#я_читаюФранк Тільє, «Пазл»Книга починається з цитати, яка одразу налаштовує на потрібний лад: «А коли від давнього минулого не залишається нічого… запах і смак — тендітніші, але живучіші — ще довго несуть на собі величезну брилу спогадів.» — Марсель Пруст, «На Сваннову сторону»І це дуже влучний вступ. Бо «Пазл» — роман, який змушує сумніватися буквально в кожній попередній сторінці.Це психологічний трилер, що заходить на територію людської психіки — саме тому ти постійно губишся між реальністю та її викривленням. Під час читання я безперервно будувала власні теорії й здогадки про те, що ж насправді відбувається. Спочатку всі вони виявлялися хибними. Але чим глибше впускаєш у себе атмосферу книги, тим ясніше починаєш бачити — і тим страшніше стає.Гонитва героїв у моторошній грі за гроші. Стерті спогади — чи, можливо, вживлені чужі? Жорстокі вбивства й замкнена, гнітюча локація.Автор майстерно тримає напругу, змушує співпереживати персонажам і буквально відчувати їхні страхи на фізичному рівні.Я майже не назбирала цитат із цієї книги — не тому, що вони відсутні, а тому, що я була повністю поглинута процесом читання й розвитком подій. Настільки щільним і безперервним є напруження.Тож якщо ви любите, коли книга не відпускає, змушує сумніватися в усьому й грає з вашим відчуттям реальності — «Пазл» вам точно сподобається. І так, питання «хто тут насправді психопат» ще довго не дасть спокою.