Статистика telegram каналу - @svit_jurid
2024-07-14
Юридичний канал | Svit_Jurid
Кількість підписників:
163
Категорія:
Право
Опис:
Юридичний канал для студентів, юристів, осіб, які прагнуть мати змогу самостійно себе захистити у випадку виникнення юридичних проблем 🔎 Мій канал для вивчення англійської юридичної лексики https://t.me/test_engl_jurid Співпраця @RSvitlanaR
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-07-14
Стіна канала Юридичний канал | Svit_Jurid - @svit_jurid
3 Новим роком ✨🎄
Від 01 січня 2025 року мінімуми не змінюються:
☑️прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - 2920 гривень;
☑️дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
☑️дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
☑️працездатних осіб - 3028 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
☑️мінімальна заробітна плата: 8000 гривень.
34
25-01-01 11:22
Рішення суду, яке можна оскаржити двічі
Бувають випадки, коли відповідач по справі не зʼявляється у судове засідання. Це змушує суд відкладати розгляд справи🔜
Для того, щоб розгляд не відкладався велику кількість разів, існує можливість ухвалити заочне рішення.
☑️Умови для заочного рішення визначені у ст. 280 ЦПК України:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Саме таке рішення у подальшому можна оскаржити 2️⃣ рази.
☝🏼Спочатку — подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, що його ухвалив🍀
Для цього у заяві необхідно довести, що вимоги ст. 280 ЦПК України не були дотримані. Наприклад, немає першої умови ⬆️ - не було належно повідомлено відповідача про розгляд справи.
У такому випадку суд протягом 15 днів скасовує заочне рішення і справа починає розглядатися заново.
Тут вже відповідач має займати активну позицію. Якщо ж він так само буде пропускати засідання, і у суду будуть підстави виносити заочне рішення, воно буде винесено знову.
❕Повторне заочне рішення може бути оскаржене тільки в апеляційному порядку.
Строк для подання заяви про перегляд — 30 днів з дня проголошення/20 днів з дня отримання повного тексту заочного рішення/може бути поновленню у разі поважних причин.
✌🏼Якщо заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, заочне рішення можна оскаржити його шляхом подання апеляційної скарги💌
❗️Одразу оскаржувати заочне рішення в апеляційний суд може тільки позивач або відповідач, якщо це повторне заочне рішення❗️
Строк для подання скарги — 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Судовий збір потрібно буде сплатити і під час першого, і під час другого оскарження.
🌊за заяву - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
🌊за скаргу - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
У контексті відшкодування судових витрат при оскарженні заочного рішення практика суду є неоднозначною. Якщо судові витрати при апеляційному оскарженні рішення підлягають відшкодуванню без питань, то витрати, повʼязані з розглядом заяви про перегляд заочного рішення, відшкодовуються скоріш на розсуд суду🤔
Деякі суди посилаються на те, що ніякого відшкодування навіть суми судового збору не передбачено, не то що витрати на адвоката🙄Проте, якщо суд вирішить не відшкодовувати такі витрати при винесенні рішення по справі, то у подальшому можна оскаржити рішення у цій частині. Тому, незважаючи на таку неоднозначну практику, варто подавати всі докази понесених витрат вчасно⏳
Бувають випадки, коли відповідач по справі не зʼявляється у судове засідання. Це змушує суд відкладати розгляд справи🔜
Для того, щоб розгляд не відкладався велику кількість разів, існує можливість ухвалити заочне рішення.
☑️Умови для заочного рішення визначені у ст. 280 ЦПК України:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Саме таке рішення у подальшому можна оскаржити 2️⃣ рази.
☝🏼Спочатку — подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, що його ухвалив🍀
Для цього у заяві необхідно довести, що вимоги ст. 280 ЦПК України не були дотримані. Наприклад, немає першої умови ⬆️ - не було належно повідомлено відповідача про розгляд справи.
У такому випадку суд протягом 15 днів скасовує заочне рішення і справа починає розглядатися заново.
Тут вже відповідач має займати активну позицію. Якщо ж він так само буде пропускати засідання, і у суду будуть підстави виносити заочне рішення, воно буде винесено знову.
❕Повторне заочне рішення може бути оскаржене тільки в апеляційному порядку.
Строк для подання заяви про перегляд — 30 днів з дня проголошення/20 днів з дня отримання повного тексту заочного рішення/може бути поновленню у разі поважних причин.
✌🏼Якщо заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, заочне рішення можна оскаржити його шляхом подання апеляційної скарги💌
❗️Одразу оскаржувати заочне рішення в апеляційний суд може тільки позивач або відповідач, якщо це повторне заочне рішення❗️
Строк для подання скарги — 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Судовий збір потрібно буде сплатити і під час першого, і під час другого оскарження.
🌊за заяву - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
🌊за скаргу - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
У контексті відшкодування судових витрат при оскарженні заочного рішення практика суду є неоднозначною. Якщо судові витрати при апеляційному оскарженні рішення підлягають відшкодуванню без питань, то витрати, повʼязані з розглядом заяви про перегляд заочного рішення, відшкодовуються скоріш на розсуд суду🤔
Деякі суди посилаються на те, що ніякого відшкодування навіть суми судового збору не передбачено, не то що витрати на адвоката🙄Проте, якщо суд вирішить не відшкодовувати такі витрати при винесенні рішення по справі, то у подальшому можна оскаржити рішення у цій частині. Тому, незважаючи на таку неоднозначну практику, варто подавати всі докази понесених витрат вчасно⏳
81
24-12-27 18:23
Чи потрібно подавати до суду оригінал свідоцтва про шлюб? Нещодавно у моїй практиці позов про розірвання шлюбу було залишено без руху, оскільки позивачем не було надано оригінал свідотцва про шлюб, а тільки його завірену копію😒 Така ситуація у мене сталася…
84
24-12-20 15:00
Оспорювані правочини
У певних випадках правочини потрібно визнавати недійсними👩🏻⚖️
Тобто тільки після визнання судом такого правочину недійсним, він стає таким, що не призводить до юридичних наслідків.
Оспорюваними є правочини:
> вчинені неповнолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (ст. 222 ЦК України)
> вчинені фізичною особою, що обмежена у дієздатності, без згоди піклувальника (ст. 223 ЦК України);
> у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам (ст. 228 ЦК України);
> вчинені під впливом помилок, обману (ст. 229, 230 ЦК України);
> вчинені під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України);
> вчинені під впливом психічного чи фізичного тиску (ст.231 ЦК України);
> фіктивні (ст. 234 ЦК України);
> удавані (ст. 235 ЦК України).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:
✅пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
✅наявність підстав для оспорення правочину;
✅суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Позов може бути про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності або без застосування таких наслідків📑
Основним наслідком недійсності правочину є реституція (від лат. «restitutio» ‐ відновлення) ‐ повернення становища сторін у початковий стан↩️
Вона може бути односторонньою 👤 (виконане отримує назад лише добросовісна сторона, а недобросовісна сторона нічого не отримує) або двосторонньою 👥(обидві сторони отримують назад виконане).
Додатковими наслідками можуть бути відшкодування збитків, моральної шкоди, конфіскація, тощо 🫰
Однак, якщо закону не відповідають лише окремі частини правочину й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини, то правочин не може бути визнаний недійсним у цілому❌
У такому разі суд може визнати недійсною тільки частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину🪄
❕Слід також враховувати, що існують неукладені правочини.
До них відносяться правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, обовʼязок державної реєстрації тощо)✍🏼
Неукладені правочини не можуть визнаватися недійсними, оскільки вони фактично не існують.
❕Окремо потрібно зазначити про фраудаторні правочини.
Це такий правочин, який вчинений боржником на шкоду кредитору🏦
Наприклад, розглядається спір між особою та банком, який надав цій особі кредит. Спір щодо заборгованості, яка утворилася з вини особи. Вона розуміє, що у банка є право вимагати погашення боргу, а значить після ухвалення рішення суду на його користь буде відкрито виконавче провадження та почнеться примусове стягнення майна. Тож, поки розгляд іде, арешт на майно не накладено, особа продає, припустимо, свій автомобіль другу🚘
Така дія шкодить кредитору, бо у тієї особи можливо немає більше ніякого майна, а значить виконавче провадження буде виконуватися роками⏳, якщо взагалі зможе бути виконано🫤
Фраудаторний правочин також може бути визнаний недійсним, оскільки він суперечить загальним засадам цивільного права, зокрема, добросовісності🤗
У певних випадках правочини потрібно визнавати недійсними👩🏻⚖️
Тобто тільки після визнання судом такого правочину недійсним, він стає таким, що не призводить до юридичних наслідків.
Оспорюваними є правочини:
> вчинені неповнолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (ст. 222 ЦК України)
> вчинені фізичною особою, що обмежена у дієздатності, без згоди піклувальника (ст. 223 ЦК України);
> у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам (ст. 228 ЦК України);
> вчинені під впливом помилок, обману (ст. 229, 230 ЦК України);
> вчинені під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України);
> вчинені під впливом психічного чи фізичного тиску (ст.231 ЦК України);
> фіктивні (ст. 234 ЦК України);
> удавані (ст. 235 ЦК України).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:
✅пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
✅наявність підстав для оспорення правочину;
✅суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Позов може бути про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності або без застосування таких наслідків📑
Основним наслідком недійсності правочину є реституція (від лат. «restitutio» ‐ відновлення) ‐ повернення становища сторін у початковий стан↩️
Вона може бути односторонньою 👤 (виконане отримує назад лише добросовісна сторона, а недобросовісна сторона нічого не отримує) або двосторонньою 👥(обидві сторони отримують назад виконане).
Додатковими наслідками можуть бути відшкодування збитків, моральної шкоди, конфіскація, тощо 🫰
Однак, якщо закону не відповідають лише окремі частини правочину й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини, то правочин не може бути визнаний недійсним у цілому❌
У такому разі суд може визнати недійсною тільки частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину🪄
❕Слід також враховувати, що існують неукладені правочини.
До них відносяться правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, обовʼязок державної реєстрації тощо)✍🏼
Неукладені правочини не можуть визнаватися недійсними, оскільки вони фактично не існують.
❕Окремо потрібно зазначити про фраудаторні правочини.
Це такий правочин, який вчинений боржником на шкоду кредитору🏦
Наприклад, розглядається спір між особою та банком, який надав цій особі кредит. Спір щодо заборгованості, яка утворилася з вини особи. Вона розуміє, що у банка є право вимагати погашення боргу, а значить після ухвалення рішення суду на його користь буде відкрито виконавче провадження та почнеться примусове стягнення майна. Тож, поки розгляд іде, арешт на майно не накладено, особа продає, припустимо, свій автомобіль другу🚘
Така дія шкодить кредитору, бо у тієї особи можливо немає більше ніякого майна, а значить виконавче провадження буде виконуватися роками⏳, якщо взагалі зможе бути виконано🫤
Фраудаторний правочин також може бути визнаний недійсним, оскільки він суперечить загальним засадам цивільного права, зокрема, добросовісності🤗
170
24-12-02 16:15
Нікчемні правочини
Дії особи, які призводять до юридичних наслідків (правочини), можуть згодом виявитися недійсними⛔️
Є випадки, коли така недійсність прямо встановлена у законі📚
У такому разі правочин є нікчемним, тобто він автоматично, не потребуючи визнання його судом недійсним або нікчемним, не призводить до юридичних наслідків.
У Цивільному кодексі встановлено принаймні 4️⃣8️⃣ випадків нікчемності. Загалом вони існують для недопустимості обмежень певних прав учасників (сторін) правочину та порушень вимог щодо форми договорів.
Перелічити усі випадки нікчемності неможливо в одному пості, тому зазначу 2️⃣0️⃣ найбільш поширених:
〰️Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним (ч. 1 ст. 27 ЦКУ)
〰️У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220)
〰️У разі відсутності схвалення батьками (усиновлювачами) або опікуном правочину, вчиненого вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, він є нікчемним (ст. 221)
〰️Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 1 ст. 228)
〰️Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ч. 3 ст. 247)
〰️Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547)
〰️Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним (ч. 3 ст. 586)
〰️Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (ч. 3 ст. 614)
〰️Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними (ч. 4 ст. 698)
〰️У разі недодержання письмової форми договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, цей договір є нікчемним (ч. 3 ст. 719)
〰️Умови договору, що позбавляють замовника права у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті, є нікчемними (ч. 2 ст. 867)
〰️У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним (ч. 2 ст. 981)
〰️Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 1055)
〰️Умова кредитного договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1)
〰️У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (ч. 2 ст. 1059)
〰️Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 4 ст. 1061)
〰️Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними (ч. 4 ст. 1112)
〰️Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства (ч. 2 ст. 1242)
〰️Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ч. 1 ст. 1257)
〰️Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним (ч. 2 ст. 1307)
Як було зазначено, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення🎬
Якщо сторона до певного моменту не знала, що її договір є нікчемним, і продовжувала його виконувати, наприклад, передавала товари, то, аби повернути ті товари назад, варто звертатися до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного договору. Такі наслідки як правило передбачені у Цивільному кодексі.
Дії особи, які призводять до юридичних наслідків (правочини), можуть згодом виявитися недійсними⛔️
Є випадки, коли така недійсність прямо встановлена у законі📚
У такому разі правочин є нікчемним, тобто він автоматично, не потребуючи визнання його судом недійсним або нікчемним, не призводить до юридичних наслідків.
У Цивільному кодексі встановлено принаймні 4️⃣8️⃣ випадків нікчемності. Загалом вони існують для недопустимості обмежень певних прав учасників (сторін) правочину та порушень вимог щодо форми договорів.
Перелічити усі випадки нікчемності неможливо в одному пості, тому зазначу 2️⃣0️⃣ найбільш поширених:
〰️Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним (ч. 1 ст. 27 ЦКУ)
〰️У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220)
〰️У разі відсутності схвалення батьками (усиновлювачами) або опікуном правочину, вчиненого вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, він є нікчемним (ст. 221)
〰️Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 1 ст. 228)
〰️Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ч. 3 ст. 247)
〰️Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547)
〰️Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним (ч. 3 ст. 586)
〰️Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (ч. 3 ст. 614)
〰️Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними (ч. 4 ст. 698)
〰️У разі недодержання письмової форми договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, цей договір є нікчемним (ч. 3 ст. 719)
〰️Умови договору, що позбавляють замовника права у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті, є нікчемними (ч. 2 ст. 867)
〰️У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним (ч. 2 ст. 981)
〰️Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 1055)
〰️Умова кредитного договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1)
〰️У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (ч. 2 ст. 1059)
〰️Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 4 ст. 1061)
〰️Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними (ч. 4 ст. 1112)
〰️Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства (ч. 2 ст. 1242)
〰️Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ч. 1 ст. 1257)
〰️Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним (ч. 2 ст. 1307)
Як було зазначено, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення🎬
Якщо сторона до певного моменту не знала, що її договір є нікчемним, і продовжувала його виконувати, наприклад, передавала товари, то, аби повернути ті товари назад, варто звертатися до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного договору. Такі наслідки як правило передбачені у Цивільному кодексі.
133
24-11-15 17:16
Правочини як постійна складова життя
Кожна дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків - це правочин.
Цим діям притаманні певні ознаки, як-от:
⛓️💥вольовий характер
📚правомірний характер
🙋♂️вчинення субʼєктом цивільних правовідносин
📑спрямованість на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків
Правочини можна поділити на види за декількома критеріями, але наійбільш суттєвою ознакою поділу є кількість сторін у правочині:
1️⃣односторонні
2️⃣двосторонні
🔢багатосторонні
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, наприклад, відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини.
Такий правочин зазвичай створює обов'язки лише для особи, яка його вчинила❕
Проте за домовленістю осіб або у випадках, встановлених законом, односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб ➡️оголошення конкурсу, публічна обіцянка винагороди, відмова від спадщини на користь іншої особи, видача довіреності, видача векселя, розміщення цінних паперів тощо.
Також сторона у односторонньому правочині може бути представлена декількома особами ➡️видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін.
Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін. Такі правочини іменуються договорами (наприклад, договір купівлі-продажу, найму, дарування, управління майном).
Багатосторонній правочин є різновидом договору, в якому щонайменше дві сторони. Прикладами багатосторонніх правочинів є договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю, простого товариства, договір про спільну діяльність.
Відмінність двостороннього правочину від багатосторонього полягає у тому, що в останньому усі сторони (навіть якщо їх тільки дві) прагнуть досягти спільними діями однієї мети🏁
Сторони мають право обирати, у якій формі вчиняти дію (правочин) - усній, письмовій, електронній. Однак іноді необхідна форма правочину прямо передбачена законом❕
У разі нехтування тими чи іншими правилами укладення правочинів, зʼявляються підстави для встановлення нікчемності або визнання їхньої недійсності❎
Кожна дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків - це правочин.
Цим діям притаманні певні ознаки, як-от:
⛓️💥вольовий характер
📚правомірний характер
🙋♂️вчинення субʼєктом цивільних правовідносин
📑спрямованість на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків
Правочини можна поділити на види за декількома критеріями, але наійбільш суттєвою ознакою поділу є кількість сторін у правочині:
1️⃣односторонні
2️⃣двосторонні
🔢багатосторонні
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, наприклад, відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини.
Такий правочин зазвичай створює обов'язки лише для особи, яка його вчинила❕
Проте за домовленістю осіб або у випадках, встановлених законом, односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб ➡️оголошення конкурсу, публічна обіцянка винагороди, відмова від спадщини на користь іншої особи, видача довіреності, видача векселя, розміщення цінних паперів тощо.
Також сторона у односторонньому правочині може бути представлена декількома особами ➡️видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін.
Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін. Такі правочини іменуються договорами (наприклад, договір купівлі-продажу, найму, дарування, управління майном).
Багатосторонній правочин є різновидом договору, в якому щонайменше дві сторони. Прикладами багатосторонніх правочинів є договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю, простого товариства, договір про спільну діяльність.
Відмінність двостороннього правочину від багатосторонього полягає у тому, що в останньому усі сторони (навіть якщо їх тільки дві) прагнуть досягти спільними діями однієї мети🏁
Сторони мають право обирати, у якій формі вчиняти дію (правочин) - усній, письмовій, електронній. Однак іноді необхідна форма правочину прямо передбачена законом❕
У разі нехтування тими чи іншими правилами укладення правочинів, зʼявляються підстави для встановлення нікчемності або визнання їхньої недійсності❎
119
24-11-05 17:15
Виконавче провадження. Частина 3
Припустимо, все вдалося і виконавче провадження відкрито🔓
Однак, поки триває ВП, можуть виникнути обставини, котрі призведуть до:
🕳️відкладення/відстрочення/розстрочення виконавчих дій - у разі хвороби сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійного лиха тощо;
🕳️зупинення виконавчих дій - зокрема, у разі зупинення судом стягнення; відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника; подання апеляційної скарги на рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо;
🕳️ повернення виконавчого документа - зокрема, за заявою самого стягувача або у разі відсутності будь-якого майна у боржника тощо;
🕳️ закінчення ВП - зокрема, укладення мирової угоди, ліквідація/смерть боржника, скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ; повне виконання рішення тощо.
Це потрібно мати на увазі і відслідковувати🔎
Під час ВП виконавець буде нести витрати, котрі потім потрібно відшкодувати💰Це зазвичай покладається на боржника.
До таких витрат відносяться:
1) виконавчий збір/винагорода виконавця - 10% від суми заборгованості, якщо борг має вартісне вираження (рішення майнового характеру), або 2 мінімальні заробітні плати, якщо борг немайнового характеру;
2) мінімальний розмір витрат виконавчого провадження (це плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження + виготовлення/пересилання постанов у виконавчому провадженні) - приблизно 300 грн.
Крім цього, окремо сплаті підлягають:
➕проведення розшуку майна боржника;
➕поштові відправлення;
➕друк документів;
➕оцінка вартості майна;
➕транспортування/зберігання арештованого майна та інше.
Загальна сума буде зазначена у постанові про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (максимальна сума цих витрат не встановлена, у практиці є і 10, і 20 тисяч).
Також боржнику потрібно протягом 5 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про свої доходи та майно. Якщо її не буде подано, то може бути накладено адмін.штраф до 1700 грн (стаття 188-13 КУпАП).
Процедура погашення майнового боргу
Виконавець вчинятиме дії, направлені на пошук майна боржника, за рахунок якого можна погасити борг 💸
Спочатку виконуються дії з розшуку банківських рахунків боржника, їхнього арешту. Якщо таких рахунікв не знайдено, тоді вчиняються дії щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, яке буде арештовано та реалізована на торгах🏦
Стягнення на нерухоме майно відбувається в останню чергу❕
У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Процедура погашення немайнового боргу
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Якщо виконавець направляє заяву до поліції про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у невиконанні рішення суду👮🏻♂️
Також варто памʼятати, що рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами:
👉🏼щодо виконання рішення суду - до суду, який видав виконавчий документ за цим рішенням;
👉🏼щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) - до відповідного адміністративного суду;
👉🏼з будь-яких питань - до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець/до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Припустимо, все вдалося і виконавче провадження відкрито🔓
Однак, поки триває ВП, можуть виникнути обставини, котрі призведуть до:
🕳️відкладення/відстрочення/розстрочення виконавчих дій - у разі хвороби сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійного лиха тощо;
🕳️зупинення виконавчих дій - зокрема, у разі зупинення судом стягнення; відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника; подання апеляційної скарги на рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо;
🕳️ повернення виконавчого документа - зокрема, за заявою самого стягувача або у разі відсутності будь-якого майна у боржника тощо;
🕳️ закінчення ВП - зокрема, укладення мирової угоди, ліквідація/смерть боржника, скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ; повне виконання рішення тощо.
Це потрібно мати на увазі і відслідковувати🔎
Під час ВП виконавець буде нести витрати, котрі потім потрібно відшкодувати💰Це зазвичай покладається на боржника.
До таких витрат відносяться:
1) виконавчий збір/винагорода виконавця - 10% від суми заборгованості, якщо борг має вартісне вираження (рішення майнового характеру), або 2 мінімальні заробітні плати, якщо борг немайнового характеру;
2) мінімальний розмір витрат виконавчого провадження (це плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження + виготовлення/пересилання постанов у виконавчому провадженні) - приблизно 300 грн.
Крім цього, окремо сплаті підлягають:
➕проведення розшуку майна боржника;
➕поштові відправлення;
➕друк документів;
➕оцінка вартості майна;
➕транспортування/зберігання арештованого майна та інше.
Загальна сума буде зазначена у постанові про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (максимальна сума цих витрат не встановлена, у практиці є і 10, і 20 тисяч).
Також боржнику потрібно протягом 5 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про свої доходи та майно. Якщо її не буде подано, то може бути накладено адмін.штраф до 1700 грн (стаття 188-13 КУпАП).
Процедура погашення майнового боргу
Виконавець вчинятиме дії, направлені на пошук майна боржника, за рахунок якого можна погасити борг 💸
Спочатку виконуються дії з розшуку банківських рахунків боржника, їхнього арешту. Якщо таких рахунікв не знайдено, тоді вчиняються дії щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, яке буде арештовано та реалізована на торгах🏦
Стягнення на нерухоме майно відбувається в останню чергу❕
У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Процедура погашення немайнового боргу
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Якщо виконавець направляє заяву до поліції про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у невиконанні рішення суду👮🏻♂️
Також варто памʼятати, що рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами:
👉🏼щодо виконання рішення суду - до суду, який видав виконавчий документ за цим рішенням;
👉🏼щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) - до відповідного адміністративного суду;
👉🏼з будь-яких питань - до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець/до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
166
24-10-16 17:00
Вітаю колег з Днем юриста! 👩💼
Бажаю всім наснаги, успіхів, жаги до саморозвитку та вдосконалення своїх навичок і знань, а також витримки у складних ситуаціях. Як би іноді не було важко, дійте з «холодною головою» та не опускайте руки, адже професія юриста, на рівні з вчителями та лікарями, є такою, що вершить долі👨⚖️
Аналізуйте усі процеси, які відбуваються у вашій роботі, робіть висновки та намагайтеся штовхати юридичну галузь до прогресу, аби особи, які потребують захисту мали змогу на належне його отримання, а поняття справедливості більше не було примарним🤝🏼
Бажаю всім наснаги, успіхів, жаги до саморозвитку та вдосконалення своїх навичок і знань, а також витримки у складних ситуаціях. Як би іноді не було важко, дійте з «холодною головою» та не опускайте руки, адже професія юриста, на рівні з вчителями та лікарями, є такою, що вершить долі👨⚖️
Аналізуйте усі процеси, які відбуваються у вашій роботі, робіть висновки та намагайтеся штовхати юридичну галузь до прогресу, аби особи, які потребують захисту мали змогу на належне його отримання, а поняття справедливості більше не було примарним🤝🏼
160
24-10-08 08:29
Виконавче провадження. Частина 2
Коли в умовного Івана є на руках оригінал виконавчого документу, то постає питання, куди і як з ним звертатися?🤓
Здійснення ВП покладається на виконавчі органи. Це може бути державна або приватна виконавча служба👮
Для того, щоб ВП розпочалося, потрібно подати до виконавця однієї зі служб заяву про відкриття виконавчого провадження. А далі він все зробить самостійно 🫡
🕔Строк подачі заяви - 3 років з дня видачі виконавчого документу
❕КРІМ
⚠️таких виконавчих документів як посвідчення комісій по трудових спорах
⚠️виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
вони можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців ❕
До заяви обовʼязково потрібно надати оригінал виконавчого документу📑
Зазвичай заява подається за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Для цього потрібно знайти державну виконавчу службу у відповідному районі або приватного виконавця у відповідному виконавчому окрузі.
Як обирати виконавця?
Вище зазначалося, що із заявою про відкриття ВП можна звернутися до приватного виконавця або державного.
Різниця між ними полягає у:
👉швидкості - приватний виконавець зробить свою роботу швидше
👉компетенції - державний виконавець займається усіма виконавчими провадженнями, а приватний - має значні обмеження
Окрім цього, існують виключні виконавчі органи, які здійснюють примусове виконання конкретно визначених рішень!
🥇Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - рішення, які містять містять відомості, що становлять державну таємницю, а також
✅ рішення, за якими
боржниками органи державної влади та їх посадові особи
або
✅сума зобов'язання становить п’ятдесят та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
🥈Відділ примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України - рішення, за якими:
✅боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи та їх посадові особи;
або
✅сума зобов'язання становить від двадцяти п’яти до п’ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Наприклад, якщо боржником за рішенням є Пенсійний фонд України, який є державним органом, то звертатися потрібно до 1, а ось якщо боржником є Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, яке є вже територіальним підрозділом органу держаної влади, то до 2👋
У разі неправильного визначення виконавця, заява повертається стягувачу, але це не позбавляє звернутися до виконавчої служби повторно🔄
Коли в умовного Івана є на руках оригінал виконавчого документу, то постає питання, куди і як з ним звертатися?🤓
Здійснення ВП покладається на виконавчі органи. Це може бути державна або приватна виконавча служба👮
Для того, щоб ВП розпочалося, потрібно подати до виконавця однієї зі служб заяву про відкриття виконавчого провадження. А далі він все зробить самостійно 🫡
🕔Строк подачі заяви - 3 років з дня видачі виконавчого документу
❕КРІМ
⚠️таких виконавчих документів як посвідчення комісій по трудових спорах
⚠️виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
вони можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців ❕
До заяви обовʼязково потрібно надати оригінал виконавчого документу📑
Зазвичай заява подається за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Для цього потрібно знайти державну виконавчу службу у відповідному районі або приватного виконавця у відповідному виконавчому окрузі.
Як обирати виконавця?
Вище зазначалося, що із заявою про відкриття ВП можна звернутися до приватного виконавця або державного.
Різниця між ними полягає у:
👉швидкості - приватний виконавець зробить свою роботу швидше
👉компетенції - державний виконавець займається усіма виконавчими провадженнями, а приватний - має значні обмеження
Окрім цього, існують виключні виконавчі органи, які здійснюють примусове виконання конкретно визначених рішень!
🥇Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - рішення, які містять містять відомості, що становлять державну таємницю, а також
✅ рішення, за якими
боржниками органи державної влади та їх посадові особи
або
✅сума зобов'язання становить п’ятдесят та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
🥈Відділ примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України - рішення, за якими:
✅боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи та їх посадові особи;
або
✅сума зобов'язання становить від двадцяти п’яти до п’ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Наприклад, якщо боржником за рішенням є Пенсійний фонд України, який є державним органом, то звертатися потрібно до 1, а ось якщо боржником є Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, яке є вже територіальним підрозділом органу держаної влади, то до 2👋
У разі неправильного визначення виконавця, заява повертається стягувачу, але це не позбавляє звернутися до виконавчої служби повторно🔄
183
24-09-26 16:39
Що робити із судовим наказом про стягнення заборгованості за комунальні послуги?
Судовий наказ є кінцевим результатом наказного провадження📄
У ньому зазначається хто, кому, за що та скільки повинен заплатити. Зокрема, це може стосуватися стягнення заборгованості за комунальні послуги🚰
Нерідко бувають такі ситуації, коли така заборгованість нараховується на імʼя особи, яка вже не є власником цього помешкання🙅
Оскільки розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без виклику сторін, то ця особа навіть не знає про такі
нарахування, а потім отримує судовий наказ, або ще гірше - виявляє свої банківські рахунки вже заблокованими😨
❕У такому разі потрібно скасовувати наказ❕
На це у особи є 15 календарних днів з моменту отримання копії судового наказу. Якщо заява про скасування не буде направлена у цей строк до суду, то через ще 5 днів (всього 20 днів з дати видачі наказу), він набирає законної сили👨⚖️
Як виконавчий документ він є підставою для відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення з особи-боржника заборгованості з арештом рахунків і т.д. 👋🏼
❕Важливо звернути увагу, за який саме період нараховано заборгованість❕
Якщо у цей період особа-боржник вже не мала у власності приміщення та відповідно не вона користувалася комунальними послугами, то подаємо на скасування 🏃♀️
У заяві про скасування варто зазначити:
🔘найменування суду, до якого подається заява - той же суд, який видав наказ;
🔘повне ім'я/найменування заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи заявника та боржника/реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб), за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
🔘ім’я представника боржника
, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
🔘наказ, що оспорюється
- дата видачі, номер провадження/справи і предмет наказу;
🔘зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача - тут варто подати копії документів, які підтверджують, що особа вже не є власником, наприклад, договір купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно тощо.
Підписується заява боржником або його представником✍🏼 (або ж ЕЦП, якщо подається через Електронний суд) 📧
🖇️До заяви про скасування судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору (наразі вартість близько 150 гривень);
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку на оскарженя.
Зазвичай як тільки суд бачить заяву про скасування судового наказу з належним обґрунтуванням, то негайно скасовує судовий наказ, оскільки має місце спір, за наявності якого наказ ніяк не може бути видано💁♂️
🏁Якщо заявник, який просив видати наказ, налаштований серйозно, то після скасування наказу він звернеться з позовом до особи-боржника, і тоді справа буде розглядатися у загальному провадженні з викликом всіх учасників🔈
Судовий наказ є кінцевим результатом наказного провадження📄
У ньому зазначається хто, кому, за що та скільки повинен заплатити. Зокрема, це може стосуватися стягнення заборгованості за комунальні послуги🚰
Нерідко бувають такі ситуації, коли така заборгованість нараховується на імʼя особи, яка вже не є власником цього помешкання🙅
Оскільки розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без виклику сторін, то ця особа навіть не знає про такі
нарахування, а потім отримує судовий наказ, або ще гірше - виявляє свої банківські рахунки вже заблокованими😨
❕У такому разі потрібно скасовувати наказ❕
На це у особи є 15 календарних днів з моменту отримання копії судового наказу. Якщо заява про скасування не буде направлена у цей строк до суду, то через ще 5 днів (всього 20 днів з дати видачі наказу), він набирає законної сили👨⚖️
Як виконавчий документ він є підставою для відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення з особи-боржника заборгованості з арештом рахунків і т.д. 👋🏼
❕Важливо звернути увагу, за який саме період нараховано заборгованість❕
Якщо у цей період особа-боржник вже не мала у власності приміщення та відповідно не вона користувалася комунальними послугами, то подаємо на скасування 🏃♀️
У заяві про скасування варто зазначити:
🔘найменування суду, до якого подається заява - той же суд, який видав наказ;
🔘повне ім'я/найменування заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи заявника та боржника/реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб), за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
🔘ім’я представника боржника
, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
🔘наказ, що оспорюється
- дата видачі, номер провадження/справи і предмет наказу;
🔘зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача - тут варто подати копії документів, які підтверджують, що особа вже не є власником, наприклад, договір купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно тощо.
Підписується заява боржником або його представником✍🏼 (або ж ЕЦП, якщо подається через Електронний суд) 📧
🖇️До заяви про скасування судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору (наразі вартість близько 150 гривень);
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку на оскарженя.
Зазвичай як тільки суд бачить заяву про скасування судового наказу з належним обґрунтуванням, то негайно скасовує судовий наказ, оскільки має місце спір, за наявності якого наказ ніяк не може бути видано💁♂️
🏁Якщо заявник, який просив видати наказ, налаштований серйозно, то після скасування наказу він звернеться з позовом до особи-боржника, і тоді справа буде розглядатися у загальному провадженні з викликом всіх учасників🔈
168
24-08-27 16:59