У мене багато пляшечок із мильними бульбашками. Я навчаю дітей парасимпатичному диханню. ми вчимось видихати страхи. Дихати повільно, уважно. Видихати обережно, щоб створити найбільшу бульбашку. Фокусуватись так, щоб очима ловити її політ.Я дарувала коробочки з бульбашками дорослим студентам, щоб поміщались у сумочку. І щоб серед робочого дня можна було дати собі дозвіл «випустити пару», оживити свою внутрішню дитину, буквально- подихати.У нашому селі зараз мало дітей. Але іноді мильні бульбашки залітають до нас у двір. І це завжди, як диво.Сьогодні ми говорили з дорослою знайомою про те, що це чудова метафора. Кожна наша дія, думка, втілення, як мильна бульбашка. Ти "видихаєш" із себе цілий світ.Вони зникають, але залишають по собі присмак радості.Я сьогодні буквально уявляла собі силу, яка видуває світи. І знайшла таку картинку.Нехай усі наші світи живуть стільки, скільки нам важливо. І залишають по собі відчуття дива. Бо ми - і є дивоДоброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз