Maya Khodyreva

"НЕ ТІ МЛИНЦІ...😡🤬🥵"Вчора купила млинці.Не ті, які просили — схожі. Бо саме тих не було.Подала на вечерю.Їмо. Смачно. Усім смачно.І тут до мене раптом вривається спогад — років так 6–7 тому їм млинці "не ті".Я тоді попросила чоловіка купити певні млинці.Він приніс не ті.Боже… яке в мене було незадоволення на обличчі.Образа.«Я ж просила. Я ж казала».Він стояв розгублений."Ну, переплутав... ну буває... Спробуй, може ж сподобаються…»Я посмажила Спробувала.В принципі — смачні.Але ж як це — змиритися, що не ті купив?Купив не ті → значить не думав про мене → значить не любить.Хай бачить, що я незадоволена. Краще запамятає, щоб купувати ті, що треба!!Від цього спогаду мої очі повільно полізли на лоба...👀👀👀 Дуууже дивно згадувати: ті "не ті" млинці були смачні. Але потім спеціально їх не купувала, щоб, не дай Боже, не запідозрив, що вони були ок.І ніхто їх більше не купував. При цьому я не була істеричкою, абьюзеркою, злою.В основному я була хорошою, співчутливою. Але із такими підвивертами також.І от учора раптом яскраво усвідомила:Ого… як сильно я змінилася.У мене більше немає «не тих млинців».Немає цього: «не купив = не любиш».Я більше взагалі не дивлюся на світ крізь ці призми.Я більше так не поводжуся. І головне - я більше ТАК не відчуваю світ і події навколо себе...Цього в мені нема. Я - вільна.Чи треба сказати наскільки сильно виграла я і мої близькі, від того що ці підвиверти у мене зникли?Яке ж це щастя — більше не жити так,не страждати так,не робити боляче через такі дурниці собі й близьким.Це не сталося саме по собі.Я працювала над цим.Спочатку через езотеричні знання.Потім через психологічні практики.Потім — два роки щотижня вела мінігрупу,де ми разом вчилися знищувати карму гніву.Два роки поспіль!!! Регулярно!В моменті часто здавалося, що нічого не змінюється... сварки, незадоволення, біль стосунків були... ніби все залишалось...Але ні... зерна поступово згладжували моє життя, мої почуття, і дозволяли мені сіяти нову карму, нові стосунки.Де "не тих" млинців в принципі більше не існувало.А потім... Ого... Ого... потім я змогла через накопичені зерна допомогти багатьом не втратити вчення, коли в 2022 від болю та гніву, люди захлинались... я знайшла цей стрижень в собі, і стала опорою іншим...Тож мої співчуття, доброта значно трансформувались і виросли... стали такими, що я навіть не могла подумати що ТАК МОЖЕ БУТИ. Хоча я предметно не працювала над співчуттям. Я працювала над гнівом.Оце видіння, за вчорашньою вечерею промайнуло за хвилину... але я побачила все повною мірою, з подіями, маленькими змінами на початку і з величезними змінами зараз через якихось 6-7 років... зовсім зовсім інша я і інші мої можливості.Тож, так — ми змінюємося.Дуже. Дуже сильно.Те, що раніше здавалося:«Ну я така є. Це моя риса характеру. Що поробиш»,виявилося порожнім.Нема зерна — нема й риси.І я страшенно щаслива.Бо та «риса» робила нещасними близькихі, в першу чергу, завдавала болю мені.Ображатися — боляче.Кривити обличчя — боляче.Жити в негативних емоціях — справді боляче.Свобода — не відчувати гнів, прекрасна! Ця свобода приносить в твоє життя більше щастя, більше сили творити щастя іншим і зцілювпти біль. Кожен може бути будь-яким... Я - це не "стала річ, не самосутня конструкція". Я = це те, які зерна розкриваються в мені.З кожною зерниною ми створюємо нову версію себе. Гіршу чи кращу..Я хочу накопичити зерен, щоб в цьому житті побачити вищу версію себе. Бо вона буде неймовірно щасливою і буде створювати неймовірно щасливий світ для кожної живої істоти. Я це побачила на оцій аналогії з "не тими млинцями" 7 років тому... і мною зараз...#особисте #алмазнийшлях

Графік Хмельницького якщо що...У нас таке було не раз.Коли кармічні зерна буквально проламували реальність, яка не встигла переписувати прогнози)))Коли ми планували їхати на йога-танцювальний ретрит в Бакоту. Місяць дощів😱 а ми планували танцювати простонеба на мальовничих пагорбах... господар готелю вже сам нам писав: дівчата відміняйте, холодно мокро, багнюка... прогнози - ще місяць дощів буде.А ми практикуємо, я робила танцепрактики із кармічними зернами і шматувала дощові тучі... і що ви думаєте?Прогнози не змінились а ми їдемо. І буквально над нами сіре небо почало шматуватись... сірі тучі розходитись, сонячні промені лупити великими стовбурами на мокру землю. Коли ми приїхали - небо було ясне. Ніч просто неймовірно зоряна. Прогнози висіли так само дощі... а над нами всі дні суцільне сонце... вся багнюка посохла, краєвиди шикарні... птахи співають, квіти квітнуть... на медитацію до нас прилетів лелека... прогнози не встигли змінитись по ним були весь час дощі, а у нас прекрасне сонце!

Останнім часом з захопленням дивлюсь на жіночні танці народів Кавказу.Які вони стильні, витончені. Яка там присутня гідність, м’якість, внутрішня сила без метушні.До речі, майстер-класи з цих танців в Україні зараз дуже популярні.І тут у мене виникло питання, яке не дає спокою:а що ж з українським народним танцем?Я почала згадувати те, що знаю — і в голові одразу спливають образи:яскраво, швидко, акробатично.Усі бігають, крутяться, стрибають.Дивитись — як на надможливості тіла, як на гімнастику, як на акробатику — так, ефектно.Але…щось мені важко повірити, що в народі так танцювали постійно.Середньостатистична людина без щоденних тренувань просто не може так “виплясувати”.Очевидно ж, що мали бути й інші танці.Більш побутові.Більш сакральні.Більш живі й доступні.Ну не може бути, щоб український танець зводився лише до бойового гопака і стрімких польок.Наші ж пісні — такі ніжні, поетичні, глибокі…Невже наші жінки не танцювали жіночні танці?Я починаю шукати — і бачу суцільний стереотип.Усюди — одне й те саме: найшвидше, найвище, найгучніше.І все.Інших українських народних танців я майже не знаходжу.Тоді беру до рук дослідницьку книгу про український народний танець(праця дослідника початку ХХ століття) —і вже в перших рядках читаю підтвердження своїх відчуттів:На сценах закріпилися видовищні виступи,більш схожі на циркову акробатику,ніж на ті танці, які танцювали в народі.Саме тому, пише автор, так важко сьогодні збирати по крупицях справжні— сакральні,— розважальні,— побутові,етнографічні танці та їхню справжню рухову лексику.Натомість маємо багато спрощеної “шароварщини”.Так…Українські танці, як і багато інших нюансів традицій українського етносу,виявляється, зовсім не так легко знайти.Я продовжу читати цю книгу.Можливо, мені вдасться віднайти хоча б сліди того, що я шукаю.Бо не вірю,що в Україні не було ніжного жіночого танцю.Просто не вірю.

Я закохалася в цю поезію на одному з Лам Римів Геше Ла.Це не була ні основна, ні допоміжна лекція.Він просто запросив нас до читання…і в моєму серці сталося диво.Іноді, у надзвичайно складні часи, я повертаюся до цього твору мистецтва.І щоразу все моє єство, все серце тремтить від дотику до чогось вищого —чогось, що торкається мене дуже тихо і дуже глибоко.Я переклала цей текст українською.Записала аудіо.Іноді я його вмикаю і слухаю.Іноді читаю очима.Іноді — вголос.Сьогодні в мені є нездоланне бажання прочитати його вголос як молитву.Як запит.Як прохання до вищих сил допомогти нам.Це — присвята добрих вчинків Майстра Шантідеви.Коли стає важко.Коли біль, який я бачу у світі, починає зашкалювати.Коли відчуваєш безсилля допомогти, бо розтягнутись на весь світ не можеш... - я відчуваю потребу згадати свої найпотужніші добрі вчинкиі присвятити їх так, як це робить Майстер Шантідева.🕊 Сьогодні о 12:15 за київським часомя читатиму цю присвяту вголос.Якщо вам це резонує — приєднуйтесь.Ця практика з читанням займе десь 35 хвилин)Згадаємо свої добрі вчинки.І присвятимо їх рядками поезії Майстра Шантідеви.Якщо не можете бути зі мною онлайн —ви можете зробити це самі, у свій час: згадати найтепліші, найщиріші свої вчинкиі присвятити їх, прочитавши цю неймовірну присвяту.Текст присвятиМайстра Шантідеви👇👇👇https://docs.google.com/document/d/1sIXzN53A5E9qu_gTRWh5mefhDy--qGpa1pnW0foDyzA/edit?usp=drivesdkАудіо, яке я зачитала і записала пару років тому👇👇👇https://youtu.be/DJbLpsUzQe8?si=YzoyiaSdSL1FdwZf

Тааак... тут мене питають і домашні що я таке особливе слухаю... типу якась класна музика і для них. А я зациклила цей трек...Неймовірно резонує зі мною зараз...І... зробила переклад... вау...Да ми іноді відчуваємо резонанс навіть не знаючи слів Ось переклад пісні.Дихай глибоко під прадавнім небом,Відчуй коріння там, де спочиває тиша.Ріки гудуть,Камені відповідають,Шепочуть у відповідь,Земля не загине.ОоооЗціли мене зараз,Звучать чаші —Покажи шлях,ОоооБіль все ще є,Вітер заспіває,Звільни ланцюг,Попіл падає,Та насіння все ще росте.Місяць — як барабан,Зірки покажуть шлях.Пальці торкаються шрамів унизу,Познач шлях,Відпусти тіні,ОоооЗціли мене зараз,Дзвіночки заспівають,Я дозволю,ОоооЗапали вогонь,Прадавні вітри кличуть моє ім’я.Дерев’яні ґуркіти струшують вагу часу,Наклич заклинання —Слова не римуються.Відлуння зростає,Скелі вирівнюються,Відчуй пульс —Земля моя.Дихання гір,Мороз видихає,Гарпі кричать,Темрява відкривається,Хвилі розіб’ються,Буря пливе,Стримай бурю —Дух перемагає. А ось і вона 👇https://music.youtube.com/watch?v=RpdqWoBq63s&si=N3BebP8-Y6hxh_TPДоброї ночи всім хто не спить🌷🙏❤️

Сьогодні після новин, графіків... а також сильних інсайтів, усвідомлень і внутрішньої роботи я відчула ще дещо дуже важливе.Дати прямо зараз місце моїй слабкій жіночій частині.Тій, яка: — втомилась вигрібати— не вивозить складнощі— більше не хоче ладнати і тримати весь цей трешняк— хоче розказати як їй важко, як вона втомилася, поплакати в моєму серці, і відчути що я її чую і обіймаю, і приймаю...У цій частині теж є сила.Вона вразлива. Тонка. Щира. Жива.Щоб мати справжню, глибоку силу — важливо давати увагу всім своїм частинам, а не тільки тим, що «справляються».Тому зараз я пішла в йога-танець, де через мене танцює: ніжна, вразлива, стомлена я-жінка.Не ідеальна. Не зібрана. А та, що плаче... та якій страшно...І це неймовірна насолода —дати цій частині бути,проявлятись,дихати,рухатись так, як вона це відчуває.Так народжується цілісність.Так ми перестаємо ламати себе зсередини.Запрошую:якщо у вас теж є така внутрішня частина —Запросіть її зараз танцювати, дайте їй все своє тіло для проявлення. Потанцюйте під цей трек. Допоки відчуєте - достатності цього прояву.Дайте їй місце.Дайте їй голос.Дайте їй рух.Бо ця вразливість, ця «слабкість», ця щирістьнасправді дарує нам нову, глибшу особисту силу жити та дихати.🤍🌷🙏Ось цей трек👇https://music.youtube.com/watch?v=QWli1LNkWZ0&si=LR5ER8zQ1c09AbELПереклад пісні в коментарі до посту#танцепрактика

Отже який проект неочікувано стартував в мене?👇👇👇⬆️ Goal LabЯ давно мріяла про програму для підлітків.Таку щоб допомогла їм зорієнтуватися в житті, зрозуміти "хто я", що хочу насправді, як провести із користю та цікавістю старші класи школи.В наш час професії змінюються із шаленою швидкістю, як в такій тотальній невідомості обирати професію, напрямок? Я, як мама в розпачі...Час від часу про це говорила з іншими, хотіла надихнути щоб така програма з'явилась... навіть міркувала, як створити її самій. Але в мене не було на це ресурсу.І от буквально за 5 днів я раптом створила програму, чітку логічну по структурі, із важливими речами для підлітків... і ще й надала їй легкого звучання. Так, щоб було цікаво і зрозуміло підліткам.В програмі застосовані шикарні інструменти КАМ (коуч алмазної мудрості із діагностикою карми та крутим способом вірної постановки цілі)Ця крутезна програма склалася раптом "сама" :)Квест-лабораторія на 18 тижнів, з цікавими завданнями, з опануванням кармічних знань і практиками, які допомагають підліткам покращити одну сферу життя — навчання, а через неї — розуміння себе і створення зерен для легкого входу у доросле життя.Чи мріє підліток про "доросле життя", "роботу", "відповідальність"... - не кожен :)Тому я вибудовувала месседжи так, щоб цей напрямок зміг стати цікавим та бажаним без тиску чи страшилок.Підлітку не цікаво, коли йому кажуть: “Якщо не зробиш, буде погано” або “Треба думати про майбутнє”.Багато підлітків і їхніх батьків зараз відчувають розгубленість, страхи, перенавантаження:— навчання непросте, пояснення складні /хімія, фізика.../— хтось в онлайн-школі, хтось виїхав за кордон, хтось бігає по бомбосховищах— війна, страх, невідомість— доросле життя здається неймовірно далеким і страшним.Що насправді може допомогти? Тільки знання карми і практика створення реальності.Отже я розробила таку квест-лабораторію для підлітків і вже запустила її. Всього 18 тижнів :)Перший тиждень — тема «Стоп. Чого я хочу насправді?»Ніяких великих цілей і ніякого “треба стати кимось”.Просто зупинитись, вийти з автопілота і чесно роздивитись, що реально важливо, що відгукується.Через письмові завдання підлітки помічають:✍️ де їхнє “моє”, а де “треба”✍️ що робить навчання зрозумілим і легким✍️ де починається їхній власний вибірІ раптом помічають, що з’являється вибір, ясність і легкість.Трохи дивно, трохи магічно, але класно працює.Просто ділюся тим, над чим зараз працюю для свого сина :)Мене тішить, що це виглядає як крок до керування своїм життям — без тиску, без моралі, просто через експеримент.І я сама теж іду в цей експеримент :)

Нещодавно була одна маленька розмова, після якої я всередині… трохи підстрибнула від радості 😊Людина запитала, де можна навчитись танцювати йога-танець.Я, звісно, відповіла. І так само спокійно написала, що це моя авторська методика.І тут людина щиро здивувалася.Бо вона була переконана, що це якийсь давно існуючий напрямок,який уже багато хто пробував, вивчав, практикує.Майже як щось стародавнє — на рівні з йогою Нігуми 🙂І в цей момент у мене всередині прозвучало:«Вау…»Це був ще один потужний знак того, який потенціал має те, що я створила, створюю, практикую і викладаю ❤️❤️❤️Коли щось нове сприймається так, ніби воно завжди було, як "народна пісня", раптом у якої виявляється сучасний автор —це дуже особливе відчуття.💫💫💫🤩Поки що не так багато людей спробували мій йога-танець.Але тим, хто заходить у цю практику, вона довподоби.Тож зараз коротко нагадаю,що таке цей мій йога-танець — і чому він так відгукується тим, хто готовий спробувати нове, і тим хто іде свій життєвий шлях з мудрістю👇#особисте

Дякуємо, хто вже купив ці 3 відео🔥🔥🔥Син смайлмедитуватиме на ці перші свої заробітки за його власну корисну хорошу роботу)До речі ця ідея з тими відео = також результат практики.Ми зараз знов активуємо карму навчання, бо 9й клас...і взагалі треба сіяти зерна не тільки навчання, а й розуміння хто я, що я хочу, як переходити в доросле життя... Така у нас зараз у нас нова кармічна робота іде вже як для підлітка пізнати себе і розуміти що я хочу в житі, що робити після школи...Бо на разі професії так швидко змінюються, що складно зрозуміти що далі... а ще й в 15 років не всі підлітки розуміють чого хочуть, ким працювати, як... Єдине що може допомогти в цьому ребусі з купою невідомих - створити потрібну карму. То ми кармічимо :) і це перші результатики.І як результат цієї кармічної роботи - згадала раптом за ті відео. Передивились побачили в чому їх цінність. Поділилися з парою людей і побачили практичну користь цих відосів.І отаку дію з ними придумали - це прийшло в медитації в межах практики на карму навчання, розуміння себе, своєї реалізації, доріжки в доросле життя.Так лежали б ці відео, ніхто б їх не бачив... а так вони працюватимуть, допомагатимуть, і ще син отримає перші заробітки, а інші люди (дорослі і діти) дізнаються/надихнуться знаннями і практикою про карму і 4 кроки, + дітям посіють зерна своїх перших заробітків.Отже ця крута ідея з'явилась теж через те що ми зараз знов взялися кармічити )))

Сьогодні-вчора активно смайл медитую на електрику.І сьогодні раптом вдень нам дали світла на годину більше 💫Маленькі перші паростки хорошої карми варто помічати і радіти. Навіть 5 додатковим хвилинам - бо це сіє зерно.А ще щоб ухватити з будь-якого трешняка користь, важливо ставити собі питання:1. О, а для чого Будди зараз мені це надсилають?2. Як я можу використати ситуацію на максимальну користь для себе та інших?(Поставлені питання формують новий нейронний зв'язок. Запрос на те щоб мати відповідь. І відповідь прийде).Наше життя зіткане з подій. Воно коротке, і надзвичайно цінне бо саме в цьому житті ми маємо людське тіло, інтелект, і особливі знання.. тож не дозволяємо "проблемним" ділянкам цієї тканини нести виключно проблему. Все має йти на користь. І це можливо.Я пам'ятаю як зі старого ганчір'я бабуся мені шила неймовірних ляльок (і мене навчила шити). Друга бабуся в'язала килими- мандали (і мене теж навчила).Навіть просто ганчірка, щоб протирати підвіконня - ганчірка яка несе нам користь.Тож усе в господарстві може бути корисним. Тому перетворення поганого на корисне дуже цінна практика, яка допомагає врешті решт зменшувати натиск поганого і збільшувати все хороше в нашому житті.Мікро-смайл медитації по кармі електрики тутhttps://t.me/tetacoach/3530Як тільки вхоплюєте себе на поганій думці щодо електрики - це знак зробити смайл медитацію і відчути радість, хоча б в мікро-форматі.І... зробити може щедрість Оплатити рахунок електрики тим, хто потребує. Там є рахунки навіть на 15 грн...КАРМІЧНИЙ ПАРТНЕР ПО КАРМІ СВІТЛАhttps://t.me/tetacoach/3549