Повідомлення telegram каналу - @tetiana_kozelska

Далі про драконів 🐲
Якщо травники проводили своє життя у лоні природи та старанно зберігали старовинні секрети своєї справи, то техніки складали повну протилежність. Це були люди, що буквально фанатіли від нових знань та відкриттів. Вони постійно проводили експерименти з електрикою, а частина їх намагалася відтворити драги. Якось, вони навіть пірнали до моря, щоб дістати збитий екземпляр, але, на жаль, не вдалося. Часом мені здавалося, що техніків сильно задівав той факт, що ми й досі літаємо на драконах а не на створених нами драгах чи чомусь подібному. Хоч ми й маємо прорив у зброї та оснащенні, як от електричні арбалети та збільшувальні окуляри, та це не та штука, що сама літає.
Ми приземлилися на камʼяному подвірʼї семиповерхової будівлі. Було шумно і гамірно. На першому поверсі завжди щось клепали, електрезували та заряджали. Нашу групу постраждалих зустрів Ланк, молодий чоловік  зі шрамом на все обличчя, який залишився після невдалого тестування окулярів. Він проводив нам всі інструктажі, пояснював принципи роботи, хоч ніхто цього насправді не слухав.
- Як ви?- він стурбовано бігав очима по наших обличчях. 
- Та, нормально. - знизав плечима я.
- Було страшно. - сказала незнайома мені дівчина. 
- Вірю-вірю. - мовив Ланк і запросив нас до будівлі. Ми піднялися до інструктажної кімнати й сіли в першому ряду. Ланг з товстим записником сів навпроти. 
- Отож, друзі, - почав він - на що це було схоже? -  Ми затихли, я згадував свої відчуття та шукав підходяще слово для опису. 
-  На опік - сказав я.
-  А я б сказала, що частково це було схоже на те, як тебе засліплює сонячний промінь з люстерка, от тільки світла в ньому набагато більше. 
- Хм, цікаво - замисливсь Ланк і зробив замітки. -  А чи є щось спільного між вами всіма? 
- Та, ні! - скептично відповів юнак з зеленим волоссям. 
- Ми всі з різних груп, живемо окремо. - додав я. 
- А яке льотне місце ви займаєте у групах? 
- Друге, -  хором відповіли ми й переглянулися. 
- О! Це вже щось!  - Задоволено сказов Ланк. - Добре, дякую, відпочивайте. Я дам вам знати, якщо ми щось придумаємо, а до того не патякайте про це багато. Паніка в інших групах нам ні до чого та й згідно правилам, а точніше пункту 28.1.5, те, що сталося на вильоті має бути таємним,  допоки не буде дозволу командування. Тож, сподіваюсь, ви все розумієте — не хотілося б застосовувати до вас зміни до покарань від минулого року, а саме у пункті 45.3.1. 
— Святий хвіст дрокона, Ланче, досить вже - Лівія різко піднялася зі стільця й попрямувала до виходу. Я звісно послідував її прикладу.