🇵🇸 ДЕРЖАВИ ХРЕСТОНОСЦІВ — КОРОЛІВСТВО ЄРУСАЛИМСЬКЕ. ІІ ЧАСТИНА✝️ 🤍🤍🤍🤍Аморі I провів свою першу експедицію до Єгипту в 1163 році, стверджуючи, що Фатіміди припинили виплату щорічної данини, встановленої ще за часів Балдуїна III. Візир Діргам, який нещодавно повалив свого попередника Шавара, виступив назустріч Аморі, але зазнав поразки при Пелузії та відступив до Більбейса. Щоб зупинити просування хрестоносців, єгиптяни відкрили греблі Нілу і затопили дельту річки. Аморі був змушений повернутися додому.
━━━━━━━━━━━━━━━━🏰 🤍🤍🤍🤍Тим часом Шавар втік до двору Нур ад-Діна, який відправив свого генерала Ширкуха втрутитися в конфлікт. У відповідь Діргам шукав допомоги в Аморі, але Ширкух і Шавар прибули до Каїра першими, і Діргам був убитий. Шавар, побоюючись, що Ширкух захопить владу, знову звернувся до Аморі за підтримкою. У 1164 році Аморі повернувся до Єгипту і обложив Ширкуха в Більбейсі, змусивши його зрештою відступити до Сирії.
━━━━━━━━━━━━━━━━🇪🇬 🤍🤍🤍🤍У 1167 році Нур ад-Дін знову відправив Ширкуха до Єгипту, і Аморі рушив слідом за ним, ставши табором поблизу Каїра. Шавар знову уклав союз із хрестоносцями. Ширкух розташувався на протилежному березі Нілу. Після нерішучої битви Аморі відступив до Каїра, а Ширкух вирушив на північ, щоб захопити Александрію. Хрестоносці за підтримки пізанського флоту взяли місто в облогу. За результатами мирних переговорів Александрію передали Аморі, проте він не мав ресурсів залишатися в місті й повернувся до Єрусалима, отримавши чергову данину.
━━━━━━━━━━━━━━━━☦️ 🤍🤍🤍🤍Незважаючи на чинний мирний договір із Шаваром, Аморі знову вдерся до Єгипту, звинувативши візира у спробі союзу з Нур ад-Діном. Лицарі-госпітальєри підтримали це вторгнення, тоді як тамплієри відмовилися брати в ньому участь. У жовтні, не чекаючи візантійської допомоги та повернення своїх послів, Аморі захопив Більбейс і наказав стратити всіх бусурманів. Після цього він рушив на Каїр, де Шавар запропонував йому два мільйони золотих монет за відступ. Після місяця переговорів Аморі так і не отримав обіцяних скарбів, а тим часом Нур ад-Дін надіслав Ширкуха з підкріпленням. Хрестоносці були змушені знову відступити до Єрусалима.
━━━━━━━━━━━━━━━━👑 🤍🤍🤍🤍У січні 1169 року Ширкух нарешті став візиром Єгипту, але помер уже в березні. Його місце зайняв його племінник — молодий і амбітний Салах ад-Дін. Пізніше того ж року прибув візантійський флот, і в жовтні Аморі розпочав ще одне вторгнення, взявши в облогу Дамієтту з моря та суші. Осада затягнулася, у таборі християн почався голод. Візантійці та хрестоносці звинувачували один одного у провалі операції, і невдовзі було підписано перемир’я із Салах ад-Діном. Аморі вкотре безславно повернувся додому.
━━━━━━━━━━━━━━━━📝 🤍🤍🤍🤍У 1170 році Салах ад-Дін сам перейшов у наступ, вдерся до Єрусалимського королівства і захопив місто Ейлат, перекривши хрестоносцям вихід до Червоного моря. Нур ад-Дін помер у травні 1174 року, після чого Аморі негайно взяв в облогу Баніяс, намагаючись скористатися моментом. Однак під час облоги король захворів на дизентерію. Його перевезли до Єрусалима, де, попри зусилля лікарів, він помер 11 липня 1174 року у віці 38 років.
━━━━━━━━━━━━━━━━🇺🇦ARDOR | БУСТ | ЧАТ🇺🇦
🇵🇸 ДЕРЖАВИ ХРЕСТОНОСЦІВ — АНТІОХІЙСЬКЕ КНЯЗІВСТВО. І ЧАСТИНА ☦️ 🤍🤍🤍🤍Наприкінці XI століття політична карта Сирії була вкрай нестабільною. Основними гравцями в регіоні виступали Халебський (Алеппо) та Дамаскський емірати, що формально входили до складу великої імперії сельджуків. Проте ситуація докорінно змінилася у 1099 році з початком Першого хрестового походу. Князь Боемунд І Тарентський заснував Антиохійське князівство, яке стало третьою великою державою в Сирії. Боемунд вів активну боротьбу з греками-візантійцями та підтримував єрусалимського короля Балдуїна II. До 1110 року він зумів захопити провізантійську курдську Едессу, але прагнення більшого призвело до порушення миру. Після розгрому Боемунд втік до Італії, залишивши регентом Танкреда. Перед смертю у 1111 році він заповів визнати Антиохію грецькою, проте Візантія не поспішала з її анексією.
━━━━━━━━━━━━━━━━🚫 🤍🤍🤍🤍У цей час у бусурманських центрах — Алеппо та Дамаску — з’явилися нові сильні лідери: Іль-Газі та Тугтегін. У 1113 році владу в Антиохії перебрав Рожер Салернський. Вже у 1115 році він уклав несподіваний союз із Тугтегіном, що дозволило вигнати сельджуків із Сирії. Однак цей успіх був тимчасовим: у 1119 році Рожер загинув у славнозвісній битві на Кривавому полі, програвши об'єднаним силам двох емірів. Після цієї катастрофи Антиохію тимчасово анексував єрусалимський король Балдуїн II. Невдовзі сили Єрусалимського королівства (галілейці) змогли взяти реванш, перемігши емірів у битві при Хабі.
━━━━━━━━━━━━━━━━⚔️ 🤍🤍🤍🤍Новий етап боротьби розпочався у 1123 році, коли Балдуїн II потрапив у полон, а княжий престол Антиохії посів Боемунд II. В Алеппо тим часом спалахнула громадянська війна, чим вправно скористався атабек Мосулу Зангі, захопивши місто. Зангі пішов на союз із новим еміром Дамаску Бурі, тоді як Боемунд підтримував старого еміра Давуда. У 1130 році війська атабека розбили Боемунда II, і князь загинув у бою. Його вдова Аліса намагалася втримати владу через союз із Зангі, але Балдуїн II вдруге анексував Антиохію у 1131 році, передавши її графу Едесси Жослену, який невдовзі теж загинув.
━━━━━━━━━━━━━━━━✝️ 🤍🤍🤍🤍Наступний єрусалимський король, Фульк, мав намір втретє анексувати бунтівне князівство, проте Едесса та Триполі взяли Антиохію під свій протекторат. У 1135 році Фульк був змушений визнати незалежність Антиохії, і Аліса вдруге почала правління. У 1136 році влада перейшла до Раймунда де Пуатьє, але його правління було сповнене викликів: він програв у першій Кілікійській війні 1137 року. Тим часом Зангі захопив Дамаск, фактично об’єднавши бусурманську Сирію під своєю рукою. Це змусило Раймунда шукати порятунку та стати васалом Візантійської імперії.
━━━━━━━━━━━━━━━━📝 🤍🤍🤍🤍Після загибелі Зангі у 1146 році новим атабеком став його енергійний син Нур ад-Дін. Саме проти нього був спрямований Другий хрестовий похід (1147–1149), який завершився невдачею для європейців. У ході цих подій Раймунд загинув, а владу в Антиохії успадкував Рено де Шатільон. Рено відзначився агресивною політикою: успішною другою Кілікійською війною (1155) та зухвалим походом на Кіпр (1156). Однак у 1158 році греки все ж атакували Антиохію, відібравши нещодавні завоювання Рено. У 1160 році, під час чергової сутички з Нур ад-Діном, Рено де Шатільон потрапив у полон. Його дружина Констанція спробувала правити самостійно, але «галілейці» відсторонили її від влади, проголосивши князем Боемунда III.
━━━━━━━━━━━━━━━━🇺🇦ARDOR | БУСТ | ЧАТ🇺🇦
Гепарди на Русі Завдяки торгівлі з Візантією та Сходом на Русь потрапили гепарди, яких тут називали пардусами. Їх цінували вище за мисливських собак через неймовірну швидкість і здатність до приручення — на відміну від левів, гепарди вміють мурчати та легко стають «домашніми». Опікувалися ними спеціальні люди — пардусники.Образ пардуса глибоко увійшов у культуру: літописи порівнювали з ним князя Святослава за його блискавичні походи, а автор «Слова о полку Ігореві» метафорично називав половців «пардужим гніздом». Ці хижаки були розкішним подарунком, яким обмінювалися князі.Епоха руських пардусів завершилася разом із самою Давньою Руссю. Після монгольської навали державні структури розпалися, а пардусники втратили можливість утримувати та дресирувати цих екзотичних котів.Згодом традиція полювання з гепардами перейшла до Золотої Орди. У дикій природі на територіях, що були пов'язані з цими державами (зокрема в Казахстані), гепарди протрималися значно довше, але остаточно вимерли лише у XX столітті.
Лівий націоналізм - неможливий калОстаннім часом багато разів бачив людей,які намагаються показати різних лідерів соцтабору як націоналістів.Тут два варіанти: або вони намагаються виправдати їх,або вони націоналісти і намагаються знайти паралелі з комунізмом.Але вони забувають про "буржуазний націоналізм",за який в СРСР страчували.Жодна з соціалістичних країн не була націоналістичною, буквально націоналізм протирічить інтернаціоналізму,одному з ключових пунктів лівої ідеології.Сам Маркс писав щодо поняття Батьківщини Нащо робітникам захищати те,чого в них немає?
Цією цитатою можна показати всю різницю ідеологій.Переважно лівий націоналізм це ідеологія країн третього світу: Зімбабве,КНДР,Конго,тощо.Був він ще у арабів - але є спеціальний термін "арабський соціалізм",і він є видом третьої позиції,а не марксизму.У Європі лівий націоналізм був лише два рази: перший раз недовго під час Громадянської війни в Росії, наприклад в УНР,а другий час в УРСР за часів правління Петра Шелеста,якого відсторонили від влади за такі ідеї,знову приклад несумісності лівих і націоналістів.Націоналізм можливий тільки правий,і ніякий інший.
Заклик до всієї свідомої української молоді!Поки в країні триває виснажлива війна за виживання нації та збереження державності, влада за сприяння та підтримки впливових осіб із Брюсселя розпочала ввезення трудових мігрантів із країн Азії до нашої батьківщини.Зважаючи на те, що більша частина свідомих українців зайнята обороною або сприянням СОУ, громадськість та суспільство безпосередньо не мають можливості повною мірою виразити свою незгоду з політикою залучення мігрантів.Саме тому в цей момент ми — свідома права молодь, незалежно від організації, освіти чи релігії, — можемо і повинні докласти всіх зусиль, аби зупинити ввезення трудових мігрантів, з якими у нас, жителів Європи, величезна прірва в релігії, культурі та менталітеті.Великі будівельні компанії, фабрики та всі бізнесмени, які потребують робочої сили, могли б і можуть створити якісні та гідні умови праці для своїх громадян. Натомість вони, керуючись виключно капіталістичним інтересом, сприяють засиллю мігрантів, створюючи попит на них.Аби виразити незгоду з наведеною вище проблемою, закликаємо всіх небайдужих масово розклеювати листівки, щоб продемонструвати зокрема і такий вид опору.Усім, хто поспішить висміяти, поставити під сумнів та критикувати даний заклик, пропонуємо поглянути на країни Західної Європи, які потопають у масі проблем, напряму пов'язаних з мігрантами.Усіх адміністраторів каналів, котрі читатимуть це повідомлення, сердечно просимо про репост.(файл плакату у першому коментарі)
[⳩] Братство Єдиного Ока (Всевидяче Око Божественної Мудрості) — провідний всехристиянський часопис духовного відродження та соборності, що об’єднує братів і сестер у Христі навколо ідеї внутрішнього прозріння, відновлення сакрального світогляду та істинного ієрархічного порядку, заснованого на Євангельських засадах, святоотцівській традиції, соборній духовності та вселенському християнстві серед усіх народів.❤️🔥 Братство Єдиного Ока постає як явище непересічне у сучасному православному світі, об’єднуючи глибину аскетичного досвіду, чистоту віровчення та духовну дисципліну, здатну протистояти роз’єднанню, модерністським впливам і духовній сліпоті сучасного світу. Назва нашого часопису символізує внутрішнє око душі, очищене благодаттю, здатне бачити Божу істину, нагадуючи про покликання людини до обоження та закликаючи до єднання в любові й істині.❤ Проект Братство Єдиного Ока є центром системної ортодоксальної думки, що поєднує знання святих отців, літургійну спадщину та духовну мудрість для відновлення цілісного християнського життя. Це простір, де формуються, досліджуються та передаються ясні принципи духовного пробудження, де кожна публікація, дослідження чи переклад спрямовані на зміцнення братньої спільноти, здатної нести світло традиції.👑 Братство Єдиного Ока утверджує чотири духовні стовпи, що стають основами шляху для всіх учасників:—Ортодоксальна соборність як вираз єдності Церкви у любові та істині, де кожен член тіла Христового знаходить своє місце;—Святоотцівська традиція з особливим акцентом на аскетичних творах та вченні про внутрішню молитву й трезвіння;—Духовна ієрархія як Богоустановлений порядок смирення і послуху, що веде до спасіння;—Глобальна єдність зусиль усіх, хто прагне відродження повноти церковного життя, літургійної краси та канонічного благочестя у всьому християнському світі.🕊 Проект охоплює широку діяльність: глибокі аналітичні статті з догматики та історії Церкви, переклади творів святих отців і великих богословів, публіцистику, присвячену актуальним викликам, та формування молитовної спільноти. Братство Єдиного Ока створює платформу для богословів, аскетів, мирян і всіх, хто прагне стати свідками відродження істинного християнства і формування світлоносної цивілізації — Святої Руси-України та всієї католичної православної ойкумени.😇 Кожен, хто долучається до проекту, стає частиною братства, здатного відродити православну духовність, літургійне життя, канонічні устої та єдність у любові. Братство Єдиного Ока об’єднує навколо себе тих, хто прагне глибини, чистоти і благодатної величі, ведучи до споглядання Бога всіма силами душі.А також підписуйтесь на наш канал «Братство Єдиного Ока»: https://t.me/orderoneeyeДля участі у проекті, співпраці та духовної спільнотності:t.me/orderoneeye?direct☦ БРАТСТВО ЄДИ́НАГѠ Ѡ́КА
Історія ісламофобії в Китаї - альтернатива Реконкісті та Хрестовим походамВ 715 ішхід,правитель Ферганської долини,був повалений арабами і новим правителем став Алутар.Ішхід втік до китайського протекторату Аньсі(Казахстан) і отримавши підкріплення від місцевого воєводи Чжан Сяосуна повернув собі владу.У 717 році араби, уклавши союз із Тюргеським каганатом та Тибетом, спробували взяти реванш і взяли в облогу два міста в повіті Аксу, що перебував під протекторатом Китаю. Проти них виступив командир китайських гарнізонів Тан Цзяхуей, який розділив свої сили на дві частини: піхотне ополчення під власним проводом та кінноту карлуків на чолі з Асіною Сінем. У результаті битви арабська армія була розбита й відступила, а багатьох полонених воїнів Халіфату пізніше звільнили лише після сплати викупу золотом.Проте за кілька десятиліть ситуація докорінно змінилася. У липні 751 року сили бусурманів знову зіткнулися з об'єднаною армією Тан та карлуцьких найманців на берегах річки Талас. Цього разу поразку китайців спричинила зрада: карлуки змінили сторону безпосередньо під час бою, вдаривши колишнім союзникам у фланги, тоді як війська Аббасидів атакували з фронту. Через цей маневр та відступ контингенту з Фергани китайські позиції посипалися.Командувач Гао Сяньчжі зміг урятуватися лише завдяки допомозі свого соратника Лі Сійє. Втрати були величезними: з 10 тисяч танських солдатів до імперських кордонів повернулися лише 2 тисячі. Попри те, що Лі Сійє під час відступу завдав переслідувачам значних втрат, підсумок був невтішним — Імперія Тан остаточно втратила свої протекторати в Центральній Азії. Ця поразка стала історичним переломом, з яким китайська держава тривалий час не могла змиритися.У 760 в місті Янчжоу почалося повстання,яке придушив полководець Тянь Шенгун,вбивши під час цього приблизно 1000 бусурманів.Перенесемося трохи на північ - Чингісхан заборонив бусурманам і жидам дотримуватися вживання лише халяльної та кошерної їжі, заборонив обрізання,і після завоювання Китаю ці закони подіяли і сюди.Монгольський рід Борджигін розпався на декілька,і китайська династія Юань продовжила ці закони.Імператор Шидебала знищив мечеть у місті Шанду,і це призвело до Повстання іспа(це слово спільнокореневе слову сипай) у 1353-1366,і під час цього загинули 20 тисяч бусурманів.Під час Повстання джахрії 1781 загинули 3000 бусурманПід час Повстання Джахангір-ходжі(1759–1766) загинули 100к бусурманів.Під час Пантайського повстання (1856–1873) померло 1 млн бусурманів,однак стільки ж загинуло і китайців.Умілий полководець Цзо Цзунтан придушив Дунганське повстання(1862–1877),під час якого вмерли 20 млн бусурманів.В 1974-1975 була різанина в Шядяні,вбили 1600 бусурманів.З 2014 року йде геноцид уйгурів,здохло приблизно 1 млн бусурманів.
Міжмор’я: Альянс, який змінить майбутнє УкраїниМіжмор’я — це не просто геополітичний проект, це природний союз вільних народів, життєво необхідний для безпеки та процвітання України. Це простір, де спільна історія зустрічається зі спільними загрозами та амбіціями.З давніх-давен простір між Балтійським та Чорним морями був зоною впливу українських імперій Гуналанду і Русі. Саме тоді сформувався легендарний шлях «із варяг у греки», що став «українським шовковим шляхом», з’єднавши Північ і Південь.Після занепаду Русі ідея союзу відродилася під час Великої Північної війни. Тоді виник унікальний прототип альянсу: Шведська імперія, Річ Посполита, Гетьманщина Івана Мазепи та Османська імперія. Цей блок воював проти московської деспотії та західних експансіоністів. На жаль, під тиском москалів цей союз не встояв, і на довгі роки народне братерство на цих землях було перерване.У ХХ столітті ідею відродив Юзеф Пілсудський. Його проект — Intermarium (Міжмор’я) — мав стати конфедерацією Польщі та держав, що вибороли незалежність від Російської імперії. Метою було створення буфера між російським та німецьким імперіалізмом. Паралельно діяла політика «прометеїзму», спрямована на підтримку національно-визвольних рухів народів, окупованих СРСР (України, Білорусі, країн Кавказу).Українські мислителі завжди мали власне бачення цього союзу:Михайло Грушевський у 1918 році в есе «Орієнтація чорноморська» обґрунтував геополітичну роль України як центру тяжіння у Чорноморському регіоні.Юрій Липа у 1940 році у своїй фундаментальній «Чорноморській доктрині» доводив історичну та географічну єдність народів Балто-Чорноморської дуги. Його візія включала Україну, Польщу, Литву та Білорусь.Роман Шухевич та ідеологи ОУН просували концепцію «Скандинавсько-Чорноморського блоку» як антиімперського союзу пригноблених народів.Сучасні ініціативи та шлях до суб’єктностіЗі здобуттям незалежності Україна неодноразово намагалася реалізувати ці ідеї:1993 рік: Президент Леонід Кравчук ініціював створення «Центрально-Східноєвропейського простору стабільності»(Україна, Польща, Чехія, Австрія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Прибалтика, Білорусь.2005 рік: Віктор Ющенко та Михайло Саакашвілі заснували «Співдружність демократичного вибору»: Україна, Прибалтика,Грузія,Румунія, Словенія,Грузія,Молдова.Балто-Чорноморський Союз: Сучасний проект, який активно підтримують націоналістичні рухи. Серед його видатних ідеологів були загиблі Микола Кравченко («Крук») і Андрій Парубій.Сьогодні ідея розширилася до «Ініціативи трьох морів» (Австрія, Болгарія, Греція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія ), де Україна вже бере участь як асоційована держава-партнер.Отже, Міжмор’я — це стратегічний військово-економічний союз.Це передусім союз Прибалтики,Польщі, України,Білорусі,Румунії, Молдови,ці країни найбільш пов'язані з проектом.Союз має бути націоналістичним щитом між москалями та європейськими ліберахами.Цей союз буде альтернативою НАТО і СНД,і разом Міжмор'я може побороти будь яку загрозу, особливо, якщо буде мати політику протекціонізму (підтримка свого виробництва,яку мають деякі з членів цього майбутнього союзу).
Римсько - китайська війна у КиргизстаніНа Сході в імперії Хунну, яка контролювала територію сучасної Монголії та вела великі війни з Китаєм (чисельність їхніх військ часто досягала 100 тисяч), після повалення репресивного шаньюя Воянь-Цюйді почалася громадянська війна. У 53 році до н.е. перемогу в ній здобув Чжичжі-шаньюй, вигнавши свого брата, Хуханьє-шаньюя, який утік до Китаю.У той же рік на Заході римські війська на чолі з Крассом зазнали нищівної поразки від Парфії (Персії) у битві при Каррах. Близько 10 тисяч римських легіонерів потрапили в полон і були відправлені на службу на східний кордон Парфянської імперії, в Середню Азію.Через кілька років, у 49 році до н.е., Хуханьє за допомогою Китаю переміг Чжичжі, змусивши його тікати до держави Кангюй, розташованої в Середній Азії — якраз там, де служили полонені римляни. Чжичжі швидко захопив владу в Кангюї і, згідно з гіпотезою, найняв або перекупив частину вцілілих римських солдатів для своєї армії.Настав 36 рік до н.е., через 17 років після битви при Каррах. Китайські експедиційні війська, прагнучи остаточно ліквідувати Чжичжі-шаньюя, оточили його фортецю. У ході Таласської битви китайські хроніки зафіксували, що в обороні брали участь воїни, які використовували унікальний стрій, схожий на римську тактику "черепаха".Ці римські найманці, які воювали на боці Чжичжі, були розбиті об’єднаними силами китайців, усунів та хунну — їх перемогла та ж зброя, що й при Каррах – лук. Орієнтовно 1000 римлян, які вижили в цій битві, були полонені Китаєм.На їхнє щастя, Китай не мав війн до кінця минулої ери,тож ці полонені спокійно померли на китайській службі.
Народний трибун - хто він такий,і чому ця посада необхідна для України Народний трибун - це посада,яка існувала у Римській республіці ,і ця людина була "адвокатом народу".Перед тим, щоб ухвалити закон, народний трибун мав вирішити,чи корисний він буде для народу.Народні трибуни навіть могли проводити власні реформи,і я приведу у приклад напевно найвідомішого на цій посаді - Тиберія Гракха.Дикі звірі, що населяють Італію, мають свої нори; у кожного є своє місце й своє пристановище.А ті, хто воює й помирає за Італію, не мають нічого, крім повітря та світла —бездомними мандрівниками вони блукають країною разом із жінками та дітьми.А полководці брешуть, коли перед битвою закликають воїнів захищати від ворога рідні могили й святині,адже ні в кого з цього безлічі римлян не залишилося батьківського вогнища,ніхто не може показати, де пагорб із могилою його предків.Ні! — вони воюють і помирають за чуже багатство й розкіш,ці «володарі світу», як їх називають, що й грудки землі власної не мають!
У цій цитаті все те саме,що і зараз в Україні - навіть звірі мають свої місця,а люди їх не мають.Ціни на продукти зростають,а заробітна плата наприклад вчителя не дозволить йому "відчути життя",теж саме з пенсіями - з ними ситуація ще гірша.Поки наші воїни воюють, захищаючи народ України,командири збільшують свої багатства та розкіш.Все це вже було у Римі,понад 2000 років тому.Тиберій Гракх спробував покращити становище свого народу,провівши аграрну реформу,і його вбили.Чи не нагадує вам це вбивство Чорновола?Народний трибун - єдина посада,що може зменшити збільшення багатства та розкоші олігархів за рахунок зусиль нашого народу.Це "дресирувальник" для дядь з великими пузами, який доглядає за їх втручанням до життя народу.Україні однозначно потрібний народний трибун.