Corvus hunnorum

Остання польсько українська війнаОдин із найгостріших періодів конфлікту — це події 1918–1921 років, коли після розпаду імперій Польща і Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) воювали за Галичину. У 1919 році польські війська захопили територію ЗУНР, а згодом, за Ризьким мирним договором 1921 року, між більшовицькою Росією та Польщею, територія України була розділена.У міжвоєнний період польська влада проводила пацифікацію — репресії проти українського населення Галичини. Це, своєю чергою, призвело до зростання антипольських настроїв і повстань, зокрема під проводом Організації українських націоналістів (ОУН).Найтрагічнішим епізодом в історії відносин стали події Другої світової війни. У лютому 1943 року Українська повстанська армія (УПА) розпочала напади на польське цивільне населення на Волині. Ці події, відомі як Волинська трагедія, були помстою за попередні репресії та мали на меті етнічну "чистку" території. Конфлікт швидко поширився на Галичину. У відповідь на це польські формування, такі як Армія Крайова, а також польська поліція, яка співпрацювала з німецькою окупаційною адміністрацією, почали знищувати українські села. Цей період став взаємним, жорстоким етнічним конфліктом, де обидві сторони скоювали злочини проти цивільного населення.Після завершення Другої світової війни та встановлення нових кордонів, конфлікт не припинився одразу. Залишки Армії Крайової, які діяли під назвою «Воля і Незалежність» (WiN), та УПА продовжували збройну боротьбу проти радянської та польської комуністичної влади. У 1945 році було підписано договір про «обмін населенням», який призвів до депортацій поляків з України та українців з Польщі. Кульмінацією цих подій стала операція «Вісла» 1947 року, під час якої українське населення з прикордонних територій було насильно переселено на західні та північні землі Польської Народної Республіки.Після 1947 року збройний конфлікт поступово згас. Організація WiN припинила своє існування в 1952 році, а УПА — у 1960-х роках.Попри ці трагічні події, відносини між незалежною Україною та Польщею нормалізувалися і стали партнерськими, що підтверджується їхньою спільною підтримкою в багатьох сферах. Однак наприкінці 2023 та протягом 2024 року напруга на кордоні, пов'язана з економічними та політичними питаннями, знову підняла в публічному просторі болючі теми минулого, зокрема Волинської трагедії. Особисто я вважаю, що доволі тупо згадувати 80-річні події,де одне одного вбивали обидві сторони.Але також, Україна не має оголошувати ОУН якимись терористами,та першою вибачатися перед поляками,бо хронологічно першою була пацифікація на Галичині.Як українці так і поляки мають повне право шанувати своїх воїнів.

Останнім часом чую як у кацапів підгоріло з продажу Аляски,а точніше з грошей,які вони не отримали.Кажуть,що гроші ції вони віддали на зберігання жидам Ротшильдам в Англію,а звідти згодом невелику частину вони повезли на кораблі до Московії,але той затонув,а страхова компанія,яка його страхувала,обанкротилася і нічого таким чином москалі не отримали.Тут можна позлорадствувати,але ж ми мали прям ідентичну проблему з золотом Полуботка.Не буду сперечатися,чи дійсно москалів так обікрали ,згадаю,що було потім.Продана Аляска була за 7,2 млн доларів того часу,а у 1892 у москалів почався голод,де США їм допомогли на суму 1 млн доларів того часу.У цей час сума 7,2 млн доларів 1867 року були рівні 35 млн доларам, відраховуємо 1млн і буде 34 млн.У доларах 1921 року це 65 млн.І в нас виходить велика проблема- США на допомогу голодаючим москалям виділили аж 78 млн доларів! Це не тільки перебило не повернуті 65 млн,а і пішло у борг! Замість компенсованих не повернутих грошей з Аляски хай москалі краще вирішать,як будуть повертати 1,3 млрд доларів,які вони винні США статусом на 2025 рік.

Римський монотеїзм: культ Нескореного сонця Це напевно останній пост про стародавні,схожі до християнства релігії.У Римській імперії існував бог Сонця на ім’я Сол, який спочатку не належав до числа головних божеств. Проте у 274 році імператор Авреліан вирішив створити єдину релігію для римлян, зробивши цього бога верховним, додавши до його імені епітет Invictus — Нескорений.Так з’явився культ єдиного бога Нескореного Сонця. Він був подібним до єгипетського Атону та грецького Нуса, і його ототожнювали з різними сонячними богами імперії, встановлюючи їхні статуї як образи цього єдиного божества. У тому ж 274 році в Римі було збудовано храм на його честь.Хоча за часів Авреліана відбувалися незначні переслідування християн, сам імператор не був ворожим до римського папства, навпаки — втручався у його справи й підтримував папу Фелікса. Це пояснюється тим, що християни були монотеїстами, і, можливо, Авреліан намагався поєднати їхню релігію зі своєю, подібно до того як єврейські елліністи поєднували неопіфагореїзм з яхвізмом.Проте реалізувати цю ідею йому не вдалося, і перед смертю він вирішив розпочати масштабні гоніння на християн, але помер до втілення цього задуму. Релігійними спадкоємцями Авреліана, які також визнавали Нескорене Сонце єдиним богом, були імператори Проб і Костянтин, однак Костянтин одночасно шанував і традиційних римських богів, тож монотеїстом не був.Днем народження Нескореного Сонця вважалося зимове сонцестояння, яке, згідно з реформою Цезаря, припадало на 25 грудня. Оскільки ані Біблія, ані інші сучасні Христу джерела не вказують точної дати його народження, версія про те, що дата Різдва є запозиченням з культу Нескореного Сонця, на мою думку, є цілком правдоподібною.

Зрада уряду ЗУНР Одним із найбільш спірних моментів є підписання Зятківського договору 6 листопада 1919 року. Цей договір, укладений між урядом ЗУНР і Добровольчою армією Антона Денікіна, став серйозним ударом по єдності України.Зятківський договір і наслідкиЗгідно з Актом Злуки, ЗУНР перебувала у складі Української Народної Республіки (УНР) і не мала права укладати самостійні міжнародні угоди, особливо з ворогами УНР. Підписання цього договору про союз із білогвардійцями, які боролися проти уряду Симона Петлюри, фактично скасувало Акт Злуки і розглядалося як зрада.За даними історика Володимира Сергійчука, Євген Петрушевич після укладення договору виїхав до окупованої денікінцями Одеси. УГА ж вступила у союз з білими ,але у січні 1920 року, під час відступу білих, увійшла до складу Червоної армії. У квітні того ж року почався процес її розформування, а на її основі було створено 361-й український радянський стрілецький полк при 41-й більшовицькій дивізії.Повстання проти більшовиківУ цей час Армія УНР здійснювала Зимовий похід, що проходив територією Херсонської губернії, в тилу Червоної армії. Скориставшись нагодою, 16 квітня 1920 року 361-й полк і група ананьївських підпільників повстали проти радянської влади. До них приєдналися селяни з Ананьївського та Балтського повітів. Очолив повстання отаман Йосип Пшоник, а командиром усіх сил став полковник Володимир Галкін.Повстанці утримували позиції чотири дні, після чого 19 квітня до Ананьєва прибув 3-й кінний полк Армії УНР. Спільними зусиллями вони вибили більшовиків із міста. Чорноморський полк, який складався з 200 піхотинців, 80 кінних вояків та 9 кулеметів, приєднався до Армії УНР і був включений до Волинської дивізії. До складу Чорноморського полку також увійшли мешканці Ананьєва, сформувавши 4-й курінь. Його командиром став Олександр Ашинов, який героїчно загинув 4 травня 1920 року. Після нього підрозділом командував сотник Василь Мунтян, а потім — сотник Трохименко, який разом з рештою бійців у листопаді 1920 року був інтернований у Польщі.Зв'язки Петрушевича з радянською владоюУ 1922 році відбулися переговори між радянським дипломатом Юрієм Коцюбинським і Євгеном Петрушевичем у Відні. Ці контакти, спрямовані на розкол української еміграції, стали однією з причин розпуску уряду ЗУНР у 1923 році.Петрушевич почав відвідувати прийоми в радянському посольстві. Його радянофільські настрої засудила Українська Військова Організація (УВО). У відповідь прихильники Петрушевича, очолювані Осипом Думіним, спробували розколоти УВО, створивши Західноукраїнську Народно-Революційну Організацію, яка швидко розпалася.Радянська влада активно використовувала ситуацію: 4 вересня 1925 року Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про тимчасову підтримку Петрушевича. Совкодрочерські настрої Петрушевича та його прихильників розвіялися лише на початку 1930-х років, коли в Україні почалися масові репресії та терор з боку органів ГПУ-НКВД.Незважаючи на політичні розбіжності, гетьман Павло Скоропадський залишався другом Петрушевича, підтримуючи його в тяжкі останні роки життя.Як бачимо, тимчасово УГА і Петрушевич зрадили Україну,але повернулися на шлях істини.

Медик «Азову» визнаний найкращим військовим медиком Європи.Команда з трьох медиків 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України взяла участь у Combat Medical Care Conference 2025 — найбільшій європейській конференції з військової медицини, що відбулася в Німеччині. Захід, співорганізатором якого виступив Бундесвер, зібрав понад 1400 провідних експертів із 44 країн світу.Представники «Азову» поділилися з міжнародною спільнотою унікальним досвідом надання допомоги в бойових умовах. Старший лейтенант Сергій Ротчук (друг «Джедай») презентував інноваційні підходи до медичної логістики на полі бою. Ольга Тагірова («Крава») розповіла про виклики надання допомоги поза межами «золотої години» та постійну роботу з підготовки особового складу.Особливе визнання отримав бойовий медик 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ, Володимир Риженко (друг «Спрайт»), якого було нагороджено премією «Найкращий європейський медик року» в категорії «Військова медицина». Цю нагороду він здобув за винятковий випадок порятунку побратима взимку 2025 року — завдяки переливанню донорської крові, скинутої з дрона, йому вдалося врятувати життя бійця в екстремальних умовах.Разом із відзнакою друг «Спрайт» отримав меч — символ сили, гідності та відваги. Під час виступу він подякував побратимам, які допомогли реалізувати цю рятівну операцію.Заповнити анкету | Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

Нестор Махно і націоналізм Передане телеграфом повідомлення про вбивство М. Григор‘єва Н. Махно закінчив незвичним для себе гаслом: ―Хай живе Українська незалежна Соціалістична Радянська республіка! [33, арк.6; 5, с.90]На думку В. Чопа, в 1919 р. в середовищі махновського руху почався процес його спонтанної українізації, що був пов‘язаний з більш загальним процесом пробудження самосвідомості української нації.―Мабуть, сила його опозиційності щодо українського націоналізму, – зазначає Ф. Сисин, – зменшилася перед загрозою, яка постала в особі значніших ворогів. Тріумф російських сил на Україні (як більшовиків, так і білих) та зростання самоусвідомлення місцевого населення як українського народу, могло спонукати Махна думати по-українськи [14, с.294].Як зазначає Д. Ерде, ―якщо махновці до 1920 р. в своїх виступах різко відмежовувались від Петлюри й петлюрівщини, непохвально атестуючи українську національно-буржуазну контрреволюцію, то 1920 року й пізніше гасло ―Самостійна Україна починає все частіше вживатися поруч колишніх основних махновських гасел ―вільних рад [38, №2, с.39].Про них пише І. Тепер: сутність проекту зводилася до ―національного визволення України [37, с.123].Посилення національних мотивів у махновському русі в 1920–1921 рр. помітив і радянський автор М. Кубанін: ―Заключним актом, який мав оформити перехід махновців до табору ―шовіністів, був вихід спеціального універсалу про визволення ―неньки України Тобто бачимо,що коли Махно визволив від москалів більшу територію України у 1920-1921 ,він схилився до українського націоналізму.З анархо-комунізму, махновці перейшли до націонал-анархізму,а можливо так взагалі покинули анархізм.

Ще декілька базованих націоналістичних і консервативних цитатМодернізм, безперечно, буде релігією Антихриста, він буде противником будь-якої релігії та поклоніння, він сяде у храмі, узурпуючи місце Бога.Модернізм використовує зовнішню форму релігії, але позбавляє її змісту, щоб наповнити її ідолопоклонством перед людиною. ©Падре Леонардо КастеланіВсе гине там, де володар не є готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев, як вовк, як собака. ©Іван Мазепа — Вы за коммунизм или за капитализм ?— Вы могли бы с таким же успехом спросить меня, что я предпочитаю – холеру или чуму ? Обе эти теории осуждены Церковью, потому-что они материалистичны и неспособны установить подлинную справедливость на земле... ©️Ф. Лелотт Націоналізм як відродження духу нашої давньої київської та козацької старовини, з її поборниками, які в епоху боротьби нашої західної цивілізації з антихристиянськими силами диявола, знаменують початок великої справи, завершення великої місії України, заповіщеної їй на Київських горах апостолом Андрієм. Місія Хреста та меча: Хрест проти диявола, меч проти ворога». Великий виклик у духовній та фізичній сфері. ©Дмитро ДонцовКомунізм, який претендує на науковість, має до науки приблизно таке ж відношення, як гороскоп до астрономії. Його так звані наукові закони–не що інше, як псевдонаукові догми, які не мають емпіричних доказів і ґрунтуються на матеріалістичному детермінізмі. Комунізм підносить диявольську концепцію рівності до статусу божества, вимагаючи абсолютної лояльності і придушуючи індивідуальну свободу і творчість. Ця ідеологія під виглядом прогресу веде до поневолення людського духу, руйнування моральних цінностей та увічнення класової боротьби. Вона не пропонує справжніх рішень для людських страждань, а лише більше страждань під виглядом рівності. ©Фултон ШинМи, націоналістичні соціалісти, хочемо економічної революції, що включає націоналізацію економіки... Ми хочемо, щоб замість експлуататорської капіталістичної економічної системи був справжній соціалізм, підтримуваний не бездушним єврейсько-матеріалістичним світоглядом, а віруючою, жертовною та безкорисливою старонімецькою громадою. почуття, мета спільноти та економічні почуття. Ми хочемо соціальної революції, щоб здійснити національну революцію. ©Грегор ШтрассерВзято з https://t.me/ukrnatunt та https://t.me/sapientiasancti

Базовані цитати націоналістів «Українець перестає бути Nаціоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої Nаціональні традиції, любить усе, крім свого рідного» ©Володимир Івасюк« Москва нагадувала того біснуватого з Євангелії «одержимого не чистим духом, який кричав і бився об каміння, розбивав ланцюги і ніхто не мав сили його вгамувати». Цим духом зла й були одержимі москалі, і пишаються з давна тим, а при тім, як це робить їх патрон, невидимий патрон брехні, вмовляють світ, що це їх патрон є добродійна сила, а носієм її — вона, Москва…» ©Дмитро Донцов«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.» ©Євген Коновалець«Від предків ми здобули хоробрість, — пригадаймо ж, яка непереможна до цього часу була руська сила, і міцно биймося за наше спасення. То не наш звичай втікачами йти додому, але або жити і перемагати, або вмерти зі славою, показавши ділом, як слід сміливим мужам.» ©Святослав Ігорович«Наша Нація безсмертна не через своє минуле; вона безсмертна через своє майбутнє. Нація, якій бракує волі захистити власне існування, не заслуговує на існування. Полум’я нашої національної ідентичності має продовжувати горіти не лише для нас самих, але й для наступних поколінь.» ©Микола Сціборський«Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з росією... Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця- встанемо. Зрікаючись його- ніколи.» ©Дмитро Донцов«Націоналізм усвідомлює себе й творче значіння миру в певних умовах, одначе це не засліплює його розуміння підставових законів існування націй і їх відношень між со­бою, що базуються не на уроєних мріях про "згоду", "братер­ство" й пацифізм, лише на неминучих противенствах.» ©Микола Сціборський «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців» ©Євген Коновалець«Увесь народ мусить у великій історичній відповідальності непохитно стати навколо одної ідеї – ідеї української, незалежної, соборної держави.» © Андрій Мельник «Будіть віру в прийдешнє, в Українську Самостійну Державу, в якій не буде місця ні для визиску людини людиною, ні для національного гноблення, ні для затиску вільної думки, в якій український нарід буде свобідним господарем на своїй землі і по своїй волі.» ©Андрій Мельник «Перед нами затяжна боротьба! Станьте на висоті завдання, покажіть себе гідними впавших братів! Скріпіть ще могутніше нашу боротьбу і, як сказав великии‌ Мазепа, всі в один гуж, в один такт, щоб було одне стадо и‌ один пастир! Остаточна перемога наша! Всі під прапори Украі‌нського Націоналізму!» ©Андрій МельникВзято з https://t.me/ukrnatunt

Поки у соцмережах сперечаються,хто ж краще, Порошенко, Тимошенко,а може і Зеленський,хто ж має стати сьомим президентом України після війни,все насправді, дуже однозначно.На початку нульових років, приблизно під час помаранчевої революції влада поступово стає переважно складатися з жидів.Людям не подобається проросійське правительство Кучми-приходять до влади прозахідні демократи на чолі з Ющенком.Що змінюється?Нічого,старі члени уряду залишаються, додаються нові.Людям не подобається проросійське правительство Януковича - його теж змінюють демократи.Що змінюється?Члени партії регіонів переходять у інші і продовжують сидіти у верховній раді.Система одна,лише з іншими гаслами.І усі нинішні політики та кандидати у президенти тісно співпрацюють з цим правительством,ким би вони не були - депутатом,військовим,чи активістом.Немає жодного значення,хто стане президентом після Зеленського,все буде навіть гірше.Тому Золотий крук розглядає найкращим варіантом правителя України Грегора Розумовського.

Конфлікт Липинського зі Скоропадським та розкол гетьманського рухуУ 1928 році В’ячеслав Липинський, ідеолог українського монархізму, важко захворів. На цьому тлі почали загострюватися непорозуміння між ним і гетьманським рухом, який очолював Павло Скоропадський. Липинський, будучи прихильником конституційної монархії, дедалі різкіше критикував Скоропадського за авторитаризм та відсутність чіткої політичної програми.Особливо конфлікт загострився у 1930 році, коли Скоропадський, у спробі заручитися фінансуванням, де-факто визнав Закарпаття угорським — хоча самих коштів так і не отримав. Цей крок викликав обурення серед багатьох націоналістів, зокрема й Липинського, попри те, що сам Скоропадський раніше допомагав Карпатській Україні (про це вже був окремий пост).На хвилі розчарування Липинський навіть почав повторювати звинувачення, які раніше висувала проти Скоропадського петлюрівська еміграція. Він став шукати альтернативу ідеї гетьманату в особі Павла Скоропадського й визнав кращим кандидатом на український трон Василя Вишиваного (Вільгельма Габсбурга) — про нього теж був окремий пост.У тому ж 1930 році стався розкол в Українському союзі хліборобів-державників (УСХД).• Частина організації пішла за Скоропадським і зберегла назву Союз гетьманців-державників (СГД).• Інша ж частина створила Братство українських класократів-монархістів-гетьманців (БУКМГ) — течію, яка спиралася на ідеї Липинського.Проте вже у 1931 році Липинський помирає, і рух починає втрачати силу. БУКМГ, ймовірно, очолив Михайло Савур-Ципріянович, однак після смерті Липинського він зникає з політичного горизонту, і його подальша доля залишається невідомою.У 1932 році припиняє діяльність друкований орган Липинського — «Збірник хліборобської України».Схоже, саме тоді БУКМГ де-факто припинила існування, а більшість її членів повернулися до СГД, який до 1937 року ще зберігав назву УСХД.