Повідомлення telegram каналу - @svit_jurid

Оспорювані правочини
У певних випадках правочини потрібно визнавати недійсними👩🏻‍⚖️
Тобто тільки після визнання судом такого правочину недійсним, він стає таким, що не призводить до юридичних наслідків.
Оспорюваними є правочини:
> вчинені неповнолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (ст. 222 ЦК України)
> вчинені фізичною особою, що обмежена у дієздатності, без згоди піклувальника (ст. 223 ЦК України);
> у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам (ст. 228 ЦК України);
> вчинені під впливом помилок, обману (ст. 229, 230 ЦК України);
> вчинені під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України);
> вчинені під впливом психічного чи фізичного тиску (ст.231 ЦК України);
> фіктивні (ст. 234 ЦК України);
> удавані (ст. 235 ЦК України).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:
✅пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
✅наявність підстав для оспорення правочину;
✅суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Позов може бути про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності або без застосування таких наслідків📑
Основним наслідком недійсності правочину є реституція (від лат. «restitutio» ‐ відновлення) ‐ повернення становища сторін у початковий стан↩️
Вона може бути односторонньою 👤 (виконане отримує назад лише добросовісна сторона, а недобросовісна сторона нічого не отримує) або двосторонньою 👥(обидві сторони отримують назад виконане).
Додатковими наслідками можуть бути відшкодування збитків, моральної шкоди, конфіскація, тощо 🫰
Однак, якщо закону не відповідають лише окремі частини правочину й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини, то правочин не може бути визнаний недійсним у цілому❌
У такому разі суд може визнати недійсною тільки частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину🪄
❕Слід також враховувати, що існують неукладені правочини.
До них відносяться правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, обовʼязок державної реєстрації тощо)✍🏼
Неукладені правочини не можуть визнаватися недійсними, оскільки вони фактично не існують.
❕Окремо потрібно зазначити про фраудаторні правочини.
Це такий правочин, який вчинений боржником на шкоду кредитору🏦
Наприклад, розглядається спір між особою та банком, який надав цій особі кредит. Спір щодо заборгованості, яка утворилася з вини особи. Вона розуміє, що у банка є право вимагати погашення боргу, а значить після ухвалення рішення суду на його користь буде відкрито виконавче провадження та почнеться примусове стягнення майна. Тож, поки розгляд іде, арешт на майно не накладено, особа продає, припустимо, свій автомобіль другу🚘
Така дія шкодить кредитору, бо у тієї особи можливо немає більше ніякого майна, а значить виконавче провадження буде виконуватися роками⏳, якщо взагалі зможе бути виконано🫤
Фраудаторний правочин також може бути визнаний недійсним, оскільки він суперечить загальним засадам цивільного права, зокрема, добросовісності🤗