Що з економікою?

👔 Українські біженці добре інтегруються на європейському ринку праці Втім це ускладнює їхнє повернення.Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці. ▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище. ▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає. ▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.Повна стаття за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Рада прийняла в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні Що змінюється:▪️ Українці зможуть офіційно мати кілька громадянств.▪️ Спроститься процедура отримання українського громадянства.▪️ Уточнюється статус іноземців і осіб без громадянства, які служили в українській армії.Навіщо це потрібно:▪️ Щоб українцям за кордоном було легше підтримувати зв’язок із країною, навіть якщо вони стали громадянами інших держав.▪️ Щоб залучати кваліфікованих іноземців до відбудови країни й посилення оборони.Нагадаємо, що раніше ми писали про те, чому підтримуємо цю ідею:Україна стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність, еміграція. ▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього. Це могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.*Дані таблиці станом на кінець листопада 2024 року з нашого дослідження про біженців.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️Закликаємо зберегти та продовжити участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях! 🎯Більше 50 громадських організацій підписали спільну заяву про продовження участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях. Влада усе ще ігнорує проблеми у сфері реформи верховенства права, тому громадськість об’єдналася для того, аби вберегти суди від стороннього керування.▪️ На сьогодні незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) під загрозою. Від її роботи залежить якість суддів, призначених пожиттєво на свої посади. Тепер же окрім того, що інституція піддається системному тиску ДБР, до її складу відкриваються двері для політично залежних кандидатів через те, що Верховна Рада не продовжила повноваження незалежних міжнародних експертів в Конкурсній комісії при ВККС. 📌1 червня завершились повноваження міжнародних експертів у Комісії, яка добирає членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС). На їхні місця претендуватимуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів України, очільники яких мають звʼязки з Вовком, Портновим та Медведчуком. Слідом за Комісією мандат міжнародних експертів у листопаді має закінчитись у Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ) при Вищому антикор суді (ВАКС) та інших подібних комісіях. Якщо це станеться є ризик відкату реформи правосуддя на роки назад.📌Саме після оновлення за участі міжнародних експертів, ВККС розпочала відбір понад 2 000 суддів та зрушила з місця очищення судової системи від одіозних суддів. Реформа ВККС та Вищої ради правосуддя була другим з семи пунктів вимог, за які Україні дали статус кандидата і відкрили перемовини про вступ до Євросоюзу. 📌Попереду у ВККС — ще більше викликів: добір кандидатів до нових адмінсудів, оновлення Верховного Суду, добір суддів до ВАКС. Отже, якщо участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії не буде безперервно продовжено, Україна втратить запобіжник незалежності ВККС, а разом із ним – стане можливим пропуск “зручних” кандидатів до системи.Ми закликаємо владу забезпечити безперервність мандатів міжнародних експертів у всіх конкурсних комісіях.Долучайтеся до поширення та підписання заяви: https://forms.gle/VMF1FnzS9xMzqDtW7🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Інфляція, ймовірно, сягнула свого максимуму і сповільнюватиметься надалі — НБУ👉 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та пояснив, що відбувається з цінами:▪️ Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю.▪️ Надалі інфляція поступово сповільнюватиметьсяУлітку інфляція почне знижуватися та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску.▪️ Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість.▪️ У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалось.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«До сценарію перемир’я ставимось як до позитивного сюрпризу» Переказуємо допис Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці наглядової ради ЦЕС про те:▪️ Чому українська економіка вичерпала перспективи зростання▪️ Що робити бізнесу в цій ситуації▪️ Чому євро поки що не замінить долар«Традиційно обговорили перспективи економіки з колегами «по цеху» на конференції Forbes Ukraine. Що мала сказати з цього приводу.Практично вичерпались джерела економічного зростання, які дозволили економіці України зрости на 5,5% в 2023 році і на 2,9% в 2024р. Ці два роки зростання були частковим надолуження втраченого 一 відновлення віри в себе, пристосування до умов війни та поновлення доступу до морських портів (окрема подяка ЗСУ).Вітчизняний ВПК може стати новим рушієм економічного зростання, якщо отримає достатньо фінансового ресурсу. Проте, в «цивільній» частині економіки треба шукати нові джерела розвитку. При чому в умовах дефіциту ресурсів, в першу чергу людського капіталу, який залишиться з нами ще багато років, а також в умовах руйнування виробничих потужностей і інших військових ризиків.👉 Що робити бізнесу в цій ситуації 一 підвищувати продуктивність праці через АІ, технології, діджиталізацію, освіту свою і працівників.Щодо можливого перемир’я, ми на нього сподіваємось, тому розробляємо економічні прогнози в двох сценаріях. Але в повсякденному житті має сенс орієнтуватись на сценарій продовження війни, а до сценарію перемир’я ставитись як до позитивного сюрпризу. Позитивного, оскільки за нашими оцінками перемир’я сприятиме прискоренню економічного зростання завдяки покращенню очікувань, частковому поверненню воєнних мігрантів та євроінтеграції. В той же час, фіскальний стимул згорнеться тільки частково, адже нам потрібно буде тримати чисельну і добре озброєну армію. 💶 І наостанок, в українському інформаційному просторі наразі приділяється забагато уваги переходу на євро. Не варто очікувати, що долар вже завтра втратить свій статус основної валюти. Цей статус підтримують розвинені фінансові ринки США, глибина яких в рази переважає глибину ринків будь-якої іншої країни, та домінування долару в світовій торгівлі (близько 80% свіфт транзакцій). Також не варто очікувати різкої відмови Нацбанком від долара і переходу на євро. НБУ достатньо добре комунікує, що вони тільки аналізують і опрацьовують це складне питання». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Відповідаючи на коментарі під нашим останнім дописом про вплив українського агросектору на євроінтеграціюЩо ми мали на увазі під «демпінгом»? Чи стандарти ЄС знизять конкурентоспроможність українського агросектору? Для чого говорити про дотації, якщо бізнес і так хоче в ЄС?👉 Роз'яснення нашої старшої економістки Яни Охріменко.1) Агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.«Демпінг» української агропродукції на ринках ЄС – це, скоріше, приклад спекулятивного твердження, що поширений в ЄС. Ми вжили цей термін саме в такому значенні, але, маємо визнати, це було неочевидно. Звісно, не йдеться про те, що українські виробники свідомо занижують ціни на власну продукцію нижче собівартості, аби поставити європейських конкурентів у невигідне становище – лише про те, що українські виробники низки агропромислових товарів здатні експортувати до ЄС за цінами нижчими, ніж внутрішні ціни ЄС.Інше питання – наскільки доцільно застосовувати модель чистої конкуренції та вільного ринку для сільськогосподарських ринків ЄС, зважаючи на САП (спільну аграрну політику) та інші чинники. В європейській аграрній моделі, існування українського виробника якраз запроваджує елемент вільного ринку, оскільки наш експортер не отримує дотацій на переховування зерна і має стимули до швидкого продажу продукції через логістичні обмеження. Тому не варто очікувати, що українська аграрна продукція буде продаватися в ЄС за тими ж цінами, що і продукція європейського виробника.2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні.Звісно, інноваційність і здатність виробника адаптуватися до мінливого ринку залежить від самого виробника. Проте, ігнорувати ринкові умови, що формують собівартість – це все ж недоцільно. У своїй оцінці, ми відштовхувалися від припущення ceteris paribus, тобто, усіх поточних обмежень, із якими стикаються українські аграрії – сюди входять необхідність модернізації з огляду на зміну у структурі робочої сили (більше жінок та людей з інвалідністю), дефіцит робочої сили, і так далі.Припустимо, що compliance costs на рівні 10% не знищить вщент конкурентної переваги українського виробника (як Ви зазначаєте у своєму дослідженні). Проте, оцінки Єврокомісії 2014 року можуть бути не до кінця релевантними для України в 2025 році в стані повномасштабної війни – на нашу думку, це питання варте окремої дискусії.Продовження у коментарях 💬❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чому Київ неефективно використовує свої доходи?До дня Києва запросили на подкаст підприємця та засновника громадської організації «Офіс трансформації» Максима Бахматова поговорити про економіку столиці. Зокрема про те, як Київ витрачає свій бюджет та чому маючи понад 100 мільярдів гривень на рік, місто досі не здатне завершити ключові інфраструктурні проєкти. Декілька цікавих моментів:💸 Бюджет і профіцитКиїв щороку недовикористовує мільярди гривень — наприклад, у 2023 році 14 мільярдів були перенесені на наступний рік, бо не встигли «освоїти». Велику частину бюджету витрачають в останні тижні року, часто поспішно і неефективно.Через відсутність стратегії, немає чітких планів і пріоритетів, які дозволили б планово інвестувати в інфраструктуру, а не "згадувати" про проблеми в листопаді.🚽 Каналізація з 50-х роківОсновна каналізаційна інфраструктура Києва — Бортницька станція аерації — перебуває в аварійному стані з 2011 року. Це система, що обслуговує до 5 млн людей у столиці та області. У 2015 році уряд Японії надав Україні $1,1 млрд (кредит під 0,2% на 40 років) на її реконструкцію. За 10 років місто не змогло реалізувати проєкт — навіть не розпочато повноцінних робіт.🚇 Метро на ВиноградарБудівництво гілки метро на Виноградар триває з 2018 року. На проєкт уже витрачено 6 млрд грн, з яких 4 — аванс у 2018 році. Частину коштів поклали на депозит, з якого згодом зникло 140 млн грн відсотків.У 2023 році бюджет проєкту збільшили до 23 млрд грн, однак гілка досі не добудована. Бахматов додає, що вартість будівництва — $151 млн за кілометр і це дорожче, ніж у Шанхаї. 🚌 Ринок маршрутокКиїв щороку втрачає 4–10 млрд грн у готівковому обороті, який крутиться в маршрутках. У Житомирі можна оплатити проїзд карткою, а в Києві — досі лише готівкою. Це не технічна проблема, а політичне небажання змінити модель.🏗 Хаотичні забудовиУ Києві — особливо в центрі — масово з’являються незаконні прибудови. Немає системного переліку історичних обʼєктів, що потребують охорони. Власники будівель свідомо не ремонтують памʼятки, сподіваючись, що ті розваляться — щоби потім звести щось нове.«У Львові ви не побачите жодної незаконної забудови в історичному центрі. Бо мер сказав: “Я не хочу такої забудови”. І все. Депутати, може, й хотіли — але він не хоче. І за 20 років там нічого потворного не з’явилось», 一 пояснює Максим Бахматов.🎧 Слухайте наш спільний з Громадським радіо подкаст "Що з економікою?" на усіх подкаст-платформах та дивіться в YouTube.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи треба підвищувати податки, щоб зберегти фінансову стабільність?Під час останніх Spring Meetings у Вашингтоні українська влада та МВФ обговорювали можливі фіскальні зміни з 2026 року — підвищення ПДВ, прогресивний податок на доходи та «податок на розкіш». Основний акцент — боротьба з тіньовою економікою, зокрема зловживання спрощеною системою оподаткування.В останньому Меморандумі з МВФ Україна підтвердила намір провести податкові реформи згідно з Нацстратегією доходів, включно з реформою спрощеної системи. Підвищення основної ставки ПДВ залишається потенційним джерелом додаткових надходжень на випадок непередбачуваних обставин.👉 Чи зможе бюджет обійтись без підвищення податків? Та чи готова Україна до восьмого перегляду програми? Обговоримо це з партнерами RRR4U під час онлайн-дискусії.Подія пройде 28 травня о 15:00 на платформі Zoom. 🔗 Реєстрація доступна за посиланням.*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/.Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

В інфографіці Visual Capitalist, створеній на основі звіту EY, тіньову економіку оцінюють через частку готівки в обігу — на припущенні, що саме через неї проходить більшість тіньових транзакцій. Чому це застарілий підхід пояснює наш старший економіст Юрій Гайдай в дописі:«Що робить Visual Capitalist? Потоково пиляє інфографіку, яка буде глобально віруситися.Що робить EY? Випускає звіт, з якого VC захоче зробити інфографіку, яка завіруситься і глобально порекламує EY.Що роблю я? Замість дати "дежурний коментар" про тіньову економіку України, лізу в методологію звіту EY і бачу, що вони взяли залежною змінною частку кешу в M1!Ключове припущення авторів EY, на якому виросла оця вірусна інфографіка, що тіньові транзакції відбуваються здебільшого в ГОТІВЦІ (окрім частини нелегальних транзакцій в крипті). Відтак вони беруть контрольні змінні, які пояснюють частину кешу у формальній економіці, а все, що зверху 一 тінь). І дивляться на детермінанти.Класна ідея для другої половини XX-го ст., коли виникла і розвинулася методологія оцінки тіні через попит на готівку. Дані по готівці за межами кредитних установ  якісні, доступні, порівнювані 一 бери і ганяй модельки.Але кожен український обнальщик, чи, правильніше, оператор зустрічних потоків, буде довго реготати зі спроби оцінити тінь через обсяг "зайвої" готівки.Воно вже давно так не робе, і якщо ви принаймні читали мої дописи про ігорку чи зернові схеми, або слідкували за роботою ТСК ВР по економічних злочинах, то теж це розумієте.Але автори EY отак через кеш оцінюють тінь, далі додають оцінку негрошової тіні через оцінку неформальної аграрочки і роблять приписку "нє, є ще якісь цифрові транзакції, переважно в крипті, але їх обсяг 一 неістотний для більшості країн".АГА, ЩАС, НЕІСТОТНИЙ.Ну тобто в цілому в EY класний звіт вийшов. Аналіз детермінант тіні 一 цікавий, пізнавальний.Наприклад, те, що високі ставки податків істотно впливають на частку тіньової економіки лише для країн з високими доходами.  А для low income та lower-middle income країн ставки податків визначають лише 10-15% всієї тіньової економіки, а домінуючою детермінантою тіні є неефективність уряду (29%).Але от за межами цих результатів моделювання, серйозно ставитися до показників тіні та порівняння їх між країнами 一 не можу».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Що зміниться для українців із приєднанням до SEPA?Місяць назад Кабмін схвалив законопроєкт, що має сприяти приєднанню України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (детальніше про це писали тут). Це європейська система, яка дозволяє швидко та без зайвих комісій переказувати кошти між банками в межах ЄС. 💶 Після приєднання українським компаніям і громадянам не потрібно буде відкривати рахунки за кордоном, щоб переказувати чи отримувати євро. Цей крок 一 одна з частин інтеграції до фінансового ринку ЄС.Законопроєкт також передбачає створення Реєстру банківських рахунків та сейфів, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС). Там буде зберігатись базова інформація про власників рахунків — IBAN, ПІБ, банк, дата відкриття/закриття, без деталей про залишки чи транзакції.👉 Як це вплине на бізнес і громадянське суспільство? Будемо розбиратись на експертній зустрічі «Україна на шляху до SEPA: законодавчі зміни та їхній вплив» уже завтра, 20 травня о 10:00. Організатори: Центр демократії та верховенства права разом з EasyBusiness та ЦЕС.Поговоримо про:✅ Аналітичний огляд законопроєкту №13233, який підготували юристи ЦЕДЕМ;✅ Потенційні ризики та можливості для громадянського суспільства і бізнесу;✅ Шляхи доопрацювання законодавства для ефективної адаптації до вимог SEPA.🔗 Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/B3q6QaG2Lgr7d5FC9Під час заходу передбачено час для модерованої дискусії, щоб кожен учасник міг висловити свою думку та поділитися ідеями.Зустріч відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram