Статистика telegram channel - @thinktankces

🍅Що сталося з переробкою томатів і куди ділись українські кетчупи?Через повномасштабне вторгнення Україна втратила не просто території чи врожаї, а цілі сектори економіки. Один із найяскравіших прикладів — томатно-переробна галузь.У нашому подкасті президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник пояснив масштаби цієї втрати:«Я би сказав, яку галузь ми втратили найбільше і яку поки що ще навіть не почали відновлювати — це томати. Бо якщо ви звернете увагу, з початку війни досить відомі трикутнички з томатною пастою «Чумак» — якщо подивитись, хто там виробник, то це Італія. [...] Усі 4 переробні заводи на томатну пасту були саме там, у цьому регіоні [Каховці]. І всі чотири або знищені, або окуповані. Зокрема, на одному з них товарного продукту цієї пасти було на $40 млн. Її вивезли, як кажуть, у Москву. Оцю галузь ми втратили». Втрата виробництв, проблеми з логістикою та робочою силою — одні з причин, чому ера дешевих продуктів минає. 👉 Про це, а також про те, чому яблука дорожчі за апельсини, звідки взялася черешня по 1500 грн і чого чекати від цін на "борщовий набір" та кавуни — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».👀 До речі, цей подкаст наразі зібрав рекордну кількість переглядів за весь час — уже 30 тисяч! 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Не чіпайте те, що було зроблено» 一 якими можуть бути нові умови фінансування від Міжнародного валютного фонду (Допис економіста ЦЕС Богдана Слуцького) «Схоже, нас все ж таки восени чекатиме нова програма з МВФ.Відповідно, теперішня програма буде припинена. (..) По-перше, потенціал впроваджувати усі окреслені в ній параметри вичерпався, і про це яскраво свідчить стан справ з (не)виконанням маяків.По-друге, є принаймні бажання з боку України укласти програму на більшу суму (бо за діючою Україна може ще отримати лише 4,8 млрд дол. до 2027 року). Про це, до речі, натякала нещодавно Роксолана Підласа, наводячи приклад, що цього року МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто без структурних маяків).Діюча українська програма з МВФ для бюджету не має фіскального ефекту, тобто всі кошти, які ми за нею отримуємо, йдуть на обслуговування і погашення старих кредитів, які нам надавав фонд.Але варто пам‘ятати, що кредити МВФ – це досить дороге задоволення, це не пільгові позики, це близько 7% річних, і вони по строках також досить короткі.Тому все ж таки краще не завалювати взяті на себе зобов‘язання перед міжнародними партнерами, зокрема по Ukraine Facility, і не втрачати у тому числі грантові кошти та дійсно пільгові кредити на десятки років (!)І, до речі, я тільки вчора писав, що скоро партнери будуть змушені пропонувати нам безстроковий маяк «не чіпати те, що було зроблено» (НАБУ і САП). І ось сьогодні вийшла стаття у Forbes Ukraine з посиланням на джерела, що і правда МВФ реально планує закласти цей пункт у нову потенційну програму».🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Ніхто більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3%📈 Що буде з ВВП та інфляцією у 2025–2026 роках? Forbes підготували матеріал на основі зібраних нами прогнозів уряду, МВФ і незалежних економістів.ВВП:• Жоден з аналітиків більше не прогнозує зростання ВВП на рівні 3% і вище, як це передбачалося на початку року. • У консенсус-прогнозі, який ми робили перед початком 2025 року, зростання ВВП цьогоріч очікувалось на рівні 3,7%, а найоптимістичнішою оцінкою було 6%. Нова оцінка – 2,3%, а найоптимістичніший прогноз становить 2,6%.• Економічне відновлення у першій половині 2025 року сповільнилося через посилення обстрілів, руйнування промислової та житлової інфраструктури, закриття ключових виробництв (зокрема вугільної шахти у Покровську), проблеми в газовидобуванні й агросекторі. Позитивним внеском у ВВП може стати галузь Defense Tech.• Водночас українська економіка ще має шанс перевищити рекордний показник у $200 млрд номінального ВВП, досягнутий у 2021-му.Інфляція:• Прогноз інфляції також значно погіршився, хоч аналітики таки очікують її сповільнення. Ще у квітні регулятор прогнозував повернення до цілі у 5% у 2026 році, тепер НБУ переніс це на 2027-й. На кінець цього року Нацбанк очікує 9,7% інфляції, на кінець 2026-го – 6,6%. • Неурядові прогнозисти також погіршили свої очікування для темпів зростання цін. У січні прогноз становив 7,1% на кінець 2025 року. Тепер консенсус – 9,4%, а найбільш песимістична оцінка – 10,9%.  • Згідно з аналізом НБУ, погіршення інфляційних очікувань зумовлене передусім низькими врожаями, що спричиняють подорожчання продуктів, а також збільшенням воєнних витрат і подальшим перекладенням зростаючих витрат бізнесу на споживчі ціни.💸 Винятком у песимістичному прогнозі став курс долара. Наприкінці 2024-го року неурядові аналітики очікували 45,7 грн/$, новий прогноз оптимістичніший – 43,2 грн/$. А на кінець 2026-го аналітики закладають 45,2 грн/$.  Секретом успіху гривні відносно долара стала не стільки стабільність національної валюти, скільки девальвація американської. 👉 Більше про курс долара ми писали тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Що чекає на економіку у 2025 році і далі?Поки депутати вирішують чи повертатися з відпустки чи ні, ми традиційно зібрали для порівняння прогнози від Міністерства економіки, НБУ та восьми неурядових аналітичних команд.Вже завтра о 12:00 презентуємо їх і поговоримо про те, що відбуватиметься з гривнею, інфляцією, ВВП та іншими ключовими показниками у найближчий час. 🔗 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням.Позицію Нацбанку прокоментує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, своїми прогнозами також поділяться неурядові аналітики:▪️Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.▪️Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.▪️Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute.▪️Олександр Мануілов, аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine.▪️Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.▪️Ольга Піндюк, економістка Віденського інституту економічних досліджень.▪️Євгенія Слєпцова, старша економістка в Oxford Economics.▪️Аліна Слюсарчук, керівниця економічного напряму по регіону CEEMEA в Morgan Stanley.Подію проводимо з колегами з German Economic Team, які підіб’ють підсумки обговорення в кінці заходу. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Трошки наших думок по сьогоднішньому голосуванню по НАБУ/САП. З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького. Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання. Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.У чому головна загроза? У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

‼️ Сьогодні у Верховній Раді готуються до розгляду правки до законопроєкту №12414, який може зруйнувати ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Зокрема, правками до законопроєкту Генпрокурор наділяється повноваженнями:- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;- бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;- самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:- прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виключних випадках;- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП. 😮 Депутати також серйозно порушують ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально міняють предмет регулювання проєкту закону 12414. Саме ці руйнівні зміни станом на зараз відсутні у публічному доступі. Але Transparency International Ukraine отримала підтвердження з низки джерел, що голосування планується саме сьогодні.Це становить пряму загрозу незалежності НАБУ — одного з ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу.⚠️ Закликаємо депутатів не підтримувати такі законодавчі зміни і не скасовувати результатів реформ, які ми всі послідовно досягали з 2014 року.

🇪🇺 ЄС запланував €100 млрд для України у своєму довгостроковому бюджеті на 2028-2034Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Ці кошти мають поповнити фонд Ukraine Facility, який поступово вичерпується. Оновлений фонд підтримає відновлення України у наступні роки. Проєкт бюджету ще мають обговорити у Європарламенті та Європейській раді, а остаточне рішення очікується до кінця 2027 року. Водночас ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні вже у 2026 році. За прогнозами, наступного року Україні знадобиться щонайменше $8 млрд додаткового зовнішнього фінансування, а у разі припинення допомоги від США ця сума може зрости до $19 млрд.❗️Детальніше про те, що відбувається з бюджетом і де Україні брати гроші на оборону, ми поговоримо вже завтра, 18 липня, о 12:30. У дискусії візьмуть участь: ▪️Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні.▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.▪️Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України.Крім того, експерти ЦЕС традиційно презентують основні зміни в українській економіці за останній місяць. 🔗 Реєструйтеся на подію за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🙄 Європейські партнери закривають очі на зрив реформ в Україні за «послуги безпеки» та захист від РосіїОднак така поведінка української влади гальмує для нас шлях в ЄС. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський написав блог для Української правди про другий день на URC2025.«Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою.Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та конкурс на нового голову. Минулого тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки.У першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін.Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ.Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес.Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище.Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки".Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна.Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго.Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими.Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності.Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся».🔗 Повний текст тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні наступного року💵 Як пишуть в Financial Times, через зниження обсягів допомоги від США і невизначеність щодо завершення війни Європейська комісія розглядає кілька механізмів. Наприклад, надання військової допомоги у вигляді двосторонніх грантів, які будуть обліковуватися окремо як «позабюджетні зовнішні трансферти», але водночас враховуватимуться у витратах на національну оборону. Це дозволить сприяти виконанню зобов'язань НАТО щодо збільшення витрат на національну оборону до 5% ВВП і надати підтримку Україні.Також розглядають дострокове використання позик у межах $50-мільярдної ініціативи країн G7 і активніше використання заморожених російських активів. 👉 А що взагалі відбувається з українським бюджетом?Нагадаємо, що у червні уряд запропонував збільшити державний бюджет майже на 450 млрд грн, переважну частину з яких спрямують на оборону. Покриття нових видатків планують за рахунок внутрішніх запозичень і перевиконання доходів.Паралельно уряд представив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, яка визначає фінансові орієнтири на середньострокову перспективу. Її реалізація значною мірою залежатиме від подальшої підтримки з боку партнерів і розвитку ситуації на фронті.Наступного тижня, спільно з представниками влади ми поговоримо про ці дві події, та спробуємо зрозуміти, що буде з бюджетом цього та наступного року і перспективи міжнародної підтримки на майбутні роки.🔗 Зареєструватися можна тут, дискусія пройде 17 липня о 17:00. Серед запрошених спікерів:▪️ Олена Білан, головна економістка Dragon Capital;▪️ Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні;▪️ Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України;▪️ Представник Міністерства фінансів України (участь уточнюємо).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🙄 «Добре не жили, нема чого й починати» Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро економічної безпеки — хоча ще минулого місяця він переміг у конкурсі.Уряд одноголосно вирішив повернути все назад і попросив конкурсну комісію знову подати не більше двох кандидатур, які нібито відповідатимуть вимогам національної безпеки.Що не так із конкурсом?▪️ Ще 8 червня СБУ надіслала листа з «сумнівами» щодо доброчесності кандидатів — без жодних конкретних доказів.▪️ Після цього скасували співбесіди, а троє українських членів комісії просто не з’явились на засідання, зірвавши кворум.▪️ Жоден з кандидатів не набрав 4 голоси, як вимагає закон. Але міжнародні експерти надали три голоси Цивінському — і саме він мав бути призначений.▪️ Тим часом урядові представники підтримали інших кандидатів — зокрема, детектива НАБУ Михайла Буртова та Олега Борисенка.Таким чином, під надуманим приводом українська влада відмовилася від призначення найкращого за результатами конкурсу кандидата. Він мав би перезапустити Бюро економічної безпеки як ключовий орган мобілізації бюджетних надходжень під час війни.Але політична незалежність кандидата виглядає неприпустимою для влади, яка звикла керувати правоохоронними органами в ручному режимі. Це дозволяє їй як закривати очі на схеми «своїх», так і використовувати ці органи для політичного рейдерства і рекету, які створюють великі ризики для інвестицій в Україну.Крім того, непризначення керівника БЕБ означає, що Україна не виконає зобов'язання перед МВФ 一 це мало би відбутися до кінця цього місяця.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram