасштабної війни. Це серйозне навантаження на економіку, особливо з огляду на те, що значні суми з року в рік ідуть на імпорт зброї 一 перш за все танків, самохідних гаубиць, РСЗВ, винищувачів, гвинтокрилів та купи іншої номенклатури із США, Південної Кореї та інших країн. Але, вочевидь, поляки хочуть мати певність, що зможуть захиститися у разі збільшення масштабів війни, і готові платити за це меншим економічним зростанням». 👉 Інфографіка:Statista. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися