Що з економікою?

🌾 «Ми можемо виробляти вдвічі більше, але нікуди експортувати» Цього тижня випустили подкаст з Тарасом Висоцьким, заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Говорили про прогнози врожаю на цей рік, проблеми з експортом у ЄС та об’єднання трьох великих міністерств в одне.В Україні аграрний сектор, орієнтований на експорт. Наприклад, внутрішнє споживання пшениці складає близько 6 млн тонн, а зібрано зараз 22,5 млн тонн. Так само по кукурудзі: внутрішнє споживання — 6 млн тонн, прогнозований врожай — 30 млн тонн.«Ми експортуємо близько 60–65%, а внутрішній ринок, як би ми не старалися, не відновиться до таких обсягів, щоб ми самі все споживали», 一 коментує Тарас Висоцький. 🇪🇺 На сьогодні нашим основним партнером залишається ЄС — понад 50% експорту йде туди.«Якщо забрати емоції й міфи, то наша інтеграція з ЄС — це дев’ять із десяти випадків взаємовигоди і спільного позитиву», 一 резюмує Тарас Висоцький. Втім, після завершення режиму «торговельного безвізу» Україна змушена скорочувати експорт деяких категорій товарів — зокрема цукру і біоетанолу.«Ми можемо вирощувати і виробляти цукру більше 2 млн тонн, при внутрішньому споживанні до 1 млн тонн. У нас була можливість експортувати до 500 тис. тонн на рік у режимі вільної торгівлі з ЄС, а зараз ми отримали квоту 100 тис. тонн.По біоетанолу в нас була квота 100 тис. тонн, збільшили до 125 тис., але ми могли спокійно виходити на 250 тис., а в перспективі — навіть на півмільйона. Проблема в тому, що на ці товари внутрішній ринок обмежений, альтернативи експорту в треті країни немає. Основний для них ринок — це ЄС», 一 каже Тарас Висоцький. Заступник міністра також говорить про те, що український агропродовольчий сектор може гарно інтегруватися в Європейський Союз. Наприклад, ЄС імпортує сою з Південної Америки, ріпак із Канади — а ми можемо забезпечити це всередині регіону. 🎧 Детальніше про український аграрний сектор слухайте у подкасті “Що з економікою”.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🌐 До 2030 року Україна має покрити мобільним інтернетом 95% автошляхів та 70% залізниці Про це у нашому подкасті розповіла Лілія Мальон, голова українського регулятора електронних комунікацій, радіочастот та поштових послуг.🚂 Уже зараз у потягах Інтерсіті (або «інтерсіті», кому як нравиця) між Києвом і Львовом працює Wi-Fi через Starlink. До 2030 року держава має ціль:▪️ покрити 95% автошляхів швидкістю не менше 25 Мбіт/с;▪️ покрити 70% залізниць швидкістю не менше 2 Мбіт/с.У 2023–2024 роках було реалізовано проєкт «14 доріг» — встановлено 470 базових станцій на ключових транспортних маршрутах, що вже помітно покращило якість зв’язку.«Звісно, мобільний сигнал обмежений законами фізики: швидкість руху, рельєф, погода впливають на стабільність. Але держава зобов’язала операторів до 2026 року забезпечити 4G на всіх національних дорогах», 一 каже Лілія Мальон. Фінансують це переважно приватні інвестиції операторів, але держава залучає партнерства та донорські кошти ЄС, особливо для транскордонних проєктів і транспортних коридорів.👉 Послухати більше можна у подкасті за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Посилки з Китаю, «подарунок за 1 гривню» та інші податкові пільги 一 що Україна має змінити, щоб узгодити податкову систему з правилами ЄС😶‍🌫️ Ми випустили тіньовий звіт, у якому порівняли податкове законодавство України та ЄС і визначили рекомендації, які дозволять українському закону наблизитись до європейського.Сьогоднішня модель ПДВ в Україні відрізняється від європейської за ставками, звільненнями та адмініструванням.📭 Наприклад, у ЄС ПДВ стягується з усіх імпортних посилок, крім подарунків між фізичними особами вартістю до €45, тоді як в Україні посилки до €150 звільнені як від ПДВ, так від мита.В Україні знижена ставка 14% застосовується до деякої агросировини, тоді як у ЄС пільгові ставки стосуються лише соціально важливих товарів і послуг для кінцевих споживачів. Стандартна ставка в державах ЄС не може бути нижчою за 15%, а нульова дозволена лише для експорту та окремих спеціальних випадків.Перелік пільг в Україні надмірний і містить галузеві, імпортні та застарілі звільнення, які лише ускладнюють адміністрування. У ЄС звільнення чітко обмежені — освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, фінансові та страхові послуги, частина культурних і релігійних операцій.ТакожУкраїна не має звільнення для агентів, які діють від імені клієнтів у міжнародних операціях, і не передбачає механізму повернення ПДВ нерезидентам, як у ЄС.Що ми рекомендуємо:▪️ Скасувати ставку 14% для агросировини, спростити й уніфікувати структуру ставок.▪️ Переглянути статтю 197 ПКУ, залишивши лише соціально обґрунтовані звільнення.▪️ Ввести ПДВ на всі імпортні посилки, крім подарунків між фізичними особами до €45.▪️ Виключити малоцінні промоційні подарунки й зразки з об’єкта оподаткування.👉 Це частина дослідження, а ознайомитися з повним текстом можна за посиланням.Раніше ми вже писали про те, як безоплатна передача товарів — зокрема промоційних подарунків — вважається постачанням і обкладається ПДВ в Україні. Тож бізнес змушений оформлювати такі передачі умовно за 1 гривню. У ЄС такі операції не є об’єктом оподаткування.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️ Спільна заява аналітичних центрів консорціуму RRR4U по справі Володимира КудрицькогоМи не є стороною кримінального провадження, не володіємо всією сукупністю матеріалів досудового розслідування та, відповідно до закону, не можемо оцінювати законність, обґрунтованість чи доцільність конкретних процесуальних дій у цій справі. Однак вважаємо за необхідне наголосити:Розслідування щодо професіоналів у публічному секторі мають проводитися об’єктивно, неупереджено й без політичного впливу. Використання кримінальних справ як інструменту тиску підриває довіру міжнародних партнерів, гальмує євроінтеграцію та демотивує фахівців працювати на держслужбі.Закликаємо органи влади діяти виключно в межах закону, з дотриманням презумпції невинуватості та незалежності інституцій.Задля посилення стійкості правової системи та міжнародної довіри, ми наголошуємо на невідкладності ухвалення ключових законопроєктів, спрямованих спрямованих на ефективне реформування судової системи та системи правоохоронних органів.Повний текст заяви тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно 20% ресторанів закриються цієї зими?🍽️Цього тижня випустили подкаст з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесі та поговорили про смаки українців на ресторанну кухню.«Це фраза, кинута в повітря. Без аргументації, без прорахунків, скільки закладів є. Дійсно, у нашій країні можуть закритися 20% закладів. Це може бути, але лише якщо, скажімо, будуть масштабні відключення чи щось дуже погане з військовими діями. Це можливо, але малоймовірно.По-перше, для того щоб закрилося багато ресторанів, їх має бути багато. А вже за роки війни закрилося досить багато різних закладів. І можу сказати, що ті, хто зараз працюють, особливо мережеві, уже навчилися працювати в таких умовах. Був певний сплеск відкриттів у 2023 році — усі думали, що війна скоро закінчиться, і вже можна відкриватися, заходити на ринок. Але для багатьох це було зарано». 🍲 Скільки українців ходять у заклади?В Україні у містах-мільйонниках у середньому 35–40% населення регулярно (мінімум раз на тиждень) можуть відвідувати заклади. Це стосується не тільки ресторанів, а й кав'ярень, фастфуду. Якщо це районний центр або невелике місто, може бути 5–10% та нижче.Водночас українську кухню українці замовляють досить рідко, тому що ми самі готуємо дуже добре.«У Європі чи США уже йдеться про 50-70% населення, яке регулярно харчується поза домом. Більшість європейців не готують вдома, у них немає такої культури. А в нас будь-яка мама, бабуся приготує часто краще, ніж у ресторані. Тому тут конкуренцію закладам складає саме родина, а не інші ресторани». Що з кадрами?«Затримується відкриття нових закладів, бо просто не можуть знайти команду. Або знаходять людей, а вони, вибачте, криворукі — не можуть нормально працювати. Через це падає рівень сервісу. Тобто обслуговують не так, як раніше. Багато людей ставляться до цього лояльно, а хтось, навпаки, каже: «Щось не те. Щось мені не те принесли, щось запізно, щось переплутали».Те, що стосується виїзду молодих людей 18–22 років, — це не так вплинуло, як очікувалося. Тому що, в принципі, у ресторанному бізнесі не так багато працює цієї аудиторії. А це ще залежить від сегмента. Наприклад, у преміальних закладах таких людей небагато, бо там потрібна кваліфікація. Зазвичай це вже більш старший вік — 25-30 років». 🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

ЄС планує використати власні кошти, а не російські активи, для «репараційної позики»👉 Нещодавно ми писали про те, що ЄС тисне на бельгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи. За попереднім планом Україні дадуть близько €140 млрд кредиту, який повертатиметься лише у разі виплат репарацій Росією.ЄС оплатить позику власним коштом. Для цього він змусить бельгійський Euroclear — установу, де зберігаються заморожені російські резерви — видати частину грошей, що накопичилися від погашення російських активів під санкціями. 🇪🇺 Натомість Брюссель випише по суті боргову розписку, підкріплену державами-членами, а згодом і наступним бюджетом ЄС.Пропозиція фактично не торкається російських активів, попри спроби подати її як таку, що змушує Москву платити, пишуть у нещодавній статті FT. Якщо Росія ніколи не сплатить репарацій, ЄС спише позику Україні, але все одно муситиме виконати свої власні зобов’язання, взяті для її фінансування.«Якщо нинішній план ухвалять, він може тонко змінити політику щодо заморожених активів. Державні фінанси Європи безпосередньо залежатимуть від того, чи виплатить Росія репарації і чи зніме блок санкції.Це може надати твердості позиціям у країнах, включно з Німеччиною, де впливові голоси приватно відкидають наполягання на репараціях у фінальному врегулюванні з Росією. А отже, ускладнить для інших — зокрема для Путіна і Дональда Трампа разом — сприймати європейську покірність як належне. Підвищуючи прямі фінансові витрати своєї звичної майбутньої стриманості, Європа, можливо, просто купує собі місце за столом переговорів», — додають у FT.  💸 Чи має Україна шанс дістатися до реальних заморожених активів РФ, ми будемо обговорювати сьогодні на події о 16:00.Учасники дискусії:• Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС;• Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді;• Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;• Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.🔗 Реєструйтесь за посиланням.Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

📉 Бізнес погіршив ділові очікування, найменше оптимізму у малих підприємствІндекс ділових очікувань знизився до 102,5% (зі 103,1% у ІІ кварталі), але залишається трохи вище 100%, тобто позитивні настрої ще переважають. Про це йдеться в опитуванні бізнесу за ІІІ квартал, яке оприлюднив НБУ.Головні причини слабкої активності — наслідки повномасштабної війни (80% респондентів) та нестача працівників (46%).🏗 За секторами:▪️ у будівництві, торгівлі та послугах індекс уже нижчий за 100%, що означає перевагу песимістичних очікувань;▪️ найгірші прогнози — у малих підприємств, які першими реагують на падіння внутрішнього попиту;▪️ натомість великі промислові та аграрні компанії покращили прогнози щодо продажів, особливо експорту. Саме вони можуть стати головним рушієм економічного зростання в найближчий рік.Водночас плани щодо інвестицій погіршилися, а очікування інфляції та девальвації зросли. «Враховуючи, що у ІІ кварталі, за даними Держстату, реальний ВВП зріс лише на 0,7% р/р, погіршення ділових очікувань в ІІІ кварталі свідчить про певну стагнацію економіки і у другому півріччі цього року. Стримуватиме економічну активність до кінця року і поглиблення проблем в енергетичному секторі через наслідки обстрілів», 一 додає Наталія Колесніченко, старша економістка ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🧑‍🎓 Що змінює новий закон про професійну освіту?В Україні нестача кваліфікованих робітників і «надлишок» людей з вищою освітою. Реформа освіти загалом і профосвіти зокрема має на меті це змінити. Ми підготували огляд нового Закону “Про професійну освіту” (№4574-IX), який набрав чинності 12 вересня 2025 року. Цей закон — позитивний крок у реформі освіти, а також важливий індикатор Плану України (Ukraine Facility), за яким Україна отримує фінансування від ЄС.▪️ З основного: заклади профосвіти отримають більше навчальної та фінансової автономії, управління здійснюватиметься через наглядові ради за участі роботодавців.▪️ Дозволяють дуальну освіту: роботу за студентським контрактом як частину навчання, різну тривалість та зміст програм навчання. Присвоєння кваліфікацій відбувається в незалежних кваліфікаційних центрах.▪️ Якість освіти впливатиме на ліцензію закладу, з 2027 року планується фінансування за результатами: присвоєні кваліфікації, працевлаштування тощо.👉 Детальніше про те, що змінюється і як було раніше 一 у нашому дайджесті (на скрині лише частина таблиці).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Німеччина дозволить пенсіонерам заробляти до €2000 на місяць без сплати податків 一 FTУ Німеччині до 2035 року 4,8 млн працівників, або 9% робочої сили, вийдуть на пенсію.Як і в більшості країн Європи, в Німеччині можна працювати на пенсії, але уряд прагне зробити це привабливішим за допомогою податкових пільг.💶 За оцінками уряду, ця ініціатива коштуватиме близько €890 млн на рік. Але економісти вважають, що оцінка занижена. Інститут IW прогнозує втрати до €1,4 млрд, якщо податковою пільгою скористаються приблизно 340 тис. працівників.Головний економіст Berenberg Bank Гольгер Шмідінґ зазначив, що кількість учасників програми зростатиме з часом, а додаткові надходження від соціальних внесків і зростання економіки «повністю компенсують втрати протягом двох-трьох років».Схожі заходи впровадила Греція, і вони вже дали результати. Відтоді як Афіни дозволили працюючим пенсіонерам зберігати повну пенсію та обкладати додатковий дохід лише 10%-им податком, кількість працюючих пенсіонерів зросла з 35 тис. у 2023 році до понад 250 тис. у вересні 2025 року, за даними грецького Мінпраці.💻 У Німеччині, крім старіння населення, середня тривалість робочого тижня — найнижча серед країн ОЕСР. Частка працівників, зайнятих неповний робочий день, подвоїлася з початку 1990-х і сягнула 30%, головним чином через більшу участь жінок в робочій силі.Законодавці зазначають, що нова податкова пільга дозволить «довше утримувати досвід і знання в компаніях», сприятиме «зростанню рівня зайнятості» та збільшить державні доходи.«Для України це хороша ідея, якщо ми хочемо поєднати офіційне працевлаштування з активізацією цієї вікової групи», 一 коментує наша старша дослідниця Ірина Іпполітова. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Не можна під час війни імпортувати г*вно за пів мільйона доларів» 👉 Цього тижня для подкасту «Що з економікою?» запросили Романа Сульжика. Він колишній фінансист JP Morgan, Deutsche Bank, також Роман був незалежним членом Наглядової ради ПриватБанку (2019-2022). А ще є членом нашої Наглядової ради.У 2022 році Роман разом із партнерами зареєстрував інвестиційний фонд Resist.Ua. Вони інвестують у портфелі українських мілітарі-стартапів, які вже працюють на фронті та мають потенціал виходу на глобальні ринки.▪️ Чому більшість MilTech-фондів реєструються за кордоном, а не в Україні, і що про це думає Зеленський.▪️ Коли українці зможуть інвестувати в акції українських компаній — наприклад, Укрнафти чи ПриватБанку.▪️ Чому під час війни ми досі не оподатковуємо предмети розкоші, наприклад, дорогі авто чи французькі вина.Подкаст «Що з економікою?» 一 це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.🎧 Нас можна слухати на усіх подкаст-платформах та дивитися на YouTube. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram