Сьогодні я, як сіла за комп’ютер зранку, так ще й не підіймалась. Зробила дуже-дуже багато. Написала сторінок 20 тексту для нового проєкту. Але все одно відчуття незадоволення. Так буває, коли якийсь процес залишився незавершеним. Не поставлена всередині крапка. Коли є завершення, може бути викид дофаміну. І є відчуття «успішного дня», задоволення. Успіх для мене поняття внутрішнє. Я проходила увагою по кожній дії і питала себе: тут процес закінчено? А тут? і ставила «галочки». Як на картинці – клала зірочку в піалу. І дійсно, саме ті питання, які залишились «підвішеними», викликали відчуття «протягу всередині». Їх серед кількості зробленого і з’ясованого сьогодні, було лише кілька. Я попросила себе перевести погляд на зірочки. Подивись, скільки ти встигла. Зробила те, що сьогодні могла. І не всі питання залежать від тебе. І на всі зірочки має бути свій час. Стало легше. Можливо, і для вас зараз буде важливим «зібрати зірочки» дня. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз